Рішення

від 19.04.2012 по справі 34/608-2/58

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/608-2/58 19.04.12

За позовомАкціонерного комерційного банку «Трансбанк» до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОК Інвестмент» 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОІС» простягнення заборгованості та звернення стягнення на заставлене майно Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Фесенко О.М.

від відповідачів не з'явилися

Обставини справи:

Акціонерний комерційний банк «Трансбанк»(далі -позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ВОК Інвестмент»(далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОІС»(далі -відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості по кредитному договору №2171, що укладений 25.12.2007 між АКБ «Трансбанк»та ТОВ «Компанія з управління активами «ВОК Інвестмент»(далі -Кредитний договір) в сумі 33 561 432,96 грн.; з метою стягнення заборгованості по кредитному договору, звернути стягнення на заставу за договором іпотеки, що укладений 25.12.2007 між АКБ «Трансбанк» та ТОВ «ПОІС»і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, а саме: нежилий будинок -будівлю АЗС загальною площею 241,20 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, проспект 50-річчя Жовтня (Леся Курбаса), будинок 2-в, літера А.

21.12.2009 позивачем, в порядку ст. 22 ГПК України, було подано заяву про уточнення позовних вимог та позивач просить суд:

- визнати відповідачів солідарними боржниками на суму 36 316 726,65 грн.;

- стягнути з відповідачів солідарно заборгованість в сумі 36 316 726,65 грн. наступним чином:

1. з ТОВ «Компанія з управління активами «ВОК Інвестмент»за рахунок грошових коштів чи будь-якого іншого майна, виявлених державним виконавцем при виконанні судового рішення;

2. з ТОВ «ПОІС»виключно за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, нерухоме майно, а саме: нежилий будинок -будівлю АЗС загальною площею 241,20 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, проспект 50-річчя Жовтня (Леся Курбаса), будинок 2-в, літера А.

Отже, ціна позову складається з:

- 20 000 000 грн. -простроченого боргу;

- 177 479,22 грн. -пені за простроченим боргом;

- 4 000 000 грн. -поточного боргу;

- 5 678 137,03 грн. -прострочені відсотки;

- 461 110,40 грн. -пеня за прострочені відсотки;

- 6 000 000 грн. -штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2010р. у справі №34/608 (суддя: Сташків Р.Б.) позов частково задоволено наступним чином:

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами «ВОК Інвестмент»та, у межах предмету іпотеки, з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОІС»на користь Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»заборгованість за кредитним договором №2171 від 25.12.2007 та додатковими угодами до нього в сумі 36 316 726 грн. 65 коп. у наступному порядку:

1) з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ВОК Інвестмент»за рахунок грошових коштів, виявлених державним виконавцем при виконанні судового рішення;

2) з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОІС»шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нерухоме майно, а саме: нежилий будинок -будівлю АЗС загальною площею 241,20 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, проспект 50-річчя Жовтня (Леся Курбаса), будинок 2-в, літера А, шляхом його продажу на прилюдних торгах;

- встановити початкову ціну предмета іпотеки згідно експертного висновку суб'єкту оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ВОК Інвестмент», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОІС»25 500 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- в решті позову відмовити.

Постановою від 25.11.10р. Київський апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2010р. у справі №34/608.

Постановою від 15.02.11р. Вищий господарський суд України скасував рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.10р. та Постанову від 25.11.10р. Київського апеляційного господарського суду, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Справу №34/608 передано на новий розгляд судді Домнічевій І.О.

Ухвалою від 21.03.11р. суд прийняв справу до провадження, присвоїв справі номер 34/608-2/58, розгляд справи призначив на 05.04.2011р. та зобов'язав позивача надати суду письмові документально та нормативно обґрунтовані пояснення по суті спору, з врахуванням обставин, викладених у Постанові від 15.02.11р. Вищого господарського суду України, а також окремо уточними позовні вимоги з врахуванням Постанови від 15.02.11р. Вищого господарського суду України та вказати, які позовні вимоги заявляє позивач. Також суд зобов'язав відповідачів надати суду письмові документально та нормативно обґрунтовані пояснення по суті спору, з врахуванням обставин, викладених у Постанові від 15.02.11р. Вищого господарського суду України.

Ухвалою від 05.04.11р. суд відклав розгляд справи на 21.04.2011р. та повторно зобов'язав сторони виконати вимоги ухвали суду від 21.03.11р.

Представником позивача в судовому засіданні 21.04.11р. надано суду письмові пояснення на виконання вимог ухвал суду від 21.03.11р. та заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач збільшує період нарахування відсотків, та просить стягнути заборгованість по сплаті відсотків, що станом на 20.04.11р. в сумі 53 752 340,31 грн.

Судом дана заява приймається до розгляду та позов розглядатиметься з врахуванням заяви про уточнення (фактично - про збільшення) позовних вимог.

Представником відповідача-2 заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу для ознайомлення з поясненнями та заявою позивача. Представники відповідача-1 в призначене судове засідання не з`явились. Про поважні причини неявки цих представників в судове засідання суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Вимоги ухвали суду від 05.04.11р. відповідачами не виконані.

Ухвалою від 21.04.11р. судом було відкладено розгляд справи на 12.05.2011р.

В судовому засіданні 12.05.2011р. представником відповідача-2 було заявлено клопотання про припинення провадження у справі по відношенню до нього, оскільки відповідача-2 як юридичну особу припинено, що вбачається з Витягу з ЄДРЮО та ФОП від 10.05.2011р.

В судовому засіданні 12.05.2011р. судом оголошено перерву на 17.05.2011р.

Від позивача 17.05.2011р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для з'ясування питання ліквідації відповідача-2, про що позивачу стало відомо з поданого в минулому судовому Витягу з ЄДРЮО та ФОП від 10.05.2011р.

Ухвалою від 17.05.11р. судом було відкладено розгляд справи на 26.05.2011р. та зобов'язано визначених в ухвалі осіб надати суду певні документи та пояснення.

Представником позивача в судовому засіданні 26.05.2011р. подано суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи в Донецькому апеляційному господарському суді за №29/5009/495/11.

Ухвалою від 26.05.2011р. судом було відкладено розгляд справи на 14.06.2011р. та зобов'язано визначених в ухвалі осіб надати суду певні документи та пояснення, необхідні для вирішення спору по суті та для розгляду поданого представником позивача клопотання про зупинення провадження у справі.

Представники позивача та відповідача-1 в призначене судове засідання не з`явились. Про поважні причини неявки цих представників в судове засідання суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Вимоги ухвали суду від 26.05.11р. не виконані.

Разом з тим, від позивача 14.06.2011р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про направлення судом офіційного запиту до Донецького апеляційного господарського суду, оскільки позивачем так і не отримано від даного суду результати прийняття або відмови в прийнятті до провадження його апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.03.11р. по справі № 29/5009/495/11.

Враховуючи клопотання позивача та необхідність отримання відомостей від Донецького апеляційного господарського суду, суд відклад розгляд справи.

В судове засідання представник позивача надав ухвалу від 14.06.11р. Донецького апеляційного господарського суду по справі №29/5009/495/11 відповідно до якої Акціонерному комерційному банку «Трансбанк»було відновлено пропущений строк, встановлений для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.03.2011р. по справі № 29/5009/495/11 та ухвалу від 14.06.2011р. про порушення апеляційного провадження у даній справі та призначення її до розгляду на 29.06.2011р.

Враховуючи вищевикладене розгляд справи було відкладено та зобов'язано було позивача надати результати розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.03.2011р. за № 29/5009/495/11.

Представником позивача на виконання вимог ухвали суду було надано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011р. відповідно до якої апеляційну скаргу АКБ «Трансбанк» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.03.2011р. у справі № 29/5009/495/11 задоволено; ухвалу суду скасовано та справу № 29/5009/495/11 направлено на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області на стадії ліквідації.

Ухвалою суду від 14.07.2011р. суд зупинив провадження у даній справі до завершення нового розгляду у справі № 29/5009/495/11.

Від позивача 02.03.2012р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява про поновлення провадження у справі.

Подану заяву позивач мотивує тим, що Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.2011 касаційну скаргу на Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.06.2011 по справі №29/5009/495/11 залишено без задоволення.

06.07.2011 Постановою Донецького апеляційного господарського суду провадження у справі №29/5009/495/11 про визнання банкрутом ТОВ «ПОІС»в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»припинено.

Постановою Вищого господарського суду України у справі №29/5009/495/11 від 01.12.2011 вищевказану Постанову Донецького апеляційного господарського суду залишено в силі.

12.01.2012 АКБ «Трансбанк»звернувся із заявою про роз'яснення постанов Вищого господарського суду України від 29.09.2011 та від 01.12.2011 у справі №29/500/495/11.

