Рішення

від 16.05.2012 по справі 5020-224/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року справа № 5020-224/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Інтерстройпрогрес»

(пр-кт Київський, буд. 36-Д, м. Донецьк, 83054)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ариол»

(Георгієвська Балка, буд. ВОХР, кв. 19, м. Севастополь, 99043)

про стягнення 12 255,00 грн.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, довіреність №1 від 20.03.2012;

відповідача -ОСОБА_3, довіреність б/н від 10.04.2012

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Інтерстройпрогрес»звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ариол»про стягнення заборгованості у сумі 12255,00 грн, з яких: 10000,00 грн -основний борг, 2255,00 грн -пеня.

Позивач, з посиланням на статті 173, 174, 193 Господарського процесуального кодексу України, статті 509, 530, 610, 612, 837 Цивільного кодексу України обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором № 45 від 21.07.2010 в частині оплати за виконані роботи по нанесенню полімерного покриття підлоги та ремонту кровельного покриття на об'єкті.

Ухвалою від 01.03.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов, вважає, що, оскільки відповідачем не надано доказів виконання робіт та виставлення вимог, факт наявності боргу у сумі 10000,00 грн не підтверджується (арк.с. 60).

16.05.2012 представник відповідача надав суду письмове клопотання в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору, оскільки вважає, що ніяких прав та інтересів позивача не порушено.

Представник позивача заперечував проти припинення провадження у справі.

Зазначене клопотання представника відповідача залишається судом без задоволення, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; відсутній предмет спору; є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Перелік підстав припинення провадження у справі є вичерпним, тобто провадження у справі не може бути припинене з підстав, не передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що судом не встановлено обставин, з яких провадження у цієї справі має бути припинено, заявлене представником відповідача клопотання про припинення провадження у справі є необґрунтованим.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 16.05.2012 суд, у порядку статті 82 1 Господарського процесуального кодексу України, вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення, оголосивши орієнтований час проголошення рішення -17 годин 00 хвилин 16.05.2012. Одразу після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.07.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ариол» (далі -Замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Інтерстройпрогрес»(далі -Виконавець) був укладений договір № 45 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого Виконавець зобов'язується виконати по завданню Замовника з використанням своїх матеріалів, згідно додаткам №1, 2, роботи по нанесенню полімерного покриття підлоги та ремонту кровельного покриття на об'єкті «ПСК Термінал», розташованого за адресою: м. Севастополь вул. Хрустальова, 76-Ж/1 (арк. с. 8-11).

Попередня договірна ціна, визначена у кошторисі згідно з Додатком №1, який є невід'ємною частиною договору, складає 178 191,00 грн (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 2.2 Договору, договірна ціна є динамічною та може бути змінена за згодою сторін при внесенні змін до складу та об'єму робіт шляхом підписання додаткових угод до цього Договору.

Відповідно до пунктів 3.2 - 3.3 Договору до початку виконання робіт Замовник перераховує на рахунок Виконавця передоплату в розмірі 30% від вартості робіт та 100% від вартості матеріалів за Додатком №1, що складає 125 685,40 грн у тому числі ПДВ 20% 20947,57 грн. Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється Замовником в продовж 5 банківських днів після підписання акту прийому - передачі робіт та складає 70% від вартості робіт за Додатком №1, що складає 52505,60 грн, у тому числі ПДВ 20% - 8750,93 грн.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що Замовник у продовж 5 днів повинен прийняти роботи або дати мотивовану відмову. У разі, якщо мотивована відмова у письмовому вигляді від Замовника не надійшла протягом 5 днів, акти виконаних робіт вважаються підписаними, а роботи прийнятими.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами і діє до повного виконання зобов'язань за цим Договором (пункт 10.3 договору).

Позивачем на адресу відповідача 18.11.2011 була надіслана претензія з вимогою сплатити заборгованість за договором № 45 від 21.07.2010 у розмірі 10000,00 грн, яка була отримана відповідачем 23.11.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та залишена відповідачем без задоволення (арк. с. 28-29).

09.12.2011 на адресу відповідача було надіслано Акт №1 прийому виконаних будівельних робіт до Договору за липень 2010 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, відповідно до якої вартість виконаних робіт складає 172812,14 грн. (арк. с. 20-22, 70).

На виконання умов Договору відповідачем на рахунок позивача було сплачено 162 812,14 грн, що підтверджується виписками з особливого рахунку позивача, які містяться у матеріалах справи (арк. с. 25 -27).

Слід зазначити, що підставою для перерахування грошових коштів на рахунок позивача є рахунки-фактури, в яких, у свою чергу, є посилання на договір № 45 від 21.07.2010.

Станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем складає 10000,00 грн. і залишається непогашеною, що і стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з позовом стягнення боргу за договором підряду, позивач в підтвердження факту виконання робіт надав Акт №1 прийому виконаних будівельних робіт до Договору за липень 2010 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт на суму 172812,14 грн.

Проте, зазначений акт виконаних робіт та довідка про вартість виконаних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «Ариол» підписані не були.

Частиною другою статті 317 Господарського кодексу України передбачено, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, підтвердженням виконання договору підряду є передача результату робіт замовникові.

Згідно з частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вбачається з опису вкладення у цінний лист, 09.12.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислово-будівельна компанія «Інтерстройпрогрес»на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ариол»надісланий акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2010 року та довідка про вартість виконаних робіт.

Даний лист був направлений на адресу: 99043, м.Севастополь, Георгієвська Балка, буд. ВОХР, кв. 19.

У пункті 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»).

Положеннями частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Ариол»є: 99043, м.Севастополь, Георгієвська Балка, буд. ВОХР, кв. 19.

За таких обставин, суд дійшов висновку про належне направлення на адресу відповідача акту прийму виконаних будівельних робіт.

Враховуючи, що відповідач протягом 5 днів не звернувся до позивача із мотивованою відмовою від прийняття виконаних робіт, акти виконаних робіт вважаються підписаними, а роботи прийнятими, в порядку, передбаченому пунктом 8.2 Договору.

Відповідно до статті 845 Цивільного кодексу України підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.

Отже, оскільки попередня договірна ціна, узгоджена сторонами у кошторису, що є додатком № 1 до Договору № 45 від 21.07.2010, виявилася більшою, ніж фактичні витрати підрядника, суд, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, вважає обґрунтованим вимоги позивача щодо стягнення із відповідача 10000,00 грн., як заборгованості по сплаті виконаних робіт за Договором № 45 від 21.07.2010.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 10000,00 грн та залишається непогашеною.

На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що докази погашення відповідачем наявної заборгованості відсутні, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ариол»на користь позивача заборгованості за Договором №45 від 21.07.2010 в розмірі 10 000,00 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивач просить також стягнути з відповідача пеню за період з вересня 2010 року по лютий 2012 року у розмірі 2255,00 грн.

В ході судового засідання, яке відбулося 16.05.2012, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахованої пені у сумі 2 255,00 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 6.2 Договору за порушення строків оплати робіт Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,5% від розміру невиконаних грошових зобов'язань, за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені, складений позивачем у позовний заяві, суд визнав цей розрахунок невірним, оскільки він складений з порушенням вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та із невірним визначенням періоду прострочення відповідачем

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 1149 від 12.12.2007, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19.12.2007 за №1383/14650 (далі -Нормативи), визначено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день (пункт 4.2 Нормативів).

Враховуючи, що довідка вартості виконаних робіт та акт приймання - передачі робіт були надіслані позивачем на адресу відповідача 09.12.2011, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України, положень пунктів 4.1, 4.2 Нормативів та положень пункту 3.3. Договору, якім передбачено, що остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником в продовж 5 банківських днів після підписання акту прийому - передачі робіт, строк виконання зобов'язання за договором № 45 від 21.07.2010 закінчився 27.12.2011, тому період за який має бути нарахована пеня є з 28.12.2011 по 23.02.2012 (день звернення позивача до суду із позовною заявою згідно відбитку штампу установи поштового зв'язку на конверті).

Розрахунок пені повинен здійснюватися за формулою: (за формулою: сума боргу х ставку пені у відсотках за день прострочення х кількість днів прострочення виконання зобов'язання), з урахуванням вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, умов Договору щодо строків здійснення платежів, у межах позовних вимог та з використанням наступних даних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 10 000,00 28.12.2011 -23.02.2012 58 7.7500 % 0.042 %* 246,30 грн

Оскільки сума пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за Договором за період з 28.12.2011 по 23.02.2012 склала 246,30 грн, позовні вимоги в частині стягнення суми пені підлягають задоволенню частково, у сумі 246,30 грн.

Отже, враховуючи все вищезазначене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10 246,30 грн, з яких: 10 000,00 грн. -основна заборгованість, 246,30 грн -пеня.

Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ариол" (Георгієвська Балка, буд. ВОХР, кв. 19, м. Севастополь, 99043 код ЄДРПОУ 31338910, р/р 2606138 в ПАТ «ПУМБ», МФО 308092 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельна компанія "Інтерстройпрогрес" (пр-кт Київський, буд. 36-Д, м. Донецьк, 83054, код ЄДРПОУ 35374684, р/р 26006962485386 в ПАТ «ПУМБ», в м. Донецьку, МФО 334851) 10 246,30 грн, з яких: 10 000,00 грн -основний борг, 246,30 грн -пеня , а також судовий збір у розмірі 1 345,69 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 21.05.2012.

СуддяпідписО.О.Єфременко