Рішення

від 14.05.2012 по справі 12/191

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/191 14.05.12

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ФІНЕКС"

до відповідача 1: Відкритого акціонерного товариства "Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"

до відповідача 2: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 6 834,17 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 84 від 26.08.11

від відповідача 1: ОСОБА_3 - представник за довіреністю № 08-03-29/56-12 від 13.02.12

від відповідача 2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ФІНЕКС" заявлений позов до Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" про стягнення оціненої шкоди в розмірі 6 147,58 грн. та до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення фактичної шкоди в розмірі 686,59 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 2956.06.00 від 06.08.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Рено д/н НОМЕР_2 з напівпричепом д/н НОМЕР_3, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача 1, позивачем було направлено відповідачу 1 регресну вимогу про сплату страхового відшкодування в рамках оціненої шкоди Враховуючи, що відповідачами не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказані суми в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.11.2011 № 12/191 позов ТДВ "СК "ФІНЕКС" залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду міста Києва від 22.02.2012 ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.11.2011 № 12/191 скасовано та матеріали справи № 12/191 повернуто Господарському суду м. Києва для подальшого розгляду.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду м. Києва № 04-1/324 від 12.04.2012, по справі № 12/191 призначено повторний автоматичний розподіл та справу № 12/191, відповідно до автоматичного розподілу передано судді Грєховій О. А.

Ухвалою суду від 13.04.2012 справу № 12/191 прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 14.05.2012.

14.05.2012 представник позивача через канцелярію суду подав документи на виконання ухвали суду від 13.04.2012.

В судовому засіданні 14.05.2012 представник позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 1 5918,06 грн. та з відповідача 2 686,59 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд приймає подану позивачем заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, -про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.05.2012 подав письмовий відзив на позов, в якому визнав позов на суму в розмірі 5918,06 грн.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, відповідачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.05.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

06.08.2008 року між ТДВ «СК «Фінекс»та ОСОБА_4 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортну № 2956.06.00 (надалі - договір страхування) за яким був застрахований автомобіль НОМЕР_4.

Як вбачається з постанови Оболонського районного суду м. Києва по адміністративній справі № 3-9299, 07.08.2009 о 18 год. 40 хв. по пр. Московському Юпик О. В. виїжджаючи з прилеглої території в м. Києві, керуючи автомобілем Рено д/н НОМЕР_2 з напівпричепом Віберті д/н НОМЕР_3, перед початком руху не переконався, що це буде безпечно при зміні напрямку, не надав перевагу у русі автомобілю НОМЕР_4, внаслідок чого здійснив зіткнення з ним, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_5 п. 10.1., 10.3. Правил дорожнього руху.

Відповідно до постанови Оболонського районного суду м. Києва у адміністративній справі № 3-9299 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль НОМЕР_4.

10.08.2009 страхувальник повідомив позивача про настання випадку із застрахованим транспортним засобом.

Відповідно до Звіту про оцінку майна № 1415 від 10.09.2009, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу БМВ д/н НОМЕР_5 станом на 10.08.2009 складає 6147,58 грн.

Фактична вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля після ДТП від 07.08.2009 згідно наряду-замовлення ТОВ «Арт Драйв»№ НОМЕР_6 від 08.09.2009 та акта виконаних робіт ТОВ «АВТ Баварія»№ 290213 від 15.09.2009 склала 7104,74 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт від 18.09.2009 № 2271/2956.06.00.

Також позивачем було складено Додаток № 1 до страхового акту від 18.09.2009 № 2271/2956.06.00, відповідно до якого позивач збільшив суму страхового відшкодування.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 6834,17 грн., що підтверджується копіями: платіжного доручення № 5299 від 07.09.2009 та видаткових касових ордерів № 590 від 26.10.2009, № 589 від 26.10.2009.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 6834,17 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб -автомобіль Рено д/н НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю НОМЕР_4, належить ФОП ОСОБА_1

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Рено д/н НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно Постанови Оболонського районного суду м. Києва по адміністративній справі № 3-9299 від 30.09.2009 винним у скоєні ДТП від 07.08.2009 визнано водія ОСОБА_5, який працює на посаді водія відповідача 2.

З урахуванням вищенаведеного, відшкодувати фактичні витрати позивача у зв'язку з ДТП від 07.08.2009 зобов'язаний відповідач 2.

Разом з тим, з пояснень представника відповідача 1 слідує, що цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль Рено д/н НОМЕР_2 на законних підставах, була застрахована у відповідача 1 на підставі договору (полісу) № ВС/0069747 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 1). Вказаним договором (полісом № ВС/0069747) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35000 грн., франшиза -0 грн., термін дії з 12.12.2008 по 11.12.2009 (записано зі слів відповідача 1).

Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВС/0069747) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, -визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.

Договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу) (підпункт 15.1 статті 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції Закону чинній на момент укладання полісу № ВС/0069747).

Отже, відповідач 1 є особою на яку полісом № АА/1937595 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Згідно ст. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик (відповідач 1) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Оцінена шкода, заподіяна власнику застрахованого автомобіля, у результаті ДТП від 07.08.2009, згідно Звіту про оцінку КТЗ ТОВ «ЕАК «ЛЕГІОН»№ 1415 від 10.08.2009 складає 6147,58 грн.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий -МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача 1 з претензією № 1132 від 13.11.2009 про виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 6497,58 грн.

Згідно з п. 37.1. Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Листом № 09-02-11/26180 від 22.11.2010 відповідач 1 звернувся до позивача з вимогою надання додаткових документів та пояснень.

16.12.2010 позивач надав відповідачу додаткові документи та пояснення, що підтверджується листом-повідомленням вих. № 677.

На момент подання позову відповідач 1 не виплатив суму страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідача 1 в судовому засіданні визнав позов.

З огляду на норму ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Господарський суд не приймає, зокрема, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи встановлені судом обставини, визнання відповідачем 1 позову, про яке зазначено у відзиві на позов, не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог до відповідача 1 в сумі 5918,06 грн.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність (відповідач 2), у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Згідно зі ст. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідач 1 зобов'язаний відшкодувати оцінену шкоду в розмірі 6 147,58 грн., що на 686,59 грн. менше ніж фактично виплачене позивачем страхове відшкодування.

Таким чином, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 2 686,59 грн. суми страхового відшкодування в порядку регресу.

У відповідності до ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ФІНЕКС" (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4, ідентифікаційний код 32641358) 5918,06 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот вісімнадцять гривень 06 коп.) страхового відшкодування, державне мито в сумі 94,64 грн. (дев'яносто чотири гривні 64 коп.) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 208,62 грн. (двісті вісім гривень 62 коп.).

3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ФІНЕКС" (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, 4, ідентифікаційний код 32641358) 686,59 грн. (шістсот вісімдесят шість гривень 59 коп.) страхового відшкодування, державне мито в сумі 7,36 грн. (сім гривень 36 коп.) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 27,38 грн. (двадцять сім гривень 38 коп.).

4. Після набрання рішенням законної сили - видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 17.05.2012