16.02.2012 Вищий господарський суд України ухвалою роз'яснив, що враховуючи залишення без змін постановою Вищого господарського суду України від 01.12.2011 року постанови Донецького апеляційного господарського суду від 06.07.2011 року, колегія судів касаційної інстанції зазначає про передбачені нормами чинного ГК України наслідки припинення провадження у справі, які, в свою чергу виключають подальше провадження у справі, і ліквідаційну процедуру зокрема.

Враховуючи наведене, суд погодився з Позивачем, що обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 34/608-2/58, усунуто.

Ухвалою від 07.03.2012р. суд поновив провадження у справі, розгляд справи призначив на 27.03.2012р. та зобов'язав сторін надати суду письмові пояснення по суті спору з врахуванням наведених вище результатів розгляду господарського спору по справі №29/500/495/11.

Представники відповідачів в призначене судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Вимоги ухвали суду від 07.03.2012р. не виконані.

Разом з тим, як вбачається зі Спеціального витягу з ЄДР ЮО та ФОП від 26.03.2012р., у Відповідача-1 змінилася адреса місцезнаходження та на даний його адресою місцезнаходження є: 08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Володимирська, 57-А.

Ухвалою від 27.03.2012р. суд відклав розгляд справи на 19.04.2012р., зобов'язав сторін надати суду письмові пояснення по суті спору з врахуванням наведених вище результатів розгляду господарського спору по справі №29/500/495/11 та копію даної ухвали направив відповідачу-1 на адресу: 08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Володимирська, 57-А.

Представники відповідачів в призначене судове засідання не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Вимоги ухвал суду від 07.03.2012р. та від 27.03.2011р. не виконані.

В ході судового розгляду судом було встановлено, що згідно витягу з ЄДР ЮО та ФОП Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «ВОК Інвестмент»змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОК Інвестмент».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представники Позивача у судових засіданнях підтримували викладені у позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити з врахуванням поданої в судовому засіданні 21.04.2011р. заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідачами вимоги ухвал суду по справі №34/608-2/58 не виконані, письмових пояснень по суті спору не подано, повноважних представників до суду в більшість судових засідань по даній справі відповідачі не направляли.

В судовому засіданні 19.04.2012р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2007 між Позивачем (Кредитор) та Відповідачем-1 (Позичальник) укладено Кредитний договір, за умовами якого Позивач надав Відповідачу-1 грошові кошти в межах відновлювальної кредитної лінії лімітом 24 000 000 грн. на умовах цільового використання, забезпеченості, строковості, платності, зворотності та інших умов, викладених в цьому договорі. Надання кредитних коштів здійснюється траншами, строк дії яких не перевищує 6 місяців.

Згідно із п.п.1.2, 2.1, 3.1 Кредитного договору кредит надається на строк до 24 грудня 2008 року (включно), Відповідач-1 зобов'язався сплачувати Позивачу проценти за користування кредитними коштами.

24 грудня 2008 року між Позивачем та Відповідачем-1 було укладено додаткову угоду №2 до Кредитного договору, відповідно до якої продовжено строк надання кредиту Відповідачу-1 до 23.12.2009.

Пунктом 3.1 Кредитного договору, з урахуванням додаткової угоди №2 від 24.12.2008 сторони погодили, що за користування кредитом Позичальник сплачує Кредитору проценти в розмірі 28,5% річних за використану частину кредитних коштів та 0,01% річних за невикористану частину кредитних коштів. Розмір процентів, визначений в попередньому абзаці цього пункту є базовим і може бути переглянутий (зменшений) сторонами в порядку і на у мовах, встановлених цим договором.

Відповідно до п.3.3 Кредитного договору проценти нараховуються Кредитором щомісяця, починаючи з місяця надання кредиту, і до дня остаточного погашення кредиту на залишок суми заборгованості по кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та фактичної кількості днів у році.

Пунктом 3.2 Кредитного договору встановлено, що сплата процентів проводиться Відповідачем-1 щомісячно, починаючи з місяця надання кредиту, у строк не пізніше останнього робочого банківського дня, за який нараховуються проценти.

За умовами п.п.8.2.2 п.8.2 Кредитного договору Відповідач-1 зобов'язався повністю повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом, нараховані Позивачем в порядку і на умовах, встановлених цим Договором, а також виконати всі зобов'язання за цим Договором перед Позивачем.

Всупереч умовам Кредитного договору, з урахуванням змін, внесених до нього за згодою сторін, Відповідач-1 з лютого 2009 року порушував умови кредитування, не сплачував проценти за користування коштами.

Згідно з п.п.6.1.6 п. 6.1 Кредитного договору встановлено, що Позивач в односторонньому порядку вправі вимагати дострокового погашення заборгованості за цим договором у випадку невиконання або неналежного виконання Відповідачем-1 будь-якого з зобов'язань, передбачених цим Договором, договорами забезпечення або будь-якими іншими договорами, укладеними між Позивачем і Відповідачем-1.

Відповідно до п.п.7.1.3 п.7.1 Кредитного договору Позивач має право вимагати повне дострокове погашення заборгованості за цим договором шляхом направлення письмової вимоги про дострокове погашення заборгованості на адресу Відповідача-1, а за наявності поручительства - також і поручителю.

Підпунктом 8.2.7 пункту 8.2 Кредитного договору сторони погодили, що Позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит і суму нарахованих процентів при настанні умов зазначених у р.5 цього договору, а також штрафних санкцій, в разі їх наявності, протягом терміну, зазначеного в направленій Кредитором письмовій вимозі про дострокове погашення заборгованості.

В зв'язку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору, Банк на підставі умов Кредитного договору вимагає дострокового погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Окрім цього відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Як було встановлено судом, Позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику грошових коштів (Кредиту) в межах Кредитного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами та банківськими виписками з особового рахунку Позичальника.

Однак, Відповідач-1, отримавши вищезазначену суму Кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов Кредитного договору, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав.

Таким чином, станом на 20.04.2011, у Позичальника перед Банком наявна заборгованість за Кредитним договором (заборгованість за кредитом та процентами, в тому числі прострочена і строкова) в розмірі:

23 900 000 грн. -заборгованості по кредиту;

14 762 531,60 грн. -заборгованості по відсоткам.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із умовами п.п. 8.2.6 п.8.2 Кредитного договору Відповідач-1 зобов'язався у випадку несвоєчасного погашення Кредиту та/або нарахованих Процентів сплатити Позивачу пеню і штрафи відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 9.3 Кредитного договору визначено, що за кожний день невиконання зобов'язань по сплаті процентів, нарахованих за користування кредитом Позичальник сплачує Кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених у термін процентів за кожний календарний день прострочення виконання.

Пунктом 9.4. Кредитного договору встановлено, що у випадку несвоєчасного погашення кредиту Відповідач-1 сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від непогашеної суми заборгованості за Кредитом за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання.

При цьому, п. 9.8 Кредитного договору встановлено, що за невиконання своїх обов'язків пунктами 8.2.1-8.2.13, 8.2.15, 8.2.16 цього договору Позичальник за вимогою Кредитора зобов'язується сплатити штраф у розмірі 25% від суми зазначеного у п.1.1 цього договору за кожний випадок відповідного порушення.

Таким чином, станом на 20.04.2011, розмір пені та штрафу за невиконання відповідачем зобов'язань перед позивачем за Кредитним договором складає:

5 941 169,69 грн. -пені за порушення строку погашення кредиту;

3 148 639,02 грн. -пені за порушення строку погашення відсотків;

6 000 000 грн. -штрафу.

Матеріалами справи підтверджується, що всупереч послідовним письмовим зверненням Банку, ані Позичальник, ані майновий поручитель вимоги Банку не виконали; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Статтею 11 Закону України «Про іпотеку»визначено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

Стаття 590 ЦК України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 4.1 Іпотечного договору сторони погодили, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором та/або Іпотекоодавцем зобов'язань, а також в інших випадках, передбачених цим договором, Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок Предмета іпотеки у порядку передбаченому цим договором або чинним законодавством.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку»визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема на підставі рішення суду.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про іпотеку»визначено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Як слідує з укладеного Іпотечного договору, вартість Предмета іпотеки визначена за згодою сторін та на момент укладення цього договору становить 25 920 000 грн. Оцінку Предмета іпотеки Іпотекодавець вважає вигідною для себе, її розмір не пов'язаний зі збігом якихось важких для нього обставин і повністю задовольняє.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

За встановлених в ході судового розгляду обставин, господарський суд дійшов висновку, що задоволення вимог Позивача має відбуватись шляхом стягнення заборгованості Відповідача-1 у наступному порядку:

1. з ТОВ «Компанія з управління активами «ВОК Інвестмент»за рахунок грошових коштів чи будь-якого іншого майна, виявлених державним виконавцем при виконанні судового рішення;

2. з ТОВ «ПОІС»виключно за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, нерухоме майно, а саме: нежилий будинок -будівлю АЗС загальною площею 241,20 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, проспект 50-річчя Жовтня (Леся Курбаса), будинок 2-в (два «В»), літера А, шляхом його продажу на прилюдних торгах за ціною, згідно експертного висновку суб'єкту оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду.

Частиною 1 статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Відповідно до частини 1 статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно частини 1 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Враховуючи приписи ст. 11 Закону України «Про іпотеку», ч.1 ст. 583, ч. 1 ст. 575, ч. 1 ст. 554 ЦК України відповідальність ТОВ «ПОІС»за порушення ТОВ «Компанія з управління активами «ВОК Інвестмент»умов Кредитного договору є солідарною в межах вартості предмета іпотеки.

Таким чином, вимоги заявлені до Відповідача-2 суд задовольняє в межах предмету іпотеки зазначеного в Договорі іпотеки.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Дослідивши обставини, на які вказав в постанові № 34/608 від 15.02.2011р. Вищий господарський суд України, судом було встановлено наступне.

Так, ст. ст. 572, 589 ЦК України встановлюють право кредитора (заставодержателя) у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Ст. 543 ЦК України регулює відносини, пов'язані із солідарним обов'язком боржників і ст. 527 ЦК України встановлює виконання зобов'язання належними сторонами.

При цьому, всі наведені вище статті ЦК України та інші норми цивільного та господарського законодавства України не встановлюють черговості стягнення заборгованості з боржників, та не обмежують право Позивача одночасно солідарно стягнути заборгованість з боржника за рахунок грошових коштів чи будь-якого іншого майна та стягнути заборгованість з майнового поручителя виключно за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, що також вбачається з наведених вище в рішенні положень Іпотечного договору та Закону України «Про іпотеку»(і аналогічної думки дотримується Вищий господарський суд України в постанові №42/628 від 18.08.2010р.)

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідачів, оскільки спір виник з їх вини.

Враховуючи все вищенаведене, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 16, 29, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути на користь Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» (м. Київ, вул. Фізкультури, 9, ідентифікаційний код 16293211) з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОК Інвестмент»(м. Васильків, вул. Володимирська, 57-А, ідентифікаційний код 32454819), Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОІС»(м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код 16395584) солідарно 23 900 000 (двадцять три мільйони дев'ятсот тисяч) грн. - заборгованості за кредитом, 14 762 531 (чотирнадцять мільйонів сімсот шістдесят дві тисячі п'ятсот тридцять одна) грн. 60 коп. - заборгованості за відсотками, 5 941 169 (п'ять мільйонів дев'ятсот сорок одну тисячу сто шістдесят дев'ять) грн. 69 коп. - пені за порушення строку погашення кредиту, 3 148 639 (три мільйони сто сорок вісім тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн. 02 коп. пені за порушення строку погашення відсотків, 6 000 000 (шість мільйонів) грн. штрафу, а всього: 53 752 340 (п'ятдесят три мільйони сімсот п'ятдесят дві тисячі триста сорок) грн. 31 коп. наступним чином:

- з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОК Інвестмент»(м. Васильків, вул. Володимирська, 57-А, ідентифікаційний код 32454819) за рахунок грошових коштів чи будь-якого іншого майна, виявлених державним виконавцем при виконанні судового рішення;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОІС»(м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код 16395584) виключно за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, нерухоме майно, а саме: нежилий будинок -будівлю АЗС загальною площею 241,20 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, проспект 50-річчя Жовтня (Леся Курбаса), будинок 2-в (два «В») літера А, шляхом його продажу на прилюдних торгах за ціною, згідно експертного висновку суб'єкту оціночної діяльності, що буде здійснений в процесі виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОК Інвестмент»(м. Васильків, вул. Володимирська, 57-А, ідентифікаційний код 32454819) на користь Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»(м. Київ, вул. Фізкультури, 9, ідентифікаційний код 16293211) 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОІС»(м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ідентифікаційний код 16395584) на користь Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»(м. Київ, вул. Фізкультури, 9, ідентифікаційний код 16293211) 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.О.Домнічева

Повне рішення складено 26.04.12р.