Рішення

від 14.05.2012 по справі 05-5-39/12569-19/294

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 05-5-39/12569-19/294 14.05.12

За позовом Приватного підприємства "Тріікс"

до Закритого акціонерного товариства "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське"

про стягнення 174 327,50 грн.

Головуючий суддя Шаптала Є.Ю.

суддя Івченко А.М.

суддя Літвінова М.Є.

Представники :

від позивача: не з»явився

від відповідача: ОСОБА_1 за дов. № б\н від 03.01.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ЗАТ "Лікувально-оздоровчий комплекс "Айвазовське" про стягнення 174 327,50 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2011 року порушено провадження у справі № 05-5-39/12569 - 19/294, розгляд справи призначено на 16.01.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.12 року відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 08.02.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 29.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 року розгляд справи відкладено на 28.03.2012 року.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 року призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Шаптала Є.Ю., судді Літвінової М.Є., судді Івченко А.М.

28.03.2012 року по справі оголошено перерву до 17.04.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 25.04.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст.. 77 ГПК України на 14.05.2012 року.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив застосувати строк позовної давності.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.05.2012 р. та за відсутністю представника позивача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.05.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Тріікс»виконало для Закритого акціонерного товариства «Лікувально-оздоровчий комплекс «Айвазовське»капітальний ремонт човнової станції за адресою: м. Алушта, смт. Партеніт, Будинок відпочинку «Айвазовське», що підтверджується Актом виконаних робіт № 1 прийому передачі виконаних робіт за жовтень 2008 року, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками без зауважень. Вартість виконаних робіт за актом склала 262 232,40 грн., що підтверджується Актом № 1 та довідкою про вартість виконаних робіт за жовтень 2008 року.

Відповідачем за вказані роботи сплачено частково, а саме 90 000,00 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача, решта суми не сплачена, тобто 172 232,40 грн.

13.05.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 11/49, відповідно до якої вимагав терміново та в обов'язковому порядку сплатити 172 232,40 грн за виконані роботи протягом 7 днів з моменту отримання вимоги. Відповіді від відповідача не надійшло, оплату не проведено.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 172 232,40 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, з»ясувавши позицію позивача та відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Ч. 1 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Отже, внаслідок укладення між сторонами акту виконаних робіт, між сторонами мав факт укладання правочину на виконання робіт, який ґрунтується на нормах діючого законодавства, оскільки акт підписаний обома сторонами, скріплений печатками, містить найменування робіт, одиницю виміру, кількість, матеріали, ціну.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У випадку, коли строк виконання не встановлений, або визначається моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати виконання такого зобов'язання є правило, а боржник має виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення кредитором вимоги. Тобто пред'явлення кредитором вимоги є тільки початком строку виконання, і виконання боржником обов'язку в будь-який день семиденного строку буде вважатися належним виконанням.

Боржник буде вважатися таким, що порушив умову про строк виконання, а кредитор відповідно отримує право звертатися за захистом свого права до суду тільки на восьмий день після пред'явлення вимоги. Відлік семиденного строку починається з наступного дня після пред'явлення кредитором вимоги за загальним правилом обчислення строків.

Господарським судом міста Києва встановлено, що з вимогою про оплату заборгованості позивач до відповідача звернувся з вимогою № 11/49 від 13.05.2011 року, про що свідчить копія фіскального чеку № 5308 від 14.05.2011 року. Таким чином, строк з якого починається прострочення оплати, враховуючи поштовий перебіг та вимоги вищезазначеної норми, настав 23.05.2011 року.

Заява представника відповідача про застосування строку позовної давності з посиланням на той факт, що оскільки між ПП «Тріікс»та ЗАТ «ЛОК «Айвазовське»не було визначено конкретних строків виконання зобов'язань, тому з огляду на приписи ч. 5 ст. 321 ГК України строки позовної давності слід рахувати з дати підписання сторонами Акту № 1 про приймання виконаних підрядних робіт, тобто з 21.10.2008 року не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встанволено Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 5 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Проте, як встановлено судом, між сторонами мав факт укладення правочину на виконання робіт внаслідок укладення акту виконаних робіт, та строк виконання зобов'язання не встановлений, тому при вирішенні питання щодо встановлення строку виконання зобов'язання до зазначених правовідносин слід застосовувати ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Строк прострочення виконання зобов'язання у відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України настав 23.05.2011 року. За таких обставин, позивачем подано позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості, в межах строку позовної давності.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не визнав та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 172 232,40 грн.

Щодо стягнення суми 3% річних, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Тому, позивач вірно проводить нарахування 3% річних від простроченої суми в сумі 2 095,10 грн.

За таких обставин, судом визнається законним, доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526, ч. 2 ст. 530, 837 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Лікувально-оздоровчий комплекс «Айвазовське»(юридична адреса: 01030, м. Київ, вул.. І. Франка, 40-Б, код ЄДРПОУ 32425924) на користь Приватного підприємства «Тріікс»(83003, м. Донецьк, пр-т. Ілліча, 54а/45, код ЄДРПОУ 32255709), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу в розмірі 172 232 (сто сімдесят дві тисячі двісті тридцять дві) грн. 40 коп., 3% річних в сумі 2 095 (дві тисячі дев'яносто п'ять) грн.. 10 коп., державне мито в розмірі 1 743 (одна тисяча сімсот сорок дві) грн.. 28 коп. та 236 ( двісті тридцять шість) грн.. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Суддя А.М. Івченко

Суддя М.Є. Літвінова

Дата складання повного рішення: 18.05.12 р.