Постанова

від 08.05.2012 по справі 2а-4166/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 травня 2012 року 14:08 № 2а-4166/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БНВФ «СЛАВУТИЧ» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2012 р. № 0000252260

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № 2 від 23.04.2012 р.)

від відповідача : ОСОБА_4 (довіреність № 2971/9/10 від 02.03.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.05.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю БНВФ «СЛАВУТИЧ» звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2012 р. № 0000252260.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2012 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БНВФ «СЛАВУТИЧ»було залишено без руху.

Зважаючи на усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-4166/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 08.05.2012 р. представник позивача позов підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 12.03.2012 р. № 0000252260.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 п.201.1 п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, рядок 19 Декларації, на загальну суму 199 500,00 грн., в тому числі по періодах: вересень 2011 року -199 500,00 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення, винесене за наслідками даного Акта, є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ БНВФ «Славутич»з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Снайпер-Медіа»(код ЄДРПОУ 37033120) за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р., було встановлено порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 п.201.1 п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, внаслідок чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, рядок 19 Декларації, на загальну суму 199 500,00 грн., в тому числі по періодах: вересень 2011 року -199 500,00 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що при виконанні контрагентом ТОВ «Снайпер-Медіа»трудомістких робіт для позивача ТОВ БНВФ «Славутич»з виготовлення та розповсюдження в 12 областях України рекламної продукції (пакетів поліетиленових та картонних папок для зразків алюмінієвого профілю в загальній кількості 37 500 штук) на загальну суму 1 197 000 грн. (ПДВ -199 500 грн.), контрагент ТОВ «Снайпер-Медіа», відповідно до баз даних ДПА України не подавало до ДПІI у Голосіївському районі м. Києва податкової декларації про податок на доходи фізичних осіб за вересень-грудень 2011 року, а отже не звітувало про наявність трудових ресурсів на підприємстві, а таким чином на товаристві трудові ресурси для здійснення зазначеного виду робіт - відсутні.

Крім того, як було зазначено відповідачем в обґрунтування своєї позиції, при проведенні аналізу наявності в органі ДПС інформації, а також згідно отриманих висновків ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо наявності ознак «фіктивності»та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА» за вересень 2011 р., які були надані службовою запискою ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 6682/26-1/52, контрагент позивача ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»має ознаки «фіктивності», а саме: кількість працюючих - 1 особа, наявність основних засобів відсутня. Та крім того, було проведено експертне дослідження документів експертом сектору технічно-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 1517 від 09.09.2011 року, в якому зазначено, що підпис від імені директора ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»ОСОБА_5 в представлених на дослідження документах (податкова декларація з податку на доданувартість ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»за 05 місяць 2011 року із додатками № 5, 6 та реєстр отриманих та виданих податкових накладних) ймовірно виконані не ОСОБА_5, а іншою особою. Крім того, звітність за відповідні періоди надана в електронному вигляді при роздруківці в графі «підпис керівника»зазначено прізвище ОСОБА_5 Також було направлено запит до регіону за місцем проживання керівника з метою встановлення причетності останнього до діяльності підприємства.

Зважаючи на викладене, при проведенні перевірки контрагента позивача ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА, контролюючим органом було встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період 01.06.2011 р. по 31.08.2011 р. щодо придбання ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»у контрагентів-постачальників товарів (робіт, послуг) та продажу ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Також, 30.03.2012 р. було анульовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА», та до ЄДР внесено запис про відсутність товариства за місцезнаходженням.

Отже відповідачем було зроблено висновок, що всі операції купівлі-продажу ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р. (в тому числі по взаємовідносинах із позивачем) не підтверджені первинними документами, тому не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Па підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, у зв'язку з отриманням Акта про результати документальної невиїзної перевірки № 1498/23-40/-37033120 від 14.12.2011 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків покупцями за вересень 2011 р., в тому числі з покупцем ТОВ БНВФ «СЛАВУТИЧ»(код ЄДРПОУ 16474317), Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва було проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ БНВФ «Славутич»з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Снайпер-Медіа»(код ЄДРПОУ 37033120) за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт від 24.02.2012 року № 99/23-404/16474317, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 п.201.1 п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, щодо завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, рядок 19 Декларації, на загальну суму 199 500,00 грн., в тому числі по періодах: вересень 2011 року -199 500,00 грн., а також п.1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.228, ст.626, ст.629 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем із ТОВ «Снайпер-Медіа»(код ЄДРПОУ 37033120) за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 р. № 0000252260, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 199 500,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 12.03.2012 р. № 0000252260, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п.6, 7 зазначеного Порядку, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ст.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Як видно з наявних матеріалів справи, позаплановою документальною невиїзною перевіркою ТОВ БНВФ «Славутич»перевірялася правомірність нарахування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Снайпер-Медіа»(код ЄДРПОУ 37033120) за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р.

Так, згідно наданих документів, між позивачем ТОВ БНВФ «СЛАВУТИЧ»(покупцем), в особі генерального директора Сільченко С.М., що діє на підставі Статуту, та контрагентом ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»(постачальником), в особі директора ОСОБА_5, який діє на підставі Статуту, було укладено Договір на виготовлення та розповсюдження рекламної продукції від 01.09.2011 року № 15/09/2011 (місце укладання м. Київ) про наступне.

Згідно п.1.1 виконавець (ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА») бере на себе обов'язки по виготовленню та розповсюдженню рекламної продукції (пакети поліетиленові і картонні папки для зразків алюмінієвого профілю) в областях Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Тернопільській, Луцькій, Черкаській, Харківській, Луганській, Івано-Франківській, Закарпатській, Одеській, Автономній Республіці Крим. Місце розповсюдження рекламної продукції біля входів в магазини, які займаються реалізацією алюмінієвих розсувних систем.

Вартість зазначених робіт становить: виготовлення поліетиленового пакету (50 000 штук) на суму 50 000 грн, виготовлення картонної папки для зразків алюмінієвого профілю (25 000 штук) на суму 625 000 грн., розповсюдження рекламної продукції в період з 05.09.2011 р. по 29.09.2011 р. (75 000 штук) на суму 322 500 грн, всього 997 500 грн., ПДВ 199 500 грн., загалом 1 197 000 грн.

На виконання умов зазначеного договору від 01.09.2011 р. № 15/09/2011, контрагентом позивача ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»було виписано на адресу ТОВ БНВФ «СЛАВУТИЧ»наступні податкові накладні:

- № 1305 від 13.09.2011 р. на загальну суму 598 500,00 грн. (ПДВ -99 750,00 грн.);

- № 3060 від 30.09.2011 р. на загальну суму 598 500,00 грн. (ПДВ -99 750,00 грн.).

Зазначена сума ПДВ в загальному розмірі 199 500 грн. по правовідносинах із ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»була включена позивачем до складу податкового кредиту у вересні 2011 року.

Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, та не було допустимими доказами заперечно позивачем, при виконанні контрагентом ТОВ «Снайпер-Медіа»зазначених робіт для позивача ТОВ БНВФ «Славутич»з виготовлення та розповсюдження в 12 областях України рекламної продукції (пакетів поліетиленових та картонних папок для зразків алюмінієвого профілю в загальній кількості 37 500 штук) на загальну суму 1 197 000 грн. (ПДВ -199 500 грн.), що відповідно до їх властивості та кількості -є доволі трудомісткими роботами , - контрагентом позивача ТОВ «Снайпер-Медіа», відповідно до баз даних ДПА України не подавалося до ДПІI у Голосіївському районі м. Києва податкової декларації про податок на доходи фізичних осіб за вересень-грудень 2011 року.

Таким чином контрагент позивача ТОВ «Снайпер-Медіа»не звітував про наявність трудових ресурсів на його підприємстві, а отже є достатні підстави зробити висновок, що необхідні трудові ресурси для здійснення зазначеного виду робіт - у контрагента позивача ТОВ «Снайпер-Медіа»були відсутні.

Крім того, як було зазначено відповідачем, та підтверджується матеріалами справи, при проведенні аналізу наявності в органі ДПС інформації, а також згідно отриманих висновків ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо наявності ознак «фіктивності»та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»за вересень 2011 р., які були надані службовою запискою ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 6682/26-1/52, контрагент позивача ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»має ознаки «фіктивності», а саме:

- кількість працюючих - 1 особа;

- наявність основних засобів - відсутня.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»(що, як вбачається з матеріалів справи діяло в кількості однієї особи) адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах з Товариством з обмеженою відповідальністю БНВФ «СЛАВУТИЧ»(щодо виготовлення та розповсюдження рекламної продукції), а отже відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру у ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА» створення правових наслідків. Тобто, така угода носить фіктивний характер.

Доказів, щодо укладення ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»субпідрядних договорів з метою виконання договору із ТОВ БНВФ «СЛАВУТИЧ», відносно виготовлення та розповсюдження рекламної продукції, що відповідно передбачали необхідність наявності відповідних основних засобів, устаткування та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності -позивачем до суду надано не було.

Також, що підтверджується матеріалами справи, було проведено експертне дослідження документів експертом сектору технічно-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 1517 від 09.09.2011 року, в якому зазначено, що підпис від імені директора ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»ОСОБА_5 в представлених на дослідження документах (податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»за 05 місяць 2011 року із додатками № 5, 6 та реєстр отриманих та виданих податкових накладних) ймовірно виконані не ОСОБА_5, а іншою особою. Крім того, звітність за відповідні періоди надана в електронному вигляді при роздруківці в графі «підпис керівника»зазначено прізвище ОСОБА_5 Також було направлено запит до регіону за місцем проживання керівника з метою встановлення причетності останнього до діяльності підприємства.

Зважаючи на викладене, при проведенні перевірки контрагента позивача ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА, контролюючим органом було встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції за період 01.06.2011 р. по 31.08.2011 р. щодо придбання ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»у контрагентів-постачальників товарів (робіт, послуг) та продажу ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»товарів (робіт, послуг) контрагентам-покупцям не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Таким чином, контролюючим органом було зроблено висновок, що всі операції купівлі-продажу ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р. (в тому числі по взаємовідносинах із позивачем) не підтверджені первинними документами, тому не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

Зважаючи на наявні докази у справі, суд погоджується із висновком податкового органу, що операції з поставки та реалізації по ланцюгу ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»порушують ст.228 Цивільного кодексу України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже мають ознаки нікчемності.

Згідно з частиною 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Відповідно до частини другої ст.215 ЦКУ, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Під час судового розгляду справи в суді, представник позивача повідомив, що контроль за виконанням зазначених робіт контрагентом ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА», а саме: контроль за розповсюдженням рекламної продукції ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»(пакети поліетиленові і картонні папки для зразків алюмінієвого профілю), директор ТОВ БНВФ «Славутич»Сільченко С.М. здійснював особисто, здійснюючи поїздки декілька разів на день на своєму автомобілі в пункти розповсюдження рекламної продукції ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА».

Однак, позивачем не було допустимими доказами доведено суду, яким саме чином було можливо із залученням тільки однієї людини та одного транспортного засобу здійснювати нагляд за виконанням розповсюдження рекламної продукції в загальній кількості 75 000 штук у 12 областях по всій території України.

Крім того, судом встановлено, що ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду справи, позивачем не було надано для огляду примірників рекламної продукції ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»(пакети поліетиленові і картонні папки для зразків алюмінієвого профілю).

Жодних доказів щодо факту розміщення зазначеної рекламної продукції (зокрема фотографій місць знаходження реклами), позивачем до матеріалів справи також надано не було.

Виходячи з вищенаведеного, суд також погоджується із висновком відповідача, що ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а відповідно операції купівлі-продажу ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, 30.03.2012 р. було анульовано свідоцтво платника ПДВ ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА», а також до ЄДР внесено запис про відсутність товариства за місцезнаходженням.

Отже, на порушення вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст.7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»не було надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Згідно вимог п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Однак, згідно наявних матеріалів справи, позивачем не було допустимими доказами доведено суду фактичне придбання в контрагента ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА», та відповідно виготовлення та реалізацію останнім товарів/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, що підтверджується наявними матеріалами справи, свідоцтво платника ПДВ ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА», що було видане 14.04.2010 р. , було анульовано 30.03.2012 р. (тобто через 6 місяців після здійснення правовідносин із позивачем) , а отже зазначене також дає підстави вважати, що таке свідоцтво платника ПДВ отримувалось контрагентом позивача ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»без мети здійснення фактичної господарської діяльності та отримання прибутку, а з метою надання податкової вигоди третім особам.

Також підтвердженням зазначеного (укладення угод без мети настання реальних наслідків) є те, що вказані правовідносини між позивачем та ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»були оформлені сторонами на виконання значного та трудомісткого об'єму робіт з виготовлення рекламних матеріалів за відсутності в контрагента (ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА») трудових та матеріальних ресурсів (основних фондів, устаткування), та крім того, податковим контролюючим органом було встановлено відсутність ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»за місцем його реєстрації.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»об'єктивно призвели до порушення інтересів Держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до п.п.19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст.9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст.2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, а саме те, що зазначені правовідносини позивача із контрагентом ТОВ «СНАЙПЕР-МЕДІА»мали виключно паперовий характер, а отже не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу -позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 11.05.2012 р.