Постанова

від 23.05.2012 по справі 21/88б/2011

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.05.2012 р. справа №21/88б/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Дучал Н.М., Склярук О.І.

При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін: від боржника:не з'явився від скаржника:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову господарського суду від у справі Луганської області 13.12.2011р. № 21/88б/2011 (суддя Кривохижа Т.Г.) за заявою боржникаприватного підприємства "Топливцентр" м. Луганськ пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.11.2011р. за заявою боржника ПП «Топливцентр»відносно нього порушена справа про банкрутство № 21/88б/2011 з врахуванням особливостей, передбачених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Постановою господарського суду Луганської області від 13.12.2011р. боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, ліквідатором призначений арбітражний керуючий Капустін В.В.

Постанова суду мотивована тим, що рішенням власника боржника від 18.02.2011р. прийнято рішення про припинення діяльності шляхом ліквідації у зв`язку з відсутністю господарської діяльності та створення ліквідаційної комісії, ліквідаційною комісією 17.10.2011р. прийняте рішення №1 про звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 51 Закону; здійснено публікацію в «Бюлетень Державної реєстрації»№ 172 (7) за 2011р. про ліквідацію; ліквідаційною комісією боржника проведена відповідна робота по виявленню кредиторів; сформований актив та пасив, що знайшло своє відображення у проміжному ліквідаційному балансі станом на 17.10.2011р., який затверджений власником в установленому порядку, та щодо якого є висновок станом на 17.10.2011 незалежних аудиторів про фінансову звітність та фінансовий стан боржника Аудиторської фірми "Ліга" про достовірність проміжного ліквідаційного балансу станом на 17.10.2011р. Кредиторська заборгованість, яку не оспорює боржник за заявою, складає 4 553,20грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Луганської області від 13.12.2011р. у справі № 21/88б/2011.

Ухвалою від 06.01.2012р. Донецький апеляційний господарський суд відмовив у прийнятті апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2012р. ухвалу апеляційного суду скасовано та справу № 21/88б/2011 передано на розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

Апеляційна скарга ухвалою від 23.04.2012р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Оскаржуючи постанову суду, Ленінська МДПІ у м. Луганську просить суд її скасувати та припинити провадження у справі. В обґрунтування скарги апелянт посилається на недотримання боржником процедури ліквідації, а саме: не підтверджена кредиторська заборгованість, не надані докази повідомлення органу податкової служби та проведення перевірки. За таких обставин, ДПІ вважає, що судом прийнята оскаржувана постанова з порушенням ст.ст. 4, 43 ГПК України.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Частиною 1 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що якщо вартості майна боржника-юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 Цивільного кодексу України).

За приписами частини 4 статті 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї . Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи (редакція, яка діяла на момент звернення до суду з заявою).

Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України, яка встановлює, що ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій , а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки .

До явних (відомих) кредиторів крім тих, що обліковані згідно бухгалтерських даних боржника, на думку колегії суддів, слід відносити усіх потенційних кредиторів в особі державних контролюючих органів, оскільки їх право контролю за повнотою сплати боржником податків, зборів та інших платежів до державного бюджету є явним та відомим для самого боржника.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»спеціалізований друкований засіб масової інформації -видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

Спеціалізованим друкованим засобом масової інформації спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації є "Бюлетень державної реєстрації" Держпідприємництва (лист Держпідприємництва від 16.08.2004р. № 5530).

Між тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у наявному в матеріалах справи витягу з Бюлетеню державної реєстрації № 172 (7) 2011р . (а.с.25), не викладений повний текст повідомлення про припинення юридичної особи. В цій публікації лише зазначено повне найменування боржника, його адреса; перелічені три різні дати, до яких не має пояснень, що вони означають. Також в тексті оголошення не вказаний порядок та строк звернення кредиторів з заявами (претензіями) до боржника .

Наявна у справі №21/88б/2011 публікація про прийняте загальними зборами учасників рішення про ліквідацію ПП «Топливцентр»у газеті «Голос України»№ 54 (5054) від 25.03.2011р. не приймається колегією суддів як належний доказ як цього вимагають норми ч.4 ст. 105 ЦК України та ч. 3 ст. 60 ГК України, оскільки ця газета не є спеціалізованим друкованим засобом масової інформації спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації.

Крім того, наявний в матеріалах справи витяг з Бюлетеню державної реєстрації не містить конкретної дати публікації оголошення в Бюлетені, оскільки є лише номер Бюлетеню № 172 (7) та рік -2011 без зазначення місяця та дати публікації.

Крім того, наявний в матеріалах справи лист боржника № 32 від 12.08.2011р. (а.с.64), який адресований та 22.09.2011р. отриманий Ленінською МДПІ у м. Луганську, колегія суддів апеляційної інстанції не приймає до уваги, тому що в ньому відсутня інформація щодо порядку і строку звернення МДПІ з вимогами до боржника, тобто цей лист боржника не відповідає ч. 4 ст. 105 ЦК України і ч. 3 ст. 60 ГК України.

Аналогічні недоліки при проведенні ліквідації боржника за рішенням його засновників були зазначені Вищим господарським судом України у постановах від 11.08.2010р. № 27/57б, від 04.10.2011р. № 27/133б.

Частиною 1 статті 111 Цивільного кодексу України обумовлено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду . Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (редакція, яка діяла на момент звернення до суду з заявою).

Зі змісту частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку з обов'язковою перевіркою органом державної податкової служби, у якому перебуває на обліку суб'єкт господарювання .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Згідно пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України).

Наявний в матеріалах справи проміжний ліквідаційний баланс банкрута станом на 17.10.2011р. викладений в формі додатку до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Наказу Мінфіну України № 39 від 25.02.2000р. зі змінами внесеними Міністерством фінансів України № 304 від 30.11.2000р. та суперечить приписам ч. 1 ст. 111 ЦК України, тому що не містить відомостей про склад майна юридичної особи, що ліквідується (не зазначено конкретно майно та його вартісна оцінка), переліку пред'явлених кредиторами вимог (не зазначено найменування конкретно кожного кредитора, підстави та сума кредиторських вимог), а також немає відомостей про результати їх розгляду (визнання боржником кредиторських вимог або їх відхилення з зазначенням конкретних сум та причин їх відхилення). Вказані відомості можуть бути зазначені як додатки або розшифровки до конкретної строки ліквідаційного балансу.

Крім того, в порушення вимог Податкового та Господарського кодексів України боржником не надано акту перевірки податковим органом щодо повноти та своєчасності сплати податків і зборів до бюджету стосовно відомостей, зазначених боржником у проміжному ліквідаційному балансі.

Таким чином, приймаючи постанову у справі про банкрутство ПП «Топливцентр», суд першої інстанції належно не встановив, що боржником не був дотриманий порядок самоліквідації, передбачений Цивільним, Господарським та Податковим кодексами України, оскільки останній не надав господарському суду належних і допустимих доказів.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що остання звітність подавалась боржником 08.11.2010р. -декларація з податку на прибуток та 20.12.2010р. -декларація з ПДВ.

За наявності публікації оголошення в Бюлетені державної реєстрації, з якого не можливо встановити конкретного строку подачі претензій кредиторів до боржника, а також за наявності проміжного ліквідаційного балансу, який за своїм змістом не відповідає усім обов'язковим вимогам ч. 1 ст. 111 ЦК України, а більше нагадує баланс як форму бухгалтерської звітності, висновок місцевого господарського суду про те, що боржник належним чином сформував свої активи та пасиви, при цьому вартість майна недостатньо для задоволення кредиторських вимог, колегія суддів вважає передчасним та таким, що не відповідає дійсним обставинам даної справи.

У випадку невідповідності поданих документів вимогам Закону та відсутності підстав для порушення справи про банкрутство, суд має припинити провадження у справі.

Зі змісту ч. 1 ст. 5 вказаного Закону вбачається, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, місцевий господарський суд здійснив порушення провадження у справі про банкрутство боржника, не дослідивши доказів щодо наявності тих підстав, на які останній посилався, а за таких обставин здійснене у справі провадження не можна вважати законним з моменту його порушення.

Статтею 103 ГПК України передбачено, що апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. передбачено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що від моменту порушення даної справи уся процедура банкрутства проводилася з порушенням вимог чинного законодавства, тому висновки суду першої інстанції про можливість визнання боржника банкрутом згідно ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими.

За таких обставин постанова господарського суду Луганської області від 03.02.2012р. у справі № 21/88б/2011 про визнання банкрутом підлягає скасуванню, провадження у справі №21/88б/2011 підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 80, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську на постанову господарського суду Луганської області від 13.12.2011р. у справі № 21/88б/2011 -задовольнити.

Постанову господарського суду Луганської області від 13.12.2011р. у справі №21/88б/2011 скасувати.

Провадження у справі № 21/88б/2011 про банкрутство приватного підприємства «Топливцентр»м. Луганськ припинити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Копію постанови направити державному реєстратору за місцем знаходження приватного підприємства «Топливцентр»м. Луганськ для внесення до Єдиного державного реєстру відповідного запису щодо судового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Н.М. Дучал

О.І. Склярук

Надруковано: 7 прим.:

1.боржнику, 1.скаржнику,

1.ліквідатору, 1.у справу,

1.ДАГС, 1.ГСЛО,

1.держреєст.