Постанова

від 08.05.2012 по справі 11/96

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 року Справа № 11/96

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бучинська Г.Б.

судді Дужич С.П. ,

судді Саврій В.А.

при секретарі Кнапець М.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 ( довіреність № б/н від 05.01.2012 р. )

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 20.01.2012 р.)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ПП "ВАЛком-монтаж" на рішення господарського суду Житомирської області від 05.03.12 р. у справі № 11/96 (суддя Маріщенко Л.О.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський фарфоровий завод"

до Приватного підприємства "ВАЛком-монтаж"

про стягнення 13 530 000,00 грн.

за зустрічним позовом Приватного підприємства "ВАЛком-монтаж"

до ТОВ "Баранівський фарфоровий завод"

про зобов'язання прийняти виконані будівельні роботи за договором підряду № 14/09/07 у капітальному будівництву, шляхом спонукання до підписання актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт

ВСТАНОВИВ :

ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" (Житомирська обл., Баранівський р-н, м. Баранівка, вул. Леніна, 55; надалі -позивач) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою (т. 1, а.с. 2-6) до ПП "ВАЛком-монтаж" (м. Коростень, вул. Пацаева, 3) про стягнення 13 530 000 грн. збитків, понесених в результаті перерахування попередньої оплати по договору підряду № 14/09/07 від 14.09.07р.

Відповідачем подано до суду зустрічний позов до ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" про зобов'язання прийняти виконані будівельні роботи за договором підряду № 14/09/07 у капітальному будівництві, шляхом спонукання до підписання актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт.

Ухвалою суду від 08.06.10р. зустрічний позов був прийнятий до розгляду спільно з первісним позовом (т. 1, а.с. 156).

Рішенням господарського суду Житомирської області від 05.03.12 р. (т. 2, а.с. 24-26) первісний позов задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлено, що 14 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір підряду у капітальному будівництві. На виконання умов договору позивачем були здійснені авансовані платежі на загальну суму 13 530 000 грн.

У зв'язку з відсутністю документації на початок будівельно-монтажних робіт будівельний майданчик (фронт робіт) Підряднику не передавався. При цьому, відповідачем не доведено належними засобами доказування, що в нього була відсутня можливість виконати роботи.

Суд першої інстанції зауважує, що спонукання відповідача за зустрічним позовом підписати акти виконаних робіт суперечить способам захисту господарських прав та інтересів.

Суд задовільнив первісний позов та відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Не погоджуючись з винесеним рішенням господарського суду першої інстанції, ПП "ВАЛком-монтаж" звернулось з апеляційною скаргою (т. 2, а.с. 36-38) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 5 березня 2012 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задоволити зустрічний позов.

Скаржник звертає увагу на те, що для здійснення будівельних робіт та керуючись п. 8.1 Договору ПП "ВАЛком-монтаж" залучив в якості субпідрядника Мале приватне підприємство "Атлант Будсервіс", роботи були виконані ним на суму 491 293, 95 грн. Враховуючи викладене, можна зробити висновок, що майданчик фактично був переданий ПП "Валком-монтаж" для здійснення ним будівельних робіт згідно Договору підряду у капітальному будівництві від 14.09.07 р..

Судом першої інстанції не з'ясована вартість робіт проведених відповідачем на будівельному майданчику, щоб цю вартість можна було б співставити з тими коштами, що були перераховані первісним позивачем за виконання цих робіт, що б дало можливість прийняти вірне рішення по справі.

Крім того, скаржник зазначає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ч. 2 ст. 16 ЦК України та п. 2 ст. 20 ГК України, порушено п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України, оскільки суд не з'ясував обставин, що мають значення для справи.

В судове засідання від 25.04.12 р. представник відповідача не з'явився, розгляд справи відкладено на 08.05.12 р.

При цьому, в судовому засідання від 08.05.12 р. представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 05.03.12 р.

В судовому засіданні від 08.05.12 р. представник позивача (за первісним позовом) заперечив проти доводів наведених в апеляційній скарзі.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

14 вересня 2007 року між позивачем (за первісним позовом; замовник) та відповідачем (за первісним позовом; підрядник) укладено договір підряду № 14/9/07 у капітальному будівництві (надалі Договір; т. 1, а.с. 12-17).

Відповідно до п. 1.1 Договору, відповідач прийняв на себе обов'язок по замовленню виконати і здати позивачу у встановлений Договором підряду строк закінчення робіт - об'єкт будівництва.

У відповідності з п. 1.1.1 Договору, підряду зобов'язався розробити проект об'єкту, кошторисну документацію, у відповідності з технічним замовленням замовника, а у подальшому виготовити металеву конструкцію, у відповідності до проектної документації та умов Договору підряду (п. 1. 1.2), доставити її на будівельний майданчик (п. 1.1. 3) і виконати монтажні та будівельні роботи (п.1. 1.4).

