ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048,
м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29.08.08 р.
Справа № 29/133
Господарський суд Донецької
області, у складі головуючого судді Джарти В.В.,
при секретарі судового засідання
Перекрестній О.О.
Представники сторін: Від позивача:
ОСОБА_1, довіреність № б/н від 07.07.08
Від відповідача: не
з'явився
За позовом: Суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 м. Маріуполь
До відповідача: Товариства з
обмеженою відповідальністю „Азов-Триумф” м. Маріуполь
Про стягнення заборгованості в сумі
44935,74 грн., у тому числі 33525,00 грн. боргу, 2200,68 грн. індексу інфляції,
270,06 грн. 3% річних та 8940,00 грн. штрафу.
В судовому засіданні 11.08.2008 р.
розгляд справи оголошено закінченим відповідно до ст. 85 ГПК України та
оголошена перерва для підготовки тексту рішення до 29.08.2008 р. згідно зі ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПРАВИ:
Суб'єкт підприємницької діяльності
-фізична особа ОСОБА_2 м. Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької
області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю
„Приазовський центр нерухомості” м. Маріуполь про стягнення заборгованості в
сумі 40 232,00 грн.
Позивач в обґрунтування своїх вимог
посилається на невиконання відповідачем умов договору суборенди № 17 від
01.12.2007 р., внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі.
Позивачем в
позовній заяві в
порядку ст. 66 , 67
ГПК України було
подане клопотання про
забезпечення позову, шляхом
накладання арешту на
грошові кошти відповідача у сумі
41000грн, які знаходяться в ОАО „Біг-Енергія” м. Маріуполь.
Відповідно до статті 66
Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до
забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони,
прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського
суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Умовою застосування заходів до
забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що майно (в тому числі
грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення
позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за
якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання
забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (ст. 65
ГПК).
В
даному випадку, дослідивши
матеріали справи , суд відмовляє в
задоволенні клопотання про
забезпечення позову, оскільки
позивачем не доведено,
що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього,
можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.
Представник ТОВ „Приазовський центр
нерухомості” надав відзив на позов, яким зазначив, що з моменту підписання
договору сосуборенди № 1 від 01.02.2008 р. оплата по договору з боку ТОВ „Азов
- Триумф” (Сосуборендатор) припинилась. Пояснив, що ключі від приміщення були
передані директору ТОВ „Азов - Триумф” і
співробітники ТОВ „Приазовський центр нерухомості” даним приміщенням не
користувалися, тому вважає вимоги позивача необґрунтованими. Також просить
залучити до участі у справі в якості третьої особи ТОВ „Азов - Триумф”.
В судовому засіданні 08.07.2008 р.
представник ТОВ „Приазовський центр нерухомості” надав клопотання про заміну
неналежного відповідача належним - ТОВ „Азов Триумф” м. Маріуполь.
Ухвалою суду від 08.07.2008 р. було
залучено до участі у справі іншого відповідача - Товариство з обмеженою
відповідальністю „Азов - Триумф” м. Маріуполь.
Позивач, 17.07.2008 р. надав
клопотання про заміну неналежного відповідача ТОВ „Приазовський центр
нерухомості” належним - ТОВ „Азов - Триумф” м. Маріуполь.
Ухвалою суду від 17.07.2008 р. було
замінено відповідача - Товариство з
обмеженою відповідальністю „Приазовський центр нерухомості” м. Маріуполь на
відповідача - Товариство з обмеженою
відповідальністю „Азов - Триумф” м. Маріуполь.
Належний відповідач, вимоги ухвал
господарського суду 17.07.2008 р. та 11.08.2008 р. не виконав, у судові
засідання не з'являвся, не зважаючи на належне повідомлення судом про час, та
місце судового засідання, у в'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній
матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.
Крім того, позивачем, в порядку ст. 22 ГПК України,
надано заяву від 01.07.08, про збільшення суми позовних вимог та просить
стягнути з відповідача заборгованість в сумі 44935,74 грн.
