Ухвала

від 25.03.2014 по справі 8/281

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2014 року м. Київ К-18314/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2010 у справі № 8/281 (№ 2а-3556/08)

за позовом Акціонерного банку "Київська Русь"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2008 року Банком до суду заявлений позов про скасування рішення Державної податкової інспекції від 09.11.2007 № 0000674320/0, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 110 157,68 грн. за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог названого Закону.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

При цьому державний податковий орган обґрунтовує касаційну скаргу тим, що судом, на його думку, порушено приписи п. 7 ст. 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої і апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцями відділу валютного контролю та ліцензування головного управління НБУ України в Автономеій Республіці Крим було здійснено планову перевірку пункту обміну іноземної валюти Смферопольської філії "Київська Русь" по вул. Горького, 1 у м. Феодосія, у ході якої було встановлено, що відповідно до фіскального звіту (Z-звіт від 24.04.2009 № 620, роздрукований о 16:20 год.) на кінець робочого дня 24.04.2009 залишок коштів становив 0,00 грн., 0,00 дол. США, 0,00 рос. руб., 0,00 Євро. Фактично в касі пункту обміну валют знаходилось: 15 533,75 грн., 1 035,00 дол. США, 6 130,00 рос. руб., 5,00 Євро. Одночасно зазначено, що згідно Z-звіт від 24.04.2009 № 620 проведено операцію інкасації коштів у сумах: 15 533,75 грн., 2 640,00 дол. США, 30 860,00 рос. руб., 75,00 Євро. Також в акті зазначено, що книга обліку розрахункових операцій містить фіскальний звіт № 619 роздрукований 24.04.2009 о 10:40 год., в якому міститься інформація: гривні - аванс 5 743,19 грн., інкасація 11 061,38 грн.; долари США - аванс 1 805,00 дол. США, інкасація 3 695,00 дол. США; Євро - аванс 75,00 Євро, інкасація 150,00 Євро, російські рублі - аванс 25230,00 рос. руб, інкасація 50460,00 рос. руб.

Зазначене зафіксовано у акті перевірки від 24.09.2007 № 09-032/6080, на підставі якого державний податковий орган ухвалив оспорюване рішення, оскільки, на думку останнього, позивачем порушено вимоги п. 7 ст. 4 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР), що полягало у невідповідності наявних грошових коштів в касі з даними фінансового звіту.

Згідно з п. 7 ст. 4 Закону № 265/95-ВР уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов'язані забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту.

Пунктом 4 ст. 18 зазначеного Закону визначено, що у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, до уповноважених банків та суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, п'ятикратного розміру суми, на яку виявлено незбіг, - у разі перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою коштів, яка зазначена у фіскальному звіті.

Отже, за змістом даної норми фінансові санкції застосовуються у разі незабезпечення відповідності коштів в місці проведення операцій, тоді як у акті перевірки йдеться про порушення порядку службових операцій, оскільки, як встановлено судами, знаходження в касі обміну валют коштів у розмірах 15 533,75 грн., 1 035,00 дол. США, 6 130,00 рос. руб., 5,00 Євро. було обумовлено здійсненням касиром передчасної службової операції з інкасації коштів, суми яких підтверджено дослідженими судами обставинами справи щодо відключення протягом робочого дня електроенергії в пункті обміну, внаслідок чого на протязі робочої зміни було виконано два фіскальних звіти (№ 619, № 620), а також звітної довідки про касові обороти щодо авансів, підкріплення, інкасації, проведених операцій з купівлі - продажу іноземної валюти за день.

Під час вирішення спору судами також було враховано пояснення третьої особи, відповідно до яких перевіркою не встановлено порушень банком ст. 4 Закону № 265/95-ВР в частині невідповідності готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі - продажу іноземної валюти даним фіскального звіту.

З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскарженого рішення.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2010 у справі № 8/281 (№ 2а-3556/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К.Голубєва

А.О. Рибченко