Рішення

від 28.02.2012 по справі 18/1260/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2012 р. Справа №18/1260/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод", м.Горлівка

до Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", м.Кременчук

про стягнення 485789,15 грн.

Головуючий суддя Киричук О.А.

суддя Іваницький О.Т.

суддя Кльопов І.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 03.02.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 23.12.11 р. №01-19/2666

Розглядається позовна заява про стягнення 485789,15 грн., в тому числі 368661,76 грн. інфляційних та 117127,39 грн. 3% річних, нарахованих за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань перед позивачем (в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог а.с. 31-33 том №1).

29.04.2011 Відкрите акціонерне товариство "Смолопереробний завод" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" про стягнення 368 661, 76 грн. інфляційних втрат та 117 127, 39 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.06.2011 у справі № 18/1260/11, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2011, позов задоволено частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" на користь Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод" 305 080, 26 грн. інфляційних втрат та 117 127, 39 грн. 3% річних; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.11.11 р. по справі 18/1260/11 скасовано рішення господарського суду Полтавської області від 21.06.11 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.11 р., справу направлено на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

В постанові Вищого господарського суду України від 16.11.11 р., зокрема, вказується, що зі змісту частини 2 статті 35 ГПК України слідує, що преюдиціальне значення мають саме факти встановлені рішенням господарського суду зі справи, а не норми права на які суди в них посилались. Як зазначається в постанові Вищого господарського суду України, суди попередніх інстанцій дійшовши висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, в порушення ч. 1 ст. 43 ГПК України, не надали правової оцінки умовам випуску облігацій, в яких, відповідно до наведених норм, встановлюються зобов'язання емітента, що враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судами всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору.

Від позивача через канцелярію суду надійшли пояснення по суті спору, клопотання про залучення додаткових доказів та клопотання про розгляд справи колегіально (вх. №№ 20303д-20305д).

Розпорядженням заступника голови господарського суду Полтавської області справу №18/1260/11 призначено до колегіального розгляду.

Ухвалою господарського суду Полтавської області зобов'язано сторони надати відомості та відповідні докази щодо умов емісії облігацій в яких встановлюються зобов'язання емітента, зокрема визначені у п.п. 13.13 та 13.14 Інформації про випуск облігацій Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", яка розміщена у газеті "Дивиденды" від 17.07.04 р.

Від позивача в надійшли клопотання про залучення документів до матеріалів справи (вх. №2071д, №3205д).

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Смолопереробний завод" звернувся до суду та просить стягнути з відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" вищезазначені суми посилаючись на те, що відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань з викупу облігацій.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує на безпідставність застосування до спірних правовідносин положення статті 625 ЦК України щодо стягнення інфляційних та трьох відсотків річних.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Відкритим акціонерним товариством „Кременчуцький завод технічного вуглецю" на підставі рішення про випуск облігацій , протокол № 1 від 03 червня 2004 року було випущено облігації загальною номінальною вартістю 15000000,00 грн. Дані про випуск облігацій містить газета „Дивиденды" № 21(96) від 17 липня 2004 року. Розмір статутного капіталу емітенту складав 1220950,50 грн.

Позивач придбав 29 облігацій серії А (номери 000076-000099; 000146-000150 номінальна вартість однієї облігації складає 100000 грн., загальна номінальна вартість складає 2900000,00 грн.).

Відповідно до інформації про випуск облігацій, датою закінчення продажу облігацій є 27 липня 2007 року, термін обігу облігацій з 27 липня 2004 року до 27 липня 2014 року. Дата початку погашення облігацій 28 липня 2014 року, дата закінчення погашення облігацій 27 березня 2015 року.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.11.09 р. по справі № 16/43 розірвано договір поруки 03.06.04 р., укладений між Відкритим акціонерним товариством „ХІМЕКС" та Відкритим акціонерним товариством „Кременчуцький завод технічного вуглецю ".

12.01.10р. Позивачем на адресу Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю»м.Кременчук була виставлена вимога № 02 від 12.01.10р. про достроковий викуп облігацій та виплату доходу за облігаціями.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок" в редакції від 18.06.1991р. , облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах.

Згідно із ст.7 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок " ( в редакції 2006року) , облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Облігація є цінним папером, що визначає відносини позики між власником облігації та емітентом. Тобто, власник облігації у цих відносинах є позикодавцем, а емітент облігації є позичальником.

Відповідно до ст.1052 Цивільного кодексу України, у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

У зв'язку із розірванням вищезазначеного договору поруки сталася втрата забезпечення виконання зобов'язання за обставин, за які позикодавець (власник облігацій) не несе відповідальності. Відповідальність за це несе емітент, оскільки розірвання договору відповідно до зазначеного судового рішення сталося з його вини.

За даних обставин, господарським судом Донецької області було прийнято рішення у справі № 20/77 про задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод", м. Горлівка та стягнуто на його користь з Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю", м. Кременчук 2 900 000,00 грн. - суму загальної номінальної вартості за 29 облігаціями, 449 748, 00 грн. - доходу за облігаціями, 25 500 суму держмита, 236 грн. суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Дане рішення залишено в силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.06.2011 року, в зв'язку з чим, воно набрало законної сили згідно з приписами ст. 85 ГПК України.

08.07.2011 року господарським судом Донецької області на примусове виконання рішення було видано відповідний наказ.

Даним судовим рішенням встановлено факт наявності у відповідача зобов'язання з дострокового повернення коштів витрачених позивачем на придбання облігацій.

Відповідач свої зобов'язання по викупу 29 облігацій загальної номінальної вартості в сумі 2 900 000,00 гривень та 449 748, 00 гривень доходу за ними перед позивачем повинен був виконати до 26 січня 2010 року відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, а виконав їх в повному обсязі лише 26 квітня 2011 року , чим прострочив виконання грошового зобов'язання.

Вважаючи свої права порушеними, Позивач звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача 485789,15 грн., в тому числі 368661,76 грн. інфляційних та 117127,39 грн. 3% річних (в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог а.с. 31-33 том №1).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, які не - передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

Згідно ст. 599 ЦК України за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних та здійснивши перерахунок, з урахуванням терміну нарахування та часткових сплат, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 117 127 грн. 39 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 358 730 грн. 42 коп. В іншій частині стягнення інфляційних нарахувань позов задоволенню не підлягає, в зв'язку з невірним розрахунком позивача.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (39609, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 4; ідентифікаційний код 00152299) на користь відкритого акціонерного товариства "Смолопереробний завод" (84609, Донецька область, м. Горлівка, вул. Умова, 3; п/р 26006959676320 у філії ПУМБ м. Донецьк, МФО 335537, ідентифікаційний код 25601255) 117127 грн. 39 коп. річних, 358 730 грн. 42 коп. інфляційних нарахувань; 4758 грн. 58 коп. витрат по держмиту, 231 грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий суддя Киричук О.А.

Суддя Іваницький О.Т.

Суддя Кльопов І.Г.