Рішення

від 01.07.2011 по справі 8/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/281

01.07.11

за позовом

Спільного українсько-словацького підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Хедос Луцьк»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Корд-Л»

про

стягнення 3592,16 грн.

Суддя Катрич В.С.

Представники:

Від позивача

представник не з'явився

Від відповідача

представник не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне українсько-словацьке підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Хедос Луцьк»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корд-Л» про стягнення основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 3457,84 грн., 3% річних в сумі 124,32 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Між позивачем та відповідачем було укладено договір-заявку №2 та договір заявку №2/1, відповідно до яких позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу відповідача, а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги перевезення.

На виконання умов вказаних договорів позивач надав, а відповідач отримав послуги з перевезення ванажу на загальну суму 4150,00 грн., проте Відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 1000,00 грн. у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 3150,00 грн. Відповідач повинен сплатити позивачу суму основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.06.2011 провадження у справі порушено. Розгляд справи призначено на 01.07.2011.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір-заявку №2 та договір заявку №2/1, відповідно до яких позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу відповідача, а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги перевезення.

Згідно п. 10 вказаних договорів відповідач зобов'язався оплатити послуги по перевезенню протягом 3 банківських днів.

На виконання умов зазначених договорів позивач надав, а відповідач отримав послуги з перевезення вантажу на загальну суму 4150,00 грн., проте Відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 1000,00 грн. у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 3150,00 грн.

Позивачем вказані послуги були надані в повному обсязі на загальну суму 4150,00 грн., що підтверджується рахунком фактурою №СФ-0000037 від 11.02.2010, рахунком фактурою №СФ-0000042 від 15.02.2010 та актами виконаних робіт №РА-0000036 від 11.02.2010, №РА-0000036 від 15.02.2010, копії даних документів залучено до матеріалів справи.

Позивач надав, а відповідач отримав послуги з перевезення обладнання на загальну суму 4150,00 грн., проте відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 1000,00 грн. у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 3150,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

22.12.2010 позивач звернувся до відповідача з претензією №117 щодо відшкодування витрат, понесених позивачем у зв'язку з перевезенням вантажу на суму 3150,00 грн. Проте відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її.

Таким чином, на день вирішення спору у відповідача існує заборгованість перед позивачем за надані послуги з перевезення вантажу в сумі 3150,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем було укладено договір-заявку №2 та договір заявку №2/1, відповідно до яких позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу відповідача, а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги перевезення. Згідно п. 10 вказаних договорів відповідач зобов'язався оплатити послуги по перевезенню протягом 3 банківських днів.

Як встановлено судом, на виконання умов зазначених договорів позивач надав, а відповідач отримав послуги з перевезення вантажу на загальну суму 4150,00 грн., проте Відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 1000,00 грн. у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 3150,00 грн. Позивачем вказані послуги були надані в повному обсязі на загальну суму 4150,00 грн., що підтверджується рахунком фактурою №СФ-0000037 від 11.02.2010, рахунком фактурою №СФ-0000042 від 15.02.2010 та актами виконаних робіт №РА-0000036 від 11.02.2010, №РА-0000036 від 15.02.2010, копії даних документів залучено до матеріалів справи. Позивач надав, а відповідач отримав послуги з перевезення обладнання на загальну суму 4150,00 грн., проте відповідач за надані послуги розрахувався частково в сумі 1000,00 грн. у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 3150,00 грн., що підтверджується матеріалами справи. 22.12.2010 позивач звернувся до відповідача з претензією №117 щодо відшкодування витрат, понесених позивачем у зв'язку з перевезенням вантажу на суму 3150,00 грн. Проте відповідач відповіді на вказану претензію не надав та не задовольнив її.

Таким чином, на день вирішення спору у відповідача існує заборгованість перед позивачем за надані послуги з перевезення вантажу в сумі 3150,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу в сумі 3150,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 3457,84 грн. та 3% річних у сумі 124,32 грн., які нараховані за період з 19.02.2010 по 03.06.2011.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене вище, враховуючи, що розрахунок боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних, наданий позивачем, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 3457,84 грн. та 3% річних в сумі 124,32 грн, нарахованих за період з 19.02.2010 по 03.06.2011, підлягає задоволенню.

Згідно з ст. 49 Господарсько-процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача у справі.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корд-Л»(04128, м. Київ, вул. Академіка Туполеєва, 17-Ж; код 25272596) на користь Спільного українсько-словацького підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Хедос Луцьк»(43020, м. Луцьк, вул. Рівненська, 76А; код 32872348) заборгованість з урахування встановленого індексу інфляції в сумі 3457 (три тисячі чотириста п'ятдесят сім) грн. 84 коп., 3% річних у сумі 124 (сто двадцять чотири) грн. 32 коп., державне мито в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

В.С. Катрич

Рішення підписано 11.04.12 р.