Суд розглядає остаточні вимоги позивача.
Розглянувши матеріали справи та
заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд
вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:
30.11.2007 р. було укладено договір
оренди № б/н, згідно до якого ОСОБА_1 (Орендодавець) надає приміщення, що
належить йому на праві власності згідно договору купівлі-продажу, а
ОСОБА_2(Орендар) приймає в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 48,2
кв.м, яке розташоване на 1 та 2-ому поверсі в будинку АДРЕСА_1, в м. Маріуполі
(далі - Орендоване приміщення) (п. 1.1 договору).
Строк дії договору № б/н від
30.11.2007 р. визначений пунктом 1.2, де зазначено, що договір діє з 30.11.2007
р. по 30.10.2008 р.
Також пунктом 3.3 наведеного
договору передбачено, що орендатор має право здавати приміщення в суборенду.
В свою чергу, Приватний підприємець
ОСОБА_2(Суборендодавець) укладає договір
суборенди нежитлового приміщення № 17 від 01.12.2007 р., згідно якого передає,
а Товариство з обмеженою відповідальністю „Приазовський центр нерухомості” м.
Маріуполь (Суборендар) приймає в строкове платне володіння та користування
нежитлове приміщення, загальною площею 48,2 кв.м (п. 1.1 договору).
Згідно п. 3.1 договору № 17 від
01.12.2007 р. строк оренди приміщення складає 11 місяців з моменту приймання
приміщення Суборендарем.
На виконання умов за цим договором,
позивач передав ТОВ „Приазовський центр нерухомості” в суборенду нежитлове
приміщення, що підтверджено актом приймання-передачі від 01.12.2007 р.
На підставі вищезазначеного,
господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі в суборенду
спірного нежитлового приміщення, тобто обов'язок Суборендодавця вважається
виконаним у відповідності до норм статті 765 ЦК України.
В даному договорі сторони
зазначили, що Суборендар має право здавати об'єкт, що орендується в
сосуборенду, згідно пункту 5.3.
Відповідно до п. 4.1 договору
суборенди нежитлового приміщення № 17 від 01.12.2007 р., розмір щомісячної
орендної плати складає 7450,00 грн.
Орендна плата нараховується з
моменту підписання акту приймання-передачі та сплачується готівкою не пізніше
10-го числа кожного місяця, за поточний період (п.п. 4.3, 4.6 договору № 17 від
01.12.2007 р.).
Відповідно до п. 5.3. договору
суборенди № 17 від 01.12.2007 р., суборендар уклав договір сосуборенди нежитлового приміщення № 01 від 01.02.2008
р., яким передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Приазовський
центр нерухомості” м. Маріуполь (Сосуборендодавець) передає, а Товариство з
обмеженою відповідальністю „Азов - Триумф” Маріуполь (Сосуборендар) приймає в
строкове платне володіння та користування нежитлове приміщення загальною площею
48,2 кв.м.
Строк дії договору сосуборенди
зазначений сторонами п. 9.1 договору №
01 від 01.02.2008р. до 30.11.08р., однак вказано, що закінчення строку дії
договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало
місце під час його дії (п. 9.2 )
Згідно до п. 4.1 договору
сосуборенди № 01 від 01.02.2008 р., розмір орендної плати складає 7550,00 грн.
Крім того, частина 1 ст. 762 Цивільного
кодексу України передбачає, що за користування майном з наймача справляється
плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч. 5 ст. 762
Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно,
якщо інше не встановлено договором
Орендна плата нараховується з
моменту підписання акту приймання-передачі приміщення та сплачується готівкою
не пізніше 8-го числа кожного місяця, за поточний період (п.п. 4.3, 4.6
договору № 01 від 01.02.2008 р.).
Однак взяті на себе за договором
зобов”язання відповідач не виконав, плату за орендоване приміщення вчасно не
вносив, про що свідчать матеріали справи.
Позивач неодноразово звертався до
відповідача з вимогою про внесення орендної плати, а саме: направив листа від
04.03.08р та претензію від 01.04.08р., які оставлені відповідачем без відповіді.
Згідно з ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем
предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який
підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
З огляду на вищевикладене, суд
встановив, що договори суборенди нежитлового приміщення № 17 від 01.12.2007 р.
та сосуборенди № 01 від 01.02.2008 р. розірвані, що підтверджується актами від
12.06.2008 р. та складені акти приймання-передачі приміщення, що орендується
від 12.06.2008 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками
підприємств.
Враховуючи письмовий відзив ТОВ
„Приазовський центр нерухомості” від 08.07.2008 р., а також пояснення позивача,
суд робить висновок, що відповідачем по справі являється Товариство з обмеженою
відповідальністю „Азов -Триумф” м. Маріуполь, яке є належним відповідачем і
несе відповідальність за невиконання зобов”язань за орендоване приміщення.
Згідно зі ст. 193 Господарського
кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин
повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до
закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо
виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527
Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та
зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього
Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
ТОВ „Азов - Триумф” взяті на себе
за договором зобов”язання не виконав, у зв'язку із чим, перед позивачем
склалася заборгованість в сумі 44935,74 грн., яка підтверджена матеріалами
справи і підлягає стягненню.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного
виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення
загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для
застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами
або договором.
Відповідно до ст. 625 Цивільного
кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу
інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми,
якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з
відповідача 2200,68 грн. індексу інфляції та 270,06 грн. 3% річних.
Вказані суми нараховані відповідно
до діючого законодавства і підлягають стягненню.
Відповідно до ст.ст. 216 - 218
Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть
господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання
шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими
санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в
результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або
правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом
порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою
господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є
вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного
кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її
розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір
неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Пунктом 7.2 договору № 17 від
01.12.2007 р., яка кореспондується з п. 7.2 договору № 01 від 01.02.2008 р.,
передбачено, що за невиконання зобов'язань по договору, винна сторона сплачує
другій стороні штраф в розмірі 10% суми річної орендної плати.
Позивачем нараховано за несвоєчасну
оплату штраф в розмірі 8940,00 грн. Вказана сума нарахована відповідно до
діючого законодавства та і підлягає стягненню в повному обсязі.
Враховуючи наведене, позовні вимоги
підлягають задоволенню.
В судовому засіданні оголошено
рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
Відповідно до ст. 49 Господарського
процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 193, ст.ст. 216 -
218 Господарського кодексу, ст.ст. 525,
526, ч. 2 ст. 551, ст. 765 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32,
33, 34, 38, 49, 75, ст.ст. 82-85
Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Суб'єкта
підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 м. Маріуполь до Товариства з
обмеженою відповідальністю „Азов-Триумф” м. Маріуполь про стягнення
заборгованості в сумі 44935,74 грн., у тому числі 33525,00 грн. боргу, 2200,68
грн. індексу інфляції, 270,06 грн. 3% річних та 8940,00 грн. штрафу задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою
відповідальністю „Азов-Триумф” (87525, м. Маріуполь, Донецької області, пр.
Будівників, 77, ЄДРПОУ 03053445) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності
-фізичної особи ОСОБА_2 (87500, м. Маріуполь, Донецької області, АДРЕСА_2,
свідоцтво про державну реєстрацію Серії НОМЕР_1.) плату за оренду приміщень в
сумі 33525,00 грн., індекс інфляції в сумі 2200,68 грн., 3% річних в сумі
270,06 грн., штраф в сумі 8940,00 грн., державне мито в сумі 449,35 грн. та
витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00
грн.
Видати наказ після набрання
рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до
Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його
прийняття.
Суддя
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2008 |
Оприлюднено | 03.12.2008 |
Номер документу | 2422369 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні