Постанова

від 30.07.2012 по справі 52/516

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2012 р. Справа № 52/516

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Доповідач -Жаботина Г.В.Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Гудзевич І.А.

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг-Рітейл"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2012р.

у справі № 52/516 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Рейтинг Консалт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг-Рітейл"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Український науковий центр розвитку інформаційних технологій"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Національний банк України

про розірвання договору та стягнення 32 246 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Софт-Рейтинг Консалт" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріг-Рітейл" про розірвання укладеного між сторонами рамкового контракту про надання послуг бізнес-консалтингу та розробки №01-06/10 BRC від 01.06.2010р., а також стягнення з відповідача збитків у розмірі 27 780,00 грн. та пені у розмірі 11 466,00 грн.

В процесі розгляду справи до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору залучено: на стороні відповідача - Національний банк України, на стороні позивача - Державне підприємство "Український науковий центр розвитку інформаційних технологій" .

Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.02.2012р. (суддя Чебикіна С.О.) позов задоволено частково, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріг-Рітейл" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Рейтинг Консалт" стягнуто 100,00 грн. пені, 412,38 грн. судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2012р. (судді: Авдеєв П.В., Коршун Н.М., Куксов В.В.) вищезазначене судове рішення скасоване частково, його резолютивну частину викладено в наступній редакції:

"Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Рейтинг Консалт" задовольнити частково.

Розірвати рамковий контракт про надання послуг бізнес-консалтингу та розробки № 01-06/10 BRC від 01.06.2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Софт-Рейтинг Консалт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бріг-Рітейл".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріг-Рітейл"(03040, м.Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд.88, код 33935026) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "Софт-Рейтинг Консалт"(02002, м.Київ, вул.Марини Раскової, буд. 19, код 24744202) 11 466 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 00 коп. пені, 2 462 (дві тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 50 коп. судового збору за подання позовної заяви та 1 341 (тисяча триста сорок одна) грн. 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги."

Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Біг-Рітейл" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Софт-Рейтинг Консалт" просить оскаржену постанову залишити без змін як законну та обґрунтовану, а касаційну скаргу -без задоволення як безпідставну.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Біг-Рітейл" заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та продовження строку розгляду касаційної скарги у зв'язку з відрядженням представника відповідача, однак, відповідачем не надано доказів, які підтверджують наведені в клопотанні обставини, тому судова колегія відхиляє зазначене клопотання.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

30.06.2004 року між Національним банком України, як замовником, та ЗАТ "Софт-Рейтинг Консалт" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю „Софт-Рейтинг Консалт"), як виконавцем, був укладений договір № К-2681, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався за викликом замовника надати інформаційно-консультаційні послуги по модернізації SAP систем у Національному банку України, а саме: перехід на нові версії SAP систем, доопрацювання діючого стану SAP-систем за запитами функціональних департаментів Замовників; розширення функціональності SAP-систем; питання архівації даних; питання захисту інформації; створення резервних SAP -систем.

Відповідно до п. 5.2 зазначеного Договору виконавець має право за узгодженням із замовником залучати до виконання завдань за цим договором спеціалістів SAP AG та інших фірм на умовах цього договору.

На виконання зазначеного Договору, 01.06.2010 року між Департаментом інформатизації Національного банку України та позивачем було узгоджено етапи надання послуг по проекту "Управління банківськими кредитами, заставами та резервами в Національному банку України в технологіях SAP-систем".

01.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Софт-Рейтинг Консалт", як головним виконавцем, та Товариством "Бріг-Рітейл", як підрядником, був укладений рамковий контракт № 01-06/10 BRC, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався надати послуги з питань менеджменту, менеджмент-консалтингу, розробки, запуску застосувань, та інших професійних та інформаційних технологічних завдань, які здійснюються в рамках робіт, що виконуються головним виконавцем для клієнта головного виконавця. Граничні строки виконання робіт, витрати та інші необхідні параметри, вказуються в нарядах-замовленнях на виконання послуг, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Акт прийому-передачі наданих послуг № 90000697 від 16.12.2010 року позивачем не підписаний у зв'язку з порушенням кінцевого строку виконання фази 3 та не надання комплекту проектних документів, як передбачається поетапним планом та графіком, які є невід'ємними частинами договору, про що відповідача повідомлено листом № 3 від 11.01.2011 року.

Господарськими судами встановлено, що спірний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, одним з таких правових наслідків є розірвання договору.

За приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Таким чином, однією з підстав розірвання договору за рішенням суду є істотне порушення договору його стороною.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Апеляційним господарським судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідачем порушені умови договору стосовно строків та обсягу виконання зобов'язань, у зв'язку з чим позивач змушений був залучити до виконання робіт інших контрагентів, що в свою чергу, й послугувало підставою для розірвання договору.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки -штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.

За умовами пункту 7.1 наряду-замовлення № 1 до спірного контракту у разі прострочки з вини підрядника планових строків виконання фази впровадження більше ніж на 10 робочих днів клієнт може вимагати оплати пені з підрядника у розмірі 0, 01 % від вартості простроченої фази, але не більше ніж 40 % вартості цієї фази.

Суд апеляційної інстанції перевірив наданий позивачем розрахунок розміру пені (11 466грн.) та визнав його правильним, при цьому, з огляду на положення ст.233 ГК України та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України апеляційний господарський суд не знайшов підстав для зменшення розміру пені, з чим погоджується і суд касаційної інстанції.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 27 780, 00 грн., судова колегія касаційної інстанції також погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Судами попередніх інстанцій не встановлено наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення відповідачем, що могло бути підставою для застосування такої цивільної відповідальності як відшкодування збитків, тому суди попередніх інстанцій правомірно відмовили в позові в цій частині.

Касаційна інстанція, перевіривши відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні суду першої інстанції рішенні та оскарженій постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування останньої.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9 , 111-1 1 Господарського процесуального к?одексу України, Вищий господа?рський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біг-Рітейл" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2012р. у справі № 52/516 -без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Суддя Жаботина Г.В. Суддя Ковтонюк Л.В.