Ухвала

від 22.05.2012 по справі 4-1034/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10/2390/242/12 Головуючий по 1 інстанції Категорія: ст.190 ч.4 КК України Кучеренко В.Г. Доповідач в апеляційній інстанції Шкреба Р.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Шкреби Р.Д.

суддів Поєдинка І.А., Неділька М.І.

за участю прокурора Костюка О.С.

заявника ОСОБА_3

представника заявника ОСОБА_4

розглянувши кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та заявника ОСОБА_3 на постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15 березня 2012р., якою задоволено скаргу ОСОБА_5 на постанову в.о. прокурора м.Черкаси Заплотинського Ф.І. про порушення кримінальної справи від 19.01.2011 року відносно ОСОБА_5 за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України,-

в с т а н о в и л а :

В.О. прокурора м.Черкаси Заплотинський Ю.І., розглянувши матеріали перевірки по заяві ОСОБА_3 щодо неправомірних дій відносно нього з боку ОСОБА_5, 19.01.2011 року порушив стосовно нього кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

Згідно постанови про порушення кримінальної справи ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_5 в квітні 2005 року, на підставі заяв та квитанцій про вступні внески стали членами авто кооперативу «Захисник», що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Після отримання в користування земельної ділянки під будівництво гаражів ними було прийнято рішення про будівництво суцільного гаража на 8 місць.

Навесні 2008 року будівництво гаража було завершено та того ж року ОСОБА_5 без згоди співвласників почав займатися в побудованому гаражі підприємницькою діяльністю. В кінці 2008 року співвласниками автокооперативу, на ділянках яких будувався гараж, а саме ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_13, були написані заяви стосовно того, що вони передають своє право на користування гаражем ОСОБА_3, які були розглянуті та затверджені на засіданні правління авто- кооперативу. В липні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до голови авто кооперативу з проханням надати йому документи, на підставі яких він повинен провести реєстрацію права власності гаражів НОМЕР_1-НОМЕР_2, НОМЕР_3-НОМЕР_4. Звернувшись з отриманими документами до ЧООБТІ м.Черкаси ОСОБА_3 дізнався що вказані гаражі було приватизовано ОСОБА_5 При отриманні копій документів з ЧООБТІ м.Черкаси встановлено, що ОСОБА_5 надав ЧООБТІ проблемну довідку від голови автокооперативу «Захисник» в якій вказав, що перераховані гаражі належать на праві користування йому та виготовив технічний паспорт на об*єкт. Також встановлено, що працівники ЧООБТІ зареєстрували право власності на господарчу будівлю «Б-1» (гараж НОМЕР_1-НОМЕР_2, НОМЕР_3-НОМЕР_4), площею 180,3 кв.м., розташовану в автокооперативі «Захисник» за адресою АДРЕСА_1.

Згідно відповіді Соснівського районного суду м.Черкаси, рішення про визнання права власності за ОСОБА_5 на вказану будівлю Соснівським районним судом м.Черкаси не приймалося, заява ОСОБА_5 була повернута йому без розгляду. Таким чином ОСОБА_5 шляхом обману та зловживанням довірою незаконно без передбаченого законом дозволу заволодів чужим майном, на суму 335250 грн.

На вказану постанову в.о. прокурора м.Черкаси ОСОБА_5 подав скаргу до суду, в якій просив скасувати цю постанову, мотивуючи її тим, що вказана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права і відсутністю достатніх приводів та підстав щодо її порушення.

Постановою судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15 березня 2012 року скаргу ОСОБА_5 задоволено, а постанову в.о. прокурора м.Черкаси від 19 січня 2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 за фактом шахрайства, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - скасовано, посилаючись на відсутність підстав для порушення справи, обов*язкових для складу злочину, передбаченого ст.190 КК України, так як в матеріалах дослідчої перевірки дані про добровільну передачу майна або права на нього відсутні, немає такого посилання і в самій постанові про порушення кримінальної справи.

В своїй апеляції прокурор, посилаючись на невірно зроблений висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для порушення кримінальної справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Заявник ОСОБА_3 не погоджуючись з рішенням судді місцевого суду просить його скасувати, а скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, так як суд не взяв до уваги докази, які істотно могли вплинути на його висновки та враховуючи, що є наявні суперечливі докази, які мають істотне значення для висновків суду та не зазначено, чому суд надав перевагу одним доказам над іншими.

Заслухавши доповідача пояснення прокурора та заявника ОСОБА_3 і його представника, на підтримку апеляцій апелянтів, думку ОСОБА_5 щодо законності прийнятого судом рішення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Відповідно до вимог ч.ч.15 і 16 ст.236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови та додержання вимог статей 94, 97, 98 КПК України при порушенні справи і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Районний суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за ч.4 ст.190 КК України вказані вимоги закону виконав і прийшов до вірного висновку про недодержання в.о. прокурора м.Черкаси Заплотинським Ю.І. вимог ст.ст. 94 та 98 КПК України при порушенні цієї справи.

Так, за змістом ч.2 ст.94 КПК України під підставами для порушення кримінальної справи розуміється існування достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину. Перелік ознак злочину визначений у ч.1 ст.11 КК України.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що кримінальна справа відносно ОСОБА_5, порушена за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

У відповідності до диспозиції ст.190 КК України шахрайство полягає в протиправному заволодінні чужим майном чи в набутті права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання його довірою, при цьому добровільність передачі потерпілим майна чи права на нього є обов*язковою ознакою шахрайства. Закінченим злочин вважається з моменту фактичного одержання винним майна чи права на нього.

Обов*язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на майно.

В даному випадку будь-якої передачі спірного майна чи права на нього заявником ОСОБА_3не було.

Так, в матеріалах дослідчої перевірки і в самій постанові про порушення кримінальної справи відсутні будь-які дані які б вказували на те яким майном чи правом на нього та яким способом шляхом шахрайства заволодів ОСОБА_5, так як зазначене в постанові майно на суму 335250 грн. з володіння ОСОБА_3 не вибувало і не могло вибувати, тому що право власності на спірне майно йому не належало.

Відсутність майна чи права на нього у заявника ОСОБА_3 вказує на те, що у прокурора при порушенні кримінальної справи не було достатніх підстав для порушення кримінальної справи саме за ст.190 КК У країни (шахрайство), так як відсутній сам предмет шахрайства-майно чи право на нього.

Оскільки тільки встановлення вказаних обставин на час порушення справи може свідчити про достатність даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_5 ознак злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України, а вказані обставини органом слідства на час порушення справи не встановлені, то місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про невідповідність постанови про порушення справи щодо ОСОБА_5 вимогам ст.ст. 94; 98 КПК України і скасував її.

Доводи, які викладені в апеляціях прокурора та заявника ОСОБА_3 про відповідність постанови про порушення кримінальної справи вимогам ст.ст.94, 98 КПК України та зазначення в ній усіх ознак об*єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України є немотивованими і суперечать змісту постанови та матеріалам справи, а тому колегія суддів не знаходить підстав для скасування постанови районного суду та задоволення апеляцій апелянтів.

Керуючись ст.ст. 365, 382 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 15 березня 2012 року про скасування постанови в.о. прокурора м.Черкаси про порушення кримінальної справи від 19.01.2011 року відносно ОСОБА_5 за фактом шахрайства за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - залишити без змін, а апеляції прокурора та заявника ОСОБА_3 - без задоволення.

Головуючий

Судді