Згідно п. 2.1 Договору, підрядник почне виконання робіт з розробки проектної документації на наступний день з моменту виконання замовником обов'язку відносно передоплати на розрахунковий рахунок підрядника в розмірі 835 000 грн.

У відповідності п. 2.2. Договору, строк виконання робіт 250 днів з моменту початку будівництва при умові: наявності дозволу на початок будівельно-монтажних робіт на будівельному майданчику; готовності будівельного майданчику до будівельно-монтажних робіт (енергозабезпечення); виконання зобов'язань замовником відносно розрахунків.

Договірна ціна робіт була встановлена у розмірі 16 080 000, 00 грн. (п. 3.1).

З графіку проведення робіт та оплати (т. 1, а.с. 18) вбачається, що датою передоплати було встановлено 28.09.2007 року, а дата закінчення робіт 15.04.2008 року.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу дії статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності зі статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України та частиною 7 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, п. 6.2 Договору, підрядник був зобов'язаний надати замовнику проект протягом 30 днів після підписання Договору підряду.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, апеляційний суд зауважує, що проект підготовлений відповідачем не був, погодження державної експертизи не проходив, а тому дозвіл на початок будівельних та монтажних робіт не було отримано.

Суд зауважує, що відповідно до п. 47 Загальних умов виконання та укладання договорів підряду у капітальному будівництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668 забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією, її погодження з уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування, а також проведення в установленому порядку експертизи цієї документації здійснюється замовником. Договором підряду такі зобов'язання повністю або частково можуть покладатися на підрядника.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з відсутністю документації на початок будівельно-монтажних робіт будівельний майданчик (фронт робіт) відповідачу не передавався, як це передбачено п. 69 Загальних умов виконання та укладання договорів підряду у капітальному будівництві, в якому зазначено, що будівельний майданчик (фронт робіт) надається підряднику замовником в порядку, визначеному договором підряду, і оформлюється відповідним актом. Організація виконання робіт повинна відповідати проектно-технологічній документації ( проект організації будівництва та проект виконання робіт), склад і зміст якої визначається нормативними документами та договором підряду.

Враховуючи, що у відповідності до ст.. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами, суд не бере до уваги твердження скаржника щодо передання будівельного майданчику, оскільки той знаходиться на території заводу, доступ до якої здійснюється через прохідну, оскільки відсутній відповідний акт передання.

У відповідності до п. 50 Загальних умов виконання та укладання договорів підряду у капітальному будівництві, підрядник, у будь - якому випадку (навіть при підготовці проектної документації Замовником) зобов'язаний перевірити комплексність і відповідність документації вимогам. Можливість покладення на підрядника обов'язку по підготовці проектної документації може бути покладена на підрядника у відповідності до п. 4 розділу Укладання Договору підряду Загальних умов виконання та укладання договорів підряду у капітальному будівництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668.

Апеляційний суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, а саме: виписку АБ "Діамант" від 04.10.2007 року 835 000,00 грн., платіжне доручення ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" № 04/679 від 02.04.2008 р., виписку АКБ "Східно-Європейський банк" від 03.04.2008 р. на суму 1 250 000, 00 грн., платіжне доручення ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" № 04/801 від 17.04.2008 р. на суму 50000,00 грн., платіжне доручення ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" № 04/810 від 18.04.2008 р. на суму 100 000,00 грн., виписки АБ "Діамант" від 06.05.2008 р. на суму 900 000, 00 грн., виписку АБ "Діамант" від 14.05.2008 р. на суму 1 900 000,00 грн., виписку АБ "Діамант" від 03.06.2008 р. на суму 2 000 000,00 грн., виписку АБ "Діамант" від 05.08.2008 р. на суму 800 000, 00 грн., платіжне доручення ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" № 06/1231 від 20.06.2008 р. на суму 80 000, 00 грн., платіжне доручення ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" № 06/1233 від 20.06.2008 р. на суму 720 000, 00 грн., виписку АБ "Діамант" від 22.09.2008 р. на суму 55 000, 00 грн., платіжне доручення ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" № 09/1944 від 22.09.2008 р. на суму 345 000, 00 грн., виписку АБ "Діамант" від 01.09.2008 р. на суму 1 000 000, 00 грн., виписку АБ "Діамант" від 23.09.2008 р. на суму 180 000,00 грн., платіжне доручення ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" № 09/2009 від 26.09.2008 р. на суму 30 000, 00 грн., виписку АБ "Діамант" від 26.09.2008 р. на суму 920 000, 00 грн., платіжне доручення ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" № 10/2362 від 29.10.2008 р. на суму 700 000,00 грн., виписку АБ "Діамант" від 14.11.2008 р. на суму 440 000,00 грн., виписку АБ "Діамант" від 17.11.2008 р. на суму 100 000,00 грн., виписку АБ "Діамант" від 12.12.2008 р. на суму 50 000,00 грн., платіжне доручення ТОВ "Баранівський фарфоровий завод" № 12/2842 від 18.12.2008 р. на суму 70 000, 00грн., виписку АБ "Діамант" від 18.12.2008 р. на суму 130 000,00 грн., приходить до висновку, що на виконання умов договору позивачем були здійснені авансовані платежі на загальну суму 13 530 000 грн..

У відповідності до аб. 6 п. 3 Загальних умов виконання та укладання договорів підряду у капітальному будівництві, закінчені роботи, роботи виконані підрядником у відповідності до Договору підряду проектної та кошторисної документації, тобто будь - які роботи виконані не згідно проекту не можуть вважатися закінченими.

Враховуючи вищевказане, суд погоджується з тим, що оскільки роботи згідно договору виконані відповідачем не були, то діями підрядника були нанесені позивачу збитки, як витрати зроблені управленою стороною (ч. 2 ст. 224 ГК України), які позивач оцінює у сумі 13 530 000, 00 грн., що були сплачені ним на виконання умов договору.

При цьому суд оцінює критично твердження відповідача за первісним позовом щодо неврахування судом першої інстанції при розгляді справи акта виконаних робіт від жовтня 2007р. та довідки про вартість виконаних робіт (а.с. 151-153), оскільки дані документи не свідчать про виконання робіт безпосередньо по договору від 14.09.2007р.

Крім того, у відповідності до умов договору від 14.09.2007р., зокрема п. 2.1 підрядник починає виконання робіт з моменту виконання замовником зобов'язань щодо зарахування передоплати на розрахунковий рахунок підрядника в розмірі 835 000, 00 грн., а відтак сплачені кошти в розмірі 835 000 грн. (банківська виписка а.с. 19) не можуть слугувати беззаперечним доказом здійснення оплати за виконані роботи по акту від жовтня 2007р.

Разом з тим, розділом 13 п. 13.1 Договору, передбачені розрахунки поетапними платежами.

Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що оскільки метою договору є об'єкт будівництва у цілому, який повинен відповідати вимогам, які передбачені діючим законодавством України, то вся оплата, що була здійснена у рамках даного Договору підряду, оцінюється, як авансова, що підтверджується відсутністю Актами здавання - приймання виконаних робіт, підписаними двома сторонами Замовником та Підрядником.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

У відповідності з п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 18.2 передбачено, що договір Підряду припинив свою дію 15.04.2008 року.

Відповідно до п. 3 ст. 847 ЦК України, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника про наявність обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд констатує те, що ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів того, що підрядником було надіслано на адресу замовника лист про наявність будь-яких обставин, що можуть зашкодити виконанню робіт, а тому апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що відповідач не довів належними засобами доказування, відсутність можливості виконати роботи.

У відповідності з ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

На підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 2 статті 883 ЦК України передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України, особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; у розумінні цієї статті Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частини 1 статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Враховуючи вищеописане, суд приходить до висновку, що збитками є витрати, зроблені управленою стороною, у даному випадку це 13 530 000, 00 грн.

Відповідно статті 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно зі статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Враховуючи усе вищеописане, суд приходить до висновку, що позивачем (за первісним позовом) згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, доведено понесені ним збитки відповідно до договору.

Апеляційний суд приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду в цій частині ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Крім того, апеляційний суд не бере до уваги твердження відповідача (за первісним позовом), викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях, що судом першої інстанції при винесенні рішення не враховано поставку елементів металоконструкції вартістю 200 000 грн. згідно видаткової накладної від 31.03.2008 р. та довіреність на отримання товарно матеріальних цінностей (а.с. 148-150), оскільки вказані документи не можуть бути належними доказами виконання робіт за договором підряду, а є правовідносинами купівлі -продажу.

Будь-яких інших доказів виконання робіт за договором підряду відповідачем не надано.

Щодо зустрічних позовних вимог про зобов'язання прийняти виконані роботи шляхом підписання відповідних актів.

13.02.09р. первісному позивачу було надіслано лист із додаванням актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт, однак первісний позивач вказані акти не підписав, а тому позивач (за зустрічним позовом) просить суд спонукати відповідача (за зустрічним позовом) до підписання актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до статтею 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого, немайнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положенням ст. 20 ГК України, якими визначено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що серед переліку наведених статей відсутній такий спосіб захисту права, як спонукання до підписання акта виконаних робіт. При цьому, відсутній і механізм виконання такого рішення суду.

Рівненський апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо правомірності застосування ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, а отже суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що спонукання відповідача (за зустрічним позовом) підписати акти виконаних робіт суперечить способам захисту господарських прав та інтересів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому залишає оскаржуване рішення в цій частині без змін.

Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

У відповідності до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача (за первісним позовом) у справі.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 05.03.12 р. у справі №11/96 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного підприємства "ВАЛком-монтаж" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 11/96 повернути на адресу господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.