Рішення

від 21.05.2012 по справі 2-4969/11

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 21.05.2012

Справа № 2-210/2012 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

21 травня 2012 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Зимогляд В.В.

при секретарі Галикіній Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Трансагро»про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача на її користь завдану їй матеріальну шкоду в сумі 9973 гривень 83 копійки, та моральну шкоду у розмірі 25 000 гривень, а також витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 438 гривень 20 копійок.

Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що 15.07.2012 року приблизно о 8 годині 40 хвилин, ОСОБА_2, керуючи мікроавтобусом, марки Daimler-Benz, державний номер НОМЕР_1, рухаючись на проїзній частині по пр. Б. Хмельницького в м. Мелітополі в районі АЗС «Укрнафта»зіткнувся з велосипедом на якому їхав батько позивачки -ОСОБА_3. Внаслідок зазначеної ДТП ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні пошкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_4 помер. Власником вищезазначеного мікроавтобуса, є третя особа ОСОБА_4 Відповідно до договору оренди ОСОБА_4 передав вищевказаний автомобіль приватному підприємству «Трансагро»строком на 5 років. В день скоєння ДТП, автомобілем управляв в силу трудових відносин та на підставі трудової угоди -ОСОБА_2 Постановою слідчого Мелітопольської міжрайонної групи з розслідування ДТП майора міліції Рощіна В.С. від 30 серпня 2011 року кримінальна справа була закрита за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину. Однак згідно з чинним законодавством, приватне підприємство «Трансагро», яке на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом, на якому ОСОБА_2 скоїв ДТП, внаслідок чого помер батько позивачки, зобов'язане відшкодувати позивачці завдану їй матеріальну та моральну шкоду, а також витрати пов'язані з оплатою судового збору.

Позивачка у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та пояснила, що у зв'язку зі смертю батька вона перенесла сильний стрес, моральні страждання та переживання, вона постійно переживає втрату самої близької та рідної для неї людини, та просила задовольнити заявлені нею позовні вимоги про стягнення з відповідача на її користь матеріальну та моральну шкоду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, а також пояснив, що кримінальна справа відносно ОСОБА_2 по факту скоєння ДТП була закрита за відсутністю в його діях складу злочину. Однак власник автомобіля повинен згідно чинного законодавства незалежно від існування вини, відшкодувати заподіяну матеріальну та моральну шкоду. Матеріальна шкода складається з витрат на лікування ОСОБА_3 в лікарні протягом 6 днів, витрат на поховання, поминальний обід, пам'ятник, що в сумі складає 9973,83 гривні. Моральна шкода, обумовлена моральними стражданнями позивачки. Крім того, неповнолітня онука ОСОБА_6 на час смерті ОСОБА_3 знаходилась під його опікою. Смерть ОСОБА_3 дуже негативно вплила на психічний стан дитини. Тому суму моральної шкоди завданої смертю ОСОБА_3 позивачка оцінює у 25 000 гривень. Крім того представник позивачки просить стягнути з відповідача витрати пов'язані з оплатою судового збору.

Представник відповідача Фоменко О.С. у судовому засіданні позов не визнав, та пояснив, що відповідно до вимог ст. 1166 ч. 2 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. В даному випадку повну відсутність вини в діях ОСОБА_2 доведено Постановою про припинення кримінальної справи № 6721111 від 30.08.2011 року. Згідно з вимогами ст. 1187 ч. 5 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для виникнення відповідальності: наявність шкоди, протиправна дія заподіювача шкоди, наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. В даному випадку відсутність протиправності в діях заподіювача шкоди -ОСОБА_2 встановлено вищезазначеною постановою. Власник джерела підвищеної небезпеки може бути звільнений судом від відповідальності у випадку, якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок дії непереборної сили, тобто доведе: наявність обставин непереборної сили; її надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов; причинний зв'язок між даною обставиною і завданою шкодою. В даному випадку, вищевказаною постановою та автотехнічною експертизою № 65/11 від 16.08.2011 року встановлено, що ОСОБА_2 не мав технічної можливості попередити ДТП, тобто наявність непереборної сили їх надзвичайний характер, та неможливість попередити ДТП за даних умов, також в діях ОСОБА_2 відсутні порушення ПДР України, що з технічної точки зору могли б знаходитись в причинному зв'язку із подією ДТП, а навпаки встановлено причинний зв'язок між наявністю обставин непереборної сили, тобто протиправними діями потерпілого і завданою шкодою. Також згідно до п. 2 Постанови ПВСУ № 6 від 27.03.1992 року, якщо губа необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено. Також представник відповідача посилається на те, що постанова про припинення кримінальної справи № 6721111 від 30.08.2011 року не була оскаржена позивачкою, тобто вона погодилася з обставинами та висновками, викладеними в постанові.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову та пояснив, що в ДТП яке сталося 15 липня 2011 року ні його вини ні вини ПП «Трансагро»немає, та він не згоден з заявленими позивачкою позовними вимогами про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди.

Третя особа ОСОБА_9 у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про день розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення /а.с. 92/, не повідомив суд про причину своєї неявки.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, третю особу ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як у межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з постанови про порушення кримінальної справи по факту ДТП за ознаками ч. 2 ст. 286 КК України від 22.07.2011 року /а.с. 13/, 15.07.2011 року приблизно о 08-40 годині по проїзній частині пр. Б. Хмельницького в південному напрямку рухався мікроавтобус Daimler-Benz, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, в районі АЗС «Укрнафта», зіткнувся с велосипедом під керуванням ОСОБА_3, який рухався у попутному напрямку та в безпосередній близькості від мікроавтобуса та змінив напрям руху вліво.

В результаті ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження та був доставлений в Мелітопольську міську лікарню № 1, де знаходився на лікуванні з 15.07.2011 року по ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується довідкою /а.с. 12/.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 25.07.2011 року /а.с. 8/.

Згідно свідоцтва про народження /а.с. 10/, позивачка по справі ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) є донькою померлого ОСОБА_3

Як вбачається з постанови слідчого Мелітопольської міжрайонної групи з розслідування ДТП майора міліції Рощіна В.С. від 30 серпня 2011 року /а.с. 22/ кримінальна справа була закрита за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину.

Власником мікроавтобуса марки Daimler-Benz, д/н НОМЕР_1, є третя особа -ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу /а.с. 30/.

Відповідно до договору оренди /а.с. 32/, 19.08.2009 року ОСОБА_4 передав вищезазначений автомобіль в оренду ПП «Трансагро»строком на п'ять років.

15 липня 2011 року, в день скоєння ДТП, управляв джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з відповідачем та на підставі трудової угоди -ОСОБА_2, що підтверджується подорожним листом № 001588 /а.с. 33/ та копією трудової книжки /а.с. 36/.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір подряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається з ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду будо завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Таким чином, обставин, які звільняють відповідача, що здійснює діяльність, яка є джерелом підвищеної небезпеки в даній дорожньо-транспортній пригоді не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, всі витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.

Як вбачається з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року зі змінами "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов'язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом, - тільки умислу потерпілого. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з власника джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодування зменшується.

В судовому засіданні знайшли своє документально підтвердження матеріальні витрати, які складаються з витрат на придбання медикаментів та медичний огляд, що підтверджуються чеками на придбання ліків /а.с. 102-103/ та квитанцією до прибуткового касового ордеру № 169 від 15.07.2011 року /а.с. 99/, витрат на поховання, які підтверджуються накладною № 508 від 21.07.2011 /а.с. 100/, накладною № 55 від 21.07.2011 року /а.с. 101/, витрат на проведення поминального обіду, що підтверджується рахунком від 22.07.2012 року /а.с. 17/. Однак у судовому засіданні не знайшло свого документального підтвердження посилання позивачки на придбання пам'ятника вартістю 3170 гривень.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає необхідним, стягнути з відповідача на користь позивачки документально підтвердженні матеріальні витрати у розмірі 6803,83.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача суми для погашення моральної шкоди, суд бере до уваги, що позивачка у зв'язку зі смертю батька перенесла сильний стрес, моральні страждання і переживання. Ступень моральних страждань ОСОБА_1, їх тяжкість, обумовлена незворотною втратою батька.

Крім того, після смерті ОСОБА_3, який був піклувальником неповнолітньої ОСОБА_6 опіка над останньою була призначена позивачці по справі ОСОБА_1, що підтверджується копією рішення виконавчого комітету Мелітопольської міської ради /а.с. 20/.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано смертю фізичної особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди значно завищено, так як причиною дорожньо-транспортної пригоди, наслідком якої стала смерть ОСОБА_3, було грубе порушення останнім правил дорожнього руху.

Тому суд вважає необхідним, частково задовольнити позовні вимоги позивачки та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки судові витрати по сплаті судового збору, а саме 1% від стягнутої суми матеріальної шкоди, тобто 68,03 гривень, та витрати пов'язані зі сплатою судового збору за стягнення моральної шкоди у розмірі 94,10 гривні, а всього 162,13 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 57, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167,1168, 1172, 1187, 1193 ЦК України, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року зі змінами "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного підприємства «Трансагро»про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства «Трансагро», код ЄДРПОУ 32723168 юридична адреса: 72300, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Свердлова, б. 2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Херсонської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, матеріальну шкоду у розмірі 6803 /шість тисяч вісімсот три/ гривні 83 копійки.

Стягнути з приватного підприємства «Трансагро», код ЄДРПОУ 32723168 юридична адреса: 72300, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Свердлова, б. 2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Херсонської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, моральну шкоду у розмірі 5000 /п'ять тисяч / гривень 00 копійок.

Стягнути з приватного підприємства «Трансагро», код ЄДРПОУ 32723168 юридична адреса: 72300, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Свердлова, б. 2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Херсонської області, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 162 /сто шістдесят дві/ гривні 13 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ В.В. ЗИМОГЛЯД