Ухвала

від 18.05.2012 по справі 14/033-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"18" травня 2012 р. Справа № 14/033-09

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріко" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010р. за нововиявленими обставинами у справі

за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради Київської області

до першого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріко"

другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Марія"

третього відповідача Бориспільської міської ради Київської області

та четвертого відповідача Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунального підприємства Бориспільської районної ради „Житлово-комунальний комбінат" та Київської обласної ради

та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні четвертого відповідача Комунального підприємства „Бориспільське бюро технічної інвентаризації"

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, визнання права власності на приміщення, витребування приміщення з чужого незаконного володіння

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від прокуратури не з'явилися;

від позивача ОСОБА_5 (дов. № 1-15/271 від 14.07.2011р.);

ОСОБА_6 (дов. № 1-15/271 від 14.07.2011р.);

від першого відповідача ОСОБА_7 (дов. від 23.04.2012р.);

ОСОБА_8 (дов. від 26.09.2011р.);

від другого відповідача ОСОБА_7 (дов. від 10.01.2012р.);

від третього та четвертого відповідачів не з'явилися;

від третіх осіб не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 17.09.2010р. (суддя Бацуца В.М.) у справі № 14/033-09, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2011р., вирішено: позовні вимоги задовольнити повністю, визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 33003375) № 276 від 24.03.2009р. „Про оформлення права власності ТОВ „Іріко" на цілісний майновий комплекс банно-пральний комбінат „Лотос", що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-А", визнано недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу - банно-пральний комбінат „Лотос" від 24.04.2009 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Іріко" (ідентифікаційний код 20581476) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марія" (ідентифікаційний код 13728358) та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 880, визнано право власності за територіальною громадою Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області (ідентифікаційний код 04054837) на приміщення банно-прального комбінату „Лотос", що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79-А, м. Бориспіль, Київська область та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю „Марія" (ідентифікаційний код 13728358) на користь територіальної громади Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області (ідентифікаційний код 04054837) приміщення банно-прального комбінату „Лотос", що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79-А, м. Бориспіль, Київська область.

17.10.2011р. господарським судом Київської області на виконання судового рішення видано наказ.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.12.2011р. (суддя Бабкіна В.М.) у справі № 14/033-09, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012р., заяву ТОВ „Іріко" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010р. залишено без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010р. у справі № 14/033-09 -без змін.

Постановою Вищого господарського суду України Київської області від 24.04.2012р. у справі № 14/033-09 постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2012р. та ухвалу господарського суду Київської області від 20.12.2011р. скасовано. Справу № 14/033-09 передано до господарського суду Київської області для нового розгляду заяви ТОВ „Іріко" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010р.

03.05.2012р. господарським судом Київської області одержано матеріали справи № 14/033-09 разом із супровідним листом Вищого господарського суду України № 14/033-09/231/2012 від 26.04.2012р.

Відповідно до реєстру автоматизованого розподілу справ господарського суду Київської області № 81 від 08.05.2012р. справу № 14/033-09 передано для розгляду судді Горбасенку П.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.05.2012р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріко" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010р. за нововиявленими обставинами у справі № 14/033-09 прийнято до розгляду, залучено Київську обласну раду до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Заявник обгрунтовує свою заяву тим, що рішення суду від 17.09.2010р. обґрунтоване тим, що Товариство покупців, членів трудового колективу підприємства „Лотос" набуло у власність, шляхом приватизації, державне майно цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату „Лотос", що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79, м. Бориспіль, яке включає в себе всі активи і пасиви підприємства, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації, але без приміщення комбінату. При цьому суд встановив порушення права власності позивача - Бориспільської районної ради Київської області на спірне приміщення, яке підлягає захисту обраним способом, тому позовні вимоги були задоволені судом.

Проте, на переконання заявника, висновки суду стосовно того, що Бориспільська районна рада Київської області є законним власником зазначеного вище приміщення, спростовуються наступними нововиявленими обставинами.

На адвокатський запит адвоката ОСОБА_8 Державним архівом Київської області було надано належним чином засвідчену копію рішення Київської обласної ради 15 сесії XXI скликання від 21 грудня 1993 року б/н про перелік об'єктів комунальної власності, які додатково були передані до комунальної власності районів і м. Бровари, з додатком.

Згідно вказаного додатку до комунальної власності Бориспільського району було передано: Державне комунальне виробничо-комерційне підприємство побутового обслуговування населення по вул. Київський шлях, 79 в м. Бориспіль; Державне підприємство по пошиттю та налагодженню одягу „Силует" по вул. Київський шлях, 79 в м. Бориспіль та Орендне підприємство „Лілея", по вул. Київський шлях, 79 в м. Бориспіль.

Тобто з вказаного додатку до рішення від 21.12.1993р. вбачається, що в переліку об'єктів, переданих до комунальної власності Бориспільського району, відсутнє Державне комунальне підприємство банно-пральний комбінат „Лотос".

Водночас, у своєму рішенні суд встановив, що саме згідно цього рішення сесії до комунальної власності Бориспільського району Київської області було передано Державне комунальне виробничо-комерційне підприємство побутового обслуговування населення по вул. Київський шлях, 79 в м. Бориспіль.

Проте, на переконання заявника, це інше підприємство, що підтверджується Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 757 від 30.12.2000р., згідно якого Державне комунальне виробничо-комерційне підприємство побутового обслуговування населення перереєстровано в Товариство з обмеженою відповідальністю „Бориспільпобутсервіс", а також Статутом ТОВ „Бориспільпобутсервіс", згідно якого воно є правонаступником Державного комунального виробничо-комерційного підприємства побутового обслуговування населення „Бориспільпобутсервіс".

Вказані обставини підтверджуються також рішенням господарського суду Київської області від 19.04.2010 р. у справі № 19/028-10, яким встановлено факт передачі підприємства „Бориспільпобутсервіс" згідно рішення Київської обласної ради 15 сесії XXI скликання від 21 грудня 1993 року до комунальної власності Бориспільського району. При цьому у справі № 19/028-10 позов заявлений тим же Бориспільським міжрайонним прокурором Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради Київської області з аналогічними вимогами.

Таким чином, суд в своєму рішенні у справі № 14/033-09 ототожнив два різні підприємства, розташовані за однією адресою, в одне - Підприємство банно-прального комбінату „Лотос".

За таких обставин, посилання на те, що Бориспільська районна рада Київської області, в інтересах якої заявлений позов Бориспільським міжрайонним прокурором Київської області, є законним власником спірного приміщення, право власності якого порушене відповідачами, спростовується нововиявленими обставинами, про які ТОВ „Іріко" не знало і не могло знати, оскільки не було учасником справи № 19/028-10 та не знало, що аналогічний за змістом позов прокурора відхилений судом, не мало в наявності належним чином засвідченої копії рішення Київської обласної ради 15 сесії XXI скликання від 21 грудня 1993 року б/н про перелік об'єктів комунальної власності, які додатково були передані до комунальної власності районів і м. Бровари, з додатком, яке було отримане адвокатом заявника тільки 17.11.2011р., як і копії розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 757 від 30.12.2000 р. та Статуту ТОВ „Бориспільпобутсервіс".

Враховуючи викладене, заявник зазначає, що вказані у заяві обставини є нововиявленими, оскільки за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Відтак, приймаючи до уваги нововиявлені обставини, право позивача, на переконання першого відповідача, не є порушеним, а тому не може підлягати захисту у суді обраним способом, у зв'язку з чим ТОВ „Іріко" просить суд переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010р. у даній справі.

18.05.2012р. до канцелярії господарського суду Київської області від представника першого відповідача надійшли письмові пояснення (вх. № 8107 від 18.05.2012р.), згідно яких останній просив суд задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріко" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010р. у справі № 14/033-09 за нововиявленими обставинами, які прийнято судом.

В судовому засіданні 18.05.2012р. представники першого та другого відповідачів заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами підтримали повністю, просили суд скасувати рішення господарського суду Київської області у справі № 14/033-09 від 17.09.2010р., відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 33003375) № 276 від 24.03.2009р. „Про оформлення права власності ТОВ „Іріко" на цілісний майновий комплекс банно-пральний комбінат „Лотос", що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-А", визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу - банно-пральний комбінат „Лотос" від 24.04.2009 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Іріко" (ідентифікаційний код 20581476) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марія" (ідентифікаційний код 13728358) та нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 880, визнання права власності за територіальною громадою Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області (ідентифікаційний код 04054837) на приміщення банно-прального комбінату „Лотос", що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79-А, м. Бориспіль, Київська область та витребуванні у Товариства з обмеженою відповідальністю „Марія" (ідентифікаційний код 13728358) на користь територіальної громади Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області (ідентифікаційний код 04054837) приміщення банно-прального комбінату „Лотос", що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79-А, м. Бориспіль, Київська область.

