Постанова

від 15.05.2012 по справі 15/5009/6170/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2012 р. Справа № 15/5009/6170/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової -головуючого Н. Волковицької Л. Рогач за участю представників: прокурораТомчук М.О. -прокурор відділу Генеральної прокуратури України позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачівОСОБА_5 -довіреність від 10.05.2012 р. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області на постановувід 28.02.2012 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 15/5009/6170/11 господарського суду Запорізької області за позовомПершого заступника прокурора м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Управління державного комітету України по земельним ресурсам у м. Запоріжжі до - Запорізької міської ради - Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ-БІЛДІНГ" провизнання недійсним та скасування рішення № 62/6 від 24.09.2008р. та визнання недійсним договору оренди В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 року Перший заступник прокурора міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Управління державного комітету України по земельним ресурсам у місті Запоріжжі Запорізької області звернувся до господарського суду з позовом до Запорізької міської ради та ТОВ "АРТ-БІЛДІНГ" про:

- визнання недійсним та скасування рішення Запорізької міської ради від 24.09.2008 р. № 62/6 "Про передачу в оренду ТОВ "АРТ-БІЛДІНГ" земельної ділянки по трасі Харків-Сімферополь (в районі вул. Складської) для розташування багатофункціонального торгівельно-виставкового та логістичного комплексу;

- визнання недійсним договору оренди землі від 05.12.1008 р. укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ "АРТ-БІЛДІНГ".

Прокурор зазначав, що рішення Запорізької міської ради від 24.09.2008 р. № 62/6, яким затверджено проект із землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки ТОВ "АРТ-БІЛДІНГ" та передано земельну ділянку відповідачу в оренду, прийнято з порушенням вимог Земельного кодексу України, зокрема, статей 123, 124, а саме без проведення відповідних торгів, за відсутності позитивних висновків органу, по земельних ресурсах та державної землевпорядної експертизи, що є підставою для визнання недійсним цього рішення ради та укладеного на його підставі договору оренди землі від 05.12.2008 р.

ТОВ "АРТ-БІЛДІНГ" у відзиві на позовну заяву просило відмовити у її задоволенні вказуючи на необґрунтованість доводів прокурора щодо порушення статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття радою рішення), оскільки вказана земельна ділянка була передана товариству для будівництва багатофункціонального торгівельно-виставкового та логістичного комплексу, який є об'єктом соціального призначення, у зв'язку з чим аукціон не проводився.

Крім того, відповідач зазначав, що оскаржуване рішення міської ради від 24.09.2008 р. № 62/6 про передачу відповідачу земельної ділянки в оренду без проведення аукціону було прийнято у відповідності до інших рішень Запорізької міської ради, зокрема, рішення № 77/419 від 29.08.2007 р., яким товариству погоджено місце розташування об'єкту, а також рішення міської ради № 19 від 13.02.2008 р., яким встановлено, що земельні ділянки, по яких до 01.01.2008 р. отримані відповідні доручення на підготовку землевпорядної документації або дозвіл міської ради, підготовлені матеріали щодо погодження місця розташування об'єкту або проект відведення земельної ділянки, передаються в оренду у відповідності до норм земельного законодавства та рішень Запорізької міської ради, що діяли до 01.01.2008 р., тобто без проведення аукціону.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.12.2011 р. (суддя Горохов І.С.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог та відсутності, в даному випадку, законодавчо визначеної необхідності проводити аукціон щодо передачі земельної ділянки відповідачу в оренду, а також дотримання вимог закону при прийнятті оспорюваного рішення та укладення спірного договору.

За апеляційною скаргою Першого заступника прокурора м. Запоріжжя Донецький апеляційний господарський суд (судді: Мєзєнцев Є.І., Склярук О.І., Татенко В.М.) переглянувши рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2011 р. в апеляційному порядку, постановою від 28.02.2012 р. залишив його без змін.

Заступник прокурора Запорізької області подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в які просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги залишенням судами поза увагою порушення міською радою вимог земельного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення та укладенні спірного договору щодо порядку надання земельної ділянки товариству в оренду без проведення аукціону, а також невідповідність проектної документації із землеустрою частині 6 статті 123 Земельного кодексу України.

