Постанова

від 15.05.2012 по справі 2а-1870/1919/12

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2012 р. Справа № 2a-1870/1919/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Савченка Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

представників позивача - Малицького П.М., Сергеєвої С.А., ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційної приватної фірми "Меліса" до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу і рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Виробничо-комерційна приватна фірма «Меліса» (далі - позивач, ВКПФ «Меліса») звернулась до суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Сумській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд визнати протиправним і скасувати наказ відповідача № 49-Д від 13 лютого 2012 року, визнати протиправним і скасувати рішення відповідача № 180061-1900-32 від 20 лютого 2012 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 5000 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до наказу відповідача № 49-Д від 13 лютого 2012 року працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Сумській області Державної податкової адміністрації України проведено фактичну перевірку магазину позивача, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 167, з питань дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». За наслідками перевірки складено Акт 41\32\14013130 від 13.02.2012 р., в якому зафіксовано порушення - встановлено факт реалізації алкогольних напоїв вітчизняного виробництва за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін встановлених відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 957 від 30.10.2008 р., а саме - факт реалізації однієї пляшки вина ординарного сухого білого «Фетяска» місткістю 0,75 л по ціні 18 грн. за пляшку.

Згідно позиції перевіряючих, одна пляшка вина ординарного сухого білого «Фетяска» місткістю 0,75 л має коштувати 19 грн. 28 коп., тоді як реалізація даного товару відбулася за ціною 18 грн. 00 коп. (на 1 грн. 28 коп. менше). Всього в реалізації була 1 пляшка зазначеного вина.

Зважаючи на вищезазначене порушення, до позивача застосовано штрафну санкцію на підставі рішення № 180061-1900- 32 від 20 лютого 2012 року у відповідності до абз.13. ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95 від 19.12.1995 р. у вигляді штрафу в сумі 5000 грн.

Вино ординарне сухе біле «Фетяска» місткістю 0,75 л було отримано позивачем відповідно видаткової накладної 271314 від 20.05.2009 р. в кількості 2 пляшки.

Згідно Постанови КМУ від 03.08.2011 р. № 819 "Про внесення змін у додаток до Постанови КМУ від 30.10.2008р. № 957", мінімальна роздрібна ціна на вина у тарі місткістю менше ніж один літр розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни (18) та місткість тари (0,75 л), поділений на 0,7.

У зв'язку з цим, відповідно акту від 05.08.2011 року було здійснено дооцінку наявної в продажу алкогольної продукції, в тому числі і наявної на той час однієї пляшки вина ординарного сухого білого «Фетяска» відповідно до вимог зазначеної постанови, але в зв'язку з тим, що місткість тари була зазначена 0,7 л, помилково ціна пляшки вина була визначена невірно.

Допущене порушення на загальну суму 1 грн. 28 коп. призвело до застосування фінансових санкцій на суму 5000 грн., що є нерозсудливо, бо призведе до фінансової неспроможності підприємства.

Також позивач зазначає, що перевірка проводилась з порушенням норм, встановлених Податковим Кодексом України: як вбачається з наказу № 49-Д від 13.02.2012 року, було передбачено здійснити фактичну перевірку на підставі п.п.2 п.2 ст. 80 ПК України господарської одиниці - магазину за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 167, в якому господарську діяльність здійснює ВКПФ «Меліса». Проте, всупереч п.п.2 п.2 ст. 80 Податкового Кодексу України в наказі не зазначено підстав для проведення фактичної перевірки, передбачених для проведення фактичної перевірки, а саме: отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.

Позивач вважає, що на час видання наказу № 49-Д від 13.02.2012 року взагалі така інформація була відсутня. Пунктом 1 ст. 81 Податкового Кодексу України передбачені умови, за яких посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення фактичної перевірки. Всупереч вимогам, зазначених в п. 1 ст. 81 Податкового Кодексу України, посадовим особам позивача не було пред'явлено направлення на проведення такої перевірки із зазначенням всіх необхідних реквізитів. Не було запропоновано посадовим (службовим) особам платника податків або особам, які фактично проводять розрахункові операції, розписатись у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали і просили задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача надала письмові заперечення проти позову (а.с. 23-25), в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, а оскаржувані рішення законними, виходячи з наступного.

Уповноваженими представниками регіонального управління 13.02.2012 року проведена перевірка господарської одиниці - магазину, що розташований за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 167, в якому господарську діяльність здійснює ВКГТФ «Меліса», код 14013130.

Перевіркою встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін, а саме, реалізовано вино столове сухе біле «Фетяска» 0,75 л. по ціні 18,00 грн., що підтверджено фіскальним чеком від 13.02.2012р. № 1967.

Такими діями порушено вимоги постанови КМУ від 30.10.08 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва" зі змінами, внесеними постановою КМУ № 819, згідно яких мінімальна роздрібна ціна під час реалізації вина в тарі місткістю менше ніж один літр розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7.

Таким чином, мінімальна роздрібна ціна на пляшку вина в скляній тарі місткістю 0,75 л повинна становити 19,29 грн.

Отже твердження позивача стосовно того, що ціну пляшки алкогольних напоїв визначено згідно позицій перевіряючих, не містить законодавчого обгрунтування, оскільки мінімальна роздрібна ціна на алкогольні напої визначається Постановою КМУ від 30.10.08 № 957.

На засідання комісії з розгляду справ про застосування фінансових санкцій на отримання даного вина надано ТТН 01АААЩ №700152 від 20.05.09 p., згідно якої вказане вино було отримане суб'єктом господарювання у кількості 2 пляшок.

Перевірка була проведена в присутності продавця ВКПФ «Меліса» ОСОБА_5. За матеріалами перевірки складений акт № 41/32/14013130 від 13.02.2012 р. Від підписання акту продавець відмовилась, про що був складений відповідний акт. Акт перевірки був підписаний та отриманий завідуючою магазином ВКПФ «Меліса» ОСОБА_3.

Уповноважених осіб суб'єкта господарювання було повідомлено про місце, дату та час проведення комісії з розгляду матеріалів проведеної перевірки, проте від позивача на засідання комісії ніхто не прибув, заперечень та документів, спростовуючих викладені в акті факти не надано, тому матеріали перевірки були розглянуті згідно з чинним законодавством.

Відповідальність за дане порушення передбачена абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.95 р. зі змінами та доповненнями, розмір фінансової санкції становить 100 % вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

100 % вартості отриманої партії алкогольних напоїв, роздрібна торгівля якими здійснювалась за цінами нижчими ніж встановлені мінімальні, розрахована виходячи з мінімальних роздрібних цін, становить: 2 х 19,29 = 38,58 грн.

Оскільки зазначена сума менше встановленого законом мінімального розміру, то було вирішено застосувати до суб'єкта господарювання фінансову санкцію в розмірі 5000,00 грн.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених вище, просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні фактичні обставини.

Виробничо-комерційна приватна фірма «Меліса» зареєстрована як юридична особа 27.02.96 р., має ідентифікаційний код 14013130 (а.с. 55).

13 лютого 2012 року відповідачем на підставі п.п. 2 п. 2 ст. 80 Податкового кодексу України видано наказ № 49-Д про проведення фактичної перевірки господарської одиниці - магазину, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 167, в якому господарську діяльність здійснює позивач (а.с. 9).

13 лютого 2012 року відповідачем видано направлення № 39, згідно з яким начальнику відділу Парафійнику П.А. і головному державному податковому ревізору-інспектору Пєтухову А.Ю. доручено провести фактичну перевірку терміном 10 діб з 13 лютого 2012 року магазину позивача за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 167, (а.с. 34).

Згідно з розпискою № 39 (а.с. 35), з направленням на проведення фактичної перевірки ознайомився продавець ВКПФ «Меліса» ОСОБА_5

У період з 14.00 до 16.05 годин 13 лютого 2012 року фахівцями відповідача проведено фактичну перевірку магазину ВКПФ «Меліса», розташованого за адресою: м. Суми, вул. Кірова 167, за наслідками якої складено Акт № 41/32/14013130 від 13.02.12 р. (а.с. 36-40), (далі - Акт перевірки).

Згідно з Актом перевірки, встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін.

Так, вино ординарне столове сухе біле «Фетяска» місткістю 0,75 л виробництва ВАТ «Коблево» реалізоване по ціні 18,00 грн. за пляшку, чим порушено вимоги постанови КМУ № 957 від 30.10.08 р. «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на алкогольні напої», що підтверджено чеком № 1967 від 13.02.12 р. Згідно вказаної постанови КМУ, мінімальна ціна на вино у пляшці місткістю 0,75 л повинна складати 19,18 грн.

Копією чека № 1967 від 13.02.12 р. підтверджується факт реалізації в магазині ВКПФ «Меліса» по вул. Кірова, 167, в м. Суми, вина місткістю 0,75 л за ціною 18,00 грн. (а.с. 38).

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 180061-1900-32 від 20 лютого 2012 року, згідно з яким на підставі абзацу 13 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» за роздрібну торгівлю вином за цінами, нижчими від мінімальних роздрібних цін, до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 5000,00 грн. (а.с. 10).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, наказ відповідача № 49-Д від 13.02.12 р. на проведення фактичної перевірки магазину позивача видано на підставі п.п. 2 п. 2 ст. 80 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що порядок і підстави проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 Податкового кодексу України, згідно з якою:

80.1. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

80.2. Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

80.2.2. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Судом пропонувалось відповідачеві надати докази наявності правових підстав для проведення фактичної перевірки позивача, на що представник відповідача пояснила в судовому засіданні, що такою підставою була внутрішня інформація відповідача про те, що у позивача відбулась заміна реєстратора розрахункових операцій. Надати докази наявності такої інформації представник відповідача відмовилась, пославшись на те, що вказана інформація є службовою.

Згідно зі статтею 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до вищевказаних положень статті 71 КАС України, суд вважає за можливе вирішити справу на основі наявних доказів.

Оцінюючи наказ відповідача № 49-Д від 13.02.12 р. на відповідність вимогам чинного законодавства, суд виходить з наступного.

Підставою для прийняття вказаного наказу відповідачем визначено п.п. 2 п. 2 ст. 80 Податкового кодексу України, тобто отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо виробництва і обігу підакцизних товарів.

У той же час відповідачем не надано суду доказів наявності у нього інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення позивачем законодавства з питань обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність у відповідача передбачених законом підстав для прийняття наказу № 49-Д від 13.02.12 р.

Пояснення представника відповідача про те, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу була внутрішня інформація про заміну позивачем реєстратора розрахункових операцій судом до уваги не беруться, оскільки, як вбачається з тексту наказу № 49-Д від 13.02.12 р., правовою підставою для його прийняття був саме п.п. 2 п. 2 ст. 80 Податкового кодексу України, яким передбачено інші фактичні підстави для проведення перевірки, а саме, наявність інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення закону платником податків. Натомість доказів наявності такої інформації відповідач суду не надав.

Відповідно до приписів статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування наказу № 49-Д від 13.02.12 р. підлягають задоволенню.

Оцінюючи оскаржуване рішення відповідача про застосування до позивача фінансової санкції на відповідність вищевказаним принципам, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, у відповідача були відсутні передбачені законом підстави для проведення фактичної перевірки магазина позивача, у зв'язку з чим відповідач не мав правових підстав для проведення такої перевірки, через що прийняте ним за наслідками такої перевірки рішення про застосування до позивача фінансової санкції є таким, що не відповідає вимогам ст. 19 Конституції України і порушує принципи, закріплені в статті 2 КАС України.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відповідно, посилання відповідача на акт перевірки від 13.02.2012 року як на належний доказ наявності в діяльності позивача порушень вимог чинного законодавства з питань регулювання обігу алкогольних напоїв суд вважає безпідставним.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправним і скасування рішення відповідача № 180061-1900-32 від 20 лютого 2012 року про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 5000 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Виробничо-комерційної приватної фірми "Меліса" до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу і рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним і скасувати наказ Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Сумській області № 49-Д від 13 лютого 2012 року.

Визнати протиправним і скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Сумській області № 180061-1900-32 від 20 лютого 2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя (підпис) Д.М. Савченко

З оригіналом згідно

Суддя Д.М. Савченко

Повний текст постанови складено 18.05.2012 року.