Постанова

від 22.05.2012 по справі 5024/1897/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р. Справа № 5024/1897/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. -головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. розглянувши матеріали касаційних скаргтовариства з обмеженою відповідальністю „Темп-Люкс" товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіміст" та Херсонської міської ради на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 12.03.2012р. у справігосподарського суду Херсонської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю „Темп-Люкс" товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіміст" доЗакритого акціонерного товариства „Херсонпостачзбут" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Херсонської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Херсонське Державне Бюро технічної інвентаризації проприпинення права постійного користування земельною ділянкою та зобов'язання узгодити межі земельної ділянки за участю представників:

позивача: ТОВ "Темп-Люкс"- ОСОБА_4 (представник за дов. від 21.05.12р. б/н), ТОВ "Оптиміст" -ОСОБА_4 (представник за дов. від 21.05.12р. б/н), ОСОБА_5 (представник за дов. від 21.05.12 р. б/н),

відповідача: ЗАТ "Херсонпостачзбут" -ОСОБА_6 (представник за дов. від 01.02.12р. №14/06-12)

третіх осіб: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Темп-Люкс" та Товариство з обмеженою відповідальністю „Оптіміст" звернулись до господарського суду Херсонської області з позовом, в якому з урахуванням уточнень від 15.11.2011р. просили:

- визнати недійсною відмову ЗАТ "Херсонпостачзбут" в особі арбітражного керуючого О.В. Бурдо про надання нотаріальної згоди ТОВ „Темп-Люкс" та ТОВ „Оптіміст" на вилучення земельної ділянки з постійного користування під об'єктами нерухомого майна у місті Херсоні по Миколаївському шосе, 5-й км.;

- зобов'язати ЗАТ "Херсонпостачзбут" в особі арбітражного керуючого О.В. Бурдо узгодити межі земельної ділянки за адресою м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км на якій розташовано нерухоме майно належне ТОВ „Темп-Люкс" та ТОВ „Оптіміст";

- вважати узгодженими межі земельної ділянки за адресою місто Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км, на якій розташовано нерухоме майно належне ТОВ „Темп-Люкс" та ТОВ „Оптіміст";

- припинити право постійного користування земельною ділянкою ЗАТ "Херсонпостачзбут" за актом на право постійного користування землею серії І-ХС №001839, що видано на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів від 19.09.1995р. №382 загальною площею 8,3372 га.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.12.2011р. позов задоволено частково, а саме: припинено право постійного користування земельною ділянкою ЗАТ "Херсонпостачзбут" за актом на право постійного користування землею серії І-ХС №001839, виданим на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів від 19.09.1995р. №382. В решті вимог позов залишено без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2012р. рішення господарського суду Херсонської області 13.12.2011р. по справі №5024/1897/2011 скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, ТОВ „Темп-Люкс" і ТОВ „Оптіміст" та Херсонська міська рада звернулись з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України, в яких просять її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального права,

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційних скарг відмовити враховуючи наступне.

Як слідує з матеріалів справи та встановлено апеляційним судом, ЗАТ „Херсонпостачзбут" є користувачем земельної ділянки площею 8,3372 га за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км., що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії І-ХС №001839 від 18.10.1995р. (т.1, а.с.26).

Відповідно до вказаного державного акту земельна ділянка площею 8,3372 га за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км. надана відповідачу під універсальну базу (діл. №1), прохідну (діл. №1а), будівлю обчислювального центру (діл. №2), склади масложирової продукції (діл. №3) на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської Ради народних депутатів від 19.09.1995р. №382.

Відповідно до п.„г"ст.141 ЗК України однією із підстав припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Позовні вимоги обґрунтовані невикористанням відповідачем наданої йому у постійне користування земельної ділянки за цільовим призначенням, а саме -не здійснення на ній підприємницької діяльності протягом 2-х років.

Згідно ст. 211 ЗК України визначено перелік земельних правопорушень, за які настає цивільна, адміністративна або кримінальна відповідальність. Так, п. „і" визначено таке порушення, як невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, що тягне відповідальність за ст. 53 Кодексу про адміністративне правопорушення, ст. 143 ЗК України (у вигляді примусового припинення прав на земельну ділянку).

Пункт „в" ст. 211 ЗК України передбачає псування, забруднення та засмічення земель, що тягне відповідальність визначену ст. 239 КК України, ст. 52 Кодексу про адміністративні правопорушення, а також майнову відповідальність у вигляді відшкодування збитків, і наслідки, передбачені ст. 143 ЗК України у вигляді примусового припинення прав на земельну ділянку.

Як встановлено апеляційним господарським судом, ні одне із вказаних правопорушень земельного законодавства позивачами належним чином і у відповідності до процедури, передбаченої ЗК України, не доведено, а встановлення факту невикористання відповідачем земельної ділянки, не є підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку за ст. ст. 141, 143 ЗК України, про що правом звернення до суду із відповідною заявою, як правильно зазначає господарський суд 2-ї інстанції, наділені лише відповідні державні органи, яким надано повноваження розпоряджатися землями територіальних громад.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що позивачі не є єдиними власниками майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км. При цьому, враховуючи вимоги ст. 328, 377 ЦК України, ст. 120,141 ЗК України та ст. 33,34 ГПК України, позивачами не доведено факт переходу до них права користування земельною ділянкою, яка надана відповідачу на підставі державного акту у постійне користування, в зв"язку з чим у позивачів відсутнє право вимоги припинення права землекористування всією земельною ділянкою, що належить відповідачу.

Погоджується колегія і з висновками апеляційного господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог - про визнання недійсною відмови відповідача щодо надання нотаріальної згоди позивачам на вилучення земельної ділянки з постійного користування під об'єктами нерухомого майна, - про зобов'язання відповідача узгодити межі земельної ділянки та вважати узгодженими межі земельної ділянки , на якій розташовано нерухоме майно позивачів, оскільки обраний позивачами спосіб захисту порушеного права не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України та суперечить приписам ст. 19 Конституції України згідно.

Отже, апеляційним господарським судом під час перегляду справи встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду 2-ї інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, колегія визнає правомірним та обґрунтованим, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, постанова відповідає законодавству України та обставинам справи, отже і підстави для її скасування відсутні.

Щодо клопотання ТОВ "Темп-Люкс" про повернення зайво сплачених коштів судового збору у сумі 751, 10 грн., то в його задоволенні слід відмовити, оскільки така сплата судового збору підтверджується доданими до касаційної скарги квитанціями № 422 та № 252, в той час як заявник до клопотання додав квитанції про сплату судового збору за № 422 та № 280, що не свідчить про подвійну сплату судового збору саме по даній справі .

Керуючись ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційних скарг відмовити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2012р. у справі №5024/1897/2011 залишити без змін.

У задоволенні клопотання ТОВ "Темп-Люкс" про повернення зайво сплачених коштів судового збору у сумі 751,10 грн. відмовити.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко