Рішення

від 22.05.2012 по справі 2-24

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Справа №2-24 Головуючий у суді у 1 інстанції - Воловик Номер провадження 22-ц/1890/676/12 Суддя-доповідач - Білецький Категорія - 48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Білецького О. М.,

суддів - Хвостика С. Г., Рибалки В. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 06 квітня 2010 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на повнолітню дитину,

в с т а н о в и л а :

27 жовтня 2009 року ОСОБА_2. звернулась до суду з позовом.

Посилаючись на те, що їх спільна з відповідачем повнолітня дочка ОСОБА_3 навчається у вищому навчальному закладі і потребує матеріального забезпечення, просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь на утримання дочки аліменти у розмірі ј частини від усіх видів його заробітку, починаючи стягнення з моменту подання позовної заяви.

Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 06 квітня 2010 року (а.с.34), у якому ухвалою цього ж суду від 17 квітня 2012 року виправлено описки (а.с.143), позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 27 жовтня 2009 року до закінчення навчання - до 01 липня 2012 року.

В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції відповідач, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, невідповідність висновків фактичним обставинам неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати, а провадження у справі закрити (а.с.50-51).

Зазначає, що він не приймав участі в розгляді справи у суді першої інстанції, тому не міг надати докази про неможливість надавати матеріальну допомогу на навчання повнолітньої дочки, оскільки має на утриманні ще двох неповнолітніх дітей. Також вказує, що по спору між сторонами вже мається рішення суду, про той же предмет і з тих же підстав.

Як убачається з поштових повідомлень (а.с.154, 156), сторони належно сповіщені про час і місце розгляду справи, проте до суду апеляційної інстанції не з'явились. Від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність. Відповідач про причини неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 13 січня 1990 року по 13 жовтня 1997 року (а.с.9, 48).

Мають спільну повнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка з часу припинення батьками шлюбних стосунків проживає з матір'ю (а.с.4, 5, 123).

Відповідно до укладеного 07 серпня 2008 року між ОСОБА_2. та Сумським державним університетом договором №773, ОСОБА_3 з 01 вересня 2008 року навчається у цьому закладі на юридичному факультеті за денною формою навчання на умовах повної оплати, яку її мати внесла посеместрово. Строк закінчення навчання - 01 липня 2012 року (а.с.8, 127, 128).

Позивачем за навчання дочки сплачено за 2008-2009 рік 7800 грн., за 2009-2010 рік - 8900 грн., за 2010-2011 рік - 10700 грн., за 2011-2012 рік - 12400 грн.(а.с.130-131).

Крім того, у зв'язку з навчанням дочки в іншому населеному пункті, ОСОБА_2 несе додаткові витрати на її проживання, харчування і проїзд.

Стягнення аліментів з відповідача на користь позивача за рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 23 січня 2003 року (№2-857/2003) на ОСОБА_3 припинено у зв'язку з досягненням дочкою повноліття, самостійних доходів вона не має (а.с.125).

У цілому правильно встановивши вказані факти, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що повнолітня дочка сторін на період навчання до досягнення 23-річного віку потребує певних додаткових витрат і її батько повинен та може надавати таку матеріальну допомогу.

У цій частині місцевого рішення суду узгоджується із зібраними та дослідженими доказами і відповідає положенням ст.199 СК України.

У той же час, визначаючи щомісячний розмір аліментів у розмірі ј частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, суд першої інстанції у порушення вимог ст.127, ч.1 ст.158, ч.1 ст.169, ч.3 ст.213, п.5 ч.1 ст.214 ЦПК України та ст.200, ч.1 ст.182 СК України, не пересвідчився про вручення йому ухвали про відкриття провадження і копії позовної заяви, не повідомив ОСОБА_1 належним чином про час і місце розгляду справи, що унеможливило своєчасне надання ним доказів по суті спору, а саме: щодо наявності у нього інших дітей, яких він зобов'язаний утримувати, а також не перевірив можливості надання повнолітній дочці певних сум утримання її матір'ю.

Ці процесуальні порушення призвели до істотної неповноти з'ясування обставин, які мають значення для справи, що потягло невідповідність висновків фактичним обставинам і зумовило неправильне застосування норм матеріального права.

Так, з наданих відповідачем суду апеляційної інстанції доказів убачається, що він проживає у м.Києві (з грудня 2009 року зареєстрований по АДРЕСА_1, перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, від якого мають дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.48, 52, 53).

ОСОБА_2. з 1994 року проживає та зареєстрована у смт. Ямпіль Сумської області, з березня 2003 року працює інженером лісового господарства в ДП «Ямпільський агролісгосп». Її середньомісячна заробітна плата у 2009 році склала 1714 грн. 46 коп., у 2010 році - 2490 грн. 25 коп., у 2011 році - 3386 грн. (а.с.111-119).

Ці нові факти, які встановлені апеляційним судом мають значення для вирішення спору, вони свідчать про те, що частину своїх доходів відповідач вимушений витрачати на утримання двох дітей, які не досягли повноліття, а також, що доходи позивача також надають їй можливість частково утримувати повнолітню дочку сторін.

Матеріальне становище платника аліментів, у силу п.2 ч.1 ст.182, ч.1 ст.200 ЦПК України, також є однією з істотних обставин, які мають значення для визначення розміру аліментів на повнолітню дитину.

Однак, посилаючись на свій скрутний матеріальний стан, відповідач всупереч ч.2 ст.27, ст.60, ч.2 ст.303 ЦПК України, відповідних доказів суду апеляційної інстанції не вказав і не надав. Вжитими апеляційним судом при повторному апеляційному розгляді заходами - запитами до органів Державної податкової служби та Державтоінспекції наявності у нього транспортних засобів та заробітку (доходів) не встановлено (а.с.145, 147).

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що являючись працездатним ОСОБА_1 може працевлаштуватись та одержувати заробітну плату або отримувати не заборонені законодавством інші доходи з метою забезпечення утримання усіх трьох своїх дітей.

Приймаючи до уваги встановлені факти, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції змінити, зменшивши розмір встановлених місцевим судом аліментів і, виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, визначити необхідним до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до закінчення нею навчання - до 01 липня 2012 року, починаючи стягнення з дня звернення до суду - з 27 жовтня 2009 року.

До апеляційної скарги відповідач також додав копію рішення Дарницького районного суду м.Києва від 20 липня 2009 року (а.с.54), з якого та з витребуваної апеляційним судом копії позовної заяви від 14 травня 2009 року (а.с.69) убачається, що ОСОБА_2 було відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на навчання їх дочки ОСОБА_3 за період з 14 травня 2009 року.

Таким чином, з огляду на положення п.2 ч.1 ст.205, ч.1 ст.310 ЦПК України колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на вказане рішення суду, як підставу для закриття провадження у даній справі, оскільки названим рішенням суду встановлена відсутність у позивача права на стягнення з колишнього чоловіка аліментів з моменту звернення до суду з позовом - з 14 травня 2009 року, а з позовом у справі, що переглядається ОСОБА_2. звернулась і просить їх стягувати з 27 жовтня 2009 року, вже після набрання законної сили попереднім судовим рішенням, тобто даний спір стосується іншого предмету.

Керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст.307, п.1, 3, 4 ч.1 ст.309, ст.ст.314, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 06 квітня 2010 року у частині розміру аліментів змінити.

Стягувати з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і мешканця м.Києва, на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/8 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення дочкою навчання - до 01 липня 2012 року, починаючи стягнення з 27 жовтня 2009 року.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -