Рішення

від 17.05.2012 по справі 5006/32/43пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.05.12 р. Справа № 5006/32/43пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Ширшової Н.О.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 15.05.2012р.

від відповідача: 1. не з'явився

2. не з'явився

3. не з'явився

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегасервис», м. Донецьк

до відповідача: 1. Донецької міської ради, м. Донецьк

2. Виконавчого комітету Донецької міської ради, м. Донецьк,

3. Управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області,

м. Донецьк

про визнання права на оформлення документів для набуття в оренду земельної ділянки

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегасервис», звернувся до господарського суду з позовом до Донецької міської ради, Виконавчого комітету Донецької міської ради та Управління Держкомзему у місті Донецьку Донецької області про визнання права на оформлення документів для набуття в оренду земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він у 2006р. звернувся до Донецької міської ради з клопотанням №16 від 16.10.2006р. про надання в оренду, строком на 49 років, земельної ділянки орієнтовною площею 0,72га, для розміщення об'єкта, а саме адміністративної будівлі та гостьової автостоянки на перехресті бул. Шевченко та вул. Челюскінцев у Ворошиловському районі м. Донецька, зазначене клопотання було прийняте відповідачем 1 до розгляду. Також, посилався на те, що до теперішнього часу письмових відмов від надання земельної ділянки в оренду, від відповідачів, не надходило. За таких обставин, позивач вважає, що ТОВ «Мегасервис» набуло права на оренду, вищевказаної земельної ділянки та право на укладання щодо неї договору оренди землі.

Відповідач 1 в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що позивачем не набуто право на оренду земельної ділянки, оскільки, як свідчать норми діючого законодавства, таке право виникає на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Таке рішення Донецькою міською радою не приймалось, а отже, у позивача не могло виникнути право на оренду земельної ділянки.

Відповідачі 2, 3 відзиву на позовну заяву не надали, в судове засідання не з'явились.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

16.10.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегасервис» звернулось до Донецького міського голови з заявою про виділення земельної ділянки, площею 0,72га, під розміщення об'єкту будівництва, адміністративної будівлі та гостьової автостоянки, строком на 49 років. Питання щодо надання позивачу в оренду земельної ділянки було передано на розгляд до постійної діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів.

Донецька міська рада листом №01/13-6420 від 30.10.2006р. повідомила позивача про необхідність розробити, узгодити та затвердити у встановленому порядку містобудівне обґрунтування розміщення об'єкту.

В подальшому, АТЗТ Територіальний проектний інститут «Донбассгражданпроект» (ліцензія АВ №314395) було розроблено містобудівне обґрунтування розміщення об'єкту містобудівництва адміністративної будівлі та гостьової автостоянки, зі змісту якого, зокрема, вбачається, що розміщення адміністративної будівлі та гостьової автостоянки Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегасервис» можливо на земельній ділянці площею 12546,3 кв.м. Розташування проектованого об'єкту не відноситься до категорії шкідливих та не потребує створення санітарно - захисних норм. Будівництво та експлуатація об'єкту не погіршує екологічний стан навколишнього середовища. Містобудівне обґрунтування дає пропозицію про можливе розташування об'єкта на відведеній земельній ділянці.

За твердженнями позивача, ним були отримані одні з найважливіших документів необхідних для надання земельної ділянки в оренду та укладання відповідного договору оренди, оскільки, виходячи із правового змісту, діючих у той час норм Земельного кодексу України, Правил забудови міста Донецька, Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, рішення органу місцевого самоврядування носить суто підсумковий та формальний характер. Таке рішення лише формалізує фактично набуте зацікавленою особою право оренди земельної ділянки у вигляді єдиного документу - рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки в оренду.

За таких обставин, позивач вважає, що ще в 2006р. набув право на оформлення документів для набуття в оренду відповідної земельної ділянки, оскільки, не отримав від відповідачів, відповідно до норм діючого на той час законодавства, заперечень або відмов.

Згодом, у 2008р. відповідачами було повідомлено позивача про неможливість передачі в оренду земельної ділянки, з огляду на те, що внаслідок внесення змін до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності відбувається виключно на аукціонах.

Отже, на думку позивача в момент звернення до суду з позовом, його права та охоронювані законом інтереси були порушені, оскільки, до правовідносин, які склались між ним та відповідачами неправомірно застосовуються норми діючого законодавства, яки набули чинності після виникнення спірних правовідносин.

Оцінюючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписом ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання за ним права на оформлення документів для набуття земельної ділянки в оренду шляхом укладання прямого договору оренди - є засобом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та закріпленого ст. 152 Земельного кодексу України.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегасервис» до Донецького міського голови) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачем здійснено комплекс підготовчих дій, пов'язаних з реалізацією наданого права на оренду спірної земельної ділянки.

Згідно із ч.1 ст.16 Закону України „Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на час звернення позивача з заявою до Донецького міського голови) особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Таким чином, волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладання договору оренди земельної ділянки реалізується шляхом подання заяви до міського голови.

Прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до ст. 124 Земельного кодексу України, та визначено виключно конкурсні засади передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, не є підставою, що позбавляє позивача пріоритетного права на укладання договору оренди визначеної та погодженої з органом місцевого самоврядування земельної ділянки, оскільки згідно встановленого ст. 5 ЦК України загальноправового принципу ретроактивності закону, гарантованого ст. 58 Конституції України, акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Згідно із зазначеним вище правилом дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.

Таким чином, до спірних правовідносин повинні застосовуватись положення норм земельного законодавства, що діяли на час розроблення та погодження позивачем документів на розміщення об'єкту забудови.

Одночасно, відповідно до ч.6 ст.16 Закону України „Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на час звернення позивача з заявою до Донецького міського голови) проведення відповідними органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування аукціону або конкурсу щодо набуття права оренди земельної ділянки вимагається у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки.

При цьому, як свідчать матеріали справи, стосовно оренди земельної ділянки, розташованої на перехресті бул. Шевченко та вул. Челюскінцев в Ворошиловському районі міста Донецька, була подана тільки одна заявка - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегасервис». Відповідачем вказані обставини не спростовані, доказів подання заявок іншими особами до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи, що позивач є єдиною особою, яка реалізувала своє право звернення, на оренду спірної земельної ділянки, проведення аукціону або конкурсу щодо набуття права оренди спірної земельної ділянки, в порядку ст.16 Закону України „Про оренду землі", ст.124 Земельного кодексу України, яка діяла на момент такого звернення, не вимагається.

Посилання Донецької міської ради на неправомірність позовних вимог у зв'язку із відсутністю відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду спірної земельної ділянки суд вважає безпідставними, враховуючи, що предметом позовних вимог є визнання права позивача на оформлення та підписання документів, необхідних для набуття в оренду земельної ділянки в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегасервис» із заявою до Донецького міського голови.

Тобто, рішенням суду фактично визнається правомірність дій позивача як особи, що може реалізувати своє право на оформлення документів щодо отримання спірної земельної ділянки в оренду, а також визнається, що такі дії проводяться в порядку, встановленому Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі" до внесення у вказані нормативно-правові акти відповідних змін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Донецького міського голови в передбаченому законодавством порядку з заявою про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Мегасервис» в оренду земельної ділянки.

Проте, спочатку Донецька міська рада повідомила позивача про можливість передачі в оренду спірної земельної ділянки, а, в подальшому, зупинила оформлення документів на оренду земельної ділянки.

Таким чином, фактично на момент розгляду справи відповідачем оспорюється та не визнається право позивача на оформлення документів, необхідних для набуття в оренду спірної земельної ділянки в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з заявою до Донецького міського голови.

При цьому, твердження відповідача щодо безпідставності позовних вимог з огляду на відсутність рішення Донецької міської ради про відмову у передачі позивачу в оренду спірної земельної ділянки суд до уваги не приймає, враховуючи, що діяльність органів місцевого самоврядування опосередковується не лише шляхом прийняття обов'язкових для виконання рішень, а тому відмова відповідачів укласти договір оренди земельної ділянки, за висновками суду, є належним доказом порушення органом місцевого самоврядування права позивача на оформлення та підписання документів, необхідних для набуття в оренду спірної земельної ділянки.

Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

За висновками суду, порушені права позивача підлягають захисту способами, передбаченими ст.152 Земельного кодексу України.

Зокрема, згідно з вказаною статтею захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання прав.

При цьому, у такому випадку рішення суду опосередковує не захист вже наявного у особи права, а виступає саме правостворюючим чинником та направлено на захист майнових, охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегасервис», як особи, що вчинила дії, скеровані на оформлення документів, необхідних для набуття в оренду спірної земельної ділянки до набрання чинності Законами України №107-VI від 28.12.2007р., №309-VI від 03.06.2008р., №509-VI від 16.09.2008р.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про правомірність захисту цивільного права позивача у заявлений ним спосіб, визнавши за ним права на оформлення документів для набуття в оренду земельної ділянки строком на 49 років площею 0,72га, розташованої на перехресті бул. Шевченко та вул. Челюскінцев в Ворошиловському районі міста Донецька, для розміщення об'єкта, а саме адміністративної будівлі та гостьової автостоянки, шляхом укладання договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на момент звернення ТОВ «Мегасервис» до Донецької міської ради.

В іншій частині позовних вимог (отримання в оренду земельної ділянки площею 0,54га), суд не вбачає порушеного права позивача, оскільки, жодного доказу про звернення до відповідачів з питань отримання земельної ділянки площею 0,54га в оренду, суду не надано.

При визначенні підвідомчості цієї справи господарським судам суд виходив з того, що між сторонами існує спір про право позивача на укладання договору оренди земельної ділянки. Правовідносини, що склалися між сторонами з приводу визнання за позивачем права на укладення спірного договору оренди, носять договірний характер, при цьому, Донецька міська рада, виступає як власник спірної земельної ділянки, яка, в силу свого статусу та наданих повноважень має право розпоряджатись нею в установленому порядку. Відповідно, відповідач, у спірних правовідносинах не здійснює владних повноважень, а виступає як суб'єкт господарських відносин.

Враховуючи вищевикладене, матеріали справи, надані докази та в силу наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегасервис» до Донецької міської ради про визнання права на оформлення документів для набуття в оренду земельної ділянки строком на 49 років площею 1,26га, розташованої на перехресті бул. Шевченко та вул. Челюскінцев в Ворошиловському районі міста Донецька, для розміщення об'єкта, а саме адміністративної будівлі та гостьової автостоянки, шляхом укладання договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на момент звернення ТОВ «Мегасервис» до Донецької міської ради - підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 16 ЦК України, ст.ст. 1, 16 Закону України «Про оренду землі», ст. 116, 123, 124, 152 Земельного кодексу України, ст.ст.22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегасервис» до Донецької міської ради про визнання права на оформлення документів для набуття в оренду земельної ділянки строком на 49 років площею 1,26га, розташованої на перехресті бул. Шевченко та вул. Челюскінцев в Ворошиловському районі міста Донецька, для розміщення об'єкта, а саме адміністративної будівлі та гостьової автостоянки, шляхом укладання договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на момент звернення ТОВ «Мегасервис» до Донецької міської ради - задовольнити частково.

Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегасервис» (83048, м. Донецьк, вул. Артема, 114, код ЄДРПОУ 32389525) на оформлення документів для набуття в оренду земельної ділянки строком на 49 років площею 0,72га, розташованої на перехресті бул. Шевченко та вул. Челюскінцев в Ворошиловському районі міста Донецька, для розміщення об'єкта, а саме адміністративної будівлі та гостьової автостоянки, шляхом укладання договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на момент звернення ТОВ «Мегасервис» до Донецької міської ради.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення підписано 22.05.2012р.

Рішення набирає законної сили 05.06.2012р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя Сковородіна О.М.