Рішення

від 19.02.2008 по справі 14/575

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м

36000,

м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail

inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19.02.2008р.                                                                                         

Справа №  14/575

за позовом 

Товариства з обмеженою відповідальністю "Наука - Незалежна

експертизаякості", вул. Половка, 62-а, оф. 4, м. Полтава, 36010

до 

1. Приватної агрофірми "Колос", с. Галущина Гребля,

Новосанжарський район, Полтавська область,39344

1. Суб'єкта

підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про  

визнання недійсною третейської угоди

                                                                      Суддя  Іваницький О.Т.

Представники:

від позивача: 

Саваськова Т.В., дов. №11 від 15.10.2007р.

від відповідача: 

1,2 - не з'явились (повідомлені належним чином)

СУТЬ

СПОРУ: розглядається

позовна заява про визнання недійсною третейської угоди від 01.10.2007р.,

укладеної між Приватною агрофірмою «Колос», с. Галузина Гребля та Суб'єктом

підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, м. Полтава.

Відповідачі

у відзивах на позов проти заявлених позовних вимог не заперечують.

Дослідивши

і оцінивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив,

що 21 листопада 2006 р. державним реєстратором Новосанжарської

райдержадміністрації була зареєстрована нова редакція статуту Приватної

агрофірми «Колос»,с. Галущина Гребля (далі - ПАФ «Колос»), згідно із якою до

складу власників агрофірми було введено Товариство з обмеженою відповідальністю

«Наука - Незалежна експертиза якості», м. Полтава (далі - позивач) в результаті

чого з цього моменту ( тобто з 21.11.2006 р.) у складі власників підприємства

стало рахуватись дві особи: ОСОБА_2 і позивач. Станом на дату реєстрації нової

редакції статуту ПАФ «Колос» директором був власник цього підприємства -

ОСОБА_2.

25

вересня 2007 року ОСОБА_2 був звільнений з посади директора ПАФ «Колос», а 26

вересня 2007 року на цю посаду був призначений ОСОБА_3.

Проте,

01 жовтня 2007 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Полтава та

ПАФ «Колос», від імені якої виступав ОСОБА_2, була підписана третейська угода.

05

листопада 2007 року директор ПАФ «Колос» ОСОБА_3, отримавши ухвалу

господарського суду Полтавської області від 26.10.2007 р. про видання наказу на

виконання рішення третейського суду, дізнався про те, що 01.10.2007 р. між

фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та ПАФ «Колос» в особі співвласника ОСОБА_2

була укладена  третейська  угода, відповідно до якої усі спори,

розбіжності, вимоги або претензії, що витікають з діяльності ПАФ «Колос»

підлягають остаточному вирішенню у третейському суді ...».

Керуючись

цією угодою, постійно діючий третейський суд при Центральній універсальній

біржі 12 жовтня 2007 р. виніс рішення, яким у повному обсязі задовольнив

позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ПАФ «Колос» про визнання

недійсною частини другої п.1.1. статуту Приватної агрофірми «Колос» в редакції

від 21.11.2006 р.

Третейська

угода від 01 жовтня 2007 року була укладена між фізичною особою - підприємцем

ОСОБА_1 та ПАФ «Колос» в особі одного з співвласників цього підприємства

ОСОБА_2.

Але

відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває

цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють

відповідно до установчих документів та закону.

Згідно

із статутом ПАФ «Колос» зазначене підприємство має два органи управління: вищий

орган управління - збори співвласників, і виконавчий орган управління -

директора, який без довіреності вирішує усі питання діяльності підприємства, за

винятком тих, що належать до компетенції зборів власників.

ОСОБА_2

25 вересня 2007 р. був звільнений з посади директора ПАФ «Колос» і станом на

01.10.2007 р. (дата укладання третейської угоди) не займав посаду директора

підприємства, а також за статутом підприємства не мав повноважень і прав

одноосібно у якості одного із співвласників підприємства вирішувати питання

укладання цього договору. Довіреності на право представлення інтересів ПАФ

«Колос» перед третіми особами, і в тому числі на укладання третейської угоди,

Бутку М.В. також ніхто не видавав.

Згідно

із ч. 2 ст. 202 Цивільного кодексу України договір, і в тому числі третейська

угода, по суті є правочином. У відповідності до ст. 207 п.2 Цивільного кодексу

України правочин, який вчиняє юридична особа, має бути підписаний особами,

уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або

іншими актами   цивільного законодавства,

та   скріплюється   печаткою.

Таким

чином, ОСОБА_2, не маючи статусу виконавчого органу управління (директора)

Приватної агрофірми «Колос» станом на 01.10.2007 р., не мав права укладати від

імені цього підприємства жодних угод, і в тому числі третейських.  Укладаючи оспорювану угоду ОСОБА_2 проявляв

свою власну волю, а не волю підприємства - ПАФ «Колос», так як директор

останнього ОСОБА_3, на дату укладання цього договору займав зазначену посаду,

не мав наміру і, відповідно, не укладав від імені ПАФ «Колос» будь-яких

третейських угод. Крім того збори власників ПАФ «Колос» не приймали рішення про

укладання подібних угод. При цьому іншій стороні третейської угоди - фізичній

особі - підприємцю ОСОБА_1 було відомо, що 25 вересня 2007 року ОСОБА_2 був

звільнений з посади директора ПАФ «Колос», оскільки ОСОБА_1 був присутнім на

загальних зборах колективу ПАФ «Колос», що відбулись 29 вересня 2007 р., під

час проведення яких було об'явлено про звільнення ОСОБА_2 з посади директора

ПАФ «Колос», що підтверджується публікацією в Новосанжарській районній газеті

«ІНФОРМАЦІЯ_1» від 06 жовтня 2007 р.

Отже,

ПАФ «Колос» не мало наміру укладати третейську угоду з будь-ким, і в тому числі

з відповідачем ОСОБА_1, і тому третейська угода від 01.10.2007 р. є такою, що

не відповідає внутрішній волі  і реальним

намірам ПАФ «Колос».

За

таких умов третейська угода від 01 жовтня 2007 року, укладена ним від імені ПАФ

«Колос» з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 фактично є недійсною відповідно

до частини 1 статті 215 ЦК України, так як від імені ПАФ «Колос» вона підписана

не уповноваженою особою, яка не мала повноважень на укладання цієї угоди, і

відповідно волевиявлення однієї з сторін правочину (ПАФ «Колос»), не

відповідало внутрішній волі цієї сторони.

Згідно

із ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода має укладатись

у письмовій формі. Наслідком недодержання письмової форми третейської угоди є

недійсність цієї угоди.

При

цьому чинне законодавство, а зокрема стаття 207 Цивільного кодексу України передбачає,

що угода від імені юридичної особи 

вважається укладеною у письмовій формі, якщо така угода підписана

особою, уповноваженою на це установчими документами, довіреністю, законом або

іншими актами цивільного законодавства, та скріплена печаткою юридичної особи.

Загальні

вимоги, яким має відповідати проста письмова форма договору, що укладається

юридичною особою, викладені в абз. 2 п.2 ст. 207 Цивільного кодексу України, а

саме: угода, яку вчиняє юридична особа, вважається такою, що вчинена у

письмовій формі, якщо вона від імені юридичної особи підписана особою,

уповноваженою на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими

актами цивільного законодавства, та скріплена печаткою юридичної особи.

Недотримання

цих вимог Цивільного кодексу України (підписання договору не уповноваженою

особою, відсутність печатки на договорі) свідчить про те, що письмова форма

договору фактично не була дотримана.

Таким

чином, третейська угода від імені ПАФ «Колос» повинна бути підписана директором

ПАФ «Колос», тобто ОСОБА_3 (який обіймає цю посаду з 26 вересня 2007 року по

цей день), але не ОСОБА_2(оскільки він не був наділений такими повноваженнями)

та крім того, скріплена печаткою ПАФ «Колос». Проте в дійсності третейську

угоду підписала не уповноважена особа, і ця угода від імені ПАФ «Колос» не

скріплена печаткою. Зазначені обставини свідчить про те, що під час укладання

третейської угоди фактично не були дотримані всі вимоги законодавства стосовно

письмової форми правочину, і з цієї причини, з врахуванням вимог ст. 12 Закону

України «Про третейські суди» третейська угода фактично є недійсною.

Згідно

з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому

Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам

суспільства.

Відповідно

до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду

за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину

недійсним.

Статтею

207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання,

яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить

інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин

з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної

правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї з сторін або відповідного органу

державної влади  визнано судом недійсним

повністю або в частині.

Частиною

1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім

тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно

до п.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики

вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” № 02-5/111 від

12.03.1999р., якщо при вирішенні господарського спору суд встановить, що зміст

договору суперечить діючому законодавству, він, керуючись ч.1 ст.83 ГПК

України, повинен визнати такий договір недійсним повністю або у певній частині.

Позивач

в обгрунтування позовних вимог надав належні докази /у матеріалах справи/, які

дають підстави суду задовольнити їх повністю та 

визнати недійсним третейську угоду від 01.10.2007 р., укладену між

Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, м. Полтава та

Приватною агрофірмою «Колос», с. Галущина Гребля.

Судові

витрати по сплаті держмита і послуг на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу покладаються на позивача відповідно до його заяви від

19.02.2008р.

Враховуючи

вищевикладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34,36, 43,44-45, 49,

82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

1.

Позов задовольнити повністю.

2.

Визнати недійсною третейську угоду від 01.10.2007 р., укладену між Суб'єктом

підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, м. Полтава та Приватною

агрофірмою «Колос», с. Галущина Гребля.

                   СУДДЯ                                                           

Іваницький О.Т.