Рішення

від 07.08.2008 по справі 10/278-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну,

16                                                    

тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" серпня 2008 р.                                                                                         

Справа № 10/278-08

За  позовом

ОСОБА_1 

до

Товариства з обмеженою

відповідальністю „Автоматик” 

(відповідач 1)

Відкритого акціонерного

товариства акціонерний банк „Укргазбанк” (відповідач 2)

провизнання недійсним договорів

доручення, довіреностей, договорів купівлі- продажу

Суддя Тищенко

О.В.

 за участю представників:

позивача:

ОСОБА_2 (довіреність від

04.08.2008р.)

відповідача 1:

не з'явився

відповідача 2:

Гаврищук Н.Є. (довіреність №454

від 22.07.2005р.)

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

В червні 2008 р. на розгляд

господарського суду Київської області передані позовні вимоги ОСОБА_1  до Товариства з обмеженою відповідальністю

„Автоматик”, третя особа  Відкрите акціонерне

товариство акціонерний банк „Укргазбанк” про визнання недійсним договорів

доручення та довіреностей.

Ухвалою господарського суду

Київської області від 26.06.2008 р. порушено провадження у справі №10/278-08,

розгляд справи призначено на 07.08.2008р. на 11:40 год.

Крім того, вищевказаною ухвалою

господарського суду Київської області від 26.06.2008р. залучено до участі у

справі в якості відповідача 2 - Відкрите акціонерне товариство Акціонерний банк

„Укргазбанк”.

В обґрунтування позовних вимог

позивач посилається на те, що ОСОБА_1 є єдиним учасником (засновником) ТОВ

„Автоматик”. 20.09.2007р. між  ТОВ

„Автоматик” та ВАТ АБ „Украгазбанк” було укладено два договори доручення №3154

та №3155, згідно умов яких товариство доручило банку укласти від імені та за

рахунок ТОВ „Автоматик” договір купівлі продажу нерухомого майна та обладнання.

На виконання вищевказаних договорів доручення, генеральним директором ТОВ

„Автоматик ” було видано дві довіреності за №№ 3156, 3157 голові ВАТ АБ

„Украгазбанк” Ляшко В.П. на реалізацію нерухомого майна та  обладнання. 

На думку позивача, вищевказані

договори доручення були укладені, а вищезазначені довіреності  видані неправомочною особою, оскільки

відповідно до Статуту ТОВ „Автоматик ” генеральний директор ТОВ „Автоматик ” не

був уповноважений загальними зборами товариства на укладення договорів

доручення та видачі довіреностей.

Позивач вважає, що внаслідок

укладення спірних договорів доручення, відповідачами порушені його права та

законні інтереси як засновника.

Представник позивача в судовому

засіданні 07.08.2008р. подав заяву, якою уточнив позовні вимоги та просив суд,

посилаючись на ст. 215 ЦК України, ст.. 46 Закону України „Про господарські

товариства, визнати недійсними Договір доручення № 3154 від

20.09.2007р., укладений  між  ТОВ „Автоматик” та ВАТ АБ „Украгазбанк” та Договір

доручення № 3155 від 20.09.2007р., укладений  між 

ТОВ „Автоматик” та ВАТ АБ „Украгазбанк”; визнати недійсними

довіреності №3156, №3157 від 20.09.2007р. видані генеральним

директором ТОВ „Автоматик” голові ВАТ АБ „Украгазбанк” Ляшко В.П. на реалізацію

нерухомого майна та  обладнання, які

посвідчені приватним нотаріусом Київського міського  нотаріального округу ОСОБА_3, а також визнати

недійсними  договір  купівлі -продажу майна від 07.12.2007р.

б/н та договір  купівлі -продажу

приміщення від 07.12.2007р. №4243, укладені ТОВ „Автоматик” та ТОВ „КМБ -

Бетон”.

Крім того, позивач просив суд в

порядку ст.. 65 ГПК України витребувати у ТОВ „Автоматик” належним чином

завірені копії спірних договорів доручення від 20.09.2007р. № № 3154, 3155.

Представник відповідача 1 в судове

засідання 07.08.08р. не з'явився, проте через загальний відділ господарського

суду Київської області подав заяву, якою просив розглядати справу без участі

останнього.

Відповідач 2 в судовому засіданні

07.08.08р. подав до суду відзив на позовну заяву, яким заперечив проти

задоволення позовних вимог, оскільки вважає їх 

необґрунтованими та безпідставними.

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача та відповідача 2, господарський суд

-

ВСТАНОВИВ:

Згідно Статуту ТОВ «Автоматик»,

зареєстрованого Броварської міською радою 

23.01.2007р. за номером 13551050004001143 метою діяльності товариства є

задоволення потреб його в продукції, роботах та послугах, реалізації

економічних інтересів членів трудового колективу, отримання прибутку учасниками

товариства.

Відповідно до п. 1.4 Статуту ТОВ

«Автоматик»та Протоколу №5 засідання зборів засновників ТОВ

«Автоматик»від 04.12.2006р. учасниками товариства є ОСОБА_1(ідентифікаційний

номер НОМЕР_1), якому належить 100% статутного фонду.

Як вбачається з Протоколу №5

засідання загальних зборів засновників ТОВ «Автоматик» від 23.02.2007р.,

вирішено: отримати у ВАТ АБ „Укргазбанк” відкличну кредитну лінію в розмірі 4

600 000,00грн. з метою придбання нерухомості та обладнання, що знаходиться за

адресою м. Київ, вул. Приколійна, 22А; в забезпечення кредиту передати в

заставу майно та обладнання, що знаходиться за адресою м. Київ, вул.

Приколійна, 22А; уповноважити генерального директора ТОВ «Автоматик»Насонова на

підписання кредитного договору та договору іпотеки.

Суд встановив, що 13 жовтня 2006

року між ТОВ «Автоматик»(відповідач 1) та ВАТ АБ «Укргазбанк»(відповідач 2)

було укладено  Кредитний договір №

142.

Відповідно до п.1.1 кредитного

договору, з урахуванням змін та доповнень до кредитного договору № 1 від 14

листопада 2006 року, №2 від 14 грудня 2006 року, №3 від 30 грудня 2006 року, №4

від 30 січня 2007 року, №5 від 09 лютого 2007 року, №6 від 23 лютого 2007 року,

№7 від02 квітня 2007 року, №8 від 16 квітня 2007 року, №9 від 03 травня 2007

року, №10 від 15 травня 2007 року, №11 від 06 червня 2007 року, №12 від 20

червня 2007 року, №13 від 10 липня 2007 року, №14 від 25 липня 2007 року, №15

08 серпня 2007 року, № 16 від 03 вересня 2007 року, №17 від 11 вересня 2007

року,  банк відкриває позичальнику

відновлювану відкличну кредитну лінію на придбання нежитлових приміщень на

строк з 13.10.2006 р. по 25.09.2007р. із сплатою процентів за користування

кредитом виходячи із 18 % річних. При цьому ліміт відновлювальної відкличної

лінії визначається в сумі:  

- 3 600 000,00 грн. на строк з

13.10.2006р. по 23.02.2007р.

- 4 600 000,00грн. на строк з

24.02.2007р. по 25.09.2007р.

Згідно п.3.3.1 кредитного

договору, з урахуванням вищезазначених змін та доповнень позичальник

зобов'язується повернути кредит в сумі , отриманої згідно п.1.1 дійсного

договору, не пізніше 25.09.2007р. на рахунок ВАТ АБ „Укргазбанк”.

Також, судом встановлено, що

20.09.2007р. між ТОВ «Автоматик»(заставодавець) та ВАТ АБ

«Укргазбанк»(заставодержатель)  було

укладено Договір застави (обладнання) зареєстрований в реєстрі за №3153,

відповідно до умов якого, даний договір забезпечує всі вимоги заставодержателя,

як кредитора за умовами кредитного договору №142 від 13.10.2006р. з урахуванням

змін та доповнень.

Відповідно до п.2.1

вищезазначеного Договору застави, предметом застави є обладнання: металева

цистерна, інв. №80000121, металева цистерна, інв. №80000122, насосна станція,

інв.№80000123, залізничні колії, інв. №1201, підкранова колія, інв.№1202,

стрілочний перевод, інв.№1203, що знаходиться за адресою м. Київ, вул.

Приколійна, 22А та належить заставодавцю на підставі балансової довідки від

20.09.2007р. Предмет застави оцінено в 419 089,80грн.(п.2.2 договору застави).

Як вбачається з п. 3.1.5

договору застави у випадку, якщо в момент настання терміну виконання будь

-якого зобов'язання за кредитним договором (сплата процентів, повернення

кредиту), зобов'язання заставодавцем в повному обсязі виконане не буде,

заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення

стягнення на предмет застави, а саме: за рахунок коштів виручених від

реалізації предмета застави, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд

переважно перед іншими кредиторами або залишити у своїй власності предмет

застави шляхом погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок

власних коштів у відповідності з цим договором. Заставодержатель має право

звернути стягнення на предмет застави у випадку одноразової прострочки заставодавцем

сплати процентів за користування кредитними коштами, використання кредиту не за

цільовим призначенням або порушення інших умов кредитного договору. 

Згідно п.5.2 договору застави,

звернення стягнення та реалізація за домовленістю сторін можуть здійснюватись у

наступному порядку: заставодавець укладає із заставодержателем договір

доручення, за яким останній у випадку набуття права звернення на предмет

застави уповноважується від імені та за рахунок заставодавця виконати певні

юридичні дії, спрямовані  на реалізацію

предмета застави з метою погашення заборгованості за кредитним договором. У

цьому випадку заставодержатель зобов'язується від імені та за рахунок

заставодавця реалізувати предмет застави, або передати його на реалізацію

іншому суб'єкту господарської діяльності, а кошти виручені від реалізації

предмета застави направити на погашення заборгованості за кредитним

договором. 

Суд встановив, що 20.09.2007р. між

ТОВ «Автоматик»(іпотекодавець) та ВАТ АБ «Укргазбанк»(іпотекодержатель)  було укладено Договір іпотеки без

оформлення заставної зареєстрований в реєстрі за № 3151, відповідно до умов

якого, даний договір забезпечує всі вимоги іпотекодержателя, як кредитора за

умовами кредитного договору №142 від 13.10.2006р. з урахуванням змін та

доповнень.

Як вбачається з  п.2.1 договору іпотеки, предметом

іпотеки є комплекс будівель загальною площею 2277,10 кв.м., який розташований в

м. Києві по вул. Приколійній, 22-а.

Вартість предмету іпотеки

відповідно Довідки -характеристики №1152968 виданого КП Київське міське бюро

технічної інвентаризації та реєстрацій права власності на об'єкти нерухомого

майна 15.08.2007р. становить 630 427,02 грн. Заставна вартість предмету іпотеки

за згодою сторін становить 3 502 138,20грн.(п.2.3 договору іпотеки).

Як вбачається з п. 3.1.5

договору іпотеки у випадку, якщо в момент настання терміну виконання будь

-якого зобов'язання за кредитним договором (сплата процентів, повернення

кредиту), зобов'язання іпотекодавцем в повному обсязі виконане не буде,

іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення

стягнення на предмет застави, а саме: за рахунок коштів виручених від

реалізації предмета застави, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд

переважно перед іншими кредиторами або залишити у своїй власності предмет

застави шляхом погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок

власних коштів у відповідності з цим договором.

Заставодержатель має право звернути

стягнення на предмет застави у випадку одноразової прострочки заставодавцем сплати

процентів за користування кредитними коштами, використання кредиту не за

цільовим призначенням або порушення інших умов кредитного договору. (п.3.1.6

договору застави)

Відповідно до п. 5.2 договору

іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація

здійснюється за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса,

або згідно з домовленістю сторін про задоволення вимог іпотекодержателя (угода

про задоволення вимог іпотекодержателя).

Судом встановлено, що 20.09.2007р.

між ТОВ «Автоматик»(довіритель) та ВАТ АБ «Укргазбанк»(повірений)  було укладено Договір доручення. Зазначений

договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального

округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 3155.

Відповідно до п.1.1 договору доручення

№ 3155, на виконання договору застави (обладнання) від 20.09.2007р.,

довіритель доручає , а повірений бере на себе зобов'язання від імені та за

рахунок довірителя здійснити певні юридичні дії, а саме: з метою погашення

заборгованості довірителя за кредитним договором №142 від 13.10.2006р.,

укласти  від імені та за рахунок

довірителя договір купівлі -продажу обладнання: металева цистерна

,інв.№80000121, металева цистерна, інв. №80000122, насосна станція, інв.№80000123,

залізничні колії, інв. №1201, підкранова колія, інв.№1202, стрілочний перевод,

інв.№1203, з третьою особою (покупець), яка визначена повіреним.

Згідно п.2.1.1 договору

доручення №3155 повірений зобов'язаний у випадку прострочення сплати

процентів за користування кредитом та /або прострочення повернення суми кредиту

з метою звернення стягнення та реалізації предмета застави згідно з умовами

договору застави укласти договір на реалізацію майна за ціною не нижче 50%

заставної вартості предмета іпотеки згідно п.2.2 договору іпотеки.

Відповідно до п.2.1.5 договору

доручення №3155 кошти виручені від реалізації майна, зазначеного в п.1.1

даного договору не пізніше наступного операційного дня зарахувати на рахунок

ВАТ АБ „Укргазбанк” з метою погашення заборгованості позичальника перед  ВАТ АБ „Укргазбанк”, яка виникла з умов

основного договору. 

Як вбачається з п.3 договору

доручення №3155 довіритель зобов'язаний забезпечити повіреного засобами,

необхідними для виконання доручення, видати повіреному довіреність на вчинення

юридичних дій, передбачених цим договором, прийняти від повіреного звіт на про

виконання доручення, надані ним документи, що підтверджують факт виконання

доручення, на умовах передбачених договором купівлі -продажу передати покупцю

за актом прийому -передачі чи зі складанням інших документів, передбачених

чинним законодавством.

За виконання умов цього договору

винагорода повіреному не передбачається. Повірений зобов'язаний виконати

доручення в максимально короткий термін. (п.п.6,7 договору доручення №3155).

Крім того, 20.09.2007р. між

ТОВ «Автоматик»(довіритель) та ВАТ АБ «Укргазбанк»(повірений)  було укладено Договір доручення, посвідчений

приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3,

зареєстровано в реєстрі за № 3154.

Відповідно до п.1.1 договору

доручення №3154 на виконання договору іпотеки без оформлення заставної від

20.09.2007р., довіритель доручає , а повірений бере на себе зобов'язання від

імені та за рахунок довірителя здійснити певні юридичні дії, а саме: з метою

погашення заборгованості довірителя за кредитним договором №142 від

13.10.2006р., укласти  від імені та за

рахунок довірителя договір купівлі - продажу комплексу будівель, а саме : будка

вахтера (літера А) площею 7,90 кв.м., склад рідкого скла (літера Б) площею

19,10 кв.м., склад пакгауз (літера В) площею 295,20 кв.м., склад тарного

зберігання матеріалів (літера Г) площею 913,00 кв.м., авто вагова (літера Д)

площею 8,70 кв.м., естакада з навісом (літера Е) площею 575,90 кв.м., склад

сипучих матеріалів (літера Ж) площею 330,50 кв.м., склад цементу (літера З)

площею 126,80 кв.м. з третьою особою (покупець), яка визначена повіреним.

Згідно п.2.1.1 договору

доручення №3154 повірений зобов'язаний у випадку прострочення сплати

процентів за користування кредитом та /або прострочення повернення суми кредиту

з метою звернення стягнення та реалізації предмета застави згідно з умовами

договору застави укласти договір на реалізацію майна за ціною не нижче 80%

заставної вартості предмета іпотеки згідно п.2.2 договору іпотеки.

Відповідно до п.2.1.5 договору

доручення №3154 кошти виручені від реалізації майна, зазначеного в п.1.1

даного договору не пізніше наступного операційного дня зарахувати на рахунок

ВАТ АБ „Укргазбанк” з метою погашення заборгованості позичальника перед  ВАТ АБ „Укргазбанк”, яка виникла з умов

основного договору. 

Як вбачається з п.3 договору

доручення №3154 довіритель зобов'язаний забезпечити повіреного засобами,

необхідними для виконання доручення, видати повіреному довіреність на вчинення

юридичних дій, передбачених цим договором, прийняти від повіреного звіт на про

виконання доручення, надані ним документи, що підтверджують факт виконання

доручення, на умовах передбачених договором купівлі -продажу передати покупцю

за актом прийому -передачі чи зі складанням інших документів, передбачених

чинним законодавством.

За виконання умов цього договору

винагорода повіреному не передбачається. Повірений зобов'язаний виконати

доручення в максимально короткий термін. (п.п.6,7 договору доручення №3155).

На виконання умов вищезазначених

договорів доручення, 20.09.2007р. ТОВ «Автоматик», в особі генерального

директора Насонова О.О., видало довіреність № 3156, якою  уповноважив ВАТ АБ «Укргазбанк»в особі голови

правління Ляшка В.П. представляти  ТОВ

«Автоматик» перед третіми особами, а також здійснювати від імені ТОВ

«Автоматик»дії що створюють, змінюють і припиняють цивільні права і обов'язки

ТОВ «Автоматик», а саме: у випадку прострочення сплати процентів за

користування кредитом та /або прострочення повернення суми кредиту за кредитним

договором №142 від 13.10.06р. з метою звернення стягнення та реалізації

предмета іпотеки  згідно з умовами

договору іпотеки  укласти з будь -якою

особою договір купівлі -продажу комплексу будівель. Вищевказана довіреність

була посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу

ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 3156.

Крім того, 20.09.2007р. ТОВ

«Автоматик», в особі генерального директора Насонова О.О. видало довіреність

№ 3157, якою  уповноважив ВАТ АБ

«Укргазбанк»в особі голови правління Ляшка В.П. представляти  ТОВ «Автоматик» перед третіми особами, а

також здійснювати від імені ТОВ «Автоматик»дії що створюють, змінюють і

припиняють цивільні права і обов'язки ТОВ «Автоматик», а саме: у випадку

прострочення сплати процентів за користування кредитом та /або прострочення

повернення суми кредиту за кредитним договором №142 від 13.10.06р. з метою

звернення стягнення та реалізації предмета застави  згідно з умовами договору застави

(обладнання) від 20.09.2007р.укласти з будь -якою особою договір купівлі

-продажу обладнання. Вищевказана довіреність була посвідчена приватним

нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в

реєстрі за № 3157.

27.09.2007р. ВАТ АБ

«Укргазбанк»надіслало ТОВ «Автоматик»Вимогу №019/8245-1 на загальну суму

4 845 566,56 грн., в якій повідомив останнього про існування

простроченої заборгованості за кредитним договором  в розмірі 4 255 340 грн. (прострочена

заборгованість по кредиту), 5858982,11грн. (прострочена заборгованість за

процентами), 3730,71 грн. (прострочена заборгованість по пені за несвоєчасне

повернення кредиту), 513, 14грн. прострочена заборгованість по пені за

несвоєчасну сплату процентів). Також, в зазначеній вимозі,  ВАТ АБ «Укргазбанк»вказав, що в разі несплати

заборгованості, останній змушений буде на підставі ст.. 35 Закону України „Про

іпотеку” звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідач 1 відповіді на

вищезазначену вимогу не надав, заборгованість не сплатив.

Судом встановлено, що 07.12.2007р.

між ТОВ «Автоматик» (продавець) в особі представника - ВАТ АБ «Укргазбанк»в

особі голови правління Ляшка В.М., який діє на підставі довіреності №3157

(представник продавця)  та ТОВ

„КМБ-БЕТОН” (покупець) було укладено Договір купівлі -продажу майна б/н,

посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу

ОСОБА_4, відповідно до умов якого продавець в особі представника передає, а

покупець зобов'язаний оплатити та прийняти у власність майно, яке   розташоване в с.Київі, вул..Приколійній,

22а.

Згідно п.1.2 Договору купівлі

-продажу майна відчужуване майно складається з:  металева цистерна, інв.№80000121, металева

цистерна, інв. №80000122, насосна станція, інв.№80000123, залізничні колії,

інв. №1201, підкранова колія, інв.№1202, стрілочний перевод, інв.№1203.

Відповідно до п.2.1 Договору

купівлі -продажу майна продаж відчужуваного майна вчинюється за грошові

кошти в розмірі 649 907,48грн. з урахуванням ПДВ в сумі 108317,91грн.

Як вбачається з п. 2.2 Договору

купівлі -продажу майна покупець зобов'язаний оплатити вартість майна в сумі

649 907,48грн в два етапи: 1)до 15.12.07р. в сумі 625 000грн.; 2)до 20.12.07р.

в сумі 54907,48грн.

Згідно п.4.1 Договору купівлі

-продажу майна передача відчуженого майна буде здійснена продавцем, в особі

представника покупцю до 30.12.2007р. 

Крім того, 07.12.2007р. між ТОВ

«Автоматик» (продавець) в особі представника - ВАТ АБ «Укргазбанк»в особі

голови правління Ляшка В.М., який діє на підставі довіреності №3156

(представник продавця)  та ТОВ

„КМБ-БЕТОН” (покупець) було укладено Договір купівлі -продажу нежилого

приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського

нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за № 4243, відповідно до

умов якого продавець в особі представника передає, а покупець приймає у

власність комплекс будівель, який розташований в с.Київі, вул..Приколійній, 22а

загальною площею 2277,10 кв.м, а саме: будка вахтера (літера А) площею 7,90

кв.м., склад рідкого скла (літера Б) площею 19,10 кв.м., склад пакгауз (літера

В) площею 295,20 кв.м., склад тарного зберігання матеріалів (літера Г) площею

913,00 кв.м., авто вагова (літера Д) площею 8,70 кв.м., естакада з навісом

(літера Е) площею 575,90 кв.м., склад сипучих матеріалів (літера Ж) площею

330,50 кв.м., склад цементу (літера З) площею 126,80 кв.м.

Загальна вартість відчужуваного

приміщення згідно Довідки -характеристики №1291001 від 08.11.2007р. виданої КП

Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрацій права власності на

об'єкти нерухомого майна становить 3502138,20грн. Продаж відчужуваного приміщення

вчинюється за грошові кошти в сумі 4330026,07грн. з урахуванням ПДВ (п.2 Договору

купівлі -продажу нежилого приміщення)

Згідно п.4.1 Договору купівлі

-продажу майна передача відчуженого майна буде здійснена продавцем, в особі

представника покупцю до 30.12.2007р. 

 Як вже зазначалося вище, з урахуванням

заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить суд визнати недійсними

договори доручення від 20.09.2007р. № № 3155, 3154; визнати недійсними

довіреності від 20.09.2007р. №№ 3156, 3157, виданих Товариством з обмеженою

відповідальністю «Автоматик»Відкритому акціонерному товариству акціонерний

банк  «Укргазбанк»та визнати недійсними

договір  купівлі -продажу майна від 07.12.2007р.

б/н та Договір купівлі -продажу приміщення від 07.12.2007р. №4243 з підстав

укладення вищевказаних правочинів неуправомоченою особою, посилаючись при цьому

на ст.. 203, 215 ЦК України,  п. 7.1.5

Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоматик”.

Відповідно до статті 215 ЦК

України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення

правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -

третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо

його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі

визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках,

встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або

інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених

законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний

правочин).

Згідно частини першої - третьої,

п'ятої та шостої ст. 203 ЦК України загальними вимогами, додержання яких

є необхідним для чинності право чину є зміст право чину, що не може суперечити

цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам

суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг

цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і

відповідати його внутрішній волі; 

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що

обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може

суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи

непрацездатних дітей.

П. 1 Роз'яснень ВАСУ від 12.03.99

р. N 02-5/111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з

визнанням угод недійсними” передбачено, що вирішуючи спори

про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність

тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання

відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону;

додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому

конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають

значення для правильного вирішення спору.

Щодо позовної вимоги про визнання

недійсними договорів доручення від 20.09.2007р. № № 3155, 3154, суд зазначає

наступне.

Відповідно до ст.1000 ЦК України

за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від

імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин,

вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки

довірителя.  Договором доручення може

бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок

довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі

можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах

якої є чинним виключне право повіреного. 

Згідно ст. 1003 ЦК України у

договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути

чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які

належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та

здійсненними. Повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного

йому доручення (ст.. 1004 ЦК України).

Таким чином, діюче цивільне

законодавство України визначає договір доручення як один із договорів про

надання послуг, предметом якого є надання нематеріальних посередницьких послуг,

згідно якого повірений зобов'язується здійснити від імені та за рахунок другої

сторони (довірителя) зазначені в договорі дії, що є юридично значимими, тобто

тягнуть виникнення, зміну чи зупинення прав і обов'язків у довірителя. Ці дії

повинні бути правомірними, а також не пов'язаними з діями суто особистого

характеру.

Згідно статті 92 ЦК України

юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи,

які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно статті 145 ЦК України

вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його

учасників.  У товаристві з обмеженою

відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий),

який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним

зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не

зі складу учасників товариства. 

Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю,

порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства

встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Відповідно до ст.. 62 Закону

України „Про господарські товариства” 

дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за

винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників.

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним

Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без

довіреності виконувати дії від імені товариства.

Згідно ст.. 207 ЦК України

правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на

це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами

цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до п. 7.2.5 Статуту

Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоматик” до компетенції генерального

директора належить, зокрема видача доручень (довіреностей), в межах

компетенції, наданої законодавством України та цим статутом; укладення

господарських договорів, зовнішньоекономічних контрактів та інших угод від

імені товариства, з урахуванням обмежень, визначених цим статутом.

Як вбачається з п. 7.1.5 Статуту

Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоматик” до виключної

компетенції Загальних зборів учасників відносяться зокрема надання попередньої

згоди щодо укладення договорів відчуження нерухомості (земельних ділянок,

будівель, споруд, цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна),

транспортних засобів, цінних паперів, корпоративних прав незалежно від їх

вартості.

Тобто, статутом  відповідача 1 

встановлені обмеження повноважень 

генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю

„Автоматик” в укладенні саме договорів щодо відчуження нерухомого майна.

Фактично ж, мова йде про заборону укладення договорів, пов'язаних з переходом

права власності на майно. Укладення генеральним директором відповідача 1

вищезазначених договорів дозволяється виключно після надання загальними зборами

учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоматик” попередньої згоди

на укладення таких договорів.

Враховуючи те, що між відповідачем

1 та відповідачем 2 було укладено договори 

доручення, предметом яких є надання нематеріальних посередницьких послуг

(укладення повіреним (відповідачем 2) від імені та за рахунок довірителя

(відповідача 1) договорів купівлі -продажу обладнання), а не договори пов'язані

безпосередньо з відчуженням майна (купівля -продаж, поставка, міна, дарування

та ін.), суд дійшов висновку про правомірність укладення генеральним директором

Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоматик” спірних договорів

доручення.

Таким чином, вимоги позивача щодо

визнання недійсними договорів доручення від 20.09.2007р. № № 3155, 3154,

укладених між ТОВ «Автоматик»(відповідач 1) та ВАТ АБ «Укргазбанк»(відповідач

2) є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами, а

отже такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання

недійсними довіреностей від 20.09.2007р. №№ 3156, 3157, виданих Товариством з

обмеженою відповідальністю «Автоматик»Відкритому акціонерному товариству

акціонерний банк  «Укргазбанк», суд

зазначає наступне.

Відповідно до статті 237 ЦК

України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона

(представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої

сторони, яку вона представляє.  Не є

представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а

також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому

правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу

юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного

законодавства.

Згідно статті 238 ЦК України

представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на

вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти

правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією

особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені

особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи,

представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а

також щодо інших осіб, встановлених законом. 

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні

права та обов'язки особи, яку він представляє (ст.. 239 ЦК України).

Як вбачається із статті 244 ЦК

України  представництво, яке

грунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.  Довіреністю є письмовий документ, що

видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку

представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Ст.. 246 ЦК України

передбачає, що  довіреність від імені

юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її

установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Згідно статті 1003 ЦК України

у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути

чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які

належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та

здійсненними.

Відповідно до ст.. 1007 ЦК

України  довіритель зобов'язаний

видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором

доручення.

Судом не приймаються до уваги

доводи позивача про те, що згідно п. 7.1.5, 7.2.5  Статуту Товариства з обмеженою

відповідальністю „Автоматик” відповідачем не було отримано  попередньої згоди загальних зборів товариства

щодо видачі довіреності на  укладення

договорів купівлі -продажу комплексу будівель, оскільки діючим законодавством

України та Статутом відповідача 1, не передбачено будь -яких обмежень

повноважень генерального директора щодо видачі довіреностей тим чи іншим

особам.

Відповідно до п. 7.2.5 Статуту

Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоматик” до компетенції генерального

директора належить, зокрема видача доручень (довіреностей), в межах

компетенції, наданої законодавством України та цим статутом.

Таким чином, з огляду на

вищевикладене,  вимоги позивача щодо

визнання недійсними довіреностей від 20.09.2007р. №№ 3156, 3157, виданих

Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоматик»Відкритому акціонерному

товариству акціонерний банк  «Укргазбанк»є

необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами, а отже

такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання

недійсними договору  купівлі - продажу

майна від 07.12.2007р. б/н та Договору купівлі -продажу приміщення від

07.12.2007р. №4243, суд зазначає про таке.

Згідно Протоколу №5 засідання

загальних зборів засновників ТОВ «Автоматик» від 23.02.2007р., вирішено:

отримати у ВАТ АБ „Укргазбанк” відкличну кредитну лінію в розмірі 4 600

000,00грн. з метою придбання нерухомості та обладнання, що знаходиться за

адресою м. Київ, вул. Приколійна, 22А; в забезпечення кредиту передати в

заставу майно та обладнання, що знаходиться за адресою м. Київ, вул.

Приколійна, 22А; уповноважити генерального директора ТОВ «Автоматик»Насонова на

підписання кредитного договору та договору іпотеки.

Як вже зазначалося вище, спірні

договори купівлі -продажу були укладені відповідачем 1 на виконання договорів

доручення та договорів іпотеки і 

застави. Таким чином, оскільки договір іпотеки та застави передбачав

можливість реалізації предмету іпотеки (застави) у випадку невиконання

позичальником умов кредитного договору, загальні збори учасників відповідача 1,

надавши попередню згоду щодо укладення договору кредиту та іпотеки, фактично погодили

укладення інших договорів, пов'язаних з укладенням договору іпотеки (застави),

в тому числі купівлі -продажу заставленого майна.  

Крім того, суд звертає увагу на те,

що договір купівлі -продажу майна від 07.12.2007р. б/н та договір купівлі

-продажу приміщення від 07.12.2007р. №4243 були підписані  не 

генеральним директором Товариством з обмеженою відповідальністю

«Автоматик», а представником - ВАТ АБ «Укргазбанк»в особі голови

правління Ляшка В.М.,, який діє на підставі довіреності №3156

(представник продавця)  та ТОВ

„КМБ-БЕТОН”.

Згідно статті 215 ЦК України

підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину

стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою

та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини першої - третьої,

п'ятої та шостої ст. 203 ЦК України загальними вимогами, додержання яких

є необхідним для чинності право чину є зміст правочину, що не може суперечити

цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам

суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг

цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і

відповідати його внутрішній волі; 

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що

обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може

суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи

непрацездатних дітей.

Статтею 4-3 ГПК України

передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах

змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують

свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.22 ГПК України

сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право

подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Згідно ст. 32 ГПК України

доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд

у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на

яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими

учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які

мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до

законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Позивач не подав до суду належних

та допустимих доказів укладення спірних договорів купівлі -продажу з порушенням

вимог законодавства або установчих документів.

З огляду на вищевикладене,  вимоги позивача щодо визнання недійсними

договору  купівлі -продажу майна від

07.12.2007р. б/н та договору купівлі -продажу приміщення від 07.12.2007р. №4243

є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами, а отже

такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49

ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 49,

82-85 ГПК України господарський суд

В И Р І Ш И

В:

1.          У позові відмовити повністю.

2.          Копію рішення надіслати сторонам по

справі.

      Дане рішення господарського суду

Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з

дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в

апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                                  

Тищенко О.В.