Ухвала

від 10.05.2012 по справі 2-497

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-497 Головуючий у суді у 1 інстанції - Янголь Номер провадження 22-ц/1890/1108/12 Суддя-доповідач - Попруга Категорія - 48

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Гагіна М. В., Смирнової Т. В.,

за участю секретаря - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2012 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1

про стягнення аліментів на період навчання,

в с т а н о в и л а :

28 листопада 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на період навчання сина - ОСОБА_3 в розмірі 1/10 частини всіх його доходів щомісяця, починаючи стягнення з 28 листопада 2011 року до досягнення сином 23 років або припинення навчання.

В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Допущено негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у позові ОСОБА_2

Зазначає, що суд першої інстанції не врахував скрутне матеріальне становище його сім'ї, так як на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вважає, що не маючи достатнього доходу, він не взмозі утримувати повнолітню дитину, що є обов'язковою умовою для надання такої допомоги.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 вересня 1991 року. Мають спільного сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24 жовтня 2001 року шлюб між сторонами розірвано. Призначені аліменти у розмірі ј з усіх доходів ОСОБА_1, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення сином ОСОБА_4 18 років.

З 01 вересня 2009 року ОСОБА_3 є студентом 3 курсу Сумського державного університету денного відділення, що підтверджується відповідною довідкою, не працює та не отримує стипендії, та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, яку взмозі надати ОСОБА_1, середньомісячний заробіток якого складає - 4919,99 грн., який є значно більшим, ніж середньомісячний заробіток ОСОБА_2, що складає 2864,42 грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Так, ч. 1 ст. 199 СК України зобов'язує батьків утримувати повнолітніх дочку чи сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є працездатним, отримує заробітну плату, розмір якої дає підстави зробити висновок про те, що він може надавати матеріальну допомогу у визначеному судом розмірі.

При визначенні цього розміру судом враховані обставини, на які посилається відповідач, зокрема, те, що на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів ураховує також, що відповідно до п.13 Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» з наступними змінами, допомога при народженні дитини, яка народилася після 08 квітня 2011 року, надається в сумі, кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму - на другу дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на другу дитину виплачується протягом 48 місяців рівними частинами.

При сплаті відповідачем аліментів в розмірі, визначеному судом, кожний з батьків, враховуючи їх доходи, буде нести приблизно однакові витрати на утримання сина.

Крім того, сторони не позбавлені можливості в майбутньому, відповідно до положень ст. ст. 192, 201 СК України, вирішити питання про зміну розміру аліментів.

Ураховуючи викладене, колегія суддів також вважає, що відсутні порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 12 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -