Постанова

від 14.05.2012 по справі 18/3316/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2012 р. Справа № 18/3316/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Шевчук С.Р. розглянувши касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 р. у справі № 18/3316/11 господарського суду Полтавської області за позовомСелянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення 55 800,00 грн.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2

відповідача: не з'явився

в с т а н о в и в :

Селянське (фермерське) господарство "ОСОБА_1" (надалі -"СФГ "ОСОБА_1") звернулась до господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (надалі -"ФОП ОСОБА_4") про стягнення в порядку ст. 766 ЦК України збитків в сумі 55 800,00 грн., що дорівнює розміру сплачених за договором орендних платежів, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання з передачі майна наймачеві.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.11.2011 р. (суддя Ціленко В.А.) позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача 55 800,00 грн. збитків і судові витрати.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано нормами ч. 2 ст. 35 ГПК України та ст.766 ЦК України, а також доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 р. (судді Бондаренко В.П., Ільїн О.В., Камишева Л.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позиція суду апеляційної інстанції мотивована встановленням факту користування позивачем майном, що було надане йому в оренду відповідачем, що спростовує доводи, покладені в основу позовних вимог, та унеможливлює застосування до спірних правовідносин ст. 766 ЦК України.

Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, СФГ "ОСОБА_1" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 р. у зв'язку із неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення господарського суду Полтавської області від 17.11.2011 р.

Сторони, згідно з приписами ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги. Однак, відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією. Натомість, 14.05.2012 р. до Вищого господарського суду України надійшло клопотання ФОП ОСОБА_4 про розгляд справи № 18/3316/11 без участі представника відповідача у зв'язку з неможливістю забезпечення його явки у судове засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111 7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами під час розгляду справи встановлено, що між ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) та СФГ "ОСОБА_1" (орендар) укладено Договір оренди нежилих приміщень від 01.01.2008 р. (надалі -"Договір"), відповідно до умов якого відповідач передає у користування позивачу частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 620 кв.м. терміном дії до 31.12.2008 р.

Правовідносини сторін, що виникли на підставі Договору, були предметом дослідження господарським судом Полтавської області у справах № 22/45-14/66 та № 18/475/11 за позовами ФОП ОСОБА_4 до СФГ "ОСОБА_1" про стягнення заборгованості по орендній платі. Як з рішення господарського суду Полтавської області від 17.06.2010 р. у справі № 22/45-14/66, так і рішення господарського суду Полтавської області від 13.05.2011 р. у справі № 18/475/11 вбачається встановлення судами факту непередання відповідачем позивачу об'єкту оренди, що є предметом Договору, а саме частини нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 620 кв.м. Зазначене приміщення з 01.07.2007 р. по 31.12.2009 р. перебувало в оренді іншої особи, а саме СПД ОСОБА_6

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтями 765 та 766 ЦК України унормовано, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму. Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою, або відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Листом № 1410/юр від 14.10.2011 р., направленим на адресу ФОП ОСОБА_4, СФГ "ОСОБА_1" відмовилось від Договору та просило відповідача протягом семи днів від дати цієї вимоги повернути грошові кошти, перераховані за Договором в загальній сумі 55 800,00 грн.

Враховуючи невиконання відповідачем вимоги позивача та посилаючись на норми ст.ст. 765, 766 ЦК України, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги СФГ "ОСОБА_1" та стягнув з ФОП ОСОБА_4 збитки в сумі 55 800,00 грн.

Втім, на думку колегії суддів даний висновок місцевого господарського суду є передчасним з огляду на наступне.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним з способів захисту порушеного цивільного права та охоронюваного законом інтересу (ст. 16 ЦК України). Частиною 1 статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність збитків доводиться особою, яка заявляє вимогу про їх відшкодування. При цьому, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків.

Тобто, слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Однак, з рішення місцевого господарського суду вбачається, що позовні вимоги СФГ "ОСОБА_1" судом задоволено без кваліфікації заявленої до стягнення суми в порядку ст. 22 ЦК України.

Судами встановлено перерахування позивачем відповідачу 55 800,00 грн. В той же час, судом апеляційної інстанції в порядку ст. 35 ГПК України з'ясовано, що СФГ "ОСОБА_1" дані кошти сплачено за фактичне орендування приміщення за адресою: АДРЕСА_2. Дане приміщення є частиною нежитлового приміщення -тепла стоянка (ангар) і відповідно до договору оренди від 14.08.2003 р., укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ВАТ "Павлівське", перебувало в оренді у відповідача. Кошти сплачувались СФГ "ОСОБА_1" в якості орендної плати, про що також свідчать наявні у справі платіжні доручення.

Колегія суддів також погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо передчасності застосування місцевим господарським судом ст. 766 ЦК України, оскільки лист СФГ "ОСОБА_1" № 1410/юр від 14.10.2011 р. свідчить про відмову від Договору, який вже припинив свою дію, оскільки строк його дії сторонами визначено до 31.12.2008 р.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по суті в порядку ст.ст. 43, 101, 103, 104 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "ОСОБА_1" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 р. у справі № 18/3316/11 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець С. Шевчук