Постанова

від 23.05.2012 по справі 37/430

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2012 р. Справа № 37/430

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМачульського Г.М., суддівРогач Л.І., Уліцького А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗаступника прокурора Київської області на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.03.2012р. у справі№37/430 Господарського судуміста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк" доУправління державного служби охорони при ГУ МВС України в Київській області простягнення суми

за участю представників

- позивача: 1) ОСОБА_4 (довіреність від 05.07.10р.) 2) ОСОБА_5 (довіреність від 05.07.10р.) 3) ОСОБА_6 (довіреність від 22.09.10р.) - відповідача:ОСОБА_7 (довіреність від 20.02.12р.) - прокуратури:Рудак О.В. (посвідчення НОМЕР_1), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Експрес-Банк" (далі -позивач) просило суд стягнути з Управління державного служби охорони при ГУ МВС України в Київській області (далі -відповідач) збитки в сумі 224340,00 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їх завдано у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе обов'язків за договором централізованого спостереження технічних засобів сигналізації, встановлених на об'єкті, що призвело до скоєння крадіжки коштів з банкомату, та як наслідок, спричинення шкоди у розмірі викраденої суми.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2012р. (суддя Гавриловська І.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.), позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі заступник прокурора Київської області просить скасувати прийняті судами рішення та винести нове, про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін судові рішення, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів, викладених у ній.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржену постанову, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 05.09.2002р. між відповідачем (охорона) та позивачем (замовник) був укладений договір №573 (далі - Договір) централізованого спостереження технічних засобів сигналізації, встановлених на об'єкті, з додатками, за умовами якого передбачена охорона банкомату, що розташований за адресою: вул. Соборна, 29 в м. Фастів.

Відповідно до п.2.1 Договору, замовник передає, а охорона приймає під спостереження сигналізацію, встановлену на об'єктах, перерахованих в дислокації-розрахунку (додаток №1) та позначених у план-схемі (додаток №5 до Договору), що є невід'ємною частиною цього Договору, та зобов'язується в найкоротший по можливості строк сповіщати уповноважених осіб замовника про спрацювання цієї сигналізації на об'єкті.

Згідно з п.п. 4.1.1, 4.1.4 п. 4.1 Договору, охорона зобов'язана: забезпечити спостереження сигналізації, встановленої на об'єкті замовника, взятого під охорону; повідомляти чергову частину органів внутрішніх справ і замовника про факт порушення цілісності об'єкта або заподіяні збитки пошкодженням майна, що охороняється. До прибуття представників органу внутрішніх справ або слідства, забезпечувати недоторканість місця події.

Згідно Дислокації (додаток №1 до Договору), під охорону та спостереження було взято банкомат із наданням наступних видів послуг: ПЦС (КФУ), що означає взяття під охорону банкомату, підключеного до пункту централізованого спостереження та реагування на спрацювання сигналізації; виїзд ГЗ (КФУ), що означає виїзд групи затримання на об'єкт, де встановлено банкомат, в разі спрацювання сигналізації, із здійсненням дій, передбачених чинним законодавством України; ОПС (КФУ), що означає встановлення на банкоматі охоронно-пожежної сигналізації.

У зазначений банкомат 14.10.2011р. позивачем було завантажено грошові кошти у сумі 250000,00 грн., що підтверджується чеком завантаження.

Банкомат був обладнаний засобами охоронної сигналізації з виведенням сигналу на Фастівський ПЦС Васильківського МВДСО при ГУМВС України в Київській області та системою з відеоспостереження, що складається з однієї камери, яка фіксує події безпосередньо перед банкоматом.

Зазначений банкомат встановлений в холі перукарні ТОВ "Вітязь" за адресою: м. Фастів, вул. Соборна. 29.

Згідно наданого відповідачем підтверджуючого документа про кількість разів спрацювання технічних засобів сигналізації у вказаному банкоматі, а також про час їх спрацювання в період з 14.10.2011р. по 15.10.2011р., відбулося два спрацювання сигналу тривоги "VIBRO", а саме: 14.10.2011р. о 21.44.34 год. та 15.10.2011р. о 00.46.16 год., після чого 15.10.2011р. о 2.05.12 год. було втрачено зв'язок з об'єктом охорони (банкоматом) та впродовж приблизно трьох годин, починаючи з 2.05.12 год. по 3.52.37 год. 15.10.2011р. черговий частини ПЦО (оператор) не намагався відновити сигнал з об'єктом охорони "банкомат" та не вчиняв спроб щодо взяття об'єкту під охорону, а о 3.52.37 год. черговий повністю вимкнула сигнал тривоги та припинила нагляд та будь-які спроби щодо спостереження за об'єктом охорони.

Судами встановлено, що після отримання виклику на сигнал тривога група затримання перебувала біля об'єкту охорони Банкомат тільки в період з 03.02 год. до 03.30 год. (27 хв.) 15.10.2011р., а о 04.53 год. технічні системи банкомату зафіксували відкриття дверей сейфу банкомату сторонніми особами.

Розмір позовних вимог в сумі 224340,00 грн. підтверджений чеком завантаження від 14.10.2011р., інформацією автоматизованої карткової системи станом на 17.10.2011р. та Актом комісії №525/11017 від 17.10.2011р. про проведення ревізії залишку готівки в касетах банкомату.

Відповідно до постанови слідчого СВ Фастівського МВ ГУ МВС України в Київській області про порушення кримінальної справи 15.10.2011р. в приміщенні перукарні за адресою вул. Соборна, 29 в м. Фастів Київської області, невідома особа, шляхом пошкодження серцевини врізного замка тильних металевих вхідних дверей, проникла всередину, де таємно від оточуючих, шляхом віджиму металевих дверей банкомата "Експрес-Банк" №5300378174 викрала з нього касети з готівкою в сумі приблизно 250000,00 грн., після чого з місця події зникла.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, при задоволенні позову виходив з того, що відповідачем були порушені п.2.1, п.п. 4.1.1., 4.1.4 п.4.1 Договору та зобов'язання щодо виконання внутрішніх посадових інструкцій та чинних нормативно-правових документів УДСО, що призвело до викрадення майна та збитків, заподіяних позивачу в сумі 224340,00 грн. - викрадення грошей з взятого під охорону банкомату, розмір яких і підлягає стягненню з відповідача.

Судові рішення не підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами встановлено, що 15.10.2011р. після неодноразового спрацювання сигналу тривоги "VIBRO" черговий частини ПЦО (оператор) о 3.52.37 год. повністю вимкнула сигнал тривоги та припинила нагляд та будь-які спроби щодо спостереження за об'єктом охорони, а о 04.53 год. технічні системи банкомату зафіксували відкриття дверей сейфу банкомату сторонніми особами, що призвело до порушень умов договору щодо охорони банкомату, та реагування на спрацювання сигналізації, та щодо виїзду групи затримання на об'єкт, де встановлено банкомат, із здійсненням дій, передбачених чинним законодавством України, та спричинило викрадення грошей.

Порушення зобов'язання відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наслідком порушення зобов'язання згідно статті 611 цього кодексу є, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відтак, оскільки судами встановлено, що правові наслідки у вигляді шкоди настали у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем взятих за умовами договору зобов'язань, суди дійшли вірного висновку про наявність правових підстав для відшкодування відповідачем втраченої суми коштів.

При цьому, безпідставними є доводи прокурора, викладені у касаційній скарзі про те, що за умовами п.7.1 Договору відповідач не несе відповідальності за збереження майна. Так, судами встановлено, що за цими умовами охорона не несе матеріальної відповідальності за збереження матеріальних та інших цінностей на об'єкті, що знаходиться під спостереженням, тоді черговий частини ПЦО (оператор) не намагався відновити сигнал з об'єктом охорони "банкомат" та не вчиняв спроб щодо взяття об'єкту під охорону, а о 3.52.37 год. повністю вимкнула сигнал тривоги та припинила нагляд та будь-які спроби щодо спостереження за об'єктом охорони.

Що стосуються доводів прокурора, викладених у касаційній скарзі, про порушення позивачем умов, передбачених п.5.1.9, та п.5.1.3 Договору, як на підставу для задоволення своїх вимог, то суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, та не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений вказаних процесуальних можливостей, а із доводів, викладених у касаційній скарзі, та із встановлених судами обставин справи не вбачається порушення судами у цій частині норм матеріального і процесуального права, з цих підстав касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Крім того, у касаційній скарзі прокурор, як на підставу для задоволення своїх вимог, посилається на те, що суди дійшли неправомірного висновку стягуючи шкоду з відповідача, оскільки він не відноситься до суб'єктів господарської діяльності і стягнення з нього коштів унеможливить належне виконання ним своїх обов'язків щодо охорони громадського порядку та безпеки.

Однак при цьому прокурором не враховано, що правовідносини між сторонами виникли на підставі оплатного договору, а згідно приписів статті 224 Господарського кодексу України, та аналогічних приписів статті 623 Цивільного кодексу України, збитки, завдані учасником господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, відшкодовуються таким учасником.

Оскільки згідно статті 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни судового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а під час розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції таких підстав не встановив, оскаржена постанова суду апеляційної інстанції скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012р. у справі Господарського суду міста Києва №37/430 - без змін.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Л.І. Рогач

А.М. Уліцький