Рішення

від 18.05.2012 по справі 8/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.05.12

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів тел.канцелярії 672-847

проспект Миру, 20 тел./факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

15 травня 2012 року Справа №5028/8/13/2012

За позовом: Чернігівського обласного державного центру експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Чернігівської області, просп. Миру, 61, м. Чернігів, 14000

До відповідача: Фермерського господарства «Сила», вул.Польова, 1, с.Городище, Менський район, Чернігівська область, 15631

Про стягнення 28840грн.

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Клочко А.А. -в.о. начальника, наказ №46 від 18.11.2011р.; ОСОБА_2 -юрист, доручення №80 від 23.04.2012р.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 28840грн. боргу за товарну картоплю, передану по накладним №179 від 17.05.10р. та №191 від 20.05.10р. на підставі договору купівлі-продажу товарів №10 від 18.08.10р. Крім того, позивач в позовній заяві просить стягнути, як втрачену вигоду, отримані відповідачем від використання придбаної картоплі доходи. При цьому сума втраченої вигоди позивачем не зазначається.

Відповідач письмового відзиву на позов не надіслав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Після порушення провадження у справі в судовому засіданні, яке відбулося 15 травня 2012р. позивачем подано суду пояснення та уточнення підстав позову, предмету позову та позовних вимог, в яких позивач, посилаючись на помилковість зазначення у позовній заяві обставини щодо передачі відповідачу картоплі по накладній №179 від 17.05.10р. саме на виконання договору купівлі-продажу товарів №10 від 18.05.10р., а також посилаючись на акт звіряння розрахунків від 10.05.2012р., як на докази визнання відповідачем факту отримання картоплі, просить стягнути з відповідача 7240грн. боргу за картоплю, отриману відповідачем на підставі договору, та 21600грн. боргу за картоплю, яка передана відповідачу на підставі накладній №179 від 17.05.10р. Виходячи із змісту вказаних пояснень та уточнень, суд приходить до висновку, що позивачем фактично змінено підставу позову в частині стягнення 21600грн. та зменшено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача втраченої вигоди у вигляді отриманих відповідачем доходів від використання картоплі.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справи зменшити розмір позовних вимог, та до початку розгляду справи по суті має право змінити підставу або предмет позову. Оскільки розгляд даної справи по суті розпочався в судовому засіданні 24.04.2012р., що відображено у протоколі судового засідання від 24.04.12р. (а.с.27), тому судом вказані уточнення приймаються до розгляду в частині зменшення вимог щодо стягнення втраченої вигоди, а щодо зміни підстав позову до розгляду не приймаються і спір стосовно стягнення 28840грн. вирішується в межах підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник відповідача в засідання господарського суду не з'явився. Про причини неявки суду не повідомлено. Приймаючи до уваги, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття стороною участі у господарських засіданнях є її правом, явка уповноваженого представника відповідача судом обов'язковою не визнавалася, суд вважає за можливе продовжувати розгляд справи по суті за відсутністю представника відповідача.

Клопотання позивача про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами судом задоволено. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведено без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, оглянувши в судовому засіданні оригінали договору, накладних та довіреності, суд ВСТАНОВИВ:

18 травня 2010р. між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу товарів №10, відповідно до умов якого позивач (Продавець за договором) зобов'язався передати відповідачу (Покупець за договором) картоплю товарну в кількості 16,770тн на суму 33540грн., а відповідач зобов'язувався розрахуватися за отриманий товар до 15.09.2010р.

Таким чином, на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.10р. між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу, які регулюються приписами 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За твердженням позивача, ним на виконання умов договору передано відповідачу товар -картоплю товарну -в кількості 16770кг на загальну суму 33540грн. Як на підтвердження даного факту позивач посилається на накладні №179 від 17.05.2010р., №191 від 20.05.10р.

Відповідачем у період з серпня по жовтень 2011р. здійснено оплату в сумі 4700грн., що підтверджується наданими позивачем копіями виписок з казначейського рахунку від 25.08.11р., 29.09.11р., 25.10.11р. (а.с.16-18). При цьому, як вбачається із виписок, в призначенні платежів відповідачем вказувалося, що оплата здійснюється за картоплю згідно договору.

Саме різницю між вартістю картоплі, переданої відповідачеві по накладних №179 від 17.05.2010р. та №191 від 20.05.2010р., та сумою сплачених відповідачем платежів, що становить 28840грн., позивач просить стягнути з відповідача.

В силу ст.539 Цивільного кодексу України правовідношення, в якому одна сторона (Боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, є зобов'язанням, яке виникає з підстав, встановлених ст.11 цього ж Кодексу.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення.

В пункті 5.1. договору купівлі-продажу від 18.05.2010р. сторонами встановлено, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.10р.

Виходячи із приписів ст.ст.638,640 Цивільного кодексу України, а також враховуючи умови п.5.1. договору, суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу товарів №10 від 18.05.10р. набув чинності саме з 18 травня 2010р.

Із матеріалів справи вбачається, що після 18 травня 2010р. позивач передав відповідачу картоплю товарну лише по накладній №191 від 20.05.10р. в кількості 5970кг на суму 11940грн., в т.ч.ПДВ. Факт передачі та отримання товару уповноваженою особою відповідача підтверджується також копією довіреності серії НАЦ №074493 від 18.05.10р. і підписом цієї особи на накладній.

Посилання позивача на накладну №179 від 17.05.10р. як на доказ передачі товару саме на виконання умов договору судом до уваги не приймається, оскільки відносини між сторонами щодо передачі картоплі 17 травня 2010р. виникли до укладення договору від 18.05.10р. В силу ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України умови договору можуть застосовуватися до відносин між сторонами, які виникли до укладення такого договору, у випадках визначення про це сторонами договору.

Аналіз змісту договору купівлі-продажу товарів №10 від 18.05.10р. свідчить, що в ньому відсутні будь-які умови щодо застосування даного договору до відносин, які виникли між сторонами до укладення цього договору, тобто до 18.05.10р.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для твердження, що накладна №179 від 17.05.10р. на картоплю в кількості 10800кг на загальну суму 21600грн. складалася задля виконання умов договору купівлі-продажу товарів №10 від 18.05.10р.

При цьому суд звертає увагу, що в накладній №179 від 17.05.10р. зазначено про відпуск товару через ОСОБА_3, проте будь-які відомості щодо довіреності на право особи, підпис якої міститься поряд з реквізитом «Прийняв», отримати товар, у накладній не зазначені. Доказів наявності такої довіреності позивач суду не надав.

Також, огляд оригіналу накладної №179 від 17.05.10р., якому відповідає наявна у матеріалах справи копія, свідчить, що у даній накладній у реквізиті "Прийняв»поряд з підписом відсутні відомості про прізвище та ініціали особи, яка підписалася на ній, що унеможливлює встановлення особи, яка своїм підписом засвідчила отримання картоплі. Пояснення позивача, що товар отримав керівник Фермерського господарства «Сила»судом до уваги не приймається, оскільки позивач не надав відповідних доказів на підтвердження вказаного факту.

Відповідно до п.2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

За змістом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: письмовими доказами.

В силу ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ст.1 вказаного Закону первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В розумінні вищевказаних норм Закону саме накладна, довіреність є тими первинними бухгалтерськими документами, які фіксують факт здійснення господарської операції щодо передачі товару.

Суд зазначає, що у разі встановлення чинним законодавством вимог до певних документів, для надання їм юридичної сили і доказовості, останні повинні відповідати цим вимогам.

Як вбачається із ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до обов'язкових реквізитів, які повинні містити первинні документи, зокрема, належать посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки на наданій позивачем накладній №179 від 17.05.10р. відсутні обов'язкові для вказаного документу реквізити, суд приходить до висновку, що даний документ не може бути розцінений судом як належний доказ отримання саме відповідачем тієї кількості товару, заборгованість по оплаті якого заявлена до стягнення.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивачем не надано доказів передачі картоплі по накладній №179 від 17.05.10р. саме уповноваженому представникові відповідача, суд приходить до висновку, що товар по цій накладній був переданий невідомій особі, повноваження якої на отримання товару для відповідача не підтверджені належними доказами. Відтак, позивачем не доведено належними та допустимими засобами доказування факт передачі картоплі по накладній №179 від 17.05.10р. саме представникові відповідача.

Посилання позивача на акт звіряння розрахунків від 10.05.20102р. також не може бути розцінений судом як належний та допустимий доказ передачі відповідачу картоплі в кількості 16770кг на загальну суму 33540грн. саме на виконання договору купівлі-продажу від 18.05.10р., оскільки із змісту вказаного акту не вбачається на підставі яких правовідносин між сторонами мали проводитися розрахунки, в акті не відображено відомостей щодо посадової особи, яка підписала даний акт з боку відповідача.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт передачі позивачем відповідачу картоплі лише в кількості 5970кг на загальну суму 11940грн., в т.ч.ПДВ.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України у випадку встановлення у зобов'язанні строку його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у встановлений договором строк, тобто до 15 вересня 2010р., вартість отриманої картоплі не оплачено. Як встановлено судом вище, відповідачем часткову оплату отриманої картоплі на суму 4700грн. проведено тільки в серпні-жовтня 2011р. Заборгованість становить 7240грн.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті в повному обсязі вартості отриманого ним товару, на момент прийняття рішення доказів повного погашення заборгованості за поставлений товар відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 7240грн. боргу.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 7240грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.11,530,539,631,638,640,655 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,32,33,34,36,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «Сила», Менський район, с.Городище, вул..Польова, 1 (ідентифікаційний код 32629979, відомості про номери банківських рахунків відсутні) на користь Чернігівського обласного державного центру експертизи сортів рослин з державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Чернігівської області, м. Чернігів, просп.Миру, 61 (ідентифікаційний код 00488504, рах.31254273211032 в ГУДКСУ у Чернігівській області) 7240грн. боргу, 404грн.05коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 18 травня 2012 року.

Суддя Т.Г. Оленич