Ухвала

від 21.05.2012 по справі 27/118-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"21" травня 2012 р. Справа № 27/118-10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С., суддів:Поліщука В.Ю. (доповідач), Міщенка П.К., перевіривши матеріали касаційної скарги Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 березня 2012 року, якою переглянуто ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17 січня 2012 року, за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельної групи "Стілбей" на дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, у справі№ 27/118-10 Господарського суду Дніпропетровської області, за позовомПублічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (м. Київ), в особі регіонального управління АТ "ОТП Банк" в м. Дніпропетровську (м. Дніпропетровськ), до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельної групи "Стілбей" (м. Дніпропетровськ), Закритого акціонерного товариства "Промислово-фінансова компанія "Сож Інвест" (м. Дніпропетровськ), про стягнення заборгованості за договором про надання кредитної лінії, - в с т а н о в и в :

У червні 2010 року Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк" в особі регіонального управляння АТ "ОТП Банк" в м. Дніпропетровськ (далі за текстом - ПАТ "ОТП Банк") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельної групи "Стілбей" (далі за текстом -ТзОВ ТД "Стілбей"), Закритого акціонерного товариства "Промислово-фінансова компанія "Сож Інвест" (далі за текстом -ЗАТ "ПФК "Сож Інвест") про стягнення солідарно заборгованості за Договором про надання кредитної лінії у розмірі 2 164 865 грн. 14 коп..

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2010 року у справі № 27/118-10 позов задоволено.

16.11.2010 року, на виконання вказаного рішення від 21.09.2010 року, Господарським судом Дніпропетровської області було видано відповідний Наказ.

08.07.2011 року до Господарського суду Дніпропетровської області від ТзОВ ТД "Стілбей" надійшла Скарга на дії органів Державної виконавчої служби, у якій ТзОВ ТД "Стілбей" просило:

- визнати недійсною постанову заступника начальника Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (далі за текстом -Жовтневого ВДВС) від 06.12.2010 року про відкриття виконавчого провадження,

- визнати недійсною постанову заступника начальника Жовтневого ВДВС від 31.03.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 23069179,

- визнати недійсними п. 1 (в частині зазначення органа, якому повертається виконавчий документ) і п. 3 постанови заступника начальника Жовтневого ВДВС від 31.05.2011 року про повернення виконавчого документа ВП № 230179,

- визнати недійсною постанову заступника начальника Жовтневого ВДВС від 03.06.2011 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 26906889.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2012 року у справі № 27/118-10 (суддя -Татарчук В.О.) відмовлено у задоволенні скарги ТзОВ ТД "Стілбей" на дії Жовтневого ВДВС.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 року у справі № 27/118-10 (головуючий суддя -Голяшкін О.В., судді: Мороз В.Ф., Науменко І.М.) апеляційну скаргу ТзОВ ТД "Стілбей" задоволено частково; - ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2012 року скасовано; - скаргу ТзОВ ТД "Стілбей" на дії Жовтневого ВДВС задоволено частково; визнано недійсною постанову заступника начальника Жовтневого ВДВС від 31.03.2011 року ВП № 23069179 про стягнення з боржника виконавчого збору; визнано недійсним п. 3 постанови заступника начальника Жовтневого ВДВС від 31.05.2011 року ВП № 23069179 про повернення виконавчого документа; визнано недійсною постанову державного виконавця Жовтневого ВДВС від 03.06.2011 року ВП № 26906889 про відкриття виконавчого провадження. В іншій частині скаргу залишено без задоволення; присуджено до стягнення з Жовтневого ВДВС на користь ТзОВ ТД "Стілбей" витрати по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги у сумі 536 грн. 50 коп.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою, Жовтневий ВДВС звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.03.2012 року, ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2012 року -залишити без змін.

Розглянувши матеріали касаційної скарги Жовтневого ВДВС, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з таких підстав.

Згідно вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".

Норми Закону України "Про судовий збір" (який набрав чинності з 01.11.2011 року) визначають правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Таким чином, при зверненні із касаційною скаргою у господарській справі після набрання чинності Законом України "Про судовий збір", заявнику слід керуватись положеннями цього Закону щодо порядку та розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у господарській справі.

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що органи державної виконавчої служби не входять до встановленого ст. 5 Закону України "Про судовий збір" вичерпного переліку державних органів, які звільняються від сплати судового збору у разі подання позовних заяв та апеляційних (касаційних) скарг на рішення чи ухвали господарських судів.

Таким чином, у разі звернення з касаційною скаргою на рішення (ухвали) господарських судів, органи державної виконавчої служби мають сплачувати судовий збір на загальних засадах.

При цьому, згідно з п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" № 01-06/1625/2011 від 21.11.2011 року, встановлені ст. 4 названого Закону ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли -до набрання Законом чинності чи після цього -подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або в касаційному порядку.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 8) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору з апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, а саме -0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Виходячи зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір", відповідне положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких приймаються відповідні ухвали (наведене узгоджується і з п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" № 01-06/1625/2011 від 21.11.2011 року).

Однак, заявником, в порушення вказаних вище норм законодавства, до касаційної скарги не додано будь-яких документів, які б свідчили про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі (що підтверджується, зокрема, переліком додатків до касаційної скарги).

Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких підстав, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про недотримання Жовтневим ВДВС, при поданні касаційної скарги, приписів ч. 4 ст. 111 ГПК України, що, згідно з положеннями п. 4) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, має наслідком повернення касаційної скарги.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що, за приписами ч. 3 ст. 111 3 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у п. п. 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4) ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28 березня 2012 року у справі № 27/118-10 Господарського суду Дніпропетровської області повернути Жовтневому відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.

Головуючий суддя О.С. Удовиченко

судді: В.Ю. Поліщук

П.К. Міщенко