Рішення

від 23.04.2012 по справі 8/536

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/536 23.04.12

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМОНТАЖ ЛАЙФ"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВЕСТ"

Про стягнення 18 206 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВЕСТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМОНТАЖ ЛАЙФ»

про визнання договору підряду № 0912/2009-ПМЛ від 09 грудня 2009 року недійсним.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники сторін:

Від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1 за дов. № 1 від 11.01.2012 р.

Від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2 за дов. № б\н від 10.01.2012 р.

ОСОБА_3 за дов. № б\н від 10.01.2012 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімонтаж лайф" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд-Вест" про стягнення 18 206 грн.

Позовна заява мотивована неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором підряду № 0912/2009-ПМЛ від 09.12.2009 року. Позивач зазначає, що відповідачем порушено п. 3.3 Договору, а саме не проведено своєчасний та повний розрахунок за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.12.2011р. було порушено провадження у справі №8/536 та розгляд справи призначено на 12.01.2012р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 12.01.2012 року справу в зв'язку із перебуванням судді Катрич В.С. у відпустці передано для розгляду судді Качан Н.І.

11.01.12 року до відділу діловодства суду представником відповідача подано до відділу діловодства суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.01.12 року розгляд справи призначено на 09.02.12 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 16.01.2012 року справу передано судді Катрич В.С. в зв'язку із виходом з відпустки.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 09.02.2012 року справу в зв'язку із тривалою непрацездатністю судді Катрич В.С. передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2012 року прийнято справу до провадження судді Шаптала Є.Ю., розгляд справи призначено на 29.02.2012 року.

28.02.2012 року представником відповідача подано до відділу діловодства суду зустрічну позовну заяву до ТОВ «ПОЛІМОНТАЖ ЛАЙФ»про визнання договору підряду недійсним.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що спірний договір не містить обов'язкових умов передбачених ст. 318 ГК України, тому відповідно до ст. 207 ГК України повинен бути визнаний судом недійсним.

29.02.2012 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в заяві позивач просить стягнути з ТОВ «БУД-ВЕСТ»суму заборгованості в розмірі 14 675,00 грн., суму пені в сумі 1 127,96 грн., суму інфляційних нарахувань в розмірі 713,211 грн., 3% річних в сумі -556,04 грн.

29.02.2012 року по справі оголошено перерву до 28.03.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 року зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду та призначення до розгляду на 28.03.2012 року.

28.03.2012 року представником позивача за первісним позовом подано до відділу діловодства суду відзив на зустрічну позовну заяву про визнання правочину недійсним по справі № 8/536.

28.03.2012 року по справі оголошено перерву до 23.04.2012 року.

Представник позивача за первісним позовом заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, вимоги зустрічної позовної заяви не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні підтримав вимоги зустрічної позовної заяви, просив визнати спірний договір недійсним, в задоволенні первісної позовної заяви просив відмовити.

В судовому засіданні 23.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.12.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМОНТАЖ ЛАЙФ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд-Вест»було укладено Договір підряду № 0912/2009-ПМЛ.

Відповідно до п. 1.1 Договору, підрядник зобов'язується виконати роботи по зварюванню поліетиленових труб ПЕ100SDRШ315х18,7мм., L= 1207м.п. та з'єднувальних деталей.

Згідно п. 1.2 Договору, Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.

В пункті 3.1 Договору сторони погодили, що вартість робіт по зварюванню поліетиленових труб та з'єднувальних деталей складає з розрахунку 262,50 грн. в розрахунку за зварювальне з'єднання. До початку робіт «Замовник»здійснює попередній платіж у розмірі 15 000,00 грн., в тому числі ПДВ-2500,00 грн. (п. 3.2 Договору)

Відповідно до п. 3.3 Договору, остаточний розрахунок проводиться згідно акту здачі-приймання робіт, в термін не пізніше 3-х банківських днів з дати його підписання.

Згідно п. 7.2 Договору Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору.

Підрядник свої зобов'язання виконав, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000023 від 01.11.2010 року на загальну суму 35 175,00 грн. Зазначений акт підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками сторін без зауважень.

Відповідачем частково проведено оплату за виконані позивачем роботи, решта суми не сплачена.

22.04.2011 року підрядником на адресу замовника направлено претензію з вимогою сплати за виконані роботи згідно акту в сумі 14 675,00 грн.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 14 675,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача за первісним позовом, представника відповідача за первісним позовом, суд приходить до висновку про те, первісна позовна заява підлягає до задоволення, а зустрічна позовна заява не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Проаналізувавши спірний договір, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками останній є договором підряду.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору, або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

З Акту здачі-приймання робіт № ОУ-0000023 від 01.11.2010 року, підписаного вповноваженими представниками сторін та скріпленого печатками, вбачається, що Замовником виконані роботи на суму 35 175,00 грн. прийняті без зауважень.

Частиною 1 статті 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника -достроково.

Відповідно до п. 3.3 Договору, остаточний розрахунок проводиться згідно акту здачі-приймання робіт, в термін не пізніше 3-х банківських днів з дати його підписання.

Приймаючи до уваги, що Акт здачі-приймання робіт № ОУ-0000023, підписано сторонами та скріплено печатками -01.11.2010 року, роботи позивача є виконаними та у відповідача виникло зобов'язання згідно п. 3.3 Договору провести оплату позивачу в строк до 04.11.2010 року.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається з наданих відповідачем виписок по особовому рахунку та не спростовувалося відповідачем за первісним позовом у відзиві на позовну заяву, останнім проведено часткову оплату за виконані підрядником роботи.

Оскільки, відповідачем не проведено повне оплату за виконані позивачем роботи протягом 3 банківських днів після підписання акту здачі-приймання № ОУ-0000023 від 01.11.2010, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто не виконав зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розмір позовних вимог визнав частково, крім того зазначив що укладений між сторонами правочин є недійсним, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 14 675,00 грн.

Щодо стягнення суми 3% річних, пені та інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до п. 4.1 Договору, за порушення умов Договору винна сторонами несе відповідальність, передбачену чинним діючим законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Приймаючи до уваги, що відповідно до п. 3.3 Договору, замовник протягом 3 банківських днів після підписання акту повинен оплатити виконані роботи, зобов'язання відповідачем виконано частково, отже прострочення виконання зобов'язання виникло з 05.11.2010 року по 01.01.2012 року.

Тому, позивач вірно проводить нарахування 3% річних від простроченої суми за період з зазначений період в сумі 556,04 грн. та інфляційні втрати в розмірі 713,21 грн.

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2 Договору, у випадку порушення Замовником умов оплати робіт згідно договору замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день затримки.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1127,96 грн., є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає до задоволення.

Таким чином, первісна позовна заява визнається судом законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Щодо зустрічної позовної заяви про визнання Договору підряду № 0912/2009-ПМЛ від 09.12.2009 року недійсним, суд зазначає наступне.

В зустрічній позовні заяві, позивач зазначає, що спірний договір не містить обов'язкових умов передбачених ст. 318 ГК України, тому відповідно до ст. 207 ГК України повинен бути визнаний судом недійсним.

Частина 1 статті 318 Господарського кодексу України передбачає, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти та оплатити їх.

Пунктом 5 ст. 318 ГК України встановлено, що договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування об'єкта, найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і звершення будівництва, виконання робіт; права та обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умов про дефекти і гарантійні строк; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Дослідивши спірний Договір підряду № 0912/2009-ПМЛ від 09.12.2009 року, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками зазначений договір є договором підряду, а не договором будівельного підряду, як зазначає позивач за зустрічною позовною заявою.

Оскільки, відповідно до п. 1.2 Договору, підрядник зобов'язується виконати роботи по зварюванню поліетиленових труб ПЕ100SDRШ315х18,7мм., L= 1207м.п. та з'єднувальних деталей, а не побудувати та здати замовникові об'єкт. Тому до зазначених правовідносин слід застосовувати загальні положення про підряд передбачені Цивільним кодексом України.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Тому посилання позивача за зустрічною позовною заявою на ст. 318 ГК України є невірним.

Крім того, посилаючись на ч. 5 ст. 318 ГК України, позивач зазначає, що спірний договір не містить істотних умов, необхідних для укладення зазначеного договору.

Відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умова договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається зі змісту частини першої статті 215 Цивільного кодексу України недійсною може бути визнана лише укладена угода, яка не відповідає вимогам закону. У статті 638 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України, зазначені умови, необхідні для укладення угоди -досягнення згоди по всіх істотних умовах, в іншому випадку така угода є неукладеною, а відповідно на встановлює, не змінює, не припиняє цивільні права та обв'язки сторін, що в свою чергу унеможливлює визнання такої угоди недійсною згідно з статтею 215 Цивільного кодексу України. Отже зазначені статті виключають одна одну.

У заяві позивач не навів законодавство на підставі якого було б визнано умови про найменування об'єкт на якому повинні бути виконані підрядні роботи, строків початку і завершення виконання робіт, порядок прийняття робіт, відповідальність підрядника за порушення строків виконання робіт (відшкодування збитків замовнику) як істотною умовою за законом або вона була б необхідною для договорів даного виду. До того ж, позивачем не надано доказу, який би відповідно до вимог статті 638 ЦК України та ст. 180 ГК України свідчив, що про істотність умов про найменування об'єкт на якому повинні бути виконані підрядні роботи, строків початку і завершення виконання робіт, порядок прийняття робіт, відповідальність підрядника за порушення строків виконання робіт (відшкодування збитків замовнику) була зроблена заява хоча б однієї з сторін.

Відповідно до п. 1.1 Договору, підрядник зобов'язується виконати роботи по зварюванню поліетиленових труб ПЕ100SDRШ315х18,7мм., L= 1207м.п. та з'єднувальних деталей.

Згідно п. 1.2 Договору, Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.

В пункті 3.1 Договору сторони погодили, що вартість робіт по зварюванню поліетиленових труб та з'єднувальних деталей складає з розрахунку 262,50 грн. в розрахунку за зварювальне з'єднання. До початку робіт «Замовник»здійснює попередній платіж у розмірі 15 000,00 грн., в тому числі ПДВ-2500,00 грн. (п. 3.2 Договору)

Відповідно до п. 3.3 Договору, остаточний розрахунок проводиться згідно акту здачі-приймання робіт, в термін не пізніше 3-х банківських днів з дати його підписання.

Відповідно до п. 4.1 Договору, за порушення умов Договору винна сторонами несе відповідальність, передбачену чинним діючим законодавством України.

Згідно п. 7.2 Договору Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору.

Пунктом 4.2 Договору, у випадку порушення Замовником умов оплати робіт згідно договору замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день затримки.

Суд дійшов висновку, що сторонами при укладенні спірного договору підряду обумовлено всі істотні умови для договору даного виду.

За таких обставин, посилання позивача за зустрічною позовною заявою на положення ч. 2 ст. 207 ГК України та застосування даного положення до спірних правовідносин є безпідставним.

За таких обставин, Договір відповідає вимогам чинного законодавства.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526, 837 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Первісну позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-ВЕСТ»(юридична адреса: 04073, м. Київ, вул.. Куренівська, 27, код ЄДРПОУ 31287656) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМОНТАЖ ЛАЙФ»(03115, м. Київ, вул.. Хмельницька. 10, код ЄДРПОУ 35703799), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу в розмірі 14 675 (чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн.. 00 коп., інфляційні нарахування в сумі 713 (сімсот тринадцять) грн.. 21 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 556 (п'ятсот п'ятдесят шість) грн..04 коп., пеню в сумі 1 127 (одна тисяча сто двадцять сім) грн.. 96 коп., державне мито в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн.. 06 коп. та 236 (двадцять тридцять шість) грн.. 00 коп. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити в повному обсязі.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 28.04.12 р.