Рішення

від 18.04.2012 по справі 9/007-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" квітня 2012 р. Справа № 9/007-12

За позовом Малого підприємства «Будкомплект»

До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГА»,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест «Поліськсільбуд»

Про перевід прав та обов'язків покупця за договором купівлі продажу

Суддя Сокуренко Л. В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № б/н від 10.01.2012 р.)

від відповідача 1: Свірський А.А. (директор згідно наказу №1)

від відповідача 2: ОСОБА_3 (договір № 5 від 14.12.2011 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду Київської області передані вимоги Малого підприємства «Будкомплект»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНГА»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест «Поліськсільбуд»про перевід прав та обов'язків покупця за договором купівлі продажу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.12.2011 року у справі № 02-03/1696/20 позовну заяву та додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 року апеляційну скаргу Малого підприємства «Будкомплект»задоволено, ухвалу господарського суду Київської області від 15.12.2011 року за № 02-03/1696/20 скасовано повністю, справу передано на розгляд до Господарського суду Київської області.

Відповідно до автоматичного розподілу справ від 30.01.2012 року справу №02-03/1696/20 передано на розгляд судді Сокуренко Л.В.

Ухвалою суду від 02.02.2012 року справу прийнято суддею Сокуренко Л.В. до свого провадження, присвоєно номер №9/007-12 та призначено її до розгляду на 21.02.2012 року; зобов'язано позивача надати в судове засідання докази того, що Мале підприємство «Будкомплект»є співвласником спірного майна; зарахувати суму вартості майна за договором на депозитний рахунок господарського суду Київської області, номер зазначеного рахунку вказаний на офіційному веб-порталі Судової влади України, докази зарахування суми вартості надати в судовому засіданні; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для доручення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організації України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же самих підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності; відповідача зобов'язати подати письмовий відзив на позов, оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

21.02.2012 року в судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 02.02.2012 року виконав частково; представник відповідача 1 з'явився, вимоги ухвали суду від 02.02.2012 року не виконав; представник відповідача 2 не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.02.2012 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 21.02.2012 року розгляд справи відкладено на 13.03.2012 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача 2; зобов'язано позивача направити копію позовної заяви з додатками на адресу відповідача, докази направлення надати в судове засідання; відповідача зобов'язано виконати вимоги ухвали суду від 02.02.2012 року.

12.03.2012 р. відповідач 1 звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності з посиланням на те, що позивач знав про відчуження майна Господарській асоціації малих підприємств, правонаступником якого є ТОВ «Інга», ще в 1994 року, в зв'язку з чим, керуючись ст. 114 ЦК УРСР, просить суд відмовити позивачу у позові у зв'язку спливом позовної давності.

13.03.2012 року в судове засідання з'явилися представник позивача та представник відповідача1; представник відповідача 2 вдруге не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.02.2012 року не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача 1 просив врахувати його клопотання про застосування строків позовної давності та відмовити позивачу в позові.

Представник позивача проти спливу строку позовної давності щодо даного спору заперечує з посиланням на те, що йому дійсно було відомо про передачу частини майна Господарській асоціації малих підприємств, правонаступником якого є ТОВ «Інга», ще в 1994 року. Проте, під час розгляду адміністративної справи № 2а-11795/11/2670 за позовом ТОВ «Інга»до КП КОР «Бородянське бюро технічної інвентаризації» про визнання неправомірною та скасування реєстрації права власності, МП «Будкомплект»було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. Під час розгляду даної справи, МП «Будкомплект»стало відомо про укладений між ТОВ «Трест «Поліськсільбуд»та ТОВ «Інга»договір купівлі-продажу спірного майна від 10.11.1998 р., після чого 28.11.2011 р. ним був зроблений адвокатський запит до КП КОР «Бородянське бюро технічної інвентаризації»та отримана відповідь від 29.11.2011 р. щодо оформлення права власності на спірне майно за ТОВ «Інга»на підставі договору купівлі-продажу від 10.11.1998 р.

Судом досліджені матеріали справи та відмовлено в застосуванні строків позовної давності, виходячи з наступного:

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Під час розгляду справи № 6/169-17/135-09/23-11 судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНГА"(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест "Поліськсільбуд"(далі - відповідач) про визнання рішення недійсним та визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до договору купівлі-продажу від 28 квітня 1992 року Господарська асоціація малих підприємств, правонаступником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНГА", придбало у орендного тресту "Поліськсільбуд", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Трест "Поліськсільбуд", частину майна виробничої бази, яка знаходиться за адресою: смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 2, а саме: виробничий цех № 1, виробничий цех № 2, обладнання цехів, будівля контейнерної та мостовий кран. Зазначене майно перейшло від Господарської асоціації малих підприємств до ТОВ «Інга»при реорганізації асоціації згідно рішення засновників 30.09.1994 р., проте право власності за ТОВ «Інга»відповідачем не визнається.

Під час розгляду справи, позивачем неодноразово змінювались та уточнювались позовні вимоги. У судовому засіданні 28 грудня 2009 року позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог від 21 грудня 2009 року, в якій позивач просить суд визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНГА" на майно: виробничий корпус №1 за літерою "О" площею 2785,8 кв.м.; виробничий корпус №2 за літерою "Б" площею 2740,6 кв.м.; будівля контейнерної; мостовий кран, яке придбано на підставі договору купівлі-продажу від 28 квітня 1992 року та знаходиться за адресою: смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 2.

Рішенням Господарського суду Київської області № 6/169-17/135-09/23-11 від 09.03.2011 р. позов задоволено повністю; визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНГА"(04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 14-Б, квартира, 183, код 19422382) на майно: виробничий корпус №1 площею 2785,8 кв.м., виробничий корпус №2 площею 2740,6 кв.м., будівля контейнерної, мостовий кран, яке придбано на підставі договору купівлі-продажу від 28 квітня 1992 року та знаходиться за адресою: смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 2.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про існування спірних відносин між ТОВ «Трест «Поліськсільбуд»то ТОВ «Інга»щодо права власності на спірне майно.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 р. рішення скасовано та постановлено нове рішення, яким в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2011 р. постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011 р. та рішення Господарського суду Київської області № 6/169-17/135-09/23-11 від 09.03.2011 р. скасовані; прийнято нове рішення про відмову в позові.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, договір купівлі-продажу від 10.11.1998 р., укладений між ТОВ «Інга»та ТОВ «Трест «Полісьсільбуд»не є розірваним, в судовому порядку недійсним визнаний не був.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що спірне майно придбане ТОВ «Інга»за договором купівлі-продажу в 1998 р., про факт придбання якого позивач дізнався у вересні 2011 р. при розгляді адміністративної справи № 2а-11795/11/2670 та отриманню відповіді на адвокатський запит.

Враховуючи вищевикладене, норми цивільного законодавства, встановлені ст. 114 ЦК УРСР, а також звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Київської області -12.12.2011 р., тобто протягом трьох місяців, то суд вважає, що позивачем строк позовної давності не пропущений.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 13.03.2012 року розгляд справи відкладено на 03.04.2012 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача 2; зобов'язано позивача надати в судове засідання докази на підтвердження факту того, що позивач входив до складу Орендного підприємства «Трест «Поліськсільбуд»(під якою назвою); письмове пояснення в якому викласти позицію по проведеним 13.09.1994 року зборам працівниками Тресту «Поліськсільбуд»та виділу долі майна по створенню підрозділам (питання 2 зборів); письмове пояснення щодо участі у проведених ТОВ «ІНГА»зборів учасників 30.09.1994 року; відповідача 1 зобов'язано надати статутні документи, письмові пояснення щодо мети та підстав укладення договору купівлі -продажу майна від 10.11.1998 року, між Орендним підприємством «Трест «Поліськсільбуд»та ТОВ «ІНГА», після передачі зазначеного майна ТОВ «ІНГА»від Господарської асоціації малих підприємств згідно протоколу зборів від 30.09.1994 року та акту прийому -передачі майна від 15.10.1994 року; відповідача 2 зобов'язано надати в судове засідання належним чином засвідчені копії статуту, рішення зборів керівників підрозділу ТОВ «Трест «Поліськсільбуд»в 1994 року, протокол № 1 від 12.10.1994 року, копію договору купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства «Трест «Поліськсільбуд»від 12.12.1994 року (належної якості); копію додаткової угоди до договору оренди державного майна Орендного підприємства «Трест «Поліськсільбуд» від 20.05.1994 року № 43; письмове пояснення щодо умов підпункту «а»п. 5.2 договору купівлі-продажу державного майна Орендним підприємством «Трест «Поліськсільбуд»від 12.12.1994 року; копії протоколів рішення зборів колективу Орендного підприємства «Трест Поліськсільбуд», Господарської асоціації малих підприємств та МП «Будкомплект»№ 1 від 13.05.1994 року; документи на підтвердження перебування на балансі Орендного підприємства «Трест «Поліськсільбуд»цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Київська обл., смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 2 до приватизації.

03.04.2012 року представники позивача та відповідача 1 в судове засідання з'явилися та надали суду частину витребуваних документів; представник позивача під час судового засідання подав клопотання про продовження строку розгляду спору, яке судом розглянуто та задоволено.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 03.04.2012 року продовжено строк розгляду спору; розгляд справи відкладено до 17.04.2012 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача 2 та необхідністю витребування додаткових документів, зобов'язано представника позивача надати докази на підтвердження факту того, що позивач входив до складу Орендного підприємства «Трест «Поліськсільбуд»(під якою назвою); письмове пояснення в якому викласти позицію по проведеним 13.09.1994 року зборам працівниками Тресту «Поліськсільбуд»та виділу долі майна по створеним підрозділам (питання 2 зборів); письмове пояснення щодо участі у проведених ТОВ «ІНГА»зборів учасників 30.09.1994 року; зобов'язати відповідача 1 подати статутні документи, письмові пояснення щодо мети та підстав укладення договору купівлі -продажу майна від 10.11.1998 року, між Орендним підприємством «Трест «Поліськсільбуд»та ТОВ «ІНГА», після передачі зазначеного майна ТОВ «ІНГА»від Господарської асоціації малих підприємств згідно протоколу зборів від 30.09.1994 року та акту прийому-передачі майна від 15.10.1994 року, відповідача 2 зобов'язано надати в судове засідання належним чином засвідчені копії статуту, рішення зборів керівників підрозділу ТОВ «Трест «Поліськсільбуд»в 1994 року, протокол № 1 від 12.10.1994 року, копію договору купівлі-продажу державного майна Орендного підприємства «Трест «Поліськсільбуд»від 12.12.1994 року (належної якості); копію додаткової угоди до договору оренди державного майна Орендного підприємства «Трест «Поліськсільбуд» від 20.05.1994 року № 43; письмове пояснення щодо умов підпункту «а»п. 5.2 договору купівлі-продажу державного майна Орендним підприємством «Трест «Поліськсільбуд»від 12.12.1994 року; копії протоколів рішення зборів колективу Орендного підприємства «Трест Поліськсільбуд», Господарської асоціації малих підприємств та МП «Будкомплект»№ 1 від 13.05.1994 року; документи на підтвердження перебування на балансі Орендного підприємства «Трест «Поліськсільбуд»цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: Київська обл., смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 2 до приватизації.

17.04.2012 року судом будо оголошено перерву до 18.04.2012 року.

18.04.2012 року в судове засідання з'явились представники позивача, відповідача 1 та відповідача 2. Представник позивача позовні вимоги підтримує та вважає їх такими, що підлягають задоволенню; представники відповідача проти позову запечерують, а також просять застосувати строк позовної давності до даного позову. Крім того, представник відповідача 2 подав заяву про застосування строків позовної давності з аналогічних підстав, які були викладені у заяві представника відповідача 1. Зазначена заява відповідача 2 судом розглянута та відхилена з підстав необґрунтованості.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, пояснення відповідача 1 та пояснення відповідача 2, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.1994 р. між Орендним трестом «Поліськсільбуд»(продавець) та МП «Будкомплект»тресту «Поліськсільбуд»(покупець) укладено договір купівлі-продажу державного майна Орендного тресту «Поліськсільбуд».

Відповідно до п. 1.1. договору від 12.12.1994 року, предметом договору є купівля державного майна, яке передавалося за договором купівлі -продажу державного майна орендного Тресту «Поліськсільбуд»№ 43 укладеного 20.05.1994 року між орендним Трестом «Поліськсільбуд»та регіональним відділенням фонду державного майна України по Київській області.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що сума вартості договору купівлі-продажу відповідно до акту оцінки вартості майна від 02.03.1994 р. складає 270073950 тис.крб. Майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, інвент.обладнання, устаткування, машини і механізми, будівлі та споруди та інше майно згідно з актом оцінки, який додається до цього договору.

Згідно п. 3.2 договору передача об'єкта приватизації і приймання об'єкта приватизації покупцем засвідчується актом передачі, що підписується сторонами.

12.12.1994 р. між Орендним трестом «Поліськсільбуд»(продавець) та МП «Будкомплект»тресту «Поліськсільбуд»(покупець), на підставі рішення зборів колективів треста «Поліськсільбуд», Господарської асоціації малих підприємств та МП «Будкомплект»(протокол № 1 від 13.05.1994 р., протокол № 2 від 13.09.1994 р.), складено акт прийому-передачі майна на загальну балансову вартість 337777050 тис.крб., остаточна вартість якого становить 270073950 тис.крб. Відповідно до зазначеного акту, Орендний трест «Поліськсільбуд»передав, а МП «Будкомплект»тресту «Поліськсільбуд» прийняв наступне майно: корпус № 1, площею 1809 кв.м.; відкритий склад з естакадою, площею 1203 кв.м.; кисневий цех, площею 108 кв.м.; гараж біля котельної з кладовою, площею 48 кв.м.; механічний цех, корпус № 2, площею 576 кв.м.; склад алебастру, площею 120 кв.м.; автомашина «ЗИЛ-130»; обладнання. Акт прийому-передачі майна від 12.12.1994 р. підписаний уповноваженими сторонами та закріплений печатками товариств.

Таким чином, придбавши частину майна Орендного тресту «Поліськсільбуд», позивач вважає, що він став співвласником частини цілісного майнового комплексу Орендного тресту «Поліськсільбуд».

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.1998 р. між ТОВ «Трест «Поліськсільбуд», яке є правонаступником Орендного тресту «Поліськсільбуд», та ТОВ «Інга»укладено договір купівлі-продажу майна: виробничий корпус № 1, площею 783 кв.м.; відкритий склад корпуса № 2, площею 648 кв.м.; склад в виробничому корпусі № 2, площею 360 кв.м.; хімчистка, площею 90 кв.м.; контейнерна; автогараж при тресті; електропогрузчик; частина адмінспоруди треста, площею 297, 7 кв.м.; салон одягу на УПТК, площею 164 кв.м.; комплект меблевий «Езоп»; стіл крою з машиною крою; столи промислові в кількості 2 шт.; головки швейних машин в кількості 2 шт.; мостовий кран АК; баня-сауна; магазин, площею 116 кв.м. ж.д.Немішаєво; незавершене виробництво по АБЗ Немішаєво; битумохранилище незавершеного виробництва.

Враховуючи вищезазначене, позивач вважає, що ТОВ «Трест «Поліськсільбуд», яке є правонаступником Орендного тресту «Поліськсільбуд», укладаючи 10.11.1998 р. з ТОВ «Інга» договір купівлі-продажу нерухомого майна по залишковій вартості станом на 01.01.1994 р. на загальну суму 640560382, 00 крб., порушив його право щодо привілеєвої купівлі зазначеної частки з посиланням на вимоги ст. 114 ЦК УРСР.

За таких обставин, просить суд перевести на позивача права покупця за договором від 10.11.1998 р., укладеного між ТОВ «Трест «Поліськсільбуд»та ТОВ «Інга»в частині майна вартістю 29 924, 56 грн., розташованого за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 2.

Суд, дослідивши документи, надані сторонами у справі, вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, виходячи з наступного: 20.05.1994 р. між Регіональним відділенням ФДМ України по Київській області (продавець) та Організацією орендарів Орендного тресту «Поліськсільбуд»(покупець) укладено договір купівлі-продажу державного майна орендного тресту «Поліськсільбуд»№ 43.

