Постанова

від 14.05.2012 по справі 27/318

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2012 № 27/318

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Новікова М.М.

Зубець Л.П.

від позивача: ОСОБА_2 - дов. 1053/2011 від 30.12.2011

від відповідача 1: ОСОБА_3 - дов. №93/2012/02/16-19 від 16.02.2012

від відповідача 2: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому заіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Київенерго"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 06.02.2012 (суддя Дідиченко М.А.)

у справі №27/318

за позовом Приватного акціонерного товариства „Просто-страхування"

до 1) Публічного акціонерного товариства „Київенерго"

2) Товариства з додатковою відповідальністю „Страхове товариство з

додатковою відповідальністю „Глобус"

третя особа ОСОБА_4

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 33909,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Просто-страхування" (надалі - ПрАТ „Просто-страхування", позивач) до Публічного акціонерного товариства „Київенерго" (надалі - ПАТ „Київенерго", відповідач 1) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 33909,52 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 до участі у справі у якості відповідача 2 було залучено Товариство з додатковою відповідальністю „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус" (надалі - ТзДВ „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус", відповідач 2).

У ході розгляду справи судом першої інстанції від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій останній просив суд стягнути на користь позивача з відповідача 1 - 8919,52 грн., а з відповідача 2 - 24990,00 грн. страхового відшкодування у порядку регресу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 у справі №27/318 у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТзДВ „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус" 24990,00 грн. відмовлено, а позовні вимоги в частині стягнення з ПАТ „Київенерго" 8919,52 грн. - задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ПАТ „Київенерго" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 у справі №27/318 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги відповідача 1 мотивовані тим, що, на думку апелянта, дану справу розглянуто з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Зокрема скаржник зазначає, що постанова Фастівського міськрайонного суду, якою визнано ОСОБА_4 (надалі - третя особа) винним у порушенні Правил дорожнього руху, не може бути доказом у справі, оскільки остання не містить опису обставин, встановлених при розгляді справи. Крім того апелянт стверджує, що у позовній заяві та у матеріалах, доданих до неї, існує багато неточностей, а довідка про дорожньо-транспортну пригоду (надалі - ДТП) №8205039 оформлена неналежним чином.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 апеляційну скаргу відповідача 1 було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.05.2012.

Представники відповідача 2 та третьої особи у судове засідання не з'явилися, причин неявки апеляційному суду не повідомили, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, у зв'язку з цим апеляційний суд визнав за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача 2 та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні надала колегії суду пояснення, в яких зазначила, що підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає, що позивачем не надано доказів того, що автомобіль, який брав участь у ДТП належить відповідачу 1, а тому просить апеляційний суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 у справі №27/318 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у своїх поясненнях зазначив, що заперечує проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 у справі №27/318, за винятком частини вимог у задоволенні яких було відмовлено, є правильним, а тому просить апеляційний суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог стосовно відповідача 2 та прийняти нове рішення в цій частині про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.09.2008 у м. Києві, на вул. Шота Руставелі трапилась ДТП, у результаті якої відбулося зіткнення автомобіля КРАЗ 6510 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), власником якого на момент ДТП був „Енергоавтотранс" АЕК „Київенерго", під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля „Nissan X-Trail" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), що належить на праві власності ОСОБА_5, під керуванням останнього.

Внаслідок ДТП були завдані механічні пошкодження автомобілю „Nissan X-Trail" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), який був застрахований у позивача, згідно договору добровільного страхування транспортних засобів №130789 від 14.09.2007.

Згідно звіту товарознавчого дослідження транспортного засобу №2504/19052 від 01.10.2008, складеного оцінювачем автотранспортних засобів ОСОБА_6, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля „Nissan X-Trail" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), пошкодженого внаслідок ДТП, становить 31357,94 грн., а вартість відновлювального ремонту цього транспортного засобу складає 34181,82 грн.

Відповідно до наявної у матеріалах справи калькуляції №1010900 від 16.09.2008, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю „Автомобільний центр Голосіївський", вартість ремонтних робіт транспортного засобу „Nissan X-Trail" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) складає 33909,52 грн.

На виконання умов договору добровільного страхування транспортних засобів №130789 від 14.09.2007, на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 01.10.2008, звіту товарознавчого дослідження транспортного засобу №2504/19052 від 01.10.2008, розрахунку суми страхового відшкодування від 07.10.2008, а також на підставі страхового акту від 07.10.2008 та розпорядження №017606 від 14.10.2008 Приватне акціонерне товариство „Просто-страхування" виплатило страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 33909,52 грн., що підтверджується платіжним дорученням №23009 від 16.10.2008.

Статтею 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами 1 та 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Апелянт стверджує, що позивачем не надано доказів того, що автомобіль КРАЗ 6510 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), який брав участь у ДТП належить ПАТ „Київенерго" посилаючись на те, що у позовній заяві та у розгорнутій довідці ДАІ №8205039 зазначені різні державні реєстраційні номери автомобіля, у позові „05554 КНТ", а у довідці „0554 КНТ", жоден з яких, за твердженням апелянта, не перебуває на балансі ПАТ „Київенерго". Крім того, скаржник посилається на те, що у довідці ДАІ зазначено, що автомобіль КРАЗ 6510, який був учасником ДТП, не застрахований, що не відповідає дійсності, оскільки всі автомобілі ПАТ „Київенерго" на момент ДТП були застраховані.

Вищезазначені доводи апелянта спростовуються наступним.

Як вбачається з листа №45/5679 від 12.12.2011, який надійшов на запит суду першої інстанції від Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України, транспортний засіб з номерним знаком 0554 КНТ (що зазначено у довідці №8205039), в базі даних відсутній.

Разом з тим, із вищезазначеного листа вбачається, що за транспортним засобом марки КРАЗ, 1993 року випуску, шасі №НОМЕР_3, закріплений номерний знак НОМЕР_1. Станом на 01.09.2008 власником цього транспортного засобу був „Енергоавтотранс" АЕК „Київенерго". Правонаступником АЕК „Київенерго" є ПАТ „Київенерго".

Щодо неточностей у довідці №8205039 стосовно державного реєстраційного номера автомобіля КРАЗ, то колегія суду погоджується з позицією суду першої інстанції, що під час оформлення зазначеної довідки було помилково зазначено номерний знак транспортного засобу, яким було спричинено ДТП - 0554 КНТ замість 0554 КИТ.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що власником транспортного засобу, яким 01.09.2008 на вул. Шота Руставелі було спричинено ДТП, є відповідач 1, а тому ПАТ „Київенерго" є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Nissan X-Trail" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Згідно з Роз'ясненням Вищого арбітражного суду від 01.04.1994 №02-5/215 „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність перед потерпілим і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених Законом.

Винною особою у ДТП є водій ОСОБА_4, що підтверджується постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області №3.8/29/2008 від 20.10.2008, власником автомобіля є ПАТ „Київенерго".

Представник відповідача 1 відповідаючи на питання колегії суддів у судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_4 на момент вчинення ДТП працював водієм у ПАТ „Київенерго", тобто знаходився у трудових відносинах з відповідачем 1.

Оцінюючи всі наявні докази в їх сукупності, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме ПАТ „Київенерго" є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю „Nissan X-Trail" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ПАТ „Київенерго" як особи, відповідальної за шкоду, завдану майну третіх осіб під час ДТП, згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 04.08.2008 застрахована у ТзДВ „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус".

Згідно зазначеного договору, ліміт відповідальності відповідача 2 за шкоду, заподіяну майну потерпілих, складає 25500,00 грн., франшиза за цим договором передбачена у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до пункту 22.1 ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, у позивача виникло право вимоги до ТзДВ „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус" у порядку регресу на підставі ст. 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків відповідно до лімітів відповідальності страховика, який становить 25500,00 грн. та з вирахуванням встановленої договором від 04.08.2008 франшизи, що складає 510,00 грн., тобто у розмірі 24990, 00 грн.

Згідно п. 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній станом на момент набуття позивачем права звернення до відповідача 2 з вимогою про виплату страхового відшкодування - 16.10.2008 (дата виплати позивачем страхового відшкодування за договором добровільного страхування потерпілій особі)), для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються довідки про дорожньо-транспортну пригоду, довідки відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідки спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди, завірені у встановленому порядку.

Відповідно до 37.1 п. 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній станом на момент набуття позивачем права звернення до відповідача 2 з вимогою про виплату страхового відшкодування), виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем до матеріалів справи не було надано підтвердження надсилання відповідачеві 2 визначених у статті 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" документів, а тому судом першої інстанції було прийнято правильне рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ТзДВ „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус" 24990, 00 грн.

Згідно ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як вбачається із матеріалів справи, сума збитку, яка перебільшує ліміт відповідальності страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 04.08.2008 (ТзДВ „Страхове товариство з додатковою відповідальністю „Глобус") з вирахуванням франшизи становить 8919,52 грн.

Колегія суду погоджується з позицією суду першої інстанції що позовна вимога про стягнення з відповідача 1 страхового відшкодування у розмірі 8919,52 грн. є законною та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПАТ „Київенерго" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 у справі №27/318 має бути залишене без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Київенерго" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2012 у справі №27/318 - без змін.

Матеріали справи №27/318 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Новіков М.М.

Зубець Л.П.