Постанова

від 24.05.2012 по справі 17/328-10/171-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2012 р. Справа № 17/328-10/171-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо кондитерський комбінат "Нивки" від позивача: не з'явились від відповідача: Цимбал В.А. на рішенняГосподарського суду Київської області від 20.12.2011 року та постановуКиївського апеляційного господарського суду 27.02.2012 року у справі№ 17/328-10/171-11 за позовомВідкритого акціонерного товариства "Банк Біг Енергія" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо кондитерський комбінат "Нивки" простягнення 1 145 003, 79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Банк Біг Енергія" (далі позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо кондитерський комбінат "Нивки" (далі відповідач) про стягнення 604 560,35 грн. -заборгованість по кредиту; неповернуті проценти по кредиту в сумі 127 772,75 грн.; пеня по основній сумі кредиту на яку вчинено виконавчий напис від 28.04.2011 року за період з 28.10.2010 року по 27.04.2011 року -132 953, 25 грн.; пеня по нарахованих процентах по кредиту на які вчинено виконавчий напис від 28.04.2011 року за період з 28.04.2010 року по 27.04.2011 року -38 017,63 грн.; пеня по основній сумі кредиту несплаченої різниці (604 560 грн.) за період з 09.02.2011 року по 09.08.2011 року -46 725, 06 грн.; пеня по нарахованих процентах по кредиту несплаченої різниці -127 722, 75 грн.; за період 09.02.2011 року по 09.08.2011 року -9 875, 26 грн.; індекс інфляції в розмірі 185 099, 49 грн. (розрахунок індексу інфляції вирахуваний від суми 1 720 238, 79 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 20.12.2011 року позовні вимоги задоволені частково, а саме з відповідача підлягає стягненню 10 839, 86 грн. заборгованості по процентам; 10 704, 89 грн. -пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом; 185 099, 49 грн. -витрати від інфляції.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач не подав суду доказів погашення суми заборгованості в розмірі 2 212 136, 49 грн. на яку був вчинений виконавчий напис нотаріуса. На день розгляду справи відповідачем не погашено заборгованість по кредиту в сумі 1 720 238, 79 грн. (частина заборгованості за кредитом), але на дану суму заборгованості нотаріусом вчинено виконавчий напис. Судом застосовано п.2.6 Кредитного договору щодо стягнення процентів та п.2.4 Договору щодо стягнення пені. Щодо стягнення 185 099, 49 грн. судом застосована ч.2 ст.625 ЦК України.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні його вимог. Тобто фактично, відповідач оскаржує судові рішення в частині задоволених судом позовних вимог позивача.

В своїй касаційній скарзі відповідач звертає увагу на наступні обставини: станом на 26.02.2010 року дебіторська заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 1 720 238,79 грн. та на яку приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис нотаріуса разом з відсотками.

Відповідач вважає, що ліквідатор банку (позивач) має право пред'являти вимоги третім особам лише щодо стягнення дебіторської заборгованості. Суди не прийняли до уваги, що відповідачем було виконане зобов'язання за кредитним договором в сумі 604 560,35 грн. Відповідач вважає, що в даному випадку мала місце прострочення виконання зобов'язання кредитором.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

18.07.2008 року між сторонами у справі укладений кредитний договір № 70708К98. Згідно якого відповідач - позичальник (далі Договір).

Предметом договору є надання позивачем відповідачу кредиту у формі поновлювальної безвідкличної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 3 000 000 грн. Остаточний термін погашення кредиту 16.07.2010 року (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.3; 2.4; 2.6 Договору проценти нараховуються банком щомісячно, в останній день розрахункового місяця та в останній день користування кредитом на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів в періоди нарахування процентів. Нараховані проценти відповідач щомісячно сплачує банку з 01 по 07 число наступного за розрахунковим місяцем та в останній день користування кредитом. Проценти нараховуються та сплачується до повного виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до п.8.2 Договору за порушення строків повернення кредиту та /або сплати процентів відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення платежу.

27.08.2008 року між сторонами були внесені зміни до Договору, згідно до яких збільшено ліміт кредитування відповідача.

28.07.2008 року між сторонами у справі укладено іпотечний договір предметом якого були будівлі, що знаходяться за адресою: м. Чернігів, вул. Інструментальна, 30. Загальна площа предмету іпотеки складає 5 595,9 кв.м. договір іпотеки забезпечує вимоги позивача, які випливають з Договору. Предмет іпотеки оцінений сторонами -12 877 010 грн.

22.02.2010 року між позивачем, відповідачем та ОСОБА_5 укладений договір поруки № 7071ОП01, згідно до якого поручитель (ОСОБА_6) зобов'язується перед позивачем відповідати в розмірі 604 000 грн. за зобов'язаннями відповідача, що випливають з Договору.

До матеріалів справи (а.с. 61-62) залучена копія рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07.07.2010 року у цивільній справі № 2-011082/10 за позовом ОСОБА_6 до ВАТ "Банк Біг Енергія" про визнання зобов'язання виконаним. Згідно рішення у зазначеній цивільній справі позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені та визнано, що ОСОБА_6 свої зобов'язання за кредитним договором № 70708 К 98 виконав (26.02.2010 року, шляхом перерахування 604 560, 35 грн.). Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва від 21.04.2011 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07.07.2010 року залишено без змін (а.с. 58-59).

Враховуючи викладене, суди обґрунтовано прийшли до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача у даній справі в частині стягнення заборгованості у сумі 604 560,35 грн.

28.04.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нерухоме майно, яке було предметом іпотеки, укладеним сторонами у справі в забезпечення виконання Договору відповідачем.

Згідно до виконавчого напису за рахунок коштів, отриманих від реалізації зазначених у виконавчому напису об'єктів нерухомості задовольняються вимоги позивача у розмірі 1 720 238 грн. -сума кредиту та 491 898 грн. -несплачені відсотки за період з 01.02.2010 року по 20.04.2011 року -разом це становить загальну суму заборгованості 2 212 136 грн.

Як вбачається з виконавчого напису відсотки нараховані з суми основної заборгованості 1 720 238 грн.

Докази того, що виконавчий напис виконаний за рахунок майна, яке було предметом договору іпотеки та зазначено у виконавчому написі в матеріалах справи відсутні.

Зібрані у справі матеріали та розрахунок позовних вимог свідчать про те, що фактично заборгованість за кредитом складається з суми 1 720 238 грн., яка не погашена відповідачем та суми у розмірі 604 560, 35 грн., яку було сплачено поручителем в рахунок його зобов'язань за договором поруки № НОМЕР_1 01 від 22.02.2010 року.

Як свідчить розрахунок позовних вимог, обчислений позивачем, він складається з суми штрафних санкцій та відсотків обрахованих з заборгованості за кредитом, як в сумі 1 720 238, 79 грн. так і з суми 604 560, 35 грн. Оскільки частина основного зобов'язання виконано поручителем, судом обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог, в частині щодо стягнення пені та процентів обрахованих з суми 604 560,35 грн.

Як вбачається з судових рішень позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по відсоткам у розмірі 10 839, 86 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 10 704, 89 грн. та стягнення інфляційних витрат у розмірі 185 099, 49 грн. задоволені виходячи з їх розрахунку щодо заборгованості у розмірі 1 720 238, 79 грн.

24.02.2010 року відповідно до Постанови правління НБУ № 97 було відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації позивача. Ліквідатором позивача призначено -незалежного експерта ОСОБА_7, яким і підписано позовну заяву.

Відповідно до п.6 ст.92 Закону України "Про банки та банківську діяльність" ліквідатор має повноваження при здійсненні ліквідаційної процедури пред'являти до третіх осіб вимоги про повернення дебіторської заборгованості банку, у тому числі через судові органи.

Згідно Інструкції НБУ "Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку банків України" від 17.06.2004 року № 280 дебіторська заборгованість це сума вимог банку до юридичних та фізичних осіб на певну дату щодо отримання активів, послуг тощо. Тобто в дебіторську заборгованість входить як основна заборгованість за кредитним договором так і відсотки, пеня, яка підлягає стягненню у відповідності до умов договору та інфляційні витрати.

Як зазначено вище позовні вимоги позивача задоволені, з урахуванням часткового виконання зобов'язання за Договором поручителем, а також частково відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафних санкцій та заборгованості по процентах по яких кредитор допустив прострочку.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про те, що доводи викладені в касаційній скарзі не можуть бути прийняті судом до уваги, а судові рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо кондитерський комбінат "Нивки" відмовити .

2. Рішення Господарського суду Київської області від 20.12.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 року у справі № 17/328-10/171-11 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек