Постанова

від 19.08.2008 по справі 11/623/07-6/436/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 19 серпня 2008 р.                                                                                   

№

11/623/07-6/436/07 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Панової

І.Ю.,

суддів

Заріцької

А.О., Продаєвич Л.В.

розглянувши

касаційну скаргу

 приватної фірми "Клинок"

на

рішення  та постанову

господарського

суду Запорізької області від  28 лютого

2008 року Запорізького апеляційного господарського суду від 20 травня 2008

року

у

справі господарського

суду

№

11/623/07-6/436/07 Запорізької області

за

позовом

приватної

фірми "Клинок"

до          третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів  про

-

відділення Промінвестбанку в м. Мелітополі Запорізької області - відділу

державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління

юстиції Запорізької області  -

акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного

товариства) "Промінвестбанк" - спеціалізованого державного

підприємства "Укрспецюст" Міністерства юстиції України в особі

Запорізької філії   ОСОБА_2  визнання прилюдних торгів недійсними

за участю представників сторін:

АКПІБ

"Промінвестбанк" Чернова Д.Є.,

В С Т А Н О В И В :

          9 серпня 2007 року  приватна фірма "Клинок" (далі - ПФ

"Клинок") звернулась до господарського суду Запорізької області з

позовом до відділення Промінвестбанку в м. Мелітополі Запорізької області та

державної виконавчої служби в м. Мелітополі та Мелітопольському районі

Запорізької області (далі ВДВС) про визнання недійсними прилюдних торгів від 27

липня 2007 року щодо реалізації нерухомого майна.

          Рішенням господарського суду

Запорізької області від 28 лютого           

2007 року (суддя: Мисюра Л.С.) припинено провадження у справі про

визнання недійсним прилюдних торгів щодо реалізації нерухомого майна ПФ

"Клинок" відносно відділення Промінвестбанку в м. Мелітополі

Запорізької області, в іншій частині позову відмовлено.

          Постановою Запорізького апеляційного

господарського суду від               20

травня 2008 року у даній справі (судді: Хуторний В.М. -головуючий, Колодій

Н.А., Мірошниченко М.В.) апеляційну скаргу ПФ "Клинок" залишено без

задоволення, оскаржувану ухвалу -без змін.

Не

погоджуючись з винесеними у справі рішеннями ПФ "Клинок" подала до

Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить їх

скасувати та винести нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна

скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні

рішень порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: п. 8 ст.

34 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року

№ 606-ХІУ (далі -Закон № 606-ХІУ), п.п. 4-6 ст. 12 Закону України "Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14

травня 1992 року № 2343-XII (далі -Закон № 2343-XII).

За

розпорядженням в.о. голови судової палати з розгляду справ про банкрутство

Вищого господарського суду України від 18 серпня 2008 року розгляд касаційної

скарги здійснюється колегією суддів Вищого господарського суду України у

складі: судді Панової І.Ю. -головуючого, суддів Заріцької А.О., Продаєвич Л.В.

Обговоривши

доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши

застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм

матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що

касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Рішення  господарського суду першої інстанції від 28

лютого 2008 року у даній справі мотивовано тим, що у відповідності до ч. 6 ст.

64 Закону             № 606-ХІУ державний

виконавець у випадку порушення провадження у справі про банкрутство боржника

має винести постанову про зупинення виконавчого провадження, окрім здійснення

провадження із стягнення на заставне майно.

Судами

встановлено наступне:

- 15

червня 2005 року між відділенням Промінвестбанку в                      м. Мелітополі та ПФ “Клинок”

було укладено договір про відкриття мультивалютної лінії, на підставі якого

позивачеві було надано кредит в сумі 1 900 000 грн. В забезпечення кредитного

договору між тими ж сторонами було укладено іпотечний договір від 16 червня

2005 року № 111;

- 12

травня 2006 року до ВДВС на примусове виконання надійшов виконавчий документ -

виконавчий напис № 3249, виданий 27 квітня              2006 року приватним нотаріусом

Мелітопольського районного нотаріального округу ОСОБА_1 про звернення стягнення

на нерухоме майно: цегляні будівлі, які належать на праві власності ПФ “Клинок”

та передані в іпотеку акціонерному комерційному промислово-інвестиційному банку

(закрите акціонерне товариство) (далі -АКПІБ "Промінвестбанк").

Виконавчим написом передбачено за рахунок коштів, отриманих від реалізації

зазначеного нерухомого майна задовольнити вимоги АКПІБ

"Промінвестбанк" в сумі 2 002 512, 12 грн. і витрати по здійсненню

цього виконавчого напису у сумі 2 100 грн., всього у розмірі 2 004 612, 12

грн.;

- 18

травня 2006 року за постановою державного виконавця про відкриття виконавчого

провадження зазначений виконавчий напис було прийнято до виконання;

- за

заявою філії Комунарського відділення Промінвестбанку в                 м. Запоріжжі ухвалою

господарського суду Запорізької області від 22 січня 2007 року було порушено

провадження у справі про банкрутство ПФ "Клинок" № 21/23/07;

- 27

липня 2007 року Запорізькою філією СДП “Укрспец'юст” було проведено реалізацію

нежилого приміщення (цегляна будівля за літ. А-1, загальною площею 194,9 кв.

м.), яке знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 про що складено протокол та у

встановлені строки покупцем -ОСОБА_2 внесені кошти за придбане майно;

-

державним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки від 30 липня

2007 року;

- постановою

від 9 серпня 2007 року ВДВС виконавче провадження з виконання виконавчого

напису № 3249 від 27 квітня 2006 року закінчено.

Постанова

суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з аналізу ч. 6 ст. 64 Закону №

606-ХІУ вбачається, що названий Закон є спеціальним, оскільки регулює саме

процедуру виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно

юридичних осіб, зокрема, і в справах про банкрутство боржника, у зв'язку з чим

дійшов висновку про відсутність підстав для визнання прилюдних торгів

недійсними.

Колегія

суддів вважає доводи касаційної скарги з приводу зазначеного обґрунтованими

оскільки, належної оцінки встановленим обставинам суди першої та апеляційної

інстанцій не дали, а тому оскаржувані рішення не можуть бути визнані законними

і підлягають скасуванню, виходячи з наступного.

До

відносин, які мають місце у даній справі, норми ГПК України та інших законів

застосовуються з урахуванням особливостей Закону № 2343-XII, як спеціального

нормативно-правового акта.

Відповідно

до преамбули Закону № 2343-XII цей Закон встановлює умови та порядок

відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника,

або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного

(часткового) задоволення вимог кредиторів.

За

приписами ст. 1 вказаного Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів -це

зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати

податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня

введення мораторію і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання

цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових

платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно

до вимог ч. 4 ст. 12 Закону № 2343-XII мораторій на задоволення вимог

кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про

банкрутство про що зазначається в ухвалі господарського суду, протягом дії

мораторію на задоволення вимог кредиторів 

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших

документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Відповідно

до вимог п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону № 606-ХІУ виконавче провадження підлягає

обов'язковому зупиненню у випадках: порушення господарським судом провадження у

справі про банкрутство боржника якщо відповідно до Закону на вимогу стягувача

поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків

знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника

грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

В

силу положень п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону № 606-ХІУ та абзацу 1 ч. 6         ст. 12 Закону № 2343-XII у випадку

порушення судом справи про банкрутство боржника правило щодо обов'язкового

зупинення виконавчого провадження не стосується лише тих вимог стягувачів, на

які дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється, а саме: вимог

з виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю

та життю громадян, авторської винагороди.

Дія

мораторію також не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється

боржником у порядку встановленому ст. 14 цього Закону, або керуючим санацією

згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у

ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому ст. 31 Закону №

2343-XII.

Виходячи

з викладеного, Закон № 2343-XII не передбачає можливості задоволення вимог

кредиторів забезпечених заставою (іпотекою) в період дії мораторію на

задоволення вимог кредиторів боржника, оскільки на задоволення грошових вимог

кредиторів, які забезпечені заставою (іпотекою) також розповсюджується дія

мораторію.

Встановлення

в Законі № 2343-XII особливого порядку задоволення грошових вимог до боржника

не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку, задоволення вимог

кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою) має здійснюватися за правилами,

встановленими вказаним Законом.

Відповідно

до приписів ч. 6 ст. 64 Закону № 606-ХІУ у разі порушення судом провадження у

справі про банкрутство боржника -юридичної особи державний виконавець виносить

постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження по

зверненню стягнення на заставлене майно.

Крім

того, ч. 2 ст. 26 названого Закону передбачено, що майно банкрута, що є

предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але

використовується виключно для першочергового задоволення вимог

заставодержателя. Однак, судами не досліджувалось питання включення до

ліквідаційної маси майна, яке було предметом продажу прилюдних торгів.

          Однак, посилання господарських судів

попередніх інстанцій на ч. 6          ст.

64 Закону 606-ХІУ є безпідставними, крім викладеного, і в зв'язку з тим, що

боржник та кредитор у справі про банкрутство не є суб'єктами правовідносин, що

регулюються нормами вказаної статті.

До

того ж, колегія суддів вважає за необхідне вказати про те, що господарськими

судами не було надано належну оцінку порядку проведення оскаржуваних прилюдних

торгів щодо встановлення відсутності порушень вимог нормативно-правових актів,

що регулюють порядок його проведення.

В

обґрунтування касаційної скарги ПФ "Клинок" зазначає, що вона не

погоджується із припиненням провадження у справі по відношенню до відділення

Промінвестбанку в м. Мелітополі Запорізької області.

Однак,

як вбачається з матеріалів справи, судом було задоволено заяву позивача від 24

вересня 2007 року про заміну неналежного відповідача належним, а саме:

відділення Промінвестбанку в м. Мелітополі Запорізької області на АКПІБ

"Промінвестбанк" в особі філії відділення Промінвестбанку в м.

Мелітополі Запорізької області.

Щодо

неправильного застосування норм процесуального права, на які посилається

позивач, суд апеляційної інстанції правильно вказав про те, що судом першої

інстанції було правомірно припинено провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1

ст. 80 ГПК України відносно відповідача 1, оскільки відділення банку не є

юридичною особою.

Відповідно

до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 постанови від

29 грудня 1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним

тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно

перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального

права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Судові

рішення у даній справі цим вимогам не відповідають, у зв'язку з чим підлягають

скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При

новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно

перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і в

залежності від встановлених обставин вирішити спір відповідно до закону.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу приватної фірми "Клинок" задовольнити частково. 

Постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від                 20 травня 2008 року та

рішення  господарського суду Запорізької

області від 28 лютого 2008 року у справі № 11/623/07-6/436/07 скасувати.

Справу

передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

          Головуючий                                                                      

І. Панова

          Судді                                                                                  А.

Заріцька

          Л. Продаєвич