Рішення

від 11.05.2012 по справі 14/5025/179/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2012 р.Справа № 14/5025/179/11

За позовом прокурора Чемеровецького району в інтересах держави в особі Управління агропромислового розвитку Чемеровецької районної державної адміністрації смт. Чемерівці Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Агро" смт. Чемерівці

про стягнення 439200.00 грн. за договором надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету

та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Агро" смт. Чемерівці

до Управління агропромислового розвитку Чемеровецької районної державної адміністрації смт. Чемерівці Хмельницької області

про визнання недійсним договору № 1 від 22.09.08р.

Суддя Гладюк Ю. В.

Представники сторін :

Позивача (за первісним позовом): ОСОБА_1 -за довіреністю

Відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_2 -за довіреністю

Прокуратури: Грамчук Т.А. -прокурор відділу облпрокуратури

з перервою в судовому засіданні

Суть спору: прокурор у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі позивача за первісним позовом 439 200 грн., що підлягають поверненню за договорами про надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету № 1 від 22.09.08р. та № 11 від 26.12.08р.

ТзОВ "Оболонь Агро" в зустрічному позові просить суд визнати недійсним, укладений між сторонами договір № 1 від 22.09.08р.

Обгрунтовуючи первісний позов, прокурор вказує про те, що обов'язок відповідача щодо повернення коштів резервного фонду державного бюджету встановлений Порядком використання коштів державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 415 від 29.03.02р. Крім того такий обов'язок відповідача визначений договорами від 22.09.08р. та від 26.12.08р.

Законодавчою підставою позову зазначено норми ст. ст. 610, 526 ЦК України та ст. ст. 179, 173 ГК України.

Позивач за зустрічним позовом обгрунтовуючи свої вимоги зазначає наступне.

Спірний договір відповідно до п. 1.1. укладений відповідно до Розпорядження № 1010 -р. Кабінету Міністрів України від 28 липня 2009 року. Договір містить положення про те, що отримувач коштів зобов'язується повернути надані кошти до 1 вересня 2009 року. Відповідно до Порядку використання коштів резервного фонду бюджету кошти з резервного фонду виділяються на безповоротній основі або на умовах повернення, про що зазначається у

рішенні про виділення коштів з резервного фонду. Однак, а ні Розпорядження КМ України, ні Розпорядження № 428/2008-р Хмельницької обласної ради і Розпорядження №3841 2008-р Чемеровецької Районної державної адміністрації не містять приписів, що прямо передбачають повернення коштів резервного фонду бюджету.

Норма ч. 2 п. 11 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого Постановою № 415 Кабінет міністрів України від 29 березня 2002 року, де зазначено що кошти із резервного бюджетного фонду суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення суперечить нормі вищої юридичної сили , а саме нормі п. 3 ст.21 Бюджетного Кодексу, де зазначено, що бюджетна установа не має права надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним особам, крім випадків, передбачених Законом „Про Державний бюджет України". Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" та „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" не передбачено зазначене право бюджетної установи, якою і є відповідач. Таким чином, норма ч.2 ст.11 Порядку суперечить нормі п.2 ст. 4 Бюджетного Кодексу, де зазначено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України. Оскільки в п. 1 Розпорядження №1010-р КМУ зазначено, що відповідач повинен виділити кошти позивачу не на умовах повернення, а для проведення часткової компенсації витрат позивача (компенсація означає повернення в попередній стан, а в попередньому стані позивач мав те, що знищило стихійне лихо і знищене ніколи не належало державі) то є очевидним, що пункт 3.3. договору №1 від 22.09.2008 року суперечить п. 1 Розпорядження №1010-р КМУ, нормі ч. 1 п.11 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого Постановою № 415 Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року, ч.2 ст. 19 Конституції України (органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України). Оскільки відповідач мав право укласти договір №1 тільки на підставі розпорядження вищестоящого органу, і тільки на умовах, передбаченим розпорядженням вищестоящого органу, то у пункті 3.3. договору №1 відповідач за межами своїх повноважень зобов'язав позивача повернути йому кошти, які Держава в особі Кабінету міністрів України через адміністративний договір №1 уповноважила відповідача передати зазначені в договорі кошти на безоплатній основі.

Отже, згідно ст. ст. 215, 203 ЦК України спірний договір має бути визнано недійсним.

Представник позивача за первісним позовом свої вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні. Проти зустрічного позову заперечував, вказував на його безпідставність.

Представник відповідача за первісним позовом вимоги за зустрічним позов підтримав, наполягав на їх задоволенні. Позовні вимоги за первісним позовом не визнавав, вказував що бюджетні кошти, отримані на основі договорів від 22.09. та 26.12 2008 року, які є недійсними, з підстав, викладених у зустрічному позові (названі вище).

Також представник відповідача за первісним позовом подав клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з розглядом справи про визнання не чинними п. 3.3. договорів укладених між сторонами про надання та використання коштів резервного фонду в порядку адміністративного судочинства Вищим адміністративним судом України за касаційною скаргою ТОВ „Оболонь Агро". Зазначене клопотання судом відхилено, оскільки обставини, до вирішення яких відповідач просить зупинити провадження у цій справі вже вирішенні судом.

Представник прокуратури в судовому засіданні позов (первісний) підтримав, наполягав на його задоволенні.

Розглядом матеріалів встановлено.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1010 -р від 28.07.08р. для проведення часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків

внаслідок стихії, що сталася в червні -липні 2008 року Волинській, Львівській, Рівннській та Хмельницькій облдержадміністраціям виділено 58, 5 млн. грн., за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

На виконання зазначеного Розпорядження Хмельницькою облдержадміністрацією винесено Розпорядження № 428/2008 -р, згідно якого кошти, виділені з резервного фонду державного бюджету спрямовано райдержадміністраціям для часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася на території Хмельницької області.

Розпорядженням голови Чемеровецької РДА № 3841 2008 -р від 18 серпня 2008 року, виданого на підставі Вищеназваних Розпоряджень Кабінету Міністрів України та Хмельницької Обласної державної адміністрації кошти, виділені з резервного фонду державного бюджету спрямовані для часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася на території Чемеровецького району. Розпорядником по використанню даних коштів встановлено управління агропромислового розвитку Чемеровецької РДА.

Відповідно до додатку до вказаного Розпорядження відповідач (за первісним позовом) ввійшов до числа підприємств, яким надаються кошти з бюджету. В справі міститься відповідна заява ТзОВ „Оболонь Агро" про включення його до відповідного реєстру.

22 вересня 2008 року та 26 грудня 2008 року між сторонами укладено два договори № 1 та 11, згідно яких: надавач коштів (позивач за первісним позовом) надає, а отримувач коштів (відповідач за первісним позовом) отримує кошти, виділені відповідно до Розпорядження КМУ від 26 липня 2008 року № 1010 -р для закупівлі паливо -мастильних матеріалів, насіння, садивного матеріалу, міндобрив, гербіцидів, пестицидів, протруйників в сумі 397 900 грн. (договір № 1) та в сумі 41 300 грн. (договір № 11).

Згідно пунктів 3.3. договорів отримавуч коштів зобов'язується повернути надані кошти повністю до 1 вересня 2009 року.

В силу п. 8.1. договорів вони набувають чинності з моменту підписання і діють до моменту їх остаточного виконання.

Договори підписані обома сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідно до платіжних доручень від 26 грудня 2008 року та 25 вересня 2008 року № 206 та 2485 позивач перерахував відповідачу (за первісним позовом) кошти на суму 41 300 грн. та 397 900 грн. по призначенню платежу „розп. КМУ № 1010 -р".

Згідно доданої до справи довідки контрольно -ревізійного відділу у Чемеровецькому районі щодо зустрічної перевірки достовірності даних на посів та збір сільськогосподарських культур, які були пошкоджені внаслідок стихії, що сталася в Хмельницькій області в період з 22 по 27 липня 2008 року, за данними обліку ТзОВ „Оболонь Агро" одержана сума коштів 439 200 грн., відображена по Кт. 48 „Цільове фінансування", як кредиторська заборгованість.

Звірка проведена контролером КРВ в Чемеровецькому районі на підставі направлення № 10 КРУ у Хмельницькій області (копія подана до матеріалів).

До справи надано також копію листа Мінекономіки України, адресованого Городоцькій РДА, щодо надання роз'яснення стосовно умов виділення коштів з резервного фонду, де вказано, що оскільки розпорядження № 1010 -р не обумовлює повернення головними розпорядниками отриманих асигнувань, то ці кошти є такими, що не підлягають поверненню до бюджету.

Крім того до матеріалів додано листи -відповіді на запити підприємців щодо роз'яснення порядку використання коштів резервного фонду: Мінфіну України № 31 -16040 -202 -7/1507, де зазначено, що повернення вказаних коштів до державного бюджету розпорядженням № 1010 -р не передбачалося. Проте, питання щодо умов виділення коштів належить до компетенції Хмельницької ОДА, як головного розпорядника бюджетних коштів; Мінекономіки України від 10.07.09р. № 2704 -23/408, в якому зазначено, що оскільки розпорядження № 1010 -р не передбачає повернення асигнувань, то ці кошти є такими, що не підлягають поверненню; Мінфіну України від 25.09.09р. з таким же змістом; Мін'юсту

України, де зазначено, що розпорядження № 1010 -р не передбачає надання коштів на умовах повернення, в той же час вказано, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно - правовими актами та мають лише роз'яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм.

В матеріалах також наявні копії постанови окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а -4283/09/2670 за позовом заступника Генерального прокурора України до Кабміну, за участю третіх осіб: Волинської, Львівської, Рівненської, Хмельницької Обласних держадміністрацій, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінфіну та Держказначейства про зобов'язання внести зміни до розпорядження від 28.07.08р. № 1010 -р, шляхом його доповнення положеннями, які будуть передбачати виділення коштів резервного фонду суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше 51 %, на умовах повернення, відповідно до якої в позові відмовлено, а також ухвали Київського апеляційного адміністративного суду у цій же справі, якою постанову окружного адміністративного суду м. Києва залишено без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 1010-р від 28.07.2008 року "Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях", розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації від № 428/2008-р від 12.08.2008 року "Про розподіл коштів, виділених Кабінетом Міністрів України на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008 року на території Хмельницької області", головою Чемерецької районної державної адміністрації Хмельницької області підписане розпорядження, яким зобов'язано спрямувати кошти, виділені з резервного фонду державного бюджету підприємствам для часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася на території Чемерецького району.

22 вересня та 26 грудня 2008 року між позивачем за первісним позовом (надавачем коштів) та відповідачем за первісним позовом (отримувачем коштів) укладено договори надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету № 1 та 11, згідно п. 1.1 якого надавач коштів надає, а отримував коштів отримує кошти виділені відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008 року № 1010-р.

Як вбачається із змісту п. 1.2 договорів відповідач зобов'язався використати кошти на придбання матеріальних ресурсів згідно зазначеного розпорядження КМУ № 1010-р від 28.07.2008 року.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що отримувач коштів зобов'язується повернути надані кошти повністю до 01.09.2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що платіжними дорученнями № 206 від 26.12.2008 року та № 2485 від 25 вересня 2008 року Управління агропромислового розвитку Чемеровецької районної державної адміністрації перерахувало на рахунок ТзОВ „Оболонь Агро" 439 200 грн.

Твердження відповідача (за первісним позовом) про те, що вищенаведені договіри є адміністративними, відхиляється судом, з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України та інформаційного листа Верховного суду України № 3.2-2005 від 26.12.2005 року, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Аналіз змісту договорів вказує на те, що позивач (за первісним позовом), як юридична особа публічного права, на яку згідно положення ст. 82 ЦК України поширюються положення ЦК України у цивільних відносинах, та яка, відповідно наділена цивільною правосуб'єктністю, діючи в межах наданих йому розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня повноважень та у визначений Порядком використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 415 від 29.03.2002 року спосіб, зобов'язався надати відповідачу (за первісним позовом) кошти, а останній, погодившись з умовами договорів, взяв на себе зобов'язання щодо їх повернення у визначених договором порядок та строк.

Господарський суд також вважає такими, що не заслуговують на увагу твердження відповідача (за первісним позовом) про те, що Управління АПР Чемеровецької РДА діяло поза межами власної цивільної дієздатності. Пунктом 4 ст. 179 ГК України визначено основний принцип, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Аналогічні положення містять і норми ЦК України, які визначають, що: сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов (ст. 627 ЦК України); зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст. 628 ЦК України), сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6 ЦК України).

Оскільки майнові відносини, які виникли між Управлінням агропромислового комплексу та товариством на підставі укладених договорів, склалися на основі вільного волевиявлення за відсутності адміністративного підпорядкування, правовідносини за договорами про надання коштів фонду держбюджету є цивільно-правовими, а спір повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постанові від 13.07.2011 року по справі № 11/5025/190/11.

Крім того, відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи положення п. 3.3 договорів, яким сторони погодили надання та отримання коштів на умовах строковості користування та їх повернення, господарський суд прийшов до висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором позики.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Надаючи правову оцінку договорам від 22 вересня та 26 грудня 2008 року та враховуючи те, що сторони погодили порядок, строки, умови надання коштів, контроль за їх використанням, відповідальність сторін, форс-мажорні обставини, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені договори не суперечать законодавству, а отже є дійсними.

Твердження відповідача за первісним позовом про те, що вказані кошти не підлягають поверненню, оскільки у рішенні про їх виділення з резервного фонду бюджету не визначені умови їх повернення, суд відхиляє, приймаючи до уваги наступне.

Згідно ч. 1 ст. 24 Бюджетного кодексу України, резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути

передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 10, 14 п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Кабінет Міністрів України утворює згідно із законом державні резервні фонди фінансових і матеріально-технічних ресурсів та приймає рішення про їх використання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 415 від 29.03.2002 року затверджено Порядок використання коштів резервного фонду бюджету, який визначає напрями використання коштів резервного фонду державного бюджету та місцевого бюджету і встановлює процедури, пов'язані з виділенням коштів резервного фонду відповідного бюджету та звітуванням про їх використання.

Пунктом 5 вказаного Порядку визначено, що розподіл бюджетного призначення резервного фонду відповідного бюджету провадиться за рішенням Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

Відповідно до п. 11 Порядку кошти з резервного фонду бюджету виділяються на безповоротній основі або на умовах повернення, про що зазначається у рішенні про виділення коштів з резервного фонду бюджету. Кошти з резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

З огляду на наведене, кошти, надані з резервного фонду бюджету відповідачу за первісним позовом як суб'єкту господарювання недержавної форми власності підлягають безумовному поверненню. При цьому, відсутність у відповідних актах розпорядників цих коштів умов щодо їх повернення, не може вважатись підставою для неповернення таких коштів та підставою для відмови у їх стягненні, оскільки в такому випадку застосовуються загальні положення п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 415 від 29.03.2002 року.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Так, відповідно до частин 1 та 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою: у чому конкретно полягає неправомірність дії сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Вказані позивачем за зустрічним позовом підстави визнання недійсним договору № 1 від 22 вересня 2008 року зазначались ТОВ „Оболонь Агро" і під час звернення із позовом про визнання недійсним договору № 11 від 26 грудня 2008 року, в задоволенні якого рішенням господарського суду області від 16.03.11р. у справі № 14/5025/381/11 відмовлено, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24 травня 2011 року. Вищенаведений аналіз обставин справи та матеріалів справи свідчить про необґрунтованість заперечень ТОВ „Оболонь Агро" щодо недійсності договорів позики № 1 від 22 вересня 2008 року та від 26 грудня 2008 року № 11, а відтак відсутності правових підстав ля визнання їх

недійсними. Отже в задоволенні зустрічного позову слід відмовити. Первісний же позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на ТОВ „Оболонь Агро".

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Чемеровецького району в інтересах держави в особі Управління агропромислового розвитку Чемеровецької районної державної адміністрації до товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Агро" про стягнення 439200.00 грн. за договором надання та використання коштів резервного фонду державного бюджету задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Агро" (смт. Чемерівці, вул. Миру, 3, Чемеровецького району, ЄДРПОУ 34222628), р/р 2600410412, МФО 315966 в ХОД ВАТ „Райфайзен Банк Аваль") на користь держави в особі Управління агропромислового розвитку Чемеровецької районної державної адміністрації (вул. Центральна, 40, смт. Чемерівці Хмельницької області, код 33246779, р/р 35213010002817 ГУ ДКУ у Хмельницькій області) -439 200 грн. -коштів резервного фонду Державного бюджету.

Видати наказ.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оболонь Агро" (смт. Чемерівці, вул. Миру, 3, Чемеровецького району, ЄДРПОУ 34222628), р/р 2600410412, МФО 315966 в ХОД ВАТ „Райфайзен Банк Аваль") в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у м. Хмельницькому, код ЄДРПОУ 38045529, банк отримувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, код банку 815013, рах. 31218206783002, код класифікації 22030001, призначення платежу „Судовий збір, код 03500128, пункт ставок судового збору") - 8 784 грн. судового збору.

Видати наказ.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя Ю.В. Гладюк

Повний текст рішення підписаний 14 травня 2012 року.

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи

2 -Управл. Агропром розвитку

3 -ТОВ „Оболонь -Агро"

4 , 5 -прокуратурі області і району