Постанова

від 04.09.2008 по справі 36/86

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/86

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 04.09.2008                                                                                           № 36/86

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:            Тищенко  А.І.

          Бондар  С.В.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Степаненко Г.О. – юрист

від відповідача: представникне з'явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Фільман Гмбх"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.04.2008

 у справі № 36/86 (Трофименко Т.Ю.)

 за позовом                               Дочірнє підприємство "Фільман Гмбх"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна книжкова мережа"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  визнання договору суборенди недійсним

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.04.2008 р. в позові Дочірнього підприємства „Фільман Гмбх” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Національна книжкова мережа” про визнання недійсним договору піднайму нежилого приміщення було відмовлено повністю.

Позивач, не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва від 16.04.2008р., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати рішення оскільки вважає, що викладенні у рішенні висновки не відповідають обставинам справи, а також, що при прийнятті рішення судом не в повному обсязі з‘ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали справи, колегія встановила наступне:

11 квітня 2006 року Ільєнко Олена Михайлівна, Пономарьова Наталія Миколаївна, Більчич Світлана Всеволодівна, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного з Приватним підприємством «Анастасія», посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Гостар Л.А. за реєстровим № 447, придбали у власність в рівних частинах приміщення ательє загальною площею 484,3 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 22.

За договором оренди від 01.06.2006р. Ільєнко Олена Михайлівна, Пономарьова Наталія Миколаївна, Більчич Світлана Всеволодівна передали в строкове платне користування на умовах оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ННП» частину нежилого приміщення загальною площею 200,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 22.

01.06.2006р  Товариство з обмеженою відповідальністю «ННП» за договором піднайму нежилого приміщення на умовах суборенди передало частину нежилого приміщення загальною площею 200,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 22, Товариству з обмеженою відповідальністю «Національна книжкова мережа».

11 серпня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Національна книжкова мережа» (далі відповідач, наймодавець) та Дочірнім підприємством «Фільман Гмбх» (далі позивач, піднаймач) був укладений договір піднайму нежилого приміщення.

Відповідно до умов договору піднайму нежилого приміщення відповідач зобов'язався передати, а позивач - прийняти у тимчасове платне володіння та користування, для розміщення магазину «Оптика «Fielmann» нежиле приміщення загальною площею 76,0 кв.м., яке розташоване за адресою: м.Чернігів, вул. Щорса, 22.

На виконання умов даного договору відповідач передав позивачу обумовлені договором приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі від 15.09.2006р., підписаним представниками сторін.

Строк дії договору сторони обумовили з моменту підписання договору і до 10.08.2007р. (пункт 3.1 договору).

Оскільки заперечень з боку відповідача щодо подальшого користування приміщенням позивачем не було, договір піднайму, укладений між сторонами, від 11.09.2006р. відповідно до положень ст. 764 Цивільного кодексу України було пролонговано.

19.03.2007р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою сторони змінили розмір орендної плати.

16.01.2008р. Дочірнє підприємство „Фільман Гмбх” звернулось до суду  з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Національна книжкова мережа” про визнання недійсним договору піднайму нежилого приміщення від 11.08.2006р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Стаття 203 Цивільного кодексу України містить вичерпний перелік вимог, додержання яких є необхідно для чинності правочину, а саме:

1.          Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2.          Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3.          Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4.          Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5.          Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6.          Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч. З ст. 774 Цивільного кодексу України).

Як вбачається зі змісту оспорюваного договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору оренди (об'єкт оренди, орендна плата, прийом-передачі майна).

Договір від 11.08.2006р укладений між юридичними особами в письмовій формі, підписаний повноваженими особами, обсяг дієздатності яких визначений статутними документами і відповідає вимогам ст. 92 Цивільного кодексу України.

Волевиявлення юридичних осіб на укладення договору оренди стверджується змістом укладеного договору піднайму нежилого приміщення від 11.08.2006р. та подальше волевиявлення сторін по передачі об'єкту оренди, укладення додаткової угоди №1 від 19.03.2007р. до договору піднайму нежилого приміщення від 11.08.2006р., та його фактичного виконання протягом тривалого часу за відсутності претензій з боку жодної сторони.

Доводи позивача про те, що при укладенні договору піднайму від 11.08.2006р. він був введений відповідачем навмисно в оману з приводу замовчування існування істотних обставин, за яких виникла неможливість використання приміщення під магазин, а саме - відсутність належним чином зареєстрованих правовстановлюючих документів, не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Як було встановлено судом, нежиле приміщення загальною площею 484,3 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул. Щорса, 22, належить на праві власності фізичним особам: Більчич С.В., Пономарьовій Н.М., Ільєнко О.М. на праві спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.04.2006р., зареєстрованого Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації 19.04.2006р.

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, спірне приміщення було передане в користування за договором оренди  від 01.06.2006р.ТОВ „Будівельна компанія „НПП”, яке передало його за договором піднайму від 01.06.2006р. відповідачу, який в свою чергу за договором піднайму від 11.08.2008р. передав його позивачу.

З огляду на наявні письмові докази, власники приміщення мали всі права на володіння, користування та розпорядження своїм майном, в тому числі і на передачу частини належного ним приміщення в оренду.

Договір оренди від 01.06.2006р. та договір піднайму від 01.06.2006р. в встановленому законом порядку недійсними не визнано.

В судовому засідання під час здійснення апеляційного провадження представник позивача пояснив, що позивач під час укладення договору піднайму від 11.08.2006р. був обізнаний про договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11.04.2006р.  та подальші договори оренди та піднайму.

Твердження позивача про те, що відповідач не надав йому пакету документів на отримання торгового патенту є безпідставними і такими, що судом не приймаються до уваги, оскільки позивач як самостійна юридична особа самостійно здійснює господарську діяльність, в тому числі виступає перед органами державної влади, зокрема, з приводу отримання торгового патенту.

Доводи позивача про те, що об'єкт оренди було перебудовано без належних на те дозволів та введення в експлуатацію є спростовуються матеріалами справи.

До матеріалів справи залучено копію договору купівлі продажу нерухомого майна від 11.04.2006р., який зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 19.04.2006р., залучена копія інвентаризаційної справи (датованої червнем 1983р.), які свідчать про те, що житловий будинок було введено в експлуатацію ще в 1983р.

Правомірність або неправомірність проведення ремонтних робіт не може вплинути на взаємовідносини між сторонами у справі, оскільки у разі порушення будівельних норм та правил по відношенню до відповідача можливо застосування штрафних санкцій відповідними державними органами.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом дії договору оренди позивач претензій щодо орендованого майна не пред'являв, сплачував орендну плату за користування приміщенням, що підтверджується, зокрема, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що при укладенні спірного договору сторонами було дотримано всіх визначених ст. 203 ЦК України  вимог, тому   колегія вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим  та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Фільман Гмбх” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва  від 16.04.2008 р. по справі №36/86 – без змін.

2.          Матеріали справи № 36/86 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Отрюх  Б.В.

 Судді                                                                                          Тищенко  А.І.

                                                                                          Бондар  С.В.