Рішення

від 13.11.2008 по справі 31/284

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/284

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  31/284

13.11.08

За позовом          Закритого акціонерного товариства «Логістичний центр Калинівка»,

          смт. Калинівка

до          Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт», м. Київ

про                         стягнення 30 223,73 грн.

Суддя  Качан Н.І.

Представники:

Від позивача                    Зайцева М.Г. –пред. по довір.

Від відповідача           Карасьова К.О. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 30 223,73 грн. орендної плати, інфляційних втрат, річних  та пені за Договором № 49 від 01.01.2007р., посилаючись на порушення відповідачем, як орендарем, умов оплати та не проведення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.06.2008р.порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 03.07.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2008р. розгляд справи було відкладено на 03.09.2008р., у зв'язку з неявкою представників сторін.

          В судовому засіданні 03.09.2008р. було оголошено перерву до 25.09.2008р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2008р. розгляд справи було відкладено на 22.10.2008р., у зв'язку з неявкою представників відповідача та задоволенням його клопотання про відкладення.

Відповідачем подавалось клопотання про залучення третіх осіб до участі у даному спорі. Проте після обговорення клопотання визнано судом необґрунтованим та залишено без задоволення .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2008р. розгляд справи було відкладено на 29.10.2008р., у зв'язку з неявкою представників відповідача та задоволенням його клопотання про відкладення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2008р. розгляд справи було відкладено на 13.11.2008р.

          Представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив суд позов задовольнити.

          Представник відповідача проти позову заперечував та надав суду відзив і  контр розрахунок, в якому зазначив, що сума, яка підлягає стягненню, як орендна плата, становить не більше 5 765,52 грн. Заперечення мотивував тим, що протягом строку дії Договору належним чином виконував умови і не мав письмових претензій з боку позивача. Стосовно підготовки Акту прийому –передачі то розцінює дії позивача як ухиляння від його укладання.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані по справі документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами було укладено Договір № 49 від 01.01.2007р. оренди, за умовами якого позивач, як орендодавець, зобов'язався передати та передав , а відповідача, як орендар, зобов'язався прийняти і прийняв  в тимчасове платне користування частину зовнішньої поверхні димової труби загальною площею 6 кв.м. для розміщення обладнання базової станції мобільного зв'язку (надалі –об'єкт оренди), розташованої за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Індустріальна, 5.

Згідно п. 1.3. балансова вартість будівлі, в якій знаходиться об'єкт оренди становить 831 896,42 грн. Окремо виділити балансову вартість об'єкту оренди неможливо.

Відповідно до п. 3.1. Договору розмір орендної плати за користування об'єктом оренди узгоджений сторонами та визначений у розмірі  3 166,67 грн., крім того ПДВ –633,33 грн., разом 3 800 грн. –в місяць. Орендна плата складається з плати за користування об'єктом оренди та плати за користування земельною ділянкою.

Згідно п. 3.4. Договору орендна плата сплачується орендарем до 05 числа поточного місяця, плата за користування електроенергією сплачується орендарем протягом 10(десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури.

На виконання умов Договору, а саме, п. 2.1., позивач передав відповідачу об'єкт оренди, що підтверджується Актом прийому-передачі об'єкту оренди від 01.01.2007р., який підписаний повноважними представниками та скріплений печатками діючих юридичних осіб сторін. Цей доказ приймається судом як належний та свідчить про  дату передачі об'єкта орендареві.

Відповідно до п. 2 Акту об'єкт оренди передається у задовільному стані , що відповідає вимогам пожежної безпеки, санітарним нормам, нормам з охорони праці.Копія вказаного акту залучена до матеріалів справи та приймається судом, як належний доказ виконання позивачем договірних зобов'язань.

          31.10.2007р. сторони підписали Додаткову угоду № 1/07 до  договору оренди № 49 від 01.01.2007р., та відповідно до її умов узгодили продовжити термін дії Договору до 31 грудня 2007р. п. 7.1. Договору викласти в наступній редакції: «Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2007р., включно».

          Відповідно до п. 8.3. Договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю об'єкт оренди за Актом прийому-передачі в день припинення дії Договору.

          Позивач зазначає, що відповідач об'єкт оренди у встановлений строк не повернув та користувався ним до 15.02.2008р.

          Відповідач заперечує проти цього та наголошує на тому, що процес демонтажу телекомунікаційного обладнання з об'єкту оренди закінчився 28.01.2008р. Разом з тим  тільки листом від 03.03.2008р. повідомив орендодавця про готовність передати об'єкт .Суд зваживши  наявні обставини (факт руйнування димової труби 16.02.2008р. та час проведеного демонтажу обладнання ) визнає ,що дата закінчення оренди відповідає наведеному розрахунковому періоду позивача та визначається по 04.02.2008р. включно.

Відповідно до п. 6.4. Договору, якщо по закінченні строку дії цього Договору чи у разі його дострокового припинення у порядку розділу 8 цього Договору, орендар у п'ятиденний строк після припинення чи закінчення дії договору не звільнить об'єкт оренди і не поверне його по Акту приймання-передачі орендодавцеві, останній має право стягувати з орендаря передбачену у п. 3.1. цього Договору орендну плату у п'ятикратному розмірі за весь час до звільнення орендарем об'єкту оренди та підписання вказаного у п. 8.3. Договору Акту-приймання-передачі об'єкту оренди.

Відповідач, належним чином умови Договору щодо звільнення та передачі об'єкту оренди не виконав. Суду таких доказів не представлено.

          Сторонами так і не було підписано Акт прийому-передачі об'єкту оренди, проте, як позивач, так і відповідач,  у письмових поясненнях погодились, що період користування відповідачем об'єктом оренди (без укладання договору ) становить з 01.01.2008р. по 04.02.2008р.

          До того ж , 14.04.2008р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити борг по орендній платі, проте, відповідач викладені вимоги не виконав та заборгованість не погасив.

Порушивши умови Договору, щодо  подальших орендних   платежів відповідач має  залишковий борг по розрахунку позивача за січень поточного року  та 14 днів лютого  у сумі 28 172  грн. що свідчить про порушення умов договору та часткове невиконання зобов'язань за умовами Договору.

Судом приймаються до уваги докази представлені сторонами щодо проведених розрахунків  по сумам облікової заборгованості. Проте  сторонами  не  враховані зауваження суду  і належний остаточний  розрахунок з поясненнями до нього не був наданий  до матеріалів справи ,що свідчить про часткову  необґрунтованість наведеного розрахунку та контр розрахунку відповідача.

          Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу  інфляції за  весь час прострочення,  а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором  або законом.

          Розмір інфляційних втрат за спірний  період у  2008 року хоча і  розраховувався  у  відповідності до індексів  інфляції за  даними Державного комітету  статистики  України –та визначений у сумі 1 160,03 грн. без урахування часу за явлення вимоги. Тому період нарахування уточнюється .  

          Розрахунок 3 % річних за  період прострочення платежів  обраховано  у розмірі        106,62 грн. і відповідно сума пені визначається позивачем   у розмірі 785 ,08 грн. Тоді як  позивачу  належало розраховувати не більше як за 102 дні .

          Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право  вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий  обов'язок у  семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку оскільки зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення частини суми заборгованості та збитків від інфляції і річних за фактичне користування об'єктом  такими, що підлягають задоволенню. В частині нарахування пені вимоги безпідставні, нараховані за межами терміну дії договору.

Враховуючи, що судові витрати по даній справі  документально підтверджені та відповідно до ст. 44 ГПК України суд визнає понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, в тому числі витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та сплату державного мита, які покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам  (ст. 49 ГПК України).

          На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,  Договором сторін, ст. 173 ГК України , ст.530 ЦК України  Господарський суд міста Києва,  -

   В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»(03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 11-А, код ЄДРПОУ 22859846) на користь Закритого акціонерного товариства «Логістичний центр Калинівка»(08623, Київська область Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Індустріальна, 5, код ЄДРПОУ 33124753), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі 21620 (двадцять одна тисяча шістсот двадцять ) грн.50 коп , 752(сімсот п'ятдесят дві )грн..78 коп інфляційні та 61 (шістдесят одну )грн. річні 225 (двісті двадцять п'ять) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду  набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Дата підписання рішення 21 листопада 2008 року.