Постанова

від 15.05.2012 по справі 06/1359

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2012 № 06/1359

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Калатай Н.Ф.

Рябухи В.І.

За участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_2 (довір. б/н від 18.01.12);

Від відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Звіроплемгосп „Еліта"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.03.2012 р.

у справі № 06/1359 (суддя Анісімова І.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Егерзунд Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Звіроплемгосп

„Еліта"

про стягнення 91 041 грн. 39 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.03.2012р. у справі №06/1359 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Звіроплемгосп „Еліта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Егерзунд Україна" 86 000,00 грн. боргу, 3 786,00 грн. інфляційних, 1 255,39 грн. - 3% річних, 910,41 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що відповідач за договором купівлі-продажу №17/11-1 від 17.11.2007р. свої зобов'язання належним чином не виконав, оплату проведеного товару провів частково, недоплата за отриманий товар становить 86 000 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 27.03.2012р. та залишити позов без розгляду.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що факт поставки продукції за накладною №2153 від 24.12.2009р. позивач не довів, оригінал товаро-транспортної накладної або шляхового листа на отримання товару по даній накладній на вимогу суду не надав.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає й про те, що 21.07.2010р. ГУ МВС України в Черкаській області управління державної служби боротьби з економічною злочинністю листом №4/07-4885 повідомило господарський суд Черкаської області про те, що за фактом поставки риби з ТОВ „Егерзунд Україна" на ТОВ „Звіроплемгосп „Еліта" проводиться перевірка. Ухвалою місцевого господарського суду від 23.09.2010р. зупинено провадження у справі та направлено повідомлення до прокуратури Черкаської області для вирішення питання про порушення кримінальної справи, не отримавши відповіді, як зазначає скаржник, від правоохоронних органів про порушення або відповідно про відмову у порушенні кримінальної справи господарський суд Черкаської області 24.02.2012р. поновив провадження у справі.

Крім того, скаржник зазначає, що оскільки позивач не надав суду витребуваних ухвалами документів без поважних причин, господарський суд Черкаської області мав би залишити позов без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012р. розгляд апеляційної скарги призначено на 15.05.2012р.

15.05.2012р. в судове засідання апеляційного суду не з'явився представник відповідача.

Враховуючи те, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином ( в справі наявне повідомлення про вручення відповідачу 26.04.2012р. ухвали про призначення розгляду апеляційної скарги на 15.05.2012р.), про поважність неявки в судове засідання відповідач суд не повідомив, судова колегія, з урахуванням думки представника відповідача, який вважав за можливе розглядати апеляційну скаргу у відсутність скаржника ухвалила, розглядати апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судова колегія встановила.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Егерзунд Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Звіроплемгосп „Еліта" 17.11.2009р. укладено договір купівлі-продажу №17/11-1, предметом якого є зобов'язання постачальника (позивача) постачати, а покупця ( відповідача) приймати та сплачувати продовольчі товари (риба, рибопродукти та інше).

Згідно з п.1.3 договору накладна складається позивачем у відповідності до погодженої заявки відповідача і умов цього договору та підписується двома сторонами (представниками сторін).

Згідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З моменту підписання накладної представником покупця, поставка товару вважається такою, що відбулась належним чином, товар вважається таким, що прийнятий покупцем по кількості та якості, а право власності на товар і ризики випадкового знищення чи випадкового пошкодження товару такими, що перейшли до покупця (п.2.6 договору).

Згідно з п.3.1 договору позивач зобов'язується відвантажити товар за цінами та в строки, погодженими сторонами. Сторони дійшли згоди про те, що ціна цього договору визначається сумарною вартістю всіх поставлених за цим договором товарів.

Оплата за товар здійснюється на умовах попередньої оплати або оплати з відтермінуванням чотирнадцять календарних днів (п.3.4 договору).

Згідно видаткової накладної №1691 позивач 04.12.2009р. відвантажив відповідачу рибопродуктів на суму 25 000 грн, згідно довіреності №47 від 04.12.2009р.; згідно видаткової накладної №2153 позивач 24.12.2009р. відвантажив відповідачу рибопродуктів відповідно до замовлення покупця №1856 від 24.12.2009р. на суму 100 000 грн., а відповідач прийняв товар, про що свідчить підпис уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю „Звіроплемгосп „Еліта" на видатковій накладній та довіреність №52 від 10.12.2009р., яка видана відповідачем на представника ОСОБА_3

Відповідач свої зобов'язання за договором купівлі-продажу з оплати за отриманий товар виконав не належним чином, а саме: по видатковій накладній №1691 від 04.12.2009р. провів оплату на суму 25 000 грн. ( виписка банку а.с.28 т.1), по видатковій накладній №2153 від 24.12.2009р. оплату провів частково, на суму 14 000 грн. (виписка банку а.с.63-64 т.1), а всього відповідач розрахувався за отриманий товар на суму 39 000 грн. Таким чином, недоплата становить 86 000 грн.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що за видатковою накладною №2153 від 24.12.2009р. товару не отримував, довіреність №52 на отримання цього товару не надавав до уваги судовою колегією не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", факт здійснення господарських операцій підтверджується відповідними документами первинного обліку, зокрема, накладними, документами, які повинні бути підписані повноважними представниками сторін, містити назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення.

Відповідно до ст.207 Цивільного кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, що скріплюється печаткою.

Відповідно до п.9 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96р. №99 у разі анулювання довіреності, за якою отримуються цінності частинами або розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів чи доставка яких здійснюється централізовано-кільцевими перевезеннями, підприємство, що видало довіреність, негайно повідомляє постачальника про анулювання відповідної довіреності.

Доводи відповідача про те, що довіреність на ОСОБА_3 анульовано не узгоджуються з наявними в матеріалах справи документами.

Згідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів повідомлення позивача про анулювання довіреності на ОСОБА_3 позивачем до матеріалів справи не надано.

Натомість, в матеріалах справи наявний оригінал довіреності №52 від 10.12.2009р., підписаний та скріплений печаткою відповідача, та виданий відповідачем на представника ОСОБА_3, який на підставі довіреності отримав, згідно оригіналу видаткової накладної №2153 від 24.12.2009р. від позивача товар на суму 100 000 грн.

Частиною 3 ст.8 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Місцевим господарським судом направлено правоохоронним органам повідомлення по даній справі для вирішення питання про порушення кримінальної справи, а відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. З цього приводу не заслуговують на увагу доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо поновлення місцевим господарським судом провадження у справі не отримавши відповіді, як зазначає скаржник, від правоохоронних органів, оскільки факт скоєння злочину і винні в цьому особи мають встановлюватися судом загальної юрисдикції при розгляді кримінальної справи, а листи слідчих органів і окремі процесуальні документи по кримінальній справі в силу ст.35 Господарського процесуального кодексу не встановлюють фактів правопорушення і вини осіб, які їх допустили.

З приводу не залишення місцевим господарським судом без розгляду позову у зв'язку з неподанням витребуваних судом оригіналів товарно-транспортної накладної або шляхового листа на отримання товару, то слід зазначити про те, що в п. 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено про те, що у разі неповідомлення позивачем причин неподання витребуваних доказів суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами. Враховуючи викладене суд першої інстанції прийшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній доказами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на вище викладене та враховуючи наявність в матеріалах справи доказів, які вказують на заборгованість відповідача за отриманий товар у розмірі 86 000 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу у вигляді неоплаченої відповідачем вартості придбаного у позивача товару у розмірі 86 000 грн. підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи прострочення відповідачем грошового зобов'язання, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 3 786 грн. інфляційних та 1 255 грн. 39 коп. - 3% річних, які обґрунтовано задоволено місцевим господарським судом.

В прохальній частині апеляційної скарги, відповідач просить скасувати рішення місцевого господарського суду та залишити позов без розгляду.

Щодо залишення без розгляду позову, то слід зазначити, що господарського процесуальним кодексом не надана право апеляційній інстанції залишати позов без розгляду, а тому апеляційна скарга в цій частині також не підлягає задоволенню.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення місцевого господарського суду - підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Звіроплемгосп „Еліта" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 27.03.2012 р. у справі № 06/1359 залишити без змін.

3 Матеріали справи № 06/1359 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя Пашкіна С.А.

Судді Калатай Н.Ф.

Рябуха В.І.