ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
"22" травня 2012 р. Справа № 11/156-11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівКота О.В., Кролевець О. А., Попікової О. В. розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест"Поліськсільбуд" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.04.2012р. у справі№11/156-11 господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Трест"Поліськсільбуд" доМалого підприємства "Будкомплект" провизнання договору недійсним
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трест"Поліськсільбуд" звернулось до вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2012р. у справі № 11/156-11. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХII 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України" від 24.10.2011, належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, зокрема оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо. Тобто, додатки до касаційної скарги, як то: платіжні документи, квитанції установ зв'язку, подаються до господарського суду тільки в оригіналі.
За таких обставин, надана заявником ксерокопія чеку установи зв'язку, не може бути визнана належним доказом відправлення касаційної скарги відповідачу у справі.
Відповідно до ч. 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності 01.11.2011 р.
Стаття 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 цього Закону визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги зі спорів немайнового характеру, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.
Статтею 13 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата установлюється у місячному розмірі і на 01.01.2011р. становить 1073,00 грн.
Виходячи з наведеного, розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги зі спорів немайнового характеру, складає 751,10 грн.
Проте, скаржником до касаційної скарги додано квитанції № 323.13.1 від 03.05.2012 р. про сплату судового збору в розмірі 536,50 грн.
Пунктами 3 та 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України що касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм з зазначенням конкретних статей та пунктів.
Проте, в касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Трест "Поліськсільбуд" не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм процесуального та матеріального права судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови суду від 11.04.2012р., не вказано, які норми права були не застосовані, застосовані неправомірно або порушені судом апеляційної інстанції. Натомість, вона зводиться до викладення обставин справи та цитування норм процесуального та матеріального права.
Згідно вимог частини 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Відповідно до частини 3 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
На підставі наведеного, керуючись статтею 86, п. 3, п. 4, п. 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Трест "Поліськсільбуд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 р. у справі №11/156-11 повернути скаржнику.
2.Справу №11/156-11 направити до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя О. Кот
Судді: О. Кролевець
О. Попікова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2012 |
Оприлюднено | 29.05.2012 |
Номер документу | 24255708 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Попікова O.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні