Рішення

від 18.11.2008 по справі 20/223

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/223

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

18.11.08 р.                                                                                                       Справа № 20/223                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.                                                                                                

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінтез”, м.Донецьк

до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення”, м.Торез

про стягнення 12874,33 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Бутова Л.В. – за довіреністю

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

           До господарського суду Донецької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Сінтез”, м.Донецьк, із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення”, м.Торез, про стягнення 12874,33 грн. – суми заборгованості за поставлені нафтопродукти за договором № 284-0712-А2 від 12.07.2007р. поставки нафтопродуктів, з яких 9000,00 грн. – сума основного боргу, 1559,65 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 819,36 грн. – сума пені, 1495,32 грн. – сума 0,1% від суми боргу за кожний день користування грошовими коштами.

            В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 284-0712-А2 від 12.07.2007р. поставки нафтопродуктів із додатковою угодою; довідка про поставку нафтопродуктів та їх оплаті; акт звірки взаєморозрахунків; претензію № 17-юр від 18.02.2008р.; специфікації, накладні; довіреності.

          Під час розгляду справи позивач надав суду уточнення позовних вимог № 124-юр від 28.10.2008р., у яких посилається на помилково вказану суму економічних санкцій, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України в розмірі 3% річних – 122,90 грн. В ціну позову дана сума не увійшла та на розмір позовних вимог не вплинула.

          18.11.2008р. позивач надав суду пояснення № 133-юр від 14.11.2008р., у яких посилається на 198 Господарського кодексу України та п. 5.2 договору поставки нафтопродуктів № 284-0712-А1 від 12.07.2007р.

          Відповідач заперечень проти позову суду не надав та у судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим справу розглянуто в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

           12.07.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Сінтез”, м.Донецьк, та Відкритим акціонерним товариством „Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення”, м.Торез, був укладений договір № 284-0712-А2 поставки нафтопродуктів (далі – договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що Постачальник зобов'язується передати у встановлені договором строки у власність Покупця товар – нафтопродукти в асортименті, у кількості та по цінам, передбаченим у Специфікаціях до договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку та у строки, встановлені договором та Специфікаціями до нього.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що Покупець здійснює розрахунки за отриманий товар в національній валюті України у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 1 банківського дня з моменту отримання партії товару. Момент отримання відповідає даті, яка вказана в накладній Постачальника.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару (не виконання зобов'язань, обумовлених в п. 3.1) Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня, від суми невиконання зобов'язань за кожен день прострочення.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару Покупець додатково до суми боргу та пені оплачує Постачальнику процент зп невиконані грошові зобов'язання в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день користування грошовими коштами постачальника.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, поставив відповідачеві нафтопродукти, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема накладними.

          18.02.2008р. позивач звертався до відповідача із претензією № 17-юр із вимогою про сплату суми заборгованості за поставлену нафтову продукцію.

          Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної сплати отриманих нафтопродуктів у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

          Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

          Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивач звернувся до суду із позовними вимогами, та просить суд стягнути з відповідача 9000,00 грн. – суми основного боргу, 1559,65 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 819,36 грн. – суми пені, 1495,32 грн. – суми 0,1% від суми боргу за кожний день користування грошовими коштами.

           Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.       

                     Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.          

          Позовні вимоги підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями договору № 284-0712-А2 від 12.07.2007р. поставки нафтопродуктів із додатковою угодою, довідки про поставку нафтопродуктів та їх оплаті, акту звірки взаєморозрахунків, претензії № 17-юр від 18.02.2008р., специфікацій, накладних, довіреностей.

           Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 9000,00 грн. – суми основного боргу за поставлену нафтову продукцію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 198 Господарського кодексу України передбачено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.              

           Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1559,65 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 819,36 грн. – суми пені, 1495,32 грн. – суми 0,1% від суми боргу за кожний день користування грошовими коштами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.        

Відповідач до судового засідання не з'явився, проти позову не заперечив, обставини, викладені у позові, не спростував, доказів сплати вищезазначених сум на користь позивача суду не надав.

           Судові витрати покладаються на відповідача.

           Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193, 198 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

                                                 В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінтез”, м.Донецьк, до Відкритого акціонерного товариства „Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення”, м.Торез, - задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Торезький завод залізобетонного шахтного кріплення” (86609, м.Торез, Донецька область, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 00176745, поточний рахунок 26003301130 у філії Торезького відділення № 3225 ВАТ „ДСБУ”, МФО 394330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сінтез” (83016, м.Донецьк, вул. Кірова, 45, код ЄДРПОУ 30340692, поточний рахунок 26006175186320 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” м.Донецька, МФО 334011) 9000,00 грн. – суму основного боргу, 1559,65 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 819,36 грн. – суму пені, 1495,32 грн. – суму 0,1% від суми боргу за кожний день користування грошовими коштами, 128,74 грн. – витрати по сплаті державного мита, 118,00 грн. – витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.          

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

           Повний текст рішення оголошено 18.11.08р.                                

               Суддя                                                                                                            Донець О.Є.                               

Надруковано 3 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3. у справу

          Вик. Марченко Ю.О.