Постанова

від 15.05.2012 по справі 2а-2047/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2012 року № 2а-2047/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., за участю представників сторін: представника позивача Дубінін М.П., представника відповідача Каргалик Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клен-Н»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування акту перевірки та податкових повідомлень - рішень від 27.01.2012р. №0000472311, №0000482311.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Клен-Н»з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, в якому просить визнати протиправним та скасувати акт перевірки від 13.01.2012р. №198/23-11/32485229 та податкові повідомлення - рішення від 27.01.2012р. №0000472311, №0000482311.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначені рішення винесені на підставі помилкового висновку акту перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагентам, до податкового кредиту.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятих рішень. При цьому, відповідач посилається на обставини, встановлені актом перевірки контрагента позивача, розкриваючи його фінансово-господарську діяльність, вказуючи на те, що у контрагента ТОВ «СВ Логістик»відсутні трудові ресурси, складські приміщення, основні фонди, технічний персонал та до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Клен-Н»(код ЄДРПОУ 32485229) з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «СВ Логістик»(код ЄДРПОУ 37101195) за період з 01.01.2010р. по 31.12.2011р., за результатами якої складено акт перевірки № 198/23-11/32485229 від 13.01.2012р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3. п. 7.2., п.п. 7.2.6. п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями) та п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, п 9.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 39589,81 грн., в т. ч. по періодам: за липень 2010 року на суму 24099,1 грн., за серпень 2010 року на суму 7610,8 грн., за вересень 2010 року на суму 7880 грн.; п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 49487,23 грн. в т.ч. по періодах: за 3 квартал 2010 року на суму 49 487,23 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Солом'янському районі м.Києва прийняті податкові повідомлення -рішення від 27.01.2012р.:

- №0000472311, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 49 488,00 грн., в т.ч. 39590,00 грн. -основного платежу, 9898,00 грн. -штрафні (фінансові) санкцій.

- № 0000472311, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 61 859,00 грн., в т.ч. 49487,00 грн. - основний платіж, 12372,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клен-Н»зареєстроване Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією №10731050001002506 від 17.05.2003, та взяте на податковий облік в ДПІ у Солом'янському районі м.Києва в періоді, що перевірявся, був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Актом перевірки встановлено, що між ТОВ «Клен-Н»(Покупець) та ТОВ «СВ Логістик»(Постачальник) укладено та підписано договори, а саме:

- договір №07/01-1 від 01.07 та виписані податкові накладні №300719 від 30.07.2010р., №040803 від 04.08.2010р., №220715 від 22.07.2010р. та видаткові накладні №300708 від 30.07.2010р., №040805 від 04.08.2010р., №220715 від 22.07.2010р. на загальну суму 260 604,96 грн., в т.ч. ПДВ 43434,16 грн. ТОВ «Клен-Н»суми податку на додану вартість по вищенаведених податкових накладних при взаємовідносинах з ТОВ «СВ Логістик»у розмірі 43 434,16 грн. включені до податкового кредиту за липень 2010 року у розмірі 27943,36 грн, за серпень 2010 року у сумі 7610,8 грн., за вересень 2010 року у сумі 7880 грн. Згідно бази даних «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів»встановлено, що розбіжність між податковим кредитом ТОВ «Клен-Н»та податковими зобов'язаннями ТОВ «СВ Логістик»складає 43 434,16 грн., а саме: за липень 2010 року на суму 27943,36 грн.. за серпень 2010 року на суму 7610,8 грн.. за вересень 2010 року на суму 7880 грн.;

- договір №07/01 від 01.07.2010 та виписані податкові накладні №8355 від 30.07.2010р., №8047 від 27.07.2010р., №7849 від 21.07.2010р., №7767 від 20.07.2010р., №7399 від 08.07.2010р., №7605 від 15.07.2010р., №7628 від 14.07.2010 та видаткові накладні № КН.-0008346 від 30.07.2010р., №КН-0008047 від 27.07.2010р., №КН-0007850 від 21.07.2010р., №КН-0007767 від 20.07.2010р., №КН-0007400 від 08.07.2010р., №КН-0007589 від 15.07.2010р., №КН-0007622 від 14.07.2010 на загальну суму 23066,23 грн., в т.ч. ПДВ 6829,86 грн. ТОВ «Клен-Н»направлено на адресу ТОВ «СВ Логістик»заяву про зарахування однорідних зустрічних вимог №12/31 від 31.12.2010, згідно якої дебіторська заборгованість у розмірі 23 066,23 грн. частково зараховано у зменшення кредиторської заборгованості на суму 23 066,23 грн. Таким чином, кредиторська заборгованість ТОВ «Клен-Н»перед ТОВ «СВ Логістик»станом на 31.12.2011 року становить 34 691,27 грн. ТОВ «Клен-Н»суми податку на додану вартість по вищенаведених податкових накладних, при взаємовідносинах з ТОВ «СВ Логістик»у розмірі 3844,35 грн. відображені в податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість за липень 2010 року у розмірі 3844,35 грн.

В акті перевірки зазначено, що згідно протоколу допиту проведеного ст. слідчим СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва ст.лейтенантом податкової міліції ОСОБА_3. від 25.12.2010, було допитано директора ТОВ «СВ Логістик»ОСОБА_4, який повідомив, що підприємство зареєстрував з метою здійснення діяльності, але фактично діяльність не здійснював. Ніяких доручень на керування підприємством він не надавав. Коштів до статутного капіталу не вносив.

Також відповідач в даному акті перевірки вказує на те, що перевіркою даного контрагента позивача (акт №560/23-10/37101195 від 24.05.2011 ) встановлено, що згідно Витягу з акту : «В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «СВ Логістик»(код ЄДРПОУ 37101195) підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між: ТОВ «СВ Логістик»(код ЄДРПОУ 37101195) та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Зокрема, у ТОВ «СВ Логістик»(код ЄДРПОУ 37101195), відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби та операції ТОВ «СВ Логістик» (код ЄДРПОУ 37101195) не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п.1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами і доповненнями: господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, зазначені правочини відповідно до п.п. 1, 2 ст.215, п.п. 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і, в силу ст.216 Цивільного кодексу України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що податкові накладні, виписані ТОВ «СВ Логістик», не можуть бути підставою для віднесення сум податку, сплаченого вказаному підприємству, до податкового кредиту.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності укладених угод, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Зокрема, суд ухвалою від 29.02.2012р. витребував у відповідача копії податкових декларацій контрагентів позивача та докази визначення їм податкових зобов'язань, натомість, суду даних документів відповідач не надав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20.03.2012р. №2а-2047/12/2670 суд витребував у ДПІ у Печерському районі м.Києва засвідчену належним чином копію протоколу допиту свідка проведеного ст. слідчим СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м.Києві ст. лейтенантом податкової міліції ОСОБА_3 від 25.12.2010р., яким було допитано директора ТОВ «Логістик»ОСОБА_4, дата народження 20.08.1984р., та викликані для допиту в якості свідків ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) та ОСОБА_4 ( дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1).

На виконання вимог вищевказаної ухвали від 20.03.2012р. ДПІ у Печерському районі м.Києва було надано копію даного протоколу допиту свідка. Викликані свідки ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) та ОСОБА_4 ( дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) для допиту в судове засідання не з'явились.

Суд вважає, що наявність даного протоколу не є достатньою підставою вважати угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, оскільки Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дані угоди порушують публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств або будь -які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує на те, що даний контрагент ТОВ «СВ Логістик»має ознаки фіктивності, оскільки до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Проте, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відсутні відомості, коли саме було внесено даний запис до ЄДР.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону про бухгалтерський облік, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п.5 ст.9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст.11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпункт 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає, що валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарський діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Також, як вбачається з матеріалів справи, фактична поставка товару та виконання сторонами умов договору підтверджується первинною документацією, зокрема, податковими та видатковими накладними та відповідними розрахунковими документами.

Актом перевірки підтверджено, що віднесення сум до валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «СВ Логістик»зроблено на підставі первинних документів, а саме: видаткової накладної, податкової накладної, суми ПДВ, по яким були включені до реєстру отриманих податкових накладних, податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди, що підтверджується актом перевірки.

Оскільки здійснення позивачем господарських операцій та понесені ним валові витрати підтверджуються відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, як того вимагає пп.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд дійшов висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо неправомірності формування позивачем валових витрат.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 61 859,00 грн. та винесення податкового повідомлення -рішення №0000472311 від 27.01.2012р., яке підлягає скасуванню.

Відносно правомірності визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 49 488,00 грн. за порушення вимог п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.2.6. п. 7.2., пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд відзначає наступне.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. за №168/97-ВР (який був чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р., право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особами, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Аналогічні положення встановлені нормами Податкового кодексу України.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-УІ із змінами та доповненнями, встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а у разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2756-УІ із змінами та доповненнями, встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу

Положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, податкові накладні, які зазначені в акті перевірки, видані позивачу його контрагентами у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». ТОВ «СВ Логістик», на час вчинення правочинів було зареєстровано у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні.

Зокрема, позивачем на вимогу суду надані документи, які підтверджують використання придбаного у контрагента у власній господарській діяльності- продажу.

А тому, суд вважає висновки акту перевірки від 13.01.2011р. щодо порушення позивачем вимог п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»такими, що не відповідають дійсності, отже, податкове повідомлення - рішення від 27.01.2012р. №0000482311 підлягає скасуванню.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 13.01.2012р. №198/23-11/32485229 на факт нікчемності угод між ТОВ «Клен-Н»з ТОВ «СВ Логістик», з висновків акта перевірки ТОВ «СВ Логістик»(акт перевірки від 24.05.2011р. №560/23-10/37101195 ДПІ у Печерському районі ), яким встановлено, що усі операції ТОВ «СВ Логістик»не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними в силу закону. Оскільки, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми середниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Натомість, щодо оскарження акту перевірки Податковим кодексом передбачено лише надання заперечень. Так, норми статті 86.7 передбачають, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Складання акту судом вбачається обставиною, що не порушує охоронюваних Законом прав та інтересів позивача з огляду на те, що висновки акту перевірки є службовим документом, є носієм доказової інформації, проте, акт не може бути визнаний рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень.

Отже, в процесі розгляду справи не встановлено порушення прав та охоронюваних Законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту перевірки та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, оскільки здійснення ДПІ у Солом'янського районі м.Києва перевірки, складання акта даної перевірки законодавством передбачено, порушень при здійсненні даних дій не встановлено, підстав для задоволення позову в цій частині немає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Клен-Н»задовольнити частково.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекцій у Солом'янському районі міста Києва 27.09.2011р. №0000472311 та №0000482311.

3.В решті позову відмовити.

Судові витрати в сумі 565,50 присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Клен-Н»за рахунок Державного бюджету України

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення суових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян