Ухвала

від 26.11.2012 по справі 52/516

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 листопада 2012 р. № 52/516

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Добролюбової Т.В., суддів:Могил С.К., Подоляк О.А., Селіваненка В.П., Удовиченка О.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріг-Рітейл", про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 30.07.2012 у справі№ 52/516 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Рейтинг Консалт" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бріг-Рітейл" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне підприємство "Український науковий центр розвитку інформаційних технологій" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Національний банк України пророзірвання договору та стягнення 32246 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Софт-Рейтинг Консалт" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріг-Рітейл" про розірвання укладеного сторонами рамкового контракту про надання послуг бізнес-консалтингу та розробки №01-06/10 BRC від 01.06.2010, а також стягнення з відповідача збитків у розмірі 27 780 грн. та пені у розмірі 11466 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.02.2012 у справі №52/516 позов задоволено в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріг-Рітейл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Рейтинг Консалт" пені у розмірі 100 грн.; в решті в позові відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 рішення суду першої інстанції скасовано частково, його резолютивну частину викладено в іншій редакції, а саме: позов задоволено в частині розірвання рамкового контракту про надання послуг бізнес-консалтингу та розробки №01-06/10 BRC від 01.06.2010, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Софт-Рейтинг Консалт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бріг-Рітейл", та в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріг-Рітейл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Рейтинг Консалт" пені в розмірі 11466 грн. Постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2012 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бріг-Рітейл" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 30.07.2012 у справі №52/516, в якій просить зазначену постанову, а також постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 22.05.2008 у справі №6/603пд , від 14.10.2004 у справі №3/133 та від 06.10.2004 у справі №15/34 мотивовано невідповідністю змісту судових рішень фактичним обставинам справи , порушенням Вищим господарським судом України норми матеріального права (статті 651 Цивільного кодексу України).

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета, підстав позову, змісту позовних вимог, встановлених судом фактичних обставин та однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як убачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 30.07.2012 у справі №52/516 , суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову в частині розірвання контракту про надання послуг та стягнення з відповідача пені, оскільки судами попередніх інстанцій установлено факт істотного порушення відповідачем умов договору, що є підставою для нарахування пені (відповідно до його умов) та розірвання договору згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України.

Водночас у постанові від 06.10.2004 у справі №15/34 суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову в частині стягнення з відповідача основного боргу, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем в порушення договірних зобов'язань не сплачено за надані позивачем послуги. Тобто у справі №15/34 вимога про розірвання контракту не була предметом позову, а в частині стягнення пені суд касаційної інстанції дійшов такого ж правового висновку про задоволення позову , що й у справі №52/516, чим спростовуються доводи заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у цих справах.

Разом з тим, постанова Вищого господарського суду України від 22.05.2008 у справі №6/603пд не може бути доказом неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права з огляду на різні предмети та підстави позовів у цій справі у порівнянні з постановою, про перегляд якої подано заяву. Так, предметом позову в справі №52/516 є вимога про розірвання договору на підставі статті 651 Цивільного кодексу України та стягнення пені за порушення договірних зобов'язань (стосовно строків та обсягу виконання зобов'язань) , тоді як у справі №6/603пд предметом позову є вимоги про визнання недійсною додаткової угоди до договору на підставі статті 215 Цивільного кодексу України та повернення суми штрафу (стягнутої судовим рішенням у іншій господарській справі на користь відповідача), що виключає подібність правовідносин у цих справах у розумінні статті 111 16 ГПК України. Постанова Вищого господарського суду України від 14.10.2004 у справі №3/133 , якою рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасовано з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, також не може бути доказом неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, оскільки прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі. Крім того, є безпідставними посилання заявника на невідповідність змісту судових рішень у справі №52/516 фактичним обставинам справи , оскільки до повноважень Вищого господарського суду України не належить правова оцінка повноти встановлення та дослідження обставин справи попередніми судовими інстанціями під час перегляду справи в порядку, визначеному розділом ХІІ 2 ГПК України.

Враховуючи наведене, відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Бріг-Рітейл" в допуску справи №52/516 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Могил О.Подоляк В.Селіваненко О.Удовиченко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)