Рішення

від 23.05.2012 по справі 14/307

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/307 23.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріо» До Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика» За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Продексім» Про стягнення 10 042 292,03 доларів США За зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика» ДоПублічного акціонерного товариства «Банк Форум» Провизнання недійсним договору іпотеки від 30.07.2007 р. та визнання недійсним додаткового договору від 12.11.2007 р. № 7635 За позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс поінт» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріо» Про визнання зобов'язання за договором іпотеки від 30.07.2007 р., такими, що припинилися Головуючий суддя: Судді: Балац С.В. Бойко Р.В. Пасько М.В. Представники сторін: Від позивача за первісним позовом (відповідач за позовом третьої особи) ОСОБА_5 - представник за довіреністю; Від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_6 - представник за довіреністю; Від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом не з'явились; Від відповідача (за зустрічним позовом)ОСОБА_7, ОСОБА_8 - представники за довіреністю; Від третьої особи із самостійними вимогами не з'явились.

С У Т Ь С П О Р У :

В липні 2009 року до Господарського суду міста Києва звернувся Акціонерний комерційний банк «Форум»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум») з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Київавтоматика»про стягнення 8 672 847,45 дол. США, шляхом звернення стягнення на заставне майно, а саме: нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, та належать Закритому акціонерному товариству «Київавтоматика».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2009 р. порушено провадження у справі № 14/307 (суддя Нарольський М.М.).

Позовні вимоги за первісним позовом мотивовані тим, що 30.07.2007 р. між Акціонерним комерційним банком «Форум»та Закритим акціонерним товариством «Київавтоматика»було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого останнє виступає майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім»та забезпечує виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім»перед Акціонерним комерційним банком «Форум», що випливають з Генерального кредитного договору № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продексім»та Акціонерним комерційним банком «Форум». Так як, позичальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Продексім»- своєчасно та в повному обсязі не виконало взяті на себе зобов'язання перед Акціонерним комерційним банком «Форум», щодо повернення коштів та сплати процентів, у Акціонерного комерційного банку «Форум»виникло право на погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставне майно.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва № 14/307 від 10.08.2009 р. справу № 14/307 передано на розгляд колегії суддів у складі: Нарольський М.М. (головуючий), Балац С.В., Власов Ю.Л.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2009 р. № 05-5-14/26622 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт»з доданими до неї документами повернуто без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2009 р. ухвалу господарського суду міста Києва від 11.08.2009 р. № 05-5-14/26622 скасовано, а позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт»передано на розгляд господарського суду міста Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2010 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2009 р. залишено без змін.

15.02.2010 р. колегією суддів у складі: Нарольський М.М. (головуючий), Балац С.В., Власов Ю.Л. прийнято заяву третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт»до розгляду.

Позовні вимоги третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору мотивовані наступним: Товариство з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт»є акціонером Закритого акціонерного товариства «Київавтоматика», а тому рішення у справі № 14/307 може значно вплинути на вартість акцій Закритого акціонерного товариства «Київавтоматика», якими володіє Товариство з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт». Так як, грошові вимоги Акціонерного комерційного банку «Форум»було включено до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім»у провадженні справи про банкрутство, відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тому вказані вимоги будуть погашатись в порядку встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а не в будь-якому іншому порядку, тому фактично зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім»перед Акціонерним комерційним банком «Форум»за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 р. припинились. А отже, і припинились зобов'язання за договором іпотеки від 30.07.2007 р. Тому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання зобов'язання Закритого акціонерного товариства «Київавтоматика»перед Акціонерним комерційним банком «Форум», згідно договору іпотеки від 30.07.2007 р. такими, що припинилися.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 28.07.2010 р. № 14/307 доручено розгляд справи № 14/307 здійснити колегіально у наступному складі суддів: Балац С.В. (головуючий), Джарти В.В. та Бойко Р.В.

Ухвалою від 30.07.2010 р. справу № 14/307 прийнято до свого провадження колегією суддів у наступному складі суддів: Балац С.В. (головуючий), Джарти В.В., Бойко Р.В.

В судовому засіданні 06.09.2010 р. до початку розгляду справи по суті колегією суддів, Закрите акціонерне товарситво «Київавтоматика»звернулася до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просила визнати недійсним договір іпотеки від 30.07.2007 р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»(правонаступником Акціонерного комерційного банку «Форум») та Закритим акціонерним товариством «Київавтоматика».

06.09.2010 р. Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім»перед Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 р. в розмірі 9 851 275,09 доларів США, з яких 8 138 000,00 доларів США - заборгованість із повернення кредитних коштів, 1 713 275,09 доларів США - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, та належать Закритому акціонерному товариству «Київавтоматика»на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Першою Київською державною нотаріальною конторою від 28.02.1994 р. за № 9-1405, дублікат якого виданий Першою Київською державною нотаріальною конторою 18.08.2004 р. за № 21-4744 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 12.10.2004 р. за № 133-з, надавши Публічному акціонерному товариству «Банк Форум»право на продаж від свого імені такого предмету іпотеки будь-якій особі - покупцю в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку»з усіма повноваженнями, необхідними для здійснення продажу предмету іпотеки, з правом отримання від органів реєстрації прав власності на нерухоме майно документів, необхідних для оформлення договору купівлі - продажу. Встановити початкову ціну продажу предмету іпотеки, а саме: нежилих приміщень (в літ. А) загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, в розмірі оціночної вартості вказаної нерухомості, що підлягає визначенню незалежним суб'єктом оціночної діяльності на момент такого продажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2010 р. залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Продексім»в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2010 р. прийнято зустрічну позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Київавтоматика»до сумісного розгляду разом з первісним позовом.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за умови, що нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки за договором іпотеки від 30.07.2007 р. є 98/100 частин від нежитлового будинку розташованого за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1. Так як, вказане майно не є окремим виділеним в натурі об'єктом права власності, а часткою нерухомого майна розміром 98/100 частини нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м., розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, тому на підставі ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України договір іпотеки має бути визнано недійсним, так як він суперечить ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку». Також, Приватне акціонерне товариство «Київавтоматика»вказує на те, що 2/100 частини нежитлового будинку, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1 належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Еден Груп». Крім того, Приватне акціонерне товариство «Київавтоматика»просить суд також визнати недійсним додатковий договір від 20.11.2007 р. до договору іпотеки від 30.07.2007 р., так як, додатковий договір від 20.11.2007 р. є невід'ємною частиною договору іпотеки від 30.07.2007 р.

В судовому засіданні 27.09.2010 р. Закрите акціонерне товариство «Київавтоматика»звернулася до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що Господарським судом Вінницької області розглядається справа № 10/40-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім», і Акціонерний комерційний банк «Форум»визнано кредитором останнього за тими самими вимогами, які останній пред'являє до Відкритого акціонерного товариства «Київавтоматика».

Вказане клопотання судом відхилено, оскільки включення вимог Акціонерного комерційного банку «Форум»до реєстру вимог кредиторів до моменту їх задоволення не впливає на право останнього вимагати від Закритого акціонерного товариства «Київавтоматика»погашення боргу.

Для визначення початкової ціни реалізації предмету іпотеки, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 р., яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2011 р., призначено судову експертизу, а її проведення доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Відповідно до висновку від 28.12.2011 р. № 4748/11-42 судової будівельно-технічної експертизи ринкова вартість предмету іпотеки, а саме: нежитлового будинку (в літ. А) загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, які належать Закритому акціонерному товариству «Київавтоматика»на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Першою Київською державною нотаріальною конторою від 28.02.1994 р. за № 9-1405, дублікат якого виданий Першою Київською державною нотаріальною конторою 18.08.2004 р. за № 21-4744 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 12.10.2004 р. за № 133-з, за результатами проведено дослідження в цінах і станом на момент проведення дослідження становить: 111 347 631,00 грн.

Будь-яких заперечень щодо висновку від 28.12.2011 р. № 4748/11-42 судової будівельно-технічної експертизи від представників сторін не надходило.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. поновлено провадження у справі № 14/307.

14.02.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»надійшла заява про застосування позовної давності, так як відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу яка його порушила. В свою чергу статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Оспорюваний Приватним акціонерним товариством «Київавтоматика» договір іпотеки було укладено 30.07.2007 р., а зустрічний позов Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»було подано 06.09.2010 р. отже, позов було подано після спливу строку позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2012 р. замінено найменування відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом (Закрите акціонерне товариство «Київавтоматика») на Приватне акціонерне товариство «Київавтоматика». Цією ж ухвалою замінено позивача за первісним позовом, відповідача за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору (Публічне акціонерне товариство «Банк Форум») його процесуальним правонаступником -Товариство з обмеженою відповідальністю «Абріо».

22.02.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»надійшов відзив на первісну позовну заяву, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство «Київавтоматика»проти задоволення первісного позову заперечує та вказує на те, що майно, передане в іпотеку перебуває у спільній частковій власності. А також, вказане майно не є виділеним в натурі та зареєстрованим у встановленому законом порядку окремим об'єктом нерухомості.

Також, 22.02.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»надійшли письмові пояснення на заяву Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» про застосування позовної давності, відповідно до яких Приватне акціонерне товариство «Київавтоматика»вказує, що позовну заяву про визнання договору іпотеки та додаткового договору до нього недійсним було подано без порушення строків позовної давності, так як у спірних правовідносинах строк позовної давності починає рахуватися з моменту, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання, а не з моменту укладення договору поруки, як вказує представник Публічного акціонерного товариства «Банк Форум».

07.03.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріо»надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач за первісним позовом просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»заборгованість за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 р. в сумі 10 042 292,03 доларів США, з яких: сума основної заборгованості за кредитом складає 8 138 000,00 доларів США, та проценти за користування кредитними коштами - 1 904 292,03 доларів США; звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 30.07.2007 р., а саме: нежилі приміщення (в літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м. та кошти від реалізації предмету іпотеки направити на погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім»за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продексім»та Акціонерним комерційним банком «Форум», яке змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», право вимоги за яким передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Абріо»в сумі 10 042 292,03 доларів США, з яких: сума основної заборгованості за кредитом складає 8 138 000,00 доларів США, та проценти за користування кредитними коштами - 1 904 292,03 доларів США; та встановити спосіб реалізації нежилих приміщень (в літ. А), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м. для погашення заборгованості за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продексім»та Акціонерним комерційним банком «Форум», яке змінило свою назву на Публічне акціонерне товариство «Банк Форум», право вимоги за яким передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Абріо»в сумі 10 042 292,03 доларів США, з яких: сума основної заборгованості за кредитом складає 8 138 000,00 доларів США, та проценти за користування кредитними коштами - 1 904 292,03 доларів США шляхом їх продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною реалізації предмета іпотеки 111 347 631,00 грн.

Судом розглядаються вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, що надійшла 07.03.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріо».

13.03.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»проти задоволення зустрічного позову заперечує та вказує, що відповідно до п. 1.2. договору іпотеки від 30.07.2007 р. предметом іпотеки є нежилі приміщення, а не частка нерухомого майна. Крім того, представник Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»вказує на те, що відповідно до ст. 1 установчого договору про створення Закритого акціонерного товариства «Київавтоматика»від 21.07.1994 р. та п. 1.1. Статуту Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика», дане товариство було створено шляхом реорганізації у формі перетворення орендного підприємства «Будмавтоматика», тому Приватне акціонерне товариство «Київавтоматика»є правонаступником всіх прав та обов'язків спеціалізованого орендного підприємства «Будмавтоматика», в тому числі права власності на нерухоме майно. Отже, нежилі приміщеня (в літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, загальною площею 7 924,30 кв. м. перебувають та перебували повністю у власності Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика».

Крім того, від представника Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»надійшли додаткові пояснення щодо заяви про застосування позовної давності від 14.02.2012 р., відповідно до яких представник Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»вказує на те, що у постанові Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 (п. 28) зазначено, що перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється з моменту вчинення правочину.

Також, 13.03.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріо»надійшов відзив на позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Абріо»проти задоволення позовних вимог тертої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору заперечує, та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт»не є стороною договору іпотеки від 30.07.2007 р. та не має зобов'язань за вказаним договором, а тому звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до договору іпотеки від 30.07.2007 р. не може мати наслідком порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт». Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт»стало акціонером Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»тільки у 2009 році, тобто уже після укладення договору іпотеки від 30.07.2007 р., а рішення органів господарського товариства прийняті до вступу Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт»до складу учасників товариства або придбання ним акцій, не можуть бути визнані такими, що порушують його права.

Відповідно до розпорядження В.о. Голови господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р. справу 14/307 передано для колегіального розгляду у наступному складі суддів: Балац С.В. (головуючий), Бойко Р.В., Сівакова В.В.

Ухвалою від 19.03.2012 р. справу № 14/307 прийнято до розгляду колегію суддів наступного складу: Балац С.В. (головуючий), Бойко Р.В., Сівакова В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2012 р. зупинено провадження у справі № 14/307 до вирішення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Капітал Кастоді»на ухвалу господарського суду міста Києва № 05-5-45/898 від 20.02.2012 р. та повернення матеріалів справи № 14/307 з Київського апеляційного господарського суду до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2012 р. поновлено провадження у справі № 14/307.

Відповідно до розпорядження Голови господарського суду міста Києва від 23.05.2012 р. справу 14/307 передано для колегіального розгляду у наступному складі суддів: Балац С.В. (головуючий), Бойко Р.В., Пасько М.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2012 р. справу № 14/307 прийнято до розгляду колегію суддів наступного складу: Балац С.В. (головуючий), Бойко Р.В., Пасько М.В.

14.03.2012 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної справи № 5011-69/2873-2012 предметом якої є визнання договору іпотеки від 30.07.2012 р. недійсним.

У задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної справи № 5011-69/2873-2012 предметом якої є визнання договору іпотеки від 30.07.2012 р. недійсним суд відмовляє, так як, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом, або якщо він не визнаний судом недійсним, а тому, станом на момент вирішення справи судом договір іпотеки від 30.07.2012 р. є чинним.

У судове засідання 23.05.2012 р. представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс поінт»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім»не з'явились, про поважні причини неявки до суду не повідомили, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Розгляд справи здійснювався у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.05.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

30.07.2007 р. між Акціонерним комерційним банком «Форум»(назву змінено на Публічне акціонерне товариство «Банк Форум») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продексім», як позичальником (надалі - третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) укладено кредитний договір № 190/07/00-KLMV (надалі - кредитний договір).

28.07.2008 р. між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продексім»було укладено додатковий договір до кредитного договору № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 р.

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору (із змінами та доповненнями внесеними додатковим договором від 28.07.2008 р.) банк надає позичальнику кредитні кошти у гривні та/або доларах США у формі не відновлювальної кредитної лінії для придбання пакету акцій (81,374 %) ЗАТ «АТП Меблі», придбання корпоративних прав ТОВ «Роял Топ»та поповнення обігових коштів.

Згідно п. 1.2. кредитного договору (із змінами та доповненнями внесеними додатковим договором від 28.07.2008 р.) кредитні кошти надаються строком по 27.07.2009 р.

Пунктом 1.4. кредитного договору встановлено, що за користування кредитними коштами встановлюється плата (надалі - проценти) у розмірі: 23 % річних за користування кредитними коштами в гривні та 13 % річних за користування кредитними коштами в доларах США.

На виконання умов кредитного договору Публічним акціонерним товариством «Банк Форум» було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Продексім»кредитні кошти. Факт отримання кредитних коштів Товариством з обмеженою відповідальністю «Продексім»підтверджується випискою по особовому рахунку останнього, яка наявна в матеріалах справи та не заперечується сторонами.

Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за фактичний строк користування кредитними коштами щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місця по 25-те число поточного місця включно, а у разі несвоєчасного повного чи часткового повернення коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів за кожен день прострочення (п. 2.5., 2.6., 4.1. кредитного договору).

Забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є іпотека (п. 2.1. кредитного договору).

30.07.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «Київавтоматика»(назву змінено на Приватне акціонерне товариство «Київавтоматика»), як іпотекодавцем (надалі відповідач за первісним позовом) та Акціонерним комерційним банком «Форум»(назву змінено на Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»), як іпотекодержателем було укладено договір іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстрованого в реєстрі за № 5504 (надалі - договір іпотеки).

20.11.2007 р. між Закритим акціонерним товариством «Київавтоматика»(назву змінено на Приватне акціонерне товариство «Київавтоматика») та Акціонерним комерційним банком «Форум»(назву змінено на Публічне акціонерне товариство «Банк Форум») було укладено додатковий договір до договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 30.07.2007 р. та зареєстрованого в реєстрі за № 5504.

Відповідно до п. 1.1. договору іпотеки (із змінами та доповненнями внесеними додатковим договором від 20.11.2007 р.) цей договір забезпечує виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Продексім»(надалі - боржник) зобов'язань що випливають з укладеного між боржником та іпотекодержателем кредитного договору № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 р. та додаткових угод до нього.

Відповідно до п. 1.2. договору іпотеки предметом іпотеки є нерухоме майно: нежилі приміщення (в літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, які належать іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Першою Київською державною нотаріальною конторою від 28.02.1994 р. за № 9-1405, дублікат якого виданий Першою Київською державною нотаріальною конторою 18.08.2004 р. за № 21-4744 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 12.10.2004 р. за № 133-з. Предмет іпотеки включає в себе: нежилі приміщення (в літ. А), загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продексім»взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконало, наявну заборгованість за кредитом та процентами не погасило.

Іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадках невиконання основного зобов'язання або порушення порядку його виконання та в інших випадках передбачених основним зобов'язанням цим договором чи чинним законодавством України (п. 5.1. договору іпотеки).

Згідно п. 5.6. договору іпотеки у разі порушення умов основного зобов'язання та/або умов цього договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про усунення порушення не пізніше тридцяти денного строку та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом установленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекдержатель вправі розпочати звернення стягнення предмет іпотеки відповідно до цього договору та Закону України «Про іпотеку».

Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»на адреси Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім»було направлено вимогу про погашення наявної заборгованості за кредитним договором вих. № 902115.2.1.1 від 02.03.2009 р.

Відповідь на вказану вимогу про погашення наявної заборгованості за кредитним договром ані Приватне акціонерне товариство «Київавтоматика»ані Товариство з обмеженою відповідальністю «Продексім»не надали, наявну заборгованість не заперечили.

08.11.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Абріо»та Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»укладено договір купівлі - продажу права вимоги за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 р. та додатковими угодами до нього, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Абріо»набуло всіх прав первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім»яке виникло з кредитного договору № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 р. на суму 10 042 292,03 доларів США.

Крім того, між Публічним акціонерним товариством «Банк Форум»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Абріо»укладено договір від 08.11.2011 р. про відступлення права вимоги за іпотеками, відповідно до якого, Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Абріо»право вимоги за договором іпотеки від 30.07.2007 р., за яким іпотекодавцем є Закрите акціонерне товариство «Київавтоматика»(назву змінено на Приватне акціонерне товариство «Київавтоматика»), яке є майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім»за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 р.

Листом вих. № 4383/10.1.2 від 09.11.2011 р. було повідомлено Приватне акціонерне товариство «Київавтоматика»про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 30.07.2007 р., який отримано представником Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»14.11.2011 р., про що свідчить поштове повідомлення з відміткою про вручення поштової кореспонденції, належним чином завірена копія якого, наявна в матеріалах справи.

Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Абзацом другим п. 2.4. кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитними коштами сплачуються в порядку, передбаченому п. 2.6. цього договору. Несплата позичальником процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої п. 2.6. цього договору дати є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування.

Сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається місяць рівний календарній кількості днів та рік, рівний 360 днів, якщо заборгованість в інвалюті та рівний календарній кількості днів, якщо заборгованість в гривні (п. 2.5. кредитного договору).

Згідно п. 2.6. кредитного договору проценти за перший місяць користування кредитними коштами сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, як позивальником не надано жодних доказів погашення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами згідно умов кредитного договору. Отже, матеріалами справи підтверджується факт порушення третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, умов договору щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами в строк передбачений умовами кредитного договору (п. 1.2. та п. 2.6. кредитного договору). Таким чином, та враховуючи викладене вище, позивач набув право вимагати повернення суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами у розмірі 10 042 292,03 доларів США.

За таких обставин, заборгованість третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача по кредиту та процентів за користування кредитними коштами у розмірі 10 042 292,03 доларів США підтверджується матеріалами справи.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 5.1. договору іпотеки іпотекодержатель набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадках невиконання основного зобов'язання або порушення порядку його виконання та в інших випадках передбачених основним зобов'язанням цим договором чи чинним законодавством України.

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави), а згідно ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно частини 1 статті 574 Цивільного кодексу України підставою виникнення застави є договір.

Аналогічні положення встановлені щодо іпотеки як виду застави нерухомого майна і в абзаці 3 статті 1 Закону України «Про іпотеку», приписи якого підлягають переважному застосуванню у справі як спеціальні.

Згідно частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 статті 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку»встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Враховуючи укладений між сторонами договір іпотеки, Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім»та Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»з вимогою про погашення наявної заборгованості за кредитним договором вих. № 902115.2.1.1 від 02.03.2009 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продексім»та Приватне акціонерне товариство «Київавтоматика»відповіді на зазначену вимогу вих. № 902115.2.1.1 від 02.03.2009 р. не надали, заборгованість не сплатили.

Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно з цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Обтяжувач має право на власний розсуд обрати один з таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах (стаття 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).

Відповідно до положень статті 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до висновку від 28.12.2011 р. № 4748/11-42 судової будівельно-технічної експертизи ринкова вартість предмету іпотеки, а саме: нежитлового будинку (в літ. А) загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, які належать Закритому акціонерному товариству «Київавтоматика»на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Першою Київською державною нотаріальною конторою від 28.02.1994 р. за № 9-1405, дублікат якого виданий Першою Київською державною нотаріальною конторою 18.08.2004 р. за № 21-4744 та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 12.10.2004 р. за № 133-з, за результатами проведено дослідження в цінах і станом на момент проведення дослідження становить: 111 347 631,00 грн.

Сторонами не надано до матеріалів справи доказів наявності вимог інших кредиторів на заставне майно.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, так як третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, не сплачено суму заборгованості за кредитом та проценти за користування кредитними коштами у розмірі 10 042 292,03 доларів США, та Приватним акціонерним товариством «Київавтоматика», як поручителем, в свою чергу, не виконано зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім»тому вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріо»про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими та правомірними.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо зустрічного позову, суд вказує на настпне:

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільного права є визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом Постанови № 9 від 06.11.2009 р. Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем за зустрічним позовом при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про іпотеку», законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що іпотека -це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Положеннями частини 1 та статті 3 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

Крім того, статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вказувалося вище, в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в іпотеку передані об'єкти нерухомості, які не є окремим виділеним в натурі об'єктом права власності, а є часткою нерухомого майна розміром 98/100 частини нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, що є підставою для задоволення позовних вимог та визнання спірного правочину недійсним.

Проте, вимоги позивача є необґрунтованими та таким, що підлягають залишенню без задоволення з урахуванням наступних обставин.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку»(в редакції станом на момент укладення спірного договору іпотеки) предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

- нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

- нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

- нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Нерухоме майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Ризик випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування предмета іпотеки несе іпотекодавець, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Згідно реєстраційного посвідчення від 12.10.2004 р. Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна посвідчило, що цілісний майновий комплекс розташований в м. Києві по вул. народного ополчення за № 1 зареєстрований за організацією орендарів Київського спеціалізованого орендного підприємства «Будмавтоматика».

Відповідно до п. 1.1. статуту Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»зареєстрованого державним реєстратором Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації, Приватне акціонерне товариство «Київавтоматика»створене шляхом реорганізації у формі перетворення орендного підприємства «Будмавтоматика». Закрите акціонерне товариство «Київавтоматика»є правонаступником щодо всіх прав та обов'язків орендного підприємства «Будмавтоматика».

Крім того, в матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія Свідоцтва про право власності від 22.12.2008 р. виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до якого нежилі приміщення загальною площею 7 747,40 кв. м., що складає 98/100 частини адміністративного будинку, розташованого за адресою: вул. Народного ополчення № 1, м. Київ дійсно належать Закритому акціонерному товариству «Київавтоматика»на праві приватної власності.

Доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Еден Груп»володіє часткою 2/100 нежилих приміщеннь, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, суду не надано.

Отже, станом на момент укладення спірного договору іпотеки нежилі приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1 загальною площею 7 924,30 кв. м. перебували у власності Приватного акціонерного товариства «Київаавтоматика».

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів та не надав суду жодних доказів, які підтверджують, що в момент вчинення правочину стороною (сторонами) були недодержані вимоги, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України, тобто не довів підстави, в силу яких спірний договір має бути визнаний недійсним. Більше того, судом встановлено та враховано, що спірний правочин спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, тому позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»про визнання недійсним договору іпотеки від 30.07.2007 р. та додаткових договорів до нього задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»про визнання недійсним договору іпотеки 30.07.2007 р. та додаткового договору від 20.11.2007 р. до договору іпотеки від 30.07.2007 р. задоволенню не підлягають.

Щодо клопотання представника відповідача за зустрічним позовом про застосування строків позовної давності, суд відзначає наступне:

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Оскільки суд встановив, що підстави для задоволення зустрічного позову відсутні, відповідно й відсутні підстави для застосування положень закону про позовну давність.

Щодо позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами суд відзначає наступне:

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України (ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не містить норм, які забороняють звертатись до суду за захистом своїх порушених прав, а включення вимог кредитора до реєстру вимог кредиторів, до моменту їх задоволення, не впливає на право кредитора вимагати погашення боргу.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторонами не надано суду жодних доказів погашення заборгованості за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 р., а тому зобов'язання за договором іпотеки від 30.07.2007 р. не припинились, а їх включення до реєстру вимог кредиторів до моменту їх задоволення не впливає на право Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріо»вимагати від Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»погашення боргу.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт»про визнання зобов'язання за договором іпотеки від 30.07.2007 р. такими, що припинились задоволенню не підлягають.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені за розгляд первісного позову та витрати з оплати проведення судової експертизи покладаються на Приватне акціонерне товариство «Київавтоматика».

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд зустрічної позовної заяви покладаються на Приватне акціонерне товариство «Київавтоматика».

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд позовної заяви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Базіс Поінт».

Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»(21000, Вінницька область, місто Вінниця, проспект Коцюбинського, будинок 4, ідентифікаційний код 21631667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріо»(01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 10, ідентифікаційний код 37700920) заборгованість за кредитним договором від 30.07.2007 р. № 190/07/00-KLMV в сумі 10 042 292,03 (десять мільйонів сорок дві тисячі двісті дев'яносто два) долари США 03 центи, що за офіційним обмінним курсом Національного банку України станом на 07.03.2012 року становить 80 217 828,74 (вісімдесят мільйонів двісті сімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 74 коп. з якої сума основної заборгованості за кредитом - 8 138 000,00 (вісім мільйонів сто тридцять вісім тисяч) доларів США 00 центів та проценти за користування кредитними коштами - 1 904 292,03 (один мільйон дев'ятсот чотири тисячі дев'яносто два) долари США 03 центи шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, посвідченим 30.07.2007 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13, зареєстрованого в реєстрі за № 5504, а саме: нежилі приміщення (в літ. А) а саме: нежилі приміщення (в літ. А), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 1, до складу яки входять: нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 7 747,00 кв. м., що складає 98/100 частин від нежитлового будинку площею 7 924,30 кв. м. та кошти від реалізації предмету іпотеки направити на погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Продексім»за кредитним договором № 190/07/00-KLMV від 30.07.2007 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Продексім»та Акціонерним комерційним банком «Форум».

3. Встановити спосіб реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною реалізації предмета іпотеки 111 347 631,00 (сто одинадцять мільйонів триста сорок сім тисяч шістсот тридцять одна) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київавтоматика»(21000, Вінницька область, місто Вінниця, проспект Коцюбинського, будинок 4, ідентифікаційний код 21631667) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріо»(01001, місто Київ, провулок Музейний, будинок 10, ідентифікаційний код 37700920) суму сплаченого державного мита у розмірі 25 500,00 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., 315,00 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5 000,00 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. витрат з оплати проведення судової експертизи.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

6. В задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору відмовити повністю .

7. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

8. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя С.В. Балац

Суддя Р.В. Бойко

Суддя М.В. Пасько

Дата складення повного рішення 25.05.2012 р.