Управління державного комітету України по земельним ресурсам у м. Запоріжжі у відгуку на касаційну скаргу просило її задовольнити в повному обсязі, вказуючи на порушення вимог закону при прийнятті міською радою оспорюваного рішення та укладення договору.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні прокурора та представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, рішенням Запорізької міської ради від 29.08.2007 року № 77/419 ТОВ "АРТ-БІЛДІНГ" було:

- надано дозвіл на розроблення матеріалів погодження місця розташування багатофункціонального торговельно-виставкового та логістичного комплексу по трасі Харків-Сімферополь (в районі вул. Складської);

- затверджено матеріали погодження місця розташування багатофункціонального торговельно-виставкового та логістичного комплексу по трасі Харків-Сімферополь (в районі вул. Складської);

- дозволено вести проектування багатофункціонального торговельно-виставкового та логістичного комплексу по трасі Харків-Сімферополь на земельній ділянці (кадастровий номер 2310100000:03:030:0159) орієнтовною площею 3,8943 га (інші відкриті землі, зелені насадження загального користування (спеціального призначення)), в межах згідно з планом, що додається, на землях Запорізької міської ради.

Рішенням Запорізької міської ради від 13.02.2008 року № 19 "Про регулювання питань реалізації земельних ділянок по яким до 28.12.2007 року отримані доручення на підготовку землевпорядної документації, або дозвіл міської ради, підготовлені матеріали щодо погодження місця розташування об'єкту або проект відведення земельної ділянки" було вирішено, що у зв'язку із набранням чинності 01.01.2008 року Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким передбачено внесення змін до порядку надання земель в оренду та на підставі статті 58 Конституції України щодо заборони зворотної дії в часі нормативно-правових актів, які погіршують стан особи, земельні ділянки, по яких до 01.01.2008 року отримані відповідні доручення на підготовку землевпорядної документації, або дозвіл міської ради, підготовлені матеріали щодо погодження місця розташування об'єкту або проект відведення земельної ділянки, передавати в оренду у відповідності до норм земельного законодавства та рішень Запорізької міської ради, які діяли до 01.01.2008 року.

Рішенням Запорізької міської ради від 24.09.2008 року № 62/6 було затверджено ТОВ "АРТ-БІЛДІНГ" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по трасі Харків-Сімферополь (в районі вул. Складської) для розташування багатофункціонального торговельно-виставкового та логістичного комплексу.

Одночасно Запорізькою міською радою було вирішено передати ТОВ "АРТ-БІЛДІНГ" в оренду терміном на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:03:030:0159) загальною площею 3,7890 га (землі комерційного використання) для розташування багатофункціонального торгівельно-виставкового та логістичного комплексу по трасі Харків-Сімферополь (в районі вул. Складської), на землях міста, які не передані у користування та власність.

05.12.2008 року на підставі рішення Запорізької міської ради від 24.09.2008 року № 62/6 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ТОВ "АРТ-БІЛДІНГ" (Орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розташування багатофункціонального торгівельно-виставкового та логістичного комплексу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога прокурора про визнання недійсним та скасування рішення Запорізької міської ради від 24.09.2008 р. № 62/6 "Про передачу в оренду ТОВ "АРТ-БІЛДІНГ" земельної ділянки по трасі Харків-Сімферополь (в районі вул. Складської) для розташування багатофункціонального торгівельно-виставкового та логістичного комплексу та визнання недійсним договору оренди землі від 05.12.1008 р. укладеного між Запорізькою міською радою та ТОВ "АРТ-БІЛДІНГ", з посиланням на порушенням вимог статей 123, 124 Земельного кодексу України щодо передачі земельної ділянки без проведення відповідних торгів, за відсутності позитивних висновків органу, по земельних ресурсах та державної землевпорядної експертизи, що є підставою для визнання недійсним цього рішення ради та договору оренди землі.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами -землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Підстави набуття прав на землю визначені розділом IV Земельного кодексу України та встановлено, що після прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування, затвердження результатів аукціону, укладення відповідної цивільно-правової угоди, набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Статтею 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття радою оспорюваного рішення) встановлено, що Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, набуття права на оренду земельних ділянок під об'єкти соціального призначення, будівництво соціального і доступного житла, використання земельних ділянок для розробки корисних копалин та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій), використання релігійними організаціями (під культовими будівлями), які легалізовані в Україні).

Не допускається проведення аукціонів щодо ділянок, які (або будівлі на яких) орендують бюджетні установи, музеї, підприємства і громадські організації у сферах культури і мистецтв (у тому числі національні творчі спілки та їх члени (під творчі майстерні).

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що багатофункціональний торгівельно-виставковий та логістичний комплекс, під розташування якого було прийнято оскаржуване рішення та укладеного договір оренди землі, належить до об'єктів соціального призначення, у зв'язку з чим виключення зазначене у положеннях статті 124 Земельного кодексу України поширюється на правовідносини, що виникли між радою та товариством, а відтак земельна ділянка під розташування цього об'єкту передана в оренду без проведення аукціону у відповідності до діючого на момент винесення оспорюваного рішення законодавства.

При цьому, судом апеляційної інстанції було зазначено щодо недоведеності прокурором та позивачем належність спірного об'єкту до іншої сфери.

Крім того, згідно зі статтею 123 Земельного кодексу України передача земельних ділянок в постійне користування передбачає проходження певної процедури по виготовленню технічної документації, її погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування з цього питання.

Статтею 123 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи відповідно до закону (частина 4 пункту 4 статті 123 Земельного кодексу України).

Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації" визначено правові, організаційні і фінансові основи здійснення державної експертизи землевпорядної документації та порядок її проведення та статтею 1 передбачено, що Державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Обов'язковій експертизі підлягають проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (стаття 9 зазначеного Закону).

За приписами статті 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи.

Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Якщо об'єкт державної експертизи підготовлений згідно з вимогами законодавства, встановленими стандартами, нормами і правилами, то він позитивно оцінюється та погоджується. У разі необхідності погодження може обумовлюватися певними умовами щодо додаткового опрацювання окремих питань та внесення коректив, виконання яких не потребує суттєвих доробок.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами було встановлено, що за результатом розгляду управлінням земельних ресурсів землевпорядної документації, остання була повернута товариству на доопрацювання, з тих підстав, що надана на експертизу та погоджена документація не в повній мірі відповідала вимогам чинного законодавства.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, здійснений в подальшому на висновку державної землевпорядної експертизи від 15.09.2008 р. № 3561, який затверджено заступником начальника Головного управління Держкомзему у Запорізькій області, зроблено напис про усунення зауважень, засвідчений підписом начальника управління земельних ресурсів у місті Запоріжжя Запорізької області та скріплений відповідною печаткою установи, що свідчить про усунення підстав, які раніше зумовили повернення землевпорядної документації (том 1 а.с. 81-82).

Статтею 37 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" визначені підстави та порядок спростування висновків державної експертизи та, зокрема, передбачено, що висновки державної експертизи можуть бути скасовані органом, який їх видав, у разі виявлення обставин, що могли вплинути на об'єктивність оцінки висновку. Позитивні висновки повторної державної експертизи є підставою для прийняття відповідним органом рішення або реалізації заходів, передбачених об'єктами державної експертизи, крім випадків оскарження їх у судовому порядку.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно пункту 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що рішення Запорізької міської ради № 62/6 від 24.09.2008 року не суперечить приписам законодавства, якими врегульовуються спірні правовідносини.

При цьому, судами було зазначено, що зміст позовної заяви не визначає яким чином оскаржуване рішення міської ради порушує права та охоронювані інтереси Управління державного комітету України по земельним ресурсам у місті Запоріжжі Запорізької області, з урахуванням наданого останнім позитивного висновку державної землевпорядної документації під час оформлення ТОВ "АРТ-БІЛДІНГ" документів на право користування спірною земельною ділянкою.

Крім того, як було встановлено судом апеляційної інстанції доказів оскарження рішення Запорізької міської ради від 13.02.2008 року № 19 "Про врегулювання питань реалізації земельних ділянок по яким 28.12.2007 року отримані доручення на підготовку землевпорядної документації, або дозвіл міської ради, підготовлені матеріали щодо погодження місця розташування об'єкту або проект відведення земельної ділянки", яким визначено, що земельні ділянки, по яких до 01.01.2008 року отримані відповідні доручення на підготовку землевпорядної документації або дозвіл міської ради, підготовлені матеріали щодо погодження місця розташування об'єкту або проект відведення земельної ділянки, передаються в оренду у відповідності до норм земельного законодавства та рішень Запорізької міської ради, що діяли до 01.01.2008 року, тобто без проведення аукціону, сторонами надано не було.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене, беручи до уваги встановлені судами першої та апеляційної інстанції під час здійснення судового провадження обставини справи, судова колегія погоджується з висновком судів про відмову у задоволенні позовних вимог та вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Викладені у касаційній скарзі доводи скаржника судова колегія вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, спростовуються матеріалами справи та встановленими судами першої та апеляційної інстанції обставинами.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2012 р. у справі № 15/5009/6170/11 та рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2011 р. залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач