Рішення

від 11.05.2012 по справі 18/106-09/20-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2012 р. Справа № 18/106-09/20-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРГАЗ»

до Київської міської ради

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. публічного акціонерного товариства «Київенерго»;

2. Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)

3. Київської міської державної адміністрації

про визнання права власності

секретар судового засідання: Калиновський Ю.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 126/03 від 12.03.2012 р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 225-КР-382 від 12.03.2012 р.)

від третьої особи 1: ОСОБА_3 (довіреність № 93/2012/02/16-3 від 16.02.2012 р.)

від третьої особи 2: ОСОБА_4 (довіреність № 042/1/7-4082 від 26.04.2011 р.)

від третьої особи 3: ОСОБА_4 (довіреність № 001-1307 від 25.10.2011 р.)

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом ТОВ «УКРГАЗ»(далі -позивач) до Київської міської ради (далі -відповідач), за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: акціонерного товариства «Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»(у даний час - публічне акціонерне товариство «Київенерго», далі -третя особа 1), Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі -третя особа 2) та Київської міської державної адміністрації (далі -третя особа 3) про визнання права власності.

Предметом позовних вимог є визнання права власності на перероблену, за твердженням позивача, річ, а саме - котельню загальною площею 858,5 кв. м, яка знаходиться на 17-му км Житомирського шосе по вул. В. Лобановського, 4 в с. Чайки Києво-Святошинського р-ну Київської області.

Позовні вимоги ТОВ «УКРГАЗ»обґрунтовані тим, що в процесі здійсненої позивачем реконструкції вказаної котельні останній витратив на неї коштів в 30 разів більше за вартість приміщення котельні до її реконструкції, у зв'язку з чим він, на підставі приписів ст. 332 Цивільного кодексу України, має законне право набути право власності на таку котельню, оскільки вона є річчю, яка зазнала переробки внаслідок проведення позивачем її реконструкції та переобладнання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.06.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 18/106-09 за вказаним позовом.

14.07.2009 р. господарським судом Київської області було прийнято рішення у даній справі, яким позовні вимоги були задоволені повністю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.11.2009 р. рішення господарського суду Київської області від 14.07.2009 р. було скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2010 р. рішення господарського суду Київської області від 14.07.2009 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.11.2009 р. було скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Як зазначив суд касаційної інстанції у вказаній постанові від 17.02.2010 р., для вирішення спору по суті суди повинні були дослідити існування підстав, передбачених законом, для набуття права власності на перероблену річ, а саме - встановити, чи мала місце переробка речі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2010 р. справу було прийнято до провадження суддею Бабкіною В.М. з присвоєнням справі номера №18/106-09/20-10.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 23.04.2010 р. представником позивача було подано клопотання б/н від 23.04.2010 р. про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Петропавлісько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якої позивач орендує земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно.

Клопотання було залишено судом без задоволення з огляду на те, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Оскільки рішення суду у даній справі безпосередньо не зачіпатиме права і законні інтереси Петропавлісько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, та не впливатиме на її права й обов'язки щодо будь-якої із сторін справи, зазначене клопотання позивача задоволенню не підлягає.

14.05.2010 р. до господарського суду Київської області позивачем було подано клопотання б/н від 14.05.2010 р. про фіксування судового процесу під час розгляду даної справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке було задоволене судом.

14.05.2010 р. до господарського суду Київської області позивачем було повторно подано клопотання (б/н від 14.05.2010 р.) про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Петропавлісько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якої позивач орендує земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно, яке вдруге було залишено судом без задоволення з наведених вище підстав.

14.05.2010 р. до господарського суду Київської області позивачем було подано заяву б/н від 14.05.2010 р. про відвід судді Бабкіної В.М. від розгляду даної справи, яку ухвалою в.о. Голови господарського суду Київської області від 18.05.2010 р. було залишено без задоволення.

Ухвалою заступника Голови господарського суду Київської області від 28.05.2010 р. строк розгляду справи № 18/106-09/20-10 був продовжений до 07.07.2010 р.

З метою вирішення питання (на виконання вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 17.02.2010 р.), чи мала місце переробка речі (котельні) позивачем, яке потребує спеціальних знань в галузі будівництва, ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2010 р. у справі № 18/106-09/20-10 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На розгляд експертів були винесені наступні питання: 1.Чи мала місце переробка речі при реконструкції котельні, розташованої по вул. Лобановського Валерія, с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області (17-й км Житомирського шосе), з використанням матеріалу існуючої до 01.01.2007 р. котельні для створення нової речі? 2. Якою була вартість котельні на дату початку її реконструкції? 3. Яка вартість переробки і створеної нової речі після реконструкції котельні? 4.Чи включають в себе проведені роботи щодо реконструкції котельні, розташованої на 17-му км Житомирського шосе по вул. Лобановського Валерія в с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області, комплексну реконструкцію зовнішніх інженерних мереж, будівельно-монтажні роботи, заміну технологічного обладнання? 5. Чи відповідають у повному обсязі (за обсягом та технічними показниками) проведені роботи з реконструкції котельні ордеру на виконання робіт, технічним умовам та затвердженій проектно-кошторисній документації? 6. Який обсяг робіт є самочинною (без відповідної дозвільної та погоджувальної документації) переробкою котельні? Яка їх вартість? 7. Чи використовувались в ході реконструкції котельні матеріали, з яких вона була побудована? Яка їх вартість? 8. Які складові частини котельні можна вважати такими, що не можуть бути відокремленими від неї без її пошкодження або істотного знецінення та без втрати її цільового призначення?

Одночасно провадження у справі було зупинено до закінчення експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Київської області.

У зв'язку з надходженням до господарського суду Київської області у лютому 2012 року від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз висновку експертизи № 5862/10-42 від 30.12.2011 р. та поверненням матеріалів справи № 18/106-09/20-10, ухвалою господарського суду Київської області від 27.02.2012 р. у даній справі було поновлено провадження, розгляд справи призначено на 12.03.2012 р.

За результатами проведення експертизи суду були надані наступні висновки експерта: 1) при реконструкції котельні, розташованої по вул. Лобановського Валерія, в с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області (17-й км Житомирського шосе) мала місце переробка речі, а саме - реконструкція з використанням будівельних конструкцій раніше існуючої котельні; 2) вартість котельні до початку її реконструкції, з урахуванням Акту приймання -передавання на баланс підприємства «Київжитлотеплокомуненерго»котельні ЦВЛ 17 км Житомирського шосе 1992 р. становить 3575870 грн.; 3) вартість виконаних будівельно-монтажних робіт з реконструкції котельні та вартості змонтованого обладнання, відповідно до актів виконаних робіт становить 19997502,30 грн. Вартість котельні на даний час, з урахуванням використаних під час реконструкції будівельних конструкцій раніш існуючої котельні, становить 21437704,96 грн.; 4) проведені роботи щодо реконструкції котельні, розташованої на 17-му км Житомирського шосе, включають в себе комплексну реконструкцію зовнішніх інженерних мереж, будівельно-монтажні роботи, заміну технологічного обладнання; 5) у зв'язку з відсутністю реквізитів документів (номерів, дати складання та органу або установи, що його видав) визначити чи відповідають повному обсязі (за обсягом та технічними показниками) проведені роботи з реконструкції котельні ордеру на виконання робіт, технічним умовам не вбачається за можливе; 6) у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи будь-яких документів, що фіксують проведення самовільних робіт, а також зважаючи на те, що на даний час котельня експлуатується, визначити обсяг цих робіт не видається за можливе; 7) у відповідності до проекту та за результатами натурного огляду було встановлено, що під час реконструкції котельні були використані окремі будівельні конструкції раніше існуючої котельні, а саме - фундаменти, частково стіни та перегородки, перекриття та покриття, підлоги та оздоблення. Вартість використаних під час реконструкції будівельних конструкцій складає 1440202,66 грн.; 8) всі складові котельні, як об'єкта виробничого призначення, який забезпечено нормативно необхідними видами та кількістю технологічного обладнання, яке забезпечує технологічний процес виробництва, а також необхідним набором приміщень адміністративного та побутово-санітарного призначення, які забезпечують необхідний рівень безпеки робочого персоналу, що обслуговує змонтоване обладнання. Тому будь-які складові елементи котельні як об'єкта виробничого призначення неможливо відокремити від неї, без її пошкодження або істотного знецінення та без втрати її цільового призначення.

Розгляд справи відкладався.

26.03.2012 р. позивачем було подано до господарського суду письмові пояснення № 1 від 26.03.2012 р., згідно з якими товариство наголошувало, що Вищим господарським судом України було встановлено, що для вирішення спору по суті слід дослідити існування передбачених законом підстав для набуття права власності на перероблену річ, а саме - встановити, чи мала місце переробка речі. Існування вказаних підстав встановлено долученим до справи висновком № 5862/10-42 від 30 грудня 2011 р. судової будівельно-технічної експертизи, зокрема, що при реконструкції спірної котельні мала місце переробка речі, внаслідок чого відповідно до ч. 4 ст. 332 ЦК України право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила переробку.

Також позивач зазначав, що Київська міська рада не погодилась свого часу вирішити питання про визнання права власності на перероблену котельню за ТОВ «УКРГАЗ», що і спричинило звернення товариства з даним позовом до суду.

Водночас позивач наголошував, що відповідно до ст. 16 ЦК України визнання права власності є одним із способів захисту цього права; положеннями ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом; відповідно до ст. 144 ГК України майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна. Котельня, право власності на яку товариство просить визнати за ним, за своїми якісними та юридичними ознаками згідно зі ст.ст. 179, 332 ЦК України є річчю, яка зазнала переробки внаслідок проведення позивачем на законних, за твердженням останнього, підставах її реконструкції та переобладнання.

Чинне законодавство не дає визначення нової речі, створеної в процесі переробки старої речі. Як пояснював позивач, під час реконструкції змінилась у сторону збільшення загальна площа котельні за рахунок розширення стін та перекриття, здійснено заміну елементів підлоги та покрівлі, змінено архітектурний вид об'єкта за рахунок зміни фасаду будівлі котельні, оскільки цього вимагав процес реконструкції технологічного обладнання котельні.

Позивач як специфікатор, на його переконання, має законне право набути право власності на перероблену котельню, а ЦК України не встановлює жодних інших умов для набуття права власності на нову річ, у зв'язку з чим позивач просить суд задовольнити позовні вимоги ТОВ «УКРГАЗ»у повному обсязі, визнати за товариством право власності на котельню, розташовану на території села Чайки Києво-Святошинського району Київської області.

06.04.2012 р. позивачем було подано до господарського суду додаткові пояснення щодо висновку експертизи б/н від 06.04.2012 р., згідно з якими товариство вважає, що висновок № 5862/10-42 судової будівельно-технічної експертизи від 30.12.2011 р. доводить законні підстави для набуття ним права власності на перероблену річ, оскільки при реконструкції котельні мала місце переробка речі (п. 1 висновку, ст. 23); в процесі реконструкції котельні відсутні самовільні роботи; вартість виконаних будівельно-монтажних робіт з реконструкції котельні та вартості змонтованого обладнання становить 19997502,30 грн. Вартість котельні на даний час, з урахуванням використаних під час реконструкції будівельних конструкцій раніш існуючої котельні, становить 21437704,96 грн. (п. 3 висновку, ст. 24); вартість переробки і створення нової речі істотно перевищує вартість матеріалів; будь-які складові елементи котельні, як об'єкта виробничого призначення, неможливо відокремити від неї, без її пошкодження або істотного знецінення та без втрати її цільового призначення (п. 8 висновку, ст. 25).

23.04.2012 р. відповідачем було подано до господарського суду відзив № 29/230-706 від 23.04.2012 р., згідно з яким Київська міська рада проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2007 р. № 1771 «Про дозвіл на виконання робіт з реконструкції обладнання котельні (II черга), розташованої на 17 км Житомирського шосе», ТОВ «УКРГАЗ»було надано дозвіл на проведення реконструкції виключно обладнання цієї котельні шляхом заміни її технологічного обладнання згідно з розробленою та затвердженою у встановленому порядку проектно-кошторисною документацією та відповідно до технічних рішень, виданих АК «Київенерго»(п. 2.4). Тобто вказаним розпорядженням було визначено питання реконструкції виключно обладнання котельні, а не будівлі площею 868 кв.м.

Відповідач наголошує на тому, що жодного доказу на підтвердження надання власником котельні (Київською міською радою) дозволу на реконструкцію чи переробку будівлі котельні або створення нової речі з цієї котельні позивачем суду не надано.

У подальшому КМДА було видано розпорядження від 18.07.2008 р. № 980 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження КМДА від 27.12.2007 № 1771 «Про дозвіл на виконання робіт з реконструкції обладнання котельні (II черга), розташованої на 17 км Житомирського шосе», яким зазначено, що для вирішення питання передачі ТОВ «УКРГАЗ»у власність будівлі котельні, її обладнання та інженерних мереж, необхідно підготувати у встановленому порядку пропозиції на розгляд Київської міської ради, яка наділена правом приймати рішення щодо відчуження (шляхом приватизації) майна територіальної громади Києва відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Водночас відповідач звертав увагу суду на те, що відповідно до вимог законодавства України відчуження (приватизація) комунального майна міста Києва проводиться в порядку, визначеному Програмою приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва.

Отже, за відсутності у Програмі приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки, затвердженій рішенням Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 62/723, рішення про приватизацію спірної котельні, ТОВ «УКРГАЗ»не має законних підстав для набуття права власності на комунальне майно (спірну котельню як об'єкт нерухомості територіальної громади), оскільки приватизація котельні не була проведена, Київською міською радою не прийнято жодного рішення стосовно відчуження котельні, а є лише розпорядження КМДА від 18.07.2008 р. № 980 щодо можливості внесення такого клопотання на розгляд Київської міської ради.

Також Київська міська рада наголошувала на тому, що ч. 2 ст. 332 ЦК України в імперативному порядку передбачено, що особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на цю річ і зобов'язана відшкодувати власникові збитки.

Оскільки власник котельні - Київська міська рада - не надавала позивачу права на реконструкцію, переробку будівлі котельні чи створення з неї нової речі, тому, якщо має місце переробка будівлі котельні, то вона зроблена позивачем самочинно, без дозволу власника. При цьому висновки судової будівельно-технічної експертизи від 30.12.2011 р. № 5862/10-42 вказані обставини не спростовують, а відтак Київрада просить в позовних вимогах відмовити повністю.

23.04.2012 р. третьою особою 1 -ПАТ «Київенерго»були подані до господарського суду письмові пояснення № 93/1/360 від 20.04.2012 р., згідно з якими третя особа 1, заперечуючи проти позову ТОВ «УКРГАЗ», наголошувала на тому, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження надання власником котельні (Київською міською радою) дозволу на реконструкцію чи переробку саме будівлі котельні або створення нової речі з цієї будівлі котельні.

Крім того, розпорядження від 18.07.2008 р. № 980 «Про внесення змін та доповнень до розпорядження КМДА від 27.12.2007 р. № 1771 «Про дозвіл на виконання робіт з реконструкції обладнання котельні (II черга), розташованої на 17 км Житомирського шосе», не передбачає безпосередньої передачі у власність товариства будівлі котельні на 17 км Житомирського шосе, а несе більш роз'яснювальний характер щодо можливості у встановленому порядку клопотати перед її власником (Київською міською радою) про розгляд питання щодо можливості передачі у власність ТОВ «УКРГАЗ»будівлі котельні, її обладнання та інженерних мереж, оскільки вирішення питання відчуження майна комунальної власності міста Києва не відноситься до повноважень Київської міської державної адміністрації.

На переконання третьої особи 1, оскільки власник котельні не надавав позивачу права на реконструкцію, переробку будівлі котельні чи створення з неї нової речі, тому, якщо має місце переробка будівлі котельні, то вона зроблена позивачем самочинно, без дозволу власника.

У судовому засіданні 23.04.2012 р. представником третьої особи 2 -Головного управління комунальної власності м. Києва було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомлення з матеріалами справи для виконання вимог ухвал господарського суду у даній справі та надання письмових пояснень по суті спору.

У судовому засіданні 23.04.2012 р. представником третьої особи 2 -Головного управління комунальної власності м. Києва було подано суду клопотання про продовження строку розгляду справи у порядку статті 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 23.04.2012 р. строк розгляду справи був продовжений на 15 днів до 14.05.2012 р.

У судовому засіданні 11.05.2012 р. представником третьої особи 2 -Головного управління комунальної власності м. Києва були подані суду письмові пояснення б/н, б/д (вх. № 7672 від 11.05.2012 р.), згідно з якими третя особа 2 проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач отримав дозвіл на реконструкцію виключно обладнання котельні, в той час як рішення про приватизацію (відчуження) нерухомого майна, а саме -будівлі вказаної котельні, Київською міською радою не приймалося. Оскільки позивач не отримував дозволу на реконструкцію будівлі, то й переробка зазначеного нерухомого майна здійснена ним фактично протизаконно та на власний ризик.

У судовому засіданні 11.05.2012 р. представником третьої особи 3 -Київської міської державної адміністрації були подані суду письмові пояснення б/н, б/д (вх. № 7671 від 11.05.2012 р.), згідно з якими третя особа 3 проти позову заперечує з підстав, аналогічних запереченням третьої особи 2.

У судовому засіданні 11.05.2012 р. представник позивача позовні вимоги підтримував, представники відповідача та третіх осіб 1, 2 і 3 проти позову заперечували.

У судовому засіданні 11.05.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

ТОВ «УКРГАЗ»є замовником будівництва житлового комплексу в с. Чайки Києво-Святошинського району Київської області (17-й км Житомирського шосе) на земельній ділянці площею 12,96 га, переданій товариству Петропавлівсько-Борщагівською сільською радою 27.12.2005 р. в оренду для будівництва багатоповерхової житлової забудови.

З наданих позивачем під час розгляду справи пояснень слідує, що при існуючій інфраструктурі новозбудовані багатоповерхові житлові будинки та об'єкти соцкультпобуту вимагали істотного збільшення потужності діючих на території забудови теплогенеруючих установок, що було неможливо забезпечити без докорінної реконструкції діючої котельні на газовому паливі, яка перебувала в управлінні АТ «АЕК «Київенерго». Також неможливим було приєднання споживачів послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання до теплових мереж АТ «АЕК «Київенерго», розташованих далеко за межами комплексу на території м. Києва.

Як слідує з матеріалів справи, 27.12.2007 р. Київською міською державною адміністрацією було видане розпорядження «Про дозвіл на виконання робіт з реконструкції обладнання котельні (II черга), розташованої на 17 км Житомирського шосе»№ 1771, відповідно до якого позивач отримав дозвіл на виконання робіт з реконструкції котельні шляхом заміни її технічного обладнання згідно з розробленою та затвердженою у встановленому порядку проектно-кошторисною документацією та відповідно до технічних рішень, виданих АТ «АЕК «Київенерго».

18.07.2008 р. Київською міською державною адміністрацією було видане розпорядження «Про внесення змін та доповнень до розпорядження КМДА від 27.12.2007 року № 1771 «Про дозвіл на виконання робіт з реконструкції обладнання котельні (II черга), розташованої на 17 км Житомирського шосе»№ 980, яким було доповнено розпорядження № 1771 від 27.12.2007 р. пунктом наступного змісту «п. 3. Підготувати у встановленому порядку на розгляд Київської міської ради пропозиції щодо передачі у власність ТОВ «УКРГАЗ», без зміни цільового використання будівлі котельні, її обладнання та інженерних мереж, розташованої на 17 км Житомирського шосе, за умови сплати їх вартості, визначеної незалежною оцінкою».

Починаючи з січня 2008 року, позивач здійснив реконструкцію котельні у відповідності до розробленого та затвердженого належним чином проекту. Згідно технічного рішення № 00301 у третьої особи 1 - ПАТ «Київенерго»зауважень до проекту реконструкції не було.

За твердженням позивача, оскільки третя особа 2 - Головне управління комунальної власності міста Києва, розпорядження Київської міської державної адміністрації № 980 від 18.07.2008 року в частині проведення незалежної оцінки котельні не виконало, позивач з метою виконання зазначеного розпорядження здійснив проведення незалежної оцінки котельні у професійного оцінювача - Товариства з обмеженою відповідальністю «БЮРО ВЕРІТАС Україна»(сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 7100/08 від 26.05.2008 р., виданий Фондом державного майна України).

Відповідно до витягу з оцінки індивідуально визначеного майна (котельні), затвердженої ТОВ «БЮРО ВЕРІТАС Україна»12.05.2009 р., та проектно-кошторисної документації на котельню, позивач витратив на реконструкцію котельні, її переробку та переобладнання 24960532,00 грн.

14.04.2009 р. ТОВ «УКРГАЗ»звернулось до третіх осіб 2 і 3 з листом (вих. № 160/04) з проханням «… проінформувати ТОВ «УКРГАЗ» з приводу вирішення питання щодо передачі у власність котельні ТОВ «УКРГАЗ»у найближчий термін», однак вказане звернення було залишено без відповіді, що і спричинило звернення товариства до суду з даним позовом.

Дослідивши доводи позивача, заперечення відповідача та третіх осіб, наявні у справі докази, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, посилається серед іншого на те, що відповідно до п. 4 ст. 332 Цивільного кодексу України, якщо вартість переробки і створення нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку.

Водночас слід зазначити, що спірна котельня, розташована на 17-му км Житомирського шосе, належить до комунальної власності міста Києва, що підтверджується актами прийому-передачі 1992 року, зведеною відомістю про передачу будівлі, обладнання котельні ЦВЛ, 17 км Житомирського шосе, та визначено рішенням Київської міської ради № 128/1105 від 21.12.2000 р., і була передана в управління АТ «АЕК «Київенерго»відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 611 від 30.03.2001 р., Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 р.

Як зазначалося вище, розпорядженням КМДА від 27.12.2007 р. № 1771 із внесеними змінами розпорядженням КМДА від 18.07.2008 р. № 980 було надано дозвіл TOB «УКРГАЗ»виконати роботи з реконструкції котельні, розташованої на 17 км Житомирського шосе, шляхом заміни її технологічного обладнання згідно з розробленою та затвердженою у встановленому порядку проектно-кошторисною документацією та відповідно до технічних рішень, виданих AT «АЕК «Київенерго».

Дані розпорядження визначають лише питання реконструкції обладнання котельні, а не самої будівлі площею 868 кв.м.

Пунктом 3 розпорядження КМДА № 980 від 18.07.2008 р. визначено, що для вирішення питання передачі TOB «УКРГАЗ»у власність будівлі котельні, її обладнання та інженерних мереж, необхідно підготувати у встановленому порядку пропозиції на розгляд Київської міської ради.

Даний пункт не передбачає передачі у власність TOB «УКРГАЗ»будівлі котельні на 17-му км Житомирського шосе, а містить посилання на необхідність дотримання встановленого порядку підготовки пропозицій щодо вирішення питання передачі будівлі котельні та її обладнання у власність товариству, розгляд яких здійснюється Київською міською радою, оскільки вирішення питання відчуження майна комунальної власності міста Києва не належить до повноважень Київської міської державної адміністрації.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України визнання права власності є одним із способів захисту цього права.

Положеннями ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна з підстав, не заборонених законом.

Згідно з приписами статті 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 4 ст. 332 Цивільного кодексу України, якщо вартість переробки і створення нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку.

Судом встановлено, що позивач витратив на реконструкцію, переробку та переобладнання котельні 24960532,00 грн., що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 30.12.2011 р. № 5862/10-42, долученим до матеріалів справи.

На переконання позивача, котельня, право власності на яку ТОВ «УКРГАЗ»просить визнати за ним, за своїми якісними та юридичними ознаками згідно зі ст.ст. 179, 332 ЦК України є річчю, яка зазнала переробки внаслідок проведення позивачем на законних підставах її реконструкції та переобладнання.

З наданих представниками позивача під час розгляду справи пояснень слідує, що в процесі реконструкції змінилась у сторону збільшення загальна площа котельні за рахунок розширення стін та перекриття, здійснено заміну елементів підлоги та покрівлі, змінено архітектурний вид об'єкта за рахунок зміни фасаду будівлі котельні, оскільки цього вимагав процес реконструкції технологічного обладнання котельні. Тобто, на переконання позивача, в процесі переробки було створено нову річ, що також підтверджується долученим до матеріалів справи висновком № 5862/10-42 від 30.12.2011 р. проведеної КНДІСЕ судової будівельно-технічної експертизи.

Проте слід зауважити, що відповідно до частини 1 статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (частина 1 статті 60 Закону).

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (частина 5 статті 60 Закону).

Згідно з приписами частини 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Як зазначено у пункті 31 частини 1 статті 26 того ж Закону, питання прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення, вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Положеннями пункту 2 частини 1 статті 287 Господарського кодексу України, частини 5 статті 16, частини 5 статті 60 та пункту 31 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також статті 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами комунальної власності від імені територіальної громади здійснюють лише відповідні ради, які можуть делегувати окремі права суб'єкта комунальної власності своїм виконавчим органам. Тобто, виконавчі органи місцевих рад діють в межах повноважень, наданих відповідною радою.

При цьому підпунктом 1 пункту «а»статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено обсяг власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів місцевих рад, а саме - управління майном, що належить до комунальної власності в межах, визначених радою.

Відповідно до частин 1, 2 статті 59, частини 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»місцеві ради здійснюють повноваження власника комунального майна шляхом прийняття нормативних та інших актів у формі рішень. Рішення приймаються на пленарному засіданні ради, після обговорення, більшістю депутатів від загального складу ради.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частина 8 статті 60 Закону).

Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1 статті 321 Цивільного кодексу України).

Таким чином, у даному випадку Київська міська рада як орган місцевого самоврядування має виключне право розпоряджатися майном територіальної громади міста Києва, а вирішення питання переходу права власності на комунальне майно - котельню по вул. Лобановського, 4 у селі Чайки Києво-Святошинського району (17-й км Житомирського шосе) можливе тільки шляхом розгляду даного питання на пленарному засіданні ради і прийняття нею відповідного рішення.

Фактично у розпорядженні № 980 від 18.07.2008 р. Київська міська державна адміністрація зазначила, що вирішення питання отримання TOB «УКРГАЗ»у власність будівлі котельні, її обладнання та інженерних мереж здійснюється шляхом прийняття Київською міською радою рішення про відчуження майна комунальної власності міста Києва за поданням відповідних пропозицій.

Водночас, відповідно до вимог законодавства України відчуження (приватизація) комунального майна міста Києва проводиться в порядку, визначеному Програмою приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки, затвердженою рішенням Київської міської ради від 08.02.2007 р. № 62/723.

Отже, за відсутності у Програмі приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 рр. рішення про приватизацію спірної котельні, ТОВ «УКРГАЗ» не має законних підстав для набуття права власності на комунальне майно (спірну котельню як об'єкт нерухомості територіальної громади), оскільки приватизація котельні проведена не була, Київською міською радою не прийнято жодного рішення стосовно відчуження котельні, а є лише розпорядження КМДА від 18.07.2008 р. № 980 щодо можливості внесення відповідних пропозицій на розгляд Київської міської ради.

При цьому суд вважає за необхідне відзначити, що висновки проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи, згідно з якими під час реконструкції котельні мала місце переробка речі, здійсненої позивачем, не спростовують наведених вище обставин.

Згідно з приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Судом встановлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України, бездіяльності Київської міської ради щодо передачі спірної котельні у власність ТОВ «УКРГАЗ», на яку товариство посилалось при зверненні з даним позовом до суду.

Безпідставним також є посилання позивача, викладене у позові, на приписи ст. 392 ЦК України, згідно якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, оскільки товариство не є правомірним власником котельні та не має відповідних правовстановлюючих документів, на підставі яких воно могло би звернутися до суду з позовом за захистом свого порушеного права власника з підстав, передбачених ст. 392 ЦК України.

Окрім того, позивачем не доведено суду існування законних підстав для здійснення ним, окрім реконструкції обладнання котельні, реконструкції її будівлі.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКРГАЗ»у даному випадку є недоведеними, безпідставними та необґрунтованими, а відтак підстави для їх задоволення є відсутніми.

Судові витрати у даній справі на підставі приписів ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повне рішення підписане 16.05.2012 р.

Суддя В.М. Бабкіна