Представники позивача заперечили проти задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріко" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010р. за нововиявленими обставинами, скасування рішення господарського суду Київської області у справі № 14/033-09 від 17.09.2010р. та відмови у задоволенні позовних вимог.

Представники прокуратури, третього та четвертого відповідачів і третіх осіб в судове засідання 18.05.2012р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників другого та четвертого позивачів, відповідачів, суд встановив, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріко" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010р. у справі № 14/033-09 за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

У постанові Вищого господарського суду України від 24.04.2012р. у справі № 14/033-09 суд касаційної інстанції вказав на необхідність дослідження судом повного тексту рішення Київської обласної ради від 21.12.1993р. та на необхідність залучення Київської обласної ради до участі у справі.

Крім того, суд касаційної інстанції вказав на необхідність надання юридичної оцінки інформації, яка міститься у документах, зокрема: рішення Виконкому Бориспільської міської ради народних депутатів № 188 від 22.11.1988р., історична довідка архівного відділу Бориспільської міської ради за № 24-39/606 від 08.12.2011р.; архівний витяг № 24-13/99 від 22.11.2011р. протоколу № 18 засідання виконкому Бориспільської районної ради народних депутатів трудящих Бориспільського району Київської області Української РСР від 26.12.1967р.; акт робочої комісії по прийманню банно-прального комбінату в м. Бориспіль від 27.02.1973р.; протокол № 15 виконкому Бориспільської районної ради народних депутатів трудящих Бориспільського району від 02.08.1973р.; архівний витяг історичної довідки архівного відділу Бориспільської міської ради за № 24-39/611 від 08.12.2011р.; рішення виконкому Бориспільської міської ради № 24-39/622 від 12.12.2011р., з яких вбачається, що спірне рішення банно-прального комбінату було введено в експлуатацію Бориспільським комбінатом комунальних підприємств у 1973 році та з того часу знаходилось у його повному господарському віданні, а отже станом на 1993 рік приміщення банно-прального комбінату не входило до складу майна Державного комунального виробничо-комерційного підприємства побутового обслуговування населення переданого Київською обласною радою у власність Бориспільській районній раді згідно рішення п'ятнадцятої сесії двадцять першого скликання Київської обласної ради народних депутатів від 21.12.1993р.

Суд встановив, що факти, на які посилається заявник при обґрунтуванні своєї заяви та вказані у постанові Вищого господарського суду України від 24.04.2012р. у справі № 14/033-09, не є нововиявленими обставинами у розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" № 17 від 26.12.2011р. до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Відповідно до абз. 8, 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" № 01-08/204 від 09.04.2009р. нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Рішенням п'ятнадцятої сесії двадцять першого скликання Київської обласної ради народних депутатів „Про перелік об'єктів комунальної власності області, які додатково передаються до комунальної власності районів і м. Бровари" від 21.12.1993р. вирішено передати додатково з обласної комунальної власності до власності районів і м. Бровари об'єкти згідно з додатком: Бориспільський район -Державне комунальне виробничо-комерційне підприємство побутового обслуговування населення за адресою: вул. Київський шлях, 79, м. Бориспіль. Вказана обставина встановлена рішенням господарського суду Київської області від 17.09.2010р. у справі № 14/033-09.

Як слідує із заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, перший відповідач як на нововиявлені обставини посилається на те, що оскільки ТОВ „Іріко" не було учасником справи № 19/028-10, воно не знало, що аналогічний за змістом позов прокурора відхилений судом, а також не мало в наявності належним чином засвідченої копії рішення Київської обласної ради 15 сесії XXI скликання від 21 грудня 1993 року б/н про перелік об'єктів комунальної власності, які додатково були передані до комунальної власності районів і м. Бровари, з додатком, яку адвокат заявника отримав тільки 17.11.2011р., як і копію розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 757 від 30.12.2000р. та копію Статуту ТОВ „Бориспільпобутсервіс".

Проте, вказані обставини не можуть бути визнані судом нововиявленими в силу наведених вище вимог ст. 112 ГПК України, оскільки судом досліджувалося вищезазначене рішення Київської обласної ради, йому було надано юридичну оцінку, а відтак про даний доказ було відомо суду та особі, яка звернулася із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленою обставиною.

Поряд з цим, слід зазначити, що обставини, на які заявник посилається як на нововиявлені, не створюють можливості протилежного вирішення даної справи по суті спірних правовідносин.

