Постанова

від 02.10.2012 по справі 2а-1870/1919/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 р. Справа № 2а-1870/1919/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника відповідача Мачули А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. по справі № 2а-1870/1919/12

за позовом Виробничо-комерційної приватної фірми "Меліса"

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Сумській області

про визнання протиправним та скасування наказу і рішення,

ВСТАНОВИЛА:

15 березня 2012 року Виробничо-комерційна приватна фірма "Меліса" (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Сумській області (надалі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнень, просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Сумській області №49-Д від 13 лютого 2012 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення №180061-1900-32 від 20 лютого 2012 року про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 5000 грн. до виробничо-комерційної приватної фірми "Меліса".

15 травня 2012 року постановою Сумського окружного адміністративного суду адміністративний позов Виробничо-комерційної приватної фірми "Меліса" до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Сумській області про визнання протиправними та скасування наказу і рішення - задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним і скасовано наказ Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Сумській області № 49-Д від 13 лютого 2012 року.

Визнано протиправним і скасовано рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Сумській області № 180061-1900-32 від 20 лютого 2012 року.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неналежну оцінку доказів по справі. Обгрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач вказує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому факту, що фактичну перевірку виробничо-комерційної приватної фірми "Меліса" було проведено у відповідності до вимог Податкового кодексу України, натомість вимоги позивача про скасування наказу про проведення перевірки не підлягають розгляду в судовому порядку, оскільки наказ є управлінським рішенням, яке не підпадає під визначення рішення у розумінні ст. 55, 56 Податкового кодексу України. Також заявник вказує, що мінімальна роздрібна ціна під час реалізації алкогольних напоїв, позивачем визначена із порушенням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. N 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв".

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Виробничо-комерційна приватна фірма "Меліса" має статус юридичної особи, пройшла процедуру державної реєстрації 27.02.1996 року (а.с. 55).

13 лютого 2012 року Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Сумській області на підставі п.п. 2 п. 2 ст. 80 Податкового кодексу України видано наказ № 49-Д про проведення фактичної перевірки господарської одиниці -магазину, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 167, в якому господарську діяльність здійснює Виробничо-комерційна приватна фірма "Меліса" (а.с. 9).

13.02.2012 року Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Сумській області видано направлення № 39 про проведення фактичної перевірки терміном 10 діб з 13 лютого 2012 року магазину позивача за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 167, (а.с. 34).

13.02.2012 року відповідачем проведено фактичну перевірку магазину ВКПФ "Меліса", розташованого за адресою: м. Суми, вул. Кірова 167.

13.02.2012 року за наслідками проведеної перевірки складено Акт № 41/32/14013130 (а.с. 36-40), яким встановлено порушення вимог Постанови Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 року "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв".

20.02.2012 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 180061-1900-32, згідно з яким на підставі абзацу 13 частини 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" за роздрібну торгівлю вином за цінами, нижчими від мінімальних роздрібних цін, до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 5000,00 грн. (а.с. 10).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено вимоги п.п.80.2.2 п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України щодо підстав для проведення фактичної перевірки суб'єкта господарювання, оскільки під час розгляду справи не надано жодних доказів наявності на час прийняття спірного наказу від 13.02.2012 року №49-Д інформації, яка б свідчила про можливі порушення позивачем законодавства з питань обігу алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Наведене свідчить про протиправність дій щодо проведення перевірки ВКПФ "Меліса" та прийнятого за наслідками проведеної перевірки рішення про застосування штрафних санкцій від 20.02.2012 року №180061-1900-32.

Колегія суддів вважає висновки суду неправомірними, виходячи з наступного.

Підстави та порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання органами Державної податкової служби України, встановлено Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України), п. 75.1 ст. 75 якого передбачає, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень у випадках та у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами (п.п.75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Відповідно до п.п.80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, на виконання зазначених норм Податкового кодексу України, було прийнято рішення про проведення фактичної перевірки господарської одиниці - магазину, в якому господарську діяльність здійснює ВКПФ "Меліса". Видано відповідний наказ від 13.02.2012 року "Про проведення фактичної перевірки".

У відповідності до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Видання керівником податкового органу наказу про проведення фактичної перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

За таких обставин позовні вимоги про визнання протиправним наказу керівника податкового органу про призначення фактичної перевірки платника податків, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

У відповідності до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідач стверджує, що підставою для проведення перевірки господарської одиниці підприємства позивача, стало отримання інформації щодо заміни реєстратора розрахункових операцій, в результаті обміну інформацією між структурними підрозділами органів Державної податкової служби України.

13 лютого 2012 року відповідачем видано направлення № 39, згідно з яким начальнику відділу Парафійнику П.А. і головному державному податковому ревізору-інспектору Пєтухову А.Ю. доручено провести фактичну перевірку терміном 10 діб з 13 лютого 2012 року магазину позивача за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 167 (а.с. 34). Направлення щодо форми та змісту відповідає вимогам Податкового кодексу України.

13.02.2012 року перед початком фактичної перевірки продавця ВКПФ "Меліса" ОСОБА_4 ознайомлено з направленням на проведення фактичної перевірки, нею отримано копію наказу від 13.02.2012р. №49-Д, згідно з розпискою № 39 (а.с. 35).

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Представником позивача перед проведенням фактичної перевірки не було заявлено жодних зауважень щодо оформлення направлення та наказу про проведення фактичної перевірки, службових осіб Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Сумській області допущено до проведення перевірки.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що фактична перевірка господарської одиниці - магазину ВКПФ "Меліса" проведена за наявності всіх передбачених чинним податковим законодавством підстав та умов, в межах наданих повноважень.

Щодо вимог про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 20.02.2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року N 481/95-BP, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

На виконання зазначеної норми Закону України №481/95-ВР, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 жовтня 2008 р. N 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", відповідно до якої встановлено роздрібну ціну вина у скляній тарі місткістю 0,7 л - 18 гривень, в іншій тарі місткістю 1 л - 18 гривень.

Пунктом 2 примітки до постанови №957 встановлено, що мінімальна роздрібна ціна на вина у тарі місткістю менше ніж один літр розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7.

Як вбачається з акту перевірки та фіскального чека від 13.02.2012 року №1967, встановлено факт реалізації у магазині ВКПФ "Меліса" вина столового сухого білого "Фетяска" місткістю 0,75 л по ціні 18,00 грн.

Враховуючи норми постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008р. №957, колегія суддів вважає, що мінімальна роздрібна ціна за пляшку вина в скляній тарі місткістю 0,75 л має становити 19,29 грн.

Таким чином, позивачем порушено вимоги чинного законодавства щодо розміру мінімальних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, затверджених постановою Кабінетом Міністрів України "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" від 30 жовтня 2008 р. N 957.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

У зв'язку з виявленим під час перевірки господарської одиниці позивача порушенням норм щодо розміру мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої, відповідачем правомірно прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 20.02.2012 року до ВКПФ "Меліса" у розмірі 5000,00 грн.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову Виробничо-комерційної приватної фірми "Меліса" в повному обсязі.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України у Сумській області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. по справі № 2а-1870/1919/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Виробничо-комерційної приватної фірми "Меліса" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І. Судді (підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: суддя Сіренко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 08.10.2012 р.