Ухвала

від 23.08.2012 по справі 2а-2047/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2047/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі -Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Клен-Н»до державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування акту перевірки та податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

ТОВ «Клен-Н»звернулось до суду з позовом про визнання противними та скасування акту перевірки № 198/23-11/32485229 від 13.01.2012 р., податкового повідомлення-рішення № 0000472311 від 27.01.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 61 859 грн. та податкового повідомлення-рішення №0000482311 від 27.01.2012 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 49 488 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкової повідомлення-рішення. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній сказі ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволення позовних вимог і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 29.12.2011 р. по 05.01.2012 р. посадовцями ДПІ у Солом'янському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Клен-Н»з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «СВ Логістик»за період з 01.01.2010 р. по 13.12.2011 р.

Результати перевірки оформлено актом № 198/23-11/32485229 від 13.01.2012 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту витрат з оплати товарів за договорами, укладеними з ТОВ «СВ Логістик».

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

07.01.2010 р. між ТОВ «Клен-Н»та ТОВ «СВ Логістик»укладено договір поставки №07/01-1.

За умовами цього договору ТОВ «СВ Логістик»зобов'язалось поставити позивачеві товар, зазначений у накладних, а останній прийняти та оплатити його.

Згідно договору № 07/01 від 01.07.2010 р. позивач придбав у ТОВ «СВ Логістик»продукти харчування.

Названі договори стали підставою для віднесення ТОВ «Клен-Н»сплачених за ними коштів до складу валових витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, будучи допитаним в якості свідка ОСОБА_2 повідомив, що зареєстрував ТОВ «СВ Логістик»з метою здійснення підприємницької діяльності, але фактично таку діяльність не здійснював і згодом продав підприємство.

Крім того, згідно акту № 560/23-10/37101195 від 24.05.2011 р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «СВ Логістик»з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період червень, липень 2010 р. не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ТОВ «СВ Логістик»підприємствам покупцям, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «СВ Логістик»та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Зокрема, у ТОВ «СВ Логістик»відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000472311 від 27.01.2012 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на прибуток на 61 859 грн., в тому числі 49 487 грн. за основним платежем та 12 372 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000482311 від 27.01.2012 р., яким ТОВ «Клен-Н»збільшено суму грошового зобов'язання із сплати податку на додану вартість на 49 488 грн., в тому числі 39 590 грн. за основним платежем та 9 898 грн. за штрафними санкціями.

На момент виникнення спірних правовідносин питання, пов'язані з формуванням платником податку на прибуток і податку на додану вартість валових витрат та податкового кредиту, регулювались статтею 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР (надалі за текстом -«Закон № 334/94-ВР») та статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом -«Закон № 168/97-ВР»).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів дійшов висновку про реальність господарських операцій.

Судова колегія знаходить такий висновок окружного адміністративного суду обґрунтованим та таким, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зокрема, позивачем було надано копії договорів, податкових накладних №300719 від 30.07.2010 р., №040803 від 04.08.2010 р., №220715 від 22.07.2010 р., №8355 від 30.07.2010 р., №8047 від 27.07.2010 р., №7849 від 21.07.2010 р., №7767 від 20.07.2010 р., №7399 від 08.07.2010 р., №7605 від 15.07.2010 р., №7628 від 14.07.2010 р., видаткових накладних №300708 від 30.07.2010 р., №040805 від 04.08.2010 р., №220715 від 22.07.2010 р., № КН.-0008346 від 30.07.2010 р., №КН-0008047 від 27.07.2010 р., №КН-0007850 від 21.07.2010 р., №КН-0007767 від 20.07.2010 р., №КН-0007400 від 08.07.2010 р., №КН-0007589 від 15.07.2010 р., №КН-0007622 від 14.07.2010 р.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначених господарських операцій та неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

Той факт, що засновник ТОВ «СВ Логістик»особисто не займався підприємницькою діяльністю не може бути доказом незаконності дій позивача та фіктивності спірних угод.

Крім того, судова колегія бере до уваги, що згідно акту № 198/23-11/32485229 від 13.01.2012 р. документальна позапланова перевірка ТОВ «Клен-Н»біла проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України у зв'язку з надходженням постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31.10.2011р.

Разом з тим, відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

З огляду на викладене судова колегія вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи і правильно застосував до них норми матеріального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.