Водночас необізнаність першого відповідача, за його твердженням, з наявністю рішення у справі № 19/028-10 за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю „Бориспільпобутсервіс", Фізичної особи -підприємця ОСОБА_10, Бориспільської міської ради Київської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального підприємства Бориспільської районної ради „Житлово-комунальний комбінат", за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства „Бориспільське бюро технічної інвентаризації", про скасування рішення, визнання недійсними договорів, визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння, не є обставиною, оцінка якої вплинула б на вирішення судом спору у даній справі. Відтак, існування судового рішення у справі № 19/028-10 з наведеним вище предметом спору не може вважатися нововиявленою обставиною щодо предмету спору у даній справі № 14/033-09.

Посилання заявника на те, що під час вирішення спору по суті у суді першої та апеляційної інстанцій повний текст рішення Київської обласної ради від 21.12.1993р. був відсутній та не досліджувався судами спростовується наявним у матеріалах справи рішенням п'ятнадцятої сесії двадцять першого скликання Київської обласної ради народних депутатів „Про перелік об'єктів комунальної власності області, які додатково передаються до комунальної власності районів і м. Бровари" від 21.12.1993р. (а.с. 19-20, т. 1) та змістом рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010р. (а.с. 66-80, т. 2) і постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011р. (а.с. 98-106, т. 3).

Окрім того, надання суду документів, отриманих адвокатом першого відповідача 17.11.2011р., тобто більш ніж через рік після прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі, не може вважатись нововиявленою обставиною щодо вказаного рішення, оскільки у даному випадку обставини справи мали б встановлюватися на підставі доказів, які не були своєчасно подані стороною. Крім того, як зазначалося вище, однією з обов'язкових підстав наявності або відсутності нововиявлених обставин є те, що такі обставини не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що факти, які покладені першим відповідачем в основу заяви про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, за своєю правовою природою не є нововиявленими обставинами, оскільки за змістом не спростовують фактів, які було покладено в основу судового рішення.

При цьому, існування інших фактичних даних, що в установленому порядку спростовували б усі факти та обставини, які було покладено в основу судового рішення у даній справі, заявником суду не доведено.

З огляду на наведене, обставини, викладені у заяві ТОВ „Іріко" про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами, не є підставою для зміни або скасування рішення у справі № 14/033-09 за правилами розділу XIII ГПК України.

Відповідно до вимог ст. 114 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами це рішення суду може бути залишено судом без змін, змінено або скасовано.

Доводи представника заявника на те, що постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2012р. у справі № 14/033-09 встановлено, що викладені в заяві обставини є нововиявленими та істотними для вирішення даної справи і можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену господарським судом першої інстанції у рішенні від 17.09.2010р. є преюдиційними фактами у розумінні ст. 35 ГПК України спростовується наступним.

Згідно ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Таке ж значення для господарського суду має вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Що ж до рішення суду з цивільної справи, яке набрало законної сили, то встановлені ним факти, які мають значення для вирішення спору, не підлягають доведенню перед господарським судом незалежно від суб'єктного складу сторін даної цивільної справи. Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір. За змістом частини другої статті 35 ГПК та частини десятої статті 38 Закону України „Про третейські суди" факти (обставини), встановлені рішенням третейського суду, не мають преюдиціального значення для господарського суду, в тому числі і у розгляді ним справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у третейському провадженні. Не надається преюдиціального значення також фактам (обставинам), зазначеним: у скасованих судових рішеннях (а в разі часткового скасування таких рішень - у скасованих їх частинах); у судових рішеннях касаційної інстанції, оскільки останню не наділено правом, зокрема, встановлювати або вважати доведеними обставини і вирішувати питання, пов'язані з доказуванням (частина друга статті 111-7 ГПК), - за винятком випадків, коли касаційна інстанція, скасувавши рішення попередніх судових інстанцій, прийняла нове рішення на підставі встановлених ними обставин (п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" № 18 від 26.12.2011р.).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неможливість встановлення постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2012р., якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріко" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010р. у справі № 14/033-09 за нововиявленими обставинами направлено на новий розгляд, преюдиційних фактів у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю „ Іріко" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010р. у справі № 14/033-09 за нововиявленими обставинами є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду залишається без змін.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 112-114 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріко" про перегляд рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010р. у справі № 14/033-09 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010р. у справі № 14/033-09 залишити без змін.

2. Копію ухвали надіслати Бориспільському міжрайонному прокурору Київської області, третьому та четвертому відповідачам і третім особам.

Суддя П.В. Горбасенко

Суддя Горбасенко П.В.