Постанова
від 17.05.2012 по справі 52/516
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2012 № 52/516

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Авдеєва П.В.

суддів: Коршун Н.М.

Куксова В.В.

за участю представників:

від ТОВ «Софт-Рейтинг Консалт»: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - представники за довіреностями,

від ТОВ «Бріг-Рітейл»: ОСОБА_4 - представник за довіреністю,

від ДП «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій»: ОСОБА_3 - представник за довіреністю,

від Національного банку України: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Рейтинг Консалт»

на рішення Господарського суду м. Києва від 09.02.2012 р.

у справі №52/516 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Рейтинг Консалт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріг-Рітейл»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство «Український науковий центр розвитку інформаційних технологій»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національний банк України

про розірвання договору та стягнення 39 246,00 грн.,

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2011 року ТОВ «Софт-Рейтинг Консалт» звернулося з позовом про розірвання рамкового контракту про надання послуг бізнес-консалтингу та розробки №01-06/10 BRC від 01.06.2010р., укладений між ТОВ «Софт-Рейтинг Консалт» та ТОВ «Бріг-Рітейл», та стягнення з ТОВ «Бріг-Рітейл» збитків у розмірі 27 780,00 грн. та пені у розмірі 11 466,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.02.2012р. у справі №52/516 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріг-Рітейл» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Рейтинг Консалт» 100,00 грн. пені, 412,38 грн. судового збору.

В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Софт-Рейтинг Консалт» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення останнім норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на наступне:

- судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не досліджено в повному обсязі та не враховано того факту, що ТОВ «Софт-Рейтинг Консалт» відмовилося від підписання акту - прийому передачі виконаних робіт по фазі 3 та по фазі 4, оскільки ТОВ «Бріг-Рітейл» порушено кінцевий строк виконання фази 3 (реалізація) 30.11.2011 року та фази 4 (заключна підготовка) 29.12.2010 року; не надано комплекту проектних документів, інструкцій, розкладів, протоколів; не здійснено всіх робіт, передбачених фазою 3 (відповідно до наряду замовлення № 1 та технічного завдання);

- судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не з'ясовувалося, яким чином та у який спосіб (з залученням яких осіб) ТОВ «Софт-Рейтинг Консалт» виконало зобов'язання перед Національним банком України та які додаткові витрати у зв'язку з цим понесло;

- суд першої інстанції відмовляючи у стягненні з ТОВ «Бріг-Рітейл» збитків у вигляді упущеної вигоди не прийняв до уваги, що ТОВ «Софт-Рейтинг Консалт», як головний виконавець, повинен був отримати дохід у розмірі 27 780,00 грн. Проте, через недобросовісне виконання ТОВ «Бріг-Рітейл» своїх зобов'язань, ТОВ «Софт-Рейтинг Консалт» не отримало доходу, в обумовлені договору строки.

- задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Бріг-Рітейл» пені, суд першої інстанції не вказав жодних виключних обставин її зменшення.

ТОВ «Бріг-Рітейл» надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Національним банком України надано письмові пояснення, в яких просить розглядати дану справу без участі його представника.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Рейтинг Консалт» підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, одним з таких правових наслідків є розірвання договору.

Так, згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Таким чином, однією з підстав розірвання договору за рішенням суду є істотне порушення договору його стороною.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.06.2004 року між Національним банком України, як замовником, та ЗАТ «Софт-Рейтинг Консалт» (правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю „Софт-Рейтинг Консалт"), як виконавцем, був укладений договір № К-2681, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався за викликом замовника надати інформаційно-консультаційні послуги по модернізації SAP систем у Національному банку України, а саме: перехід на нові версії SAP систем, доопрацювання діючого стану SAP-систем за запитами функціональних департаментів Замовників; розширення функціональності SAP-систем; питання архівації даних; питання захисту інформації; створення резервних SAP - систем.

Відповідно до п. 5.2 зазначеного Договору виконавець має право за узгодженням із змовником залучати до виконання завдань за цим договором спеціалістів SAP AG та інших фірм на умовах цього договору.

На виконання зазначеного Договору, 01.06.2010 року між Департаментом інформатизації Національного банку України та позивачем було узгоджено етапи надання послуг по проекту «Управління банківськими кредитами, заставами та резервами в Національному банку України в технологіях SAP-систем».

01.06.2010 року між ТОВ «Софт-Рейтинг Консалт», як головним виконавцем, та ТОВ «Бріг-Рітейл», як підрядником, був укладений рамковий контракт № 01-06/10 BRC, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався надати послуги з питань менеджменту, менеджмент-консалтингу, розробки, запуску застосувань, та інших професійних та інформаційних технологічних завдань, які здійснюються в рамках робіт, що виконуються головним виконавцем для клієнта головного виконавця. Граничні строки виконання робіт, витрати та інші необхідні параметри, вказуються в нарядах-замовленнях на виконання послуг, які є невід'ємною частиною цього контракту.

З матеріалів справи вбачається, що Акт прийому-передачі наданих послуг № 90000697 від 16.12.2010 року позивачем не підписаний у зв'язку з порушенням кінцевого строку виконання фази 3 та не надання комплекту проектних документів, як передбачається поетапним планом та графіком, які є невід'ємними частинами договору, про що відповідача повідомлено листом № 3 від 11.01.2011 року.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно актів виконання робіт та листів, наявних у матеріалах справи вбачається, що дійсно відповідачем порушені вимоги договору, відносно строків та об'єму виконання зобов'язань, що призвело до того, що позивач змушений був залучити до виконання робіт інших контрагентів, що в свою чергу, й послугувало підставою для розірвання договору.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України відповідачем не доведено належними та допустими доказами безпідставності заявлених позивачем позовних вимог в частині розірвання спірного Договору.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині розірвання рамкового контракту № 01-06/10 BRC від 01.06.2010р. є помилковими.

Також, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції щодо зменшення розміру пені з 11 466,00 грн. до 100,00 грн. є безпідставними, оскільки матеріали справи відповідно до вимог ст.33,34 ГПК України не містять належних та допустимих доказів перебування відповідача в скрутному фінансовому стані та належного виконання умов спірного Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 7.1 контракту (наряду-замовлення № 1) у разі прострочки з вини підрядника планових строків виконання фази впровадження більше ніж на 10 робочих днів клієнт може вимагати оплати пені з підрядника у розмірі 0, 01 % від вартості простроченої фази, але не більше ніж 40 % варти соті цієї фази.

Згідно із ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Стаття Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми прострочення платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене та перевіривши розрахунок пені, судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 11 466,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 27 780, 00 грн., судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Водночас, сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Зважаючи на викладене та те, що позивачем не доведено, в розумінні вимог ст.ст.33,34 ГПК України, усіх елементів складу цивільного правопорушення відповідачем, судова колегія вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 27 780,00 грн. збитків у вигляді неодержаного доходу (упущеної вигоди) задоволенню не підлягають.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Рейтинг Консалт» підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - частковому скасуванню; позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Рейтинг Консалт» слід задовольнити частково.

За змістом ст. 49 ГПК України та Закону України «Про судовий збір» судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, покладаються: при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Рейтинг Консалт» на рішення Господарського суду м.Києва від 09.02.2012 року задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м.Києва від 09.02.2012 року у справі №52/516 скасувати частково та викласти його в наступній редакції:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Софт-Рейтинг Консалт» задовольнити частково.

Розірвати рамковий контракт про надання послуг бізнес-консалтингу та розробки № 01-06/10 BRC від 01.06.2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Софт-Рейтинг Консалт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бріг-Рітейл».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бріг-Рітейл» (03040, м.Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд.88, код 33935026) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «Софт-Рейтинг Консалт» (02002, м.Київ, вул.Марини Раскової, буд. 19, код 24744202) 11 466 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 00 коп. пені, 2 462 (дві тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 50 коп. судового збору за подання позовної заяви та 1 341 (тисяча триста сорок одна) грн. 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині в позові відмовити.

3. Доручити Господарському суду м.Києва видати наказ.

4. Матеріали справи №52/516 повернути до Господарського суду м.Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Авдеєв П.В.

Судді Коршун Н.М.

Куксов В.В.

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення17.05.2012
Оприлюднено30.05.2012
Номер документу24304970
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —52/516

Ухвала від 26.11.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Добролюбова Т.В.

Постанова від 30.07.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Жаботина Г. В.

Ухвала від 16.07.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Жаботина Г. В.

Ухвала від 07.07.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Жаботина Г. В.

Постанова від 17.05.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Авдеєв П.В.

Рішення від 09.02.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чебикіна С.О.

Ухвала від 08.02.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чебикіна С.О.

Ухвала від 18.01.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чебикіна С.О.

Ухвала від 12.12.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чебикіна С.О.

Ухвала від 24.11.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Чебикіна С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні