Рішення

від 20.11.2008 по справі 38/167

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/167

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

20.11.08 р.                                                                                                       Справа № 38/167                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Радіонової О.О.

при секретарі судового засіданні Какуша Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дом “Марінель” м.Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Донбіопак” м.Донецьк

про стягнення  24 154грн.04коп.

за участю

представників сторін:

від позивача:  Степанов В.О.- представник за дов. №34 від 28.10.2008р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дом “Марінель” м.Дніпропетровськ,  звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Донбіопак” м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 19 018грн.76коп., пені в сумі 1 150грн.50коп., штрафу у розмірі 3 803грн.75коп., збитків від інфляції у розмірі 37грн.22коп. та 3% річних в сумі 143грн.81коп., а всього  24 154грн.04коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір № Р12Д-08  від 23.06.2008р.

13.10.2008р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного  управління статистики у Донецькій області від 08.10.2008р. № 14/4-20/1641, відповідно до якого   Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Донбіопак” значиться у ЄДРПОУ як юридична особа (ідентифікаційний код 35538084) та знаходиться за адресою: 83100, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.П”ятдесятиріччя СРСР, 149, кв.9, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, витребувані документи не представив, про причину неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду, а саме ухвала про порушення справи від 03.10.2008р. була направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням 03.10.2008р., ухвала про відкладення розгляду справи від 16.10.2008р. була також направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням 16.10.2008р., але 13.11.2008р. на адресу господарського суду повернувся поштовий конверт з відміткою “за закінченням терміну зберігання”, з юридичної адреси відповідача: 83100, м.Донецьк, Ворошиловський район, вул.П”ятдесятиріччя СРСР, 149, кв.9 поштових повідомлень до суду не повернулося, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

03.11.2008р. позивач надав суду лист №76-тд від 28.10.2008р., яким надає акт звірки розрахунків від 28.10.2008р. та докази направлення акту звірки відповідачу. Лист та додані до нього документи судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

13.11.2008р. на адресу господарського суду від позивача надійшло клопотання №63-тд від 06.11.2008р., в якому він просить суд залучити до матеріалів справи додаткові документи, а саме: докази направлення відповідачу копії позовної заяви (квитанція, опис), довідка №144-ТД від 05.11.2008р., довідка №145/ТД від 05.11.2008р.

Клопотання судом розглянуте, прийняте до уваги та залучене до матеріалів справи.

19.11.2008р. від позивача на адресу господарського суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог №94-ТД від 11.11.2008р., в якій позивач зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі                      19 018,76 грн.., пеню в сумі 987,93грн., штраф в сумі 3 803,75грн., збитки від інфляції в сумі 93,93грн. та 3% річних в сумі 123,49грн., а всього 24 027,86грн. та додані докази її направлення відповідачу за юридичною адресою.

Заява судом розглянута, прийнята до уваги та залучена до матеріалів справи.  

Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача у судове засідання та необхідністю представлення сторонами витребуваних документів.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

                                             ВСТАНОВИВ:

23 червня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дом “Марінель” м.Дніпропетровськ (за договором – постачальник, далі – позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Донбіопак” м.Донецьк (за договором – покупець, далі – відповідач)  було укладено договір  №Р12Д-08, згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язався поставити покупцю, а покупець зобов'язався на умовах договору прийняти та оплатити бумажну продукцію (далі-товар) в кількості та асортименті згідно накладних на кожну партію поставленого товару.

Розділом 3 договору сторони зазначили порядок, форму розрахунків і суму договору, а саме: розрахунок за кожну партію товару здійснюється у гривнях по безготівковому розрахунку (п.3.1). Днем оплати товару покупцем вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.3.2). Сума поставки і ціна товару за кожну партію товару вказується у рахунку та накладній (п.3.3).

Розділом 6 сторони визначили відповідальність сторін.  У випадку несплати, або несвоєчасної оплати поставленого  товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати за поставлений товар, а також штраф у розмірі 20% від суми несплаченого товару (п.6.1).

Суд вважає договір №Р12Д-08 від 23.06.2008р. укладеним згідно вимог ст.638 ЦК України.

На виконання вимог договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 19 018грн.76коп, що підтверджується  накладною №Д302 від 23.06.2008р. та довіреністю на отримання товару серії НБЄ №866404 на ім'я Клемент”єва В.Г., які містяться у матеріалах справи.

Оскільки, відповідач порушив свої зобов'язання за договором, тому позивач 24.06.2008р. направив відповідачу вимогу, в якій пропонував сплатити існуючу заборгованість за поставлену продукцію у розмірі  19018,76грн., але відповідач залишив її без відповіді та реагування.

До теперішнього часу відповідачем заборгованість за поставлену продукцію                       у розмірі 19 018грн.76коп. не погашена, яку позивач просить стягнути з відповідача.

 Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог,  пеню в сумі 987,93грн., штраф в сумі 3 803,75грн., збитки від інфляції в сумі 93,93грн. та 3% річних в сумі 123,49грн., а всього 24 027,86грн.

Відповідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір №Р12Д-08 від 23.06.2008р., копію накладній №Д302 від 23.06.2008р., копію довіреності №866404 серії НБС від 23.06.2008р., копію претензію №59-ТД від 27.08.2008р., лист від 20.10.2008р., клопотання від 06.11.2008р., заяву про зменшення розміру позовних вимог від 11.11.2008р.,  правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу  України, тому судом при розгляді справи застосовані ці  норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України)

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору   ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів      абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інши правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Ст.509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 28-ТД від                  24.06.2008р., яка була залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Згідно частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд вважає, оскільки відповідач до теперішнього часу не розрахувався за поставлену продукції на суму 19 018грн.76коп.,  то вимоги позивача щодо стягнення заборгованості є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми,

якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Отже, на підставі наведеного суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення   збитків від інфляції у розмірі 93грн.93коп. та 3% річних у розмірі 123грн.49коп. за період з 05.07.2008р. по 22.09.2008р.є такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 6.1 Договору передбачено: у випадку несплати, або несвоєчасної оплати поставленого  товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати за поставлений товар.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку пені, вона розрахована з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та складає 987грн.93коп. за період з 05.07.2008р. по 22.09.2008р., а відтак ця вимога позивача підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 6.1 договору передбачений  штраф у розмірі 20% від суми несплаченого товару.

Оскільки сума невиконаного грошового зобов'язання складає  19 018грн.76коп., то позивачем правомірно нарахований  штраф у сумі 3 803грн.75коп., що складає 20% від суми несплаченого товару,  який  підлягає стягненню з відповідача.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.174, 193, 343 ГК України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 549, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

          ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дом “Марінель” м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Донбіопак” м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі                             19 018грн.76коп., пені в сумі 987грн.93коп., штрафу у розмірі 3 803грн.75коп., збитків від інфляції у розмірі 93грн.93коп. та 3% річних в сумі 123грн.49коп., а всього                             24 027грн.86коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Донбіопак” м.Донецьк (83000, м.Донецьк, вул.50 річчя СРСР,149/9,  р/р 26007114622 в ДФ АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, ЄДРПОУ 35538084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дом “Марінель” м.Дніпропетровськ  (юридична адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Маршала Малиновського, 6, поштова адреса: 49034, м.Дніпропетровськ, вул.Каспійська,2, р/р 26009001194001 в ДФ АТ “Індекс-Банк”, МФО 307015, ЄДРПОУ 13437282) основний борг в сумі 19 018грн.76коп., пеню в сумі 987грн.93коп., штраф у розмірі 3 803грн.75коп., збитки від інфляції у розмірі 93грн.93коп. та 3% річних в сумі 123грн.49коп., а всього 24 027грн.86коп.,  держмито у сумі                      242грн. 00коп. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 20.11.2008року.

Видати наказ після набрання рішення законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

               Суддя                                                                                                            Радіонова О.О.                               

Надруковано 4 примірника:

1 – до справи

3—сторонам у справі