Згідно пункту 1.1 договору продавець продає, а покупець купує державне майно цілісного майнового комплексу орендного тресту «Поліськсільбуд»шляхом викупу майна трудовим колективом на підставі укладеної з Регіональним відділенням додаткової угоди про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна орендним трестом «Поліськсільбуд»№ 104 від 31.12.1992 р.

Одним з обов'язків покупця РВ ФДМ України було встановлено протягом двох років зберігати профіль основної діяльності, номенклатуру та обсяг виробництва основних видів продукції, виконувати заходи щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці та охорони навколишнього середовища (підпункт «а»п. 5.2 договору).

12.09.1994 р. між Регіональним відділенням ФДМ України по Київській області та Організацією орендарів Орендного тресту «Поліськсільбуд»складено акт прийому-передачі проданого майна станом на 01.01.1994 р., відповідно до якого Організації орендарів Орендного тресту «Поліськсільбуд»передано державне майно: основні фонди вартістю 1889793 тис.крб.; запасні затрати -65563 тис.крб.; грошові кошти -4546 тис.крб.; амортизаційний фонд -5327 тис.крб.; незавершене будівництво -2094329 тис.крб.; майно придбане орендарем за рахунок державних коштів -101016 тис.крб.; державне майно, що передається безкоштовно, використовується за призначенням і без права відчуження -390572 тис.крб.; державний житловий фонд, який приватизується відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»- 210 тис.крб.

Крім того, між сторонами складено додаток до акту прийому-передачі майна Орендного тресту «Поліськсільбуд»станом на 01.01.1994 р., в якому зазначені об'єкти нерухомості, які передаються до статутного фонду Орендного тресту «Поліськсільбуд», що знаходиться за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул.. Леніна, 361, який становить 21833, 68 грн. та об'єкти нерухомості (копія додатку долучена до матеріалів справи). В даному додатку перераховано майно, яке передається Тресту «Поліськсільбуд»на загальну балансову вартість 5378, 45 тис. грн., яке складається з 25 об'єктів та знаходиться за адресою: Київська область, смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 2. Крім того, даний додаток до акту містить перелік іншого майна, яке передано структурним підрозділам ОП «Тресту «Поліськсільбуд».

Майна, яке було передано, при приватизації ОП «Тресту «Поліськсільбуд», окремо МП «Будкомплект»та входило в цілісний майновий комплекс ОП «Тресту «Поліськсільбуд»в даному додатку до акту не вбачається.

На підтвердження викупу державного майна - цілісного майнового комплексу, 12.09.1994 р. Орендному підприємству тресту «Поліськсільбуд», до складу якого входять 13 структурних підрозділів, РВ ФДМ України видано свідоцтво про право власності, реєстраційний № 103-ВП.

Тобто, 20.05.1994 р. Орендне підприємство трест «Поліськсільбуд», до складу якого на той час входили 13 структурних підрозділів, стало власником цілісного майнового комплексу.

З наданих до суду документів вбачається, що наказом Київського обласного державного об'єднання по агропромисловому будівництву «Облагробуд»Трест «Поліськсільбуд»№ 56А від 25.07.1990 р. створено при тресті на базі УПТК мале експериментальне підприємство по виробництву будівельних матеріалів, конструкцій та виробів «Будкомплект». Пунктом 2 наказу визначено, що мале підприємство наділене правом юридичної особи, має самостійний баланс, печатку, розрахунковий рахунок в банку.

Рішенням ВК Бородянської районної ради народних депутатів № 107 від 2.08.1990 р. зареєстровано Мале експериментальне підприємство по виробництву будівельних матеріалів, конструкцій та виробів «Будкомплект».

19.04.1993 р. Мале підприємство «Будкомплект»було зареєстровано в Бородянській районній державній адміністрації на підставі зборів колективу громадян від 12.03.1993 р. як самостійна юридична особа, в подальшому перереєстровано -20.08.1996 р.

Тобто, МП «Будкомплект»дійсно було створено при тресті на базі УПТК, проте, на момент приватизації (20.05.1994 р.) МП «Будкомплект»було самостійною юридичною особою.

13.09.1994 р. працівниками Орендного тресту «Поліськсільбуд»проведені збори, про що зазначено в протоколі № 2.

Як вбачається з протоколу зборів № 2 від 13.09.1994 р., на розгляд були винесені наступні питання: 1) внесення змін в протокол зборів від 13.05.1994 р.; 2) затвердження долі майна по новоствореним підрозділам, яка виділяється; 3) затвердження розрахунку щодо викупу долі майна на кожного робітника, який приймає участь в приватизації; 4) різне.

По другому питанні зборів прийнято одноголосне рішення зборів щодо затвердження розрахунків долі майна станом на 01.01.1994 р. на кожного робітника Орендного тресту «Поліськсільбуд», яке викупається. Розрахунки складені в розрізі новостворених підприємств з вказівкою долі на кожного робітника та представлені в наступних сумах: МП «Будкомплект»- 193, 7 млн.крб.; асоціація -260, 5 млн.крб. та інші.

Крім того, в протоколі зборів в питанні четвертому вирішено, що після кінцевих розрахунків між підприємствами, тресту необхідно буде видати акти передачі майна кожному підприємству та свідоцтво про право власності на майно, а підприємства повинні зареєструватися в районних органах та відкрити свої розрахункові рахунки. З 01.10.1994 р. всі підприємства переходять на самостійний госпрозрахунок.

Також, враховуючи те, що Орендний трест «Поліськсільбуд»бере обов'язок перед держмайном зберегти структуру робіт, виконувати держзамовлення, а також зберегти робочі місця, то зазначені умови повинні бути у всіх договорах по новоствореним підприємствам.

Тобто, в даному рішенні зборів, що не заперечується сторонами, було чітко встановлено про збереження функцій та мети діяльності цілісного майнового комплексу (збереження структуру робіт, виконання держзамовлення, а також збереження робочих місць) протягом двох років, тобто до 13.09.1996 р., на виконання обов'язку перед РВ ФДМ України, взятому Орендним трестом «Поліськсільбуд» при приватизації.

Доказів на підтвердження того, що в подальшому між Орендним трестом «Поліськсільбуд» та іншими підприємствами, в тому числі МП «Будкомплект», існували дані обов'язки та виробничі відносини сторонами суду не надано.

На підтвердження рішення прийнятого зборами тресту щодо передачі майна новоствореним товариствам, членами комісії тресту у складі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, затверджено перелік майна, яке передається по кожному товариству окремо, в тому числі майна, яке передається МП «Будкомплект»та Господарській асоціації малих підприємств.

На підставі зазначеного рішення зборів, між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір купівлі-продажу.

Оскільки правовідносини щодо виникнення у ТОВ «Інга»права власності на спірне майно виникли у 1998 році, тобто до набрання чинності ЦК України від 16.01.2003 р., тому до зазначених правовідносин застосовуються норми ЦК Української РСР, який діяв на час виникнення зазначених правовідносин.

В даному випадку, позивач посилається на те, що його право на сумісну власність виникла в момент укладання з відповідачем 2 договору купівлі-продажу від 12.12.1994 р. щодо частини майна. Проте суд не може погодитися з даним висновком.

Цілісний майновий комплекс -це господарський об'єкт з кінцевим циклом виробництва продукції (робіт, послуг тощо). Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи підприємства (цеха, виробництва, дільниці та інше), які виділяються в окремі самостійні об'єкти приватизації або оренди з подальшим складанням розподільчого балансу («Методика оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди»).

Статтею 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" також визначено, що цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої діяльності, що визначає загальнодержавне значення підприємства, на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи, які в установленому порядку виділяються в самостійні об'єкти.

Статтею 86 ЦК Української РСР встановлено, що право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.

Таким чином, Трест, придбавши під час приватизації цілісний майновий комплекс, став його власником, який мав право щодо володіння, користування та розпорядження зазначеним майном у відповідності до норм законодавства. Враховуючи зазначене, Трест скористався своїм правом щодо розпорядження своїм майном та здійснив дії щодо відчуження частини свого майна на користь МП «Будкомплект».

Статтею 112 ЦК УРСР встановлено, що майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

Тобто, майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної (часткової або сумісної) власності. Проте, зазначеною статтею Цивільного кодексу чітко визначено два різновиди права спільної власності: право спільної часткової власності і право спільної сумісної власності. З правової точки зору, між ними існують певні відмінності. Так, кожен учасник спільної часткової власності має чітко визначену наперед «ідеальну»частку у праві власності на спільне майно. Тоді як, у спільній сумісній власності її учасники не мають наперед визначених часток і, в даному випадку, діє презумпція рівності часток співвласників. Отже, право спільної власності характеризується множинністю її суб'єктів та єдністю об'єкта.

На підтвердження права сумісної власності щодо спірного об'єкта, позивачем до суду надана ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2011 р. у справі № 6-33902св11 за позовом МП «Будкомплект»про виділ в натурі частки з майна, що перебуває у спільній сумісній власності та визнання права власності (копія долучена до матеріалів справи). Судом досліджена дана ухвала Вищого спеціалізованого суду України, проте вона не може бути прийнята судом в якості доказу перебування майна позивача у сумісній власності з відповідачем 2, виходячи з наступного:

У липні 2010 р. МП «Будкомплект»звернулось до Бородянського районного суду з позовом, в якому просило припинити право спільної сумісної власності на виробничу базу, що знаходиться за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 2, виділити в натурі будівлі та споруди виробничої бази, за вищевказаною адресою, загальною площею 3 238, 2 кв.м., визнати за ним право власності на зазначене майно, зобов'язати КП «Бородянське бюро технічної інвентаризації»зареєструвати на праві приватної власності зазначене майно, як відокремлене.

У серпні 2010 р. ТОВ «Мішель», ТОВ «Будмонтаж», Виробничо-торгівельна фірма «Артанія»,ТОВ «Еколайн»звернулися до суду з зустрічним позовом та просили припинити право спільної сумісної власності на майновий комплекс вищезазначеної виробничої бази, виділити кожному в натурі будівлі та споруди майнового комплексу вищезазначеної виробничої бази, визнати за кожним право власності на зазначене майно, зобов'язати КП «Бородянське бюро технічної інвентаризації»зареєструвати за кожним на праві приватної власності зазначене майно, як відокремлене.

Рішенням Бородянського районного суду від 10.02.2011 р. позов МП «Будкомплект»задоволено частково; зустрічні позовні вимоги ТОВ «Мішель», ТОВ «Будмонтаж», Виробничо-торгівельна фірма «Артанія»задоволено частково у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Еколайн»відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 09.06.2011 р. рішення Бородянського районного суду від 10.02.2011 р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2011 р. у справі № 6-33902св11 рішення Бородянського районного суду від 10.02.2011 р. та ухвала апеляційного суду Київської області від 09.06.2011 р. скасовані, провадження у справі закрито з посиланням на те, що даний спір виник із господарських відносин, зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Статтею 1 ГПК України встановлено право особи на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає або припускає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено або оспорюється, проте вирішення спору по суті здійснює тільки суд з винесенням судового рішення щодо розгляду поставлених питань.

На час розгляду даного спору по суті та оголошення вступної та резолютивної частини рішення, позивач доказів звернення до господарського суду з позовом про припинення права спільної сумісної власності на виробничу базу, що знаходиться за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 2, та виділення в натурі будівлі та споруди виробничої бази, за вищевказаною адресою не надав. А за таких обставин, суд вважає, що питання припинення права спільної сумісної власності на виробничу базу, що знаходиться за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Вокзальна, 2, та виділення в натурі будівлі та споруди виробничої бази, за вищевказаною адресою, за позивачем, в судовому порядку господарського суду не розглядалось та не вирішено.

Крім того, аналізуючи умови договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та відповідачем 2, суд встановив, що мова йде про оплатне відчуження майна окремій юридичній особі.

Договір купівлі-продажу, укладений між позивачем та відповідачем 2, не містить посилань на придбання позивачем частини цілісного майнового комплексу (в якій частці). Позивачем договір купівлі-продажу, укладений між позивачем та відповідачем 2 зареєстрований в КП «Бородянське бюро технічної інвентаризації». Також судом досліджено технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна, виданий КП «Бородянське бюро технічної інвентаризації»МП «Будкомплект»-22.08.2007 р., в якому зазначено, що об'єкт складається з окремих будівель. Будь-яких інших доказів придбання позивачем частини цілісного майнового комплексу, укладання договору про сумісну власність або сумісне використання майна відповідача 2, позивачем до суду не надано.

Посилання позивача на те, що на даний час, зазначене майно згідно інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно № 466 від 08.09.2011 р. КП «Бородянське бюро технічної інвентаризації»значиться як «цілісний майновий комплекс», не може бути прийнято судом в якості доказу, оскільки в даній довідці зазначено, що за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул.. Вокзальна, будинок 2 зареєстрований комплекс будівель та споруд та зазначені всі власники будівель та споруд у даному комплексі, в тому числі позивач, відповідач 1, відповідач 2 та інші.

Згідно ст. 113 ЦК УРСР володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди - спір вирішується судом. Не може бути встановлено такий порядок користування жилим будинком, при якому учаснику спільної часткової власності виділяються в користування тільки непридатні для проживання або підсобні приміщення (підвал, коридор, комора тощо). Кожний учасник спільної часткової власності відповідно до своєї частки має право на доходи від спільного майна, відповідає перед третіми особами по зобов'язаннях, пов'язаних з спільним майном, і повинен брати участь у сплаті всякого роду податків і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільного майна . Кожний учасник спільної часткової власності має право на оплатне або безоплатне відчуження іншій особі своєї частки в спільному майні.

Аналізуючи норми даної статті, суд прийшов до висновку, що право спільної власності здійснюється кількома особами -співвласниками за їх сумісною згодою.

Спільний об'єкт власності може складатися з одної речі або сукупності речей, які можуть бути подільними або неподільними, проте як об'єкт власності вони утворюють єдине ціле. Це означає, що право кожного із співвласників поширюється на весь об'єкт в цілому, а не на певну його частину в праві власника щодо володіння, користування і розпорядження майном. Формою встановлення такого порядку може бути домовленість між сторонами, наприклад у формі договору.

Важливий принцип для інституту права власності закріплений у положенні ст. 13 Конституції України про те, що «власність зобов'язує». Це означає, що власники повинні не лише користуватися майном, але й відповідати перед третіми особами по зобов'язаннях, пов'язаних з спільним майном, брати участь у сплаті всякого роду податків і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільного майна, як це визначено ч.2 ст. 113 ЦК УРСР.

Позивач, в підтвердження позовних вимог, не надав доказів сумісного володіння, користування і розпорядження майном відповідача 2, а також не надано доказів виконання з його боку зобов'язань по утриманню даного майна.

А за таких обставин, посилання позивача на застосування норм ст. 114 ЦК УРСР є безпідставним.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які згідно з законодавством повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Враховуючи те, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження того, що МП «Будкомплект»являлось співвласником частини відчужуваного відповідачем 2 ТОВ «Трест «Поліськсільбуд»відповідачу 1 ТОВ «ІНГА»майна на праві спільної сумісної власності, також ним не надано доказів, щодо набуття позивачем спірного майна ані у спільну сумісну власність, ані у спільну часткову власність, суд дійшов висновку, що в силу вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу позивач не довів обставин, на які він посилався в обґрунтуванні позовної заяви.

Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи вищезазначене, позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Оскільки позовні вимоги позивача залишені без задоволення, то суд вважає за необхідне видати позивачу довідку про повернення суми, внесеної на депозитний рахунок суду, з метою забезпечення позовних вимог в частині переведення прав покупця за вказаним договором при поданні позову до суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44-49, 80-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області,-

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Повернути Малому підприємству «Будкомплект»(07800, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул.. Вокзальна, 2а; код ЄДРПОУ 19417783) з депозитного рахунку Господарського суду Київської області (рахунок № 31214206783001; банк отримувача ГУ ДКСУ у Київській області, код банку 821018) 29 924 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. 56 коп., сплачених платіжним дорученням № 30 від 17.02.2012 р. з призначенням платежу: зарахування суми вартості майна за договором у справі № 9/007-12 до Господарського суду Київської області, код ЄДРПОУ суду 03499945.

Видати довідку.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л. В. Сокуренко

Рішення суду підписано 08.05.2012 р.