Рішення

від 18.11.2008 по справі 25/454

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/454

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  25/454

18.11.08

За позовом

Закритого акціонерного товариства «Український страховий капітал»

до Закритого акціонерного товариства «Народна фінансова –страхова компанія «Добробут»

про стягнення 7496,93 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання  Денисенко А.В.

Представники:

від позивача:      Руденко К.М. (довіреність № 02/04/08 від  18.04.2008р);      

від відповідача:  Азорська Г.А. (довіреність від  12.09.2008р).

В судовому засіданні 18 листопада 2008 року за згоди представників позивача та  відповідача  було оголошено вступну та резолютивну частину рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Український страховий капітал»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Закритого акціонерного товариства „Народна фінансова –страхова компанія „Добробут” (надалі –відповідач) про стягнення частини суми страхового відшкодування в розмірі 7496,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виплачена позивачу частина страхового  відшкодування за завдання шкоди транспортному засобу, що сталося частково через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільна відповідальність якого застрахована відповідачем.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що винними у ДТП, в результаті якої застраховане позивачем майно зазнало пошкоджень, були визнані обидва водії, які були учасниками цього ДТП, а тому в даному випадку відсутня потерпіла особа, а тому відсутні правові підстави відшкодування відповідачем шкоди за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2007 року між позивачем та Холод Віктором Андрійовичем було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №070440393 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту –Договір добровільного страхування).

Об'єктом договору добровільного страхування є транспортний засіб «HYUNDAI SANTA FE», державний номер АА 9445 ВХ.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема –пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо –транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок  настав 28.12.2007р. в м Києві на вул. Новоконстантинівській, а саме: водій автомобіля HYUNDAI SANTA FE, державний номер АА 9445 ВХ Холод В.А. здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen Touareg, державний номер АА1151 ВХ, що належить ТОВ „Українська лізингова компанія”, під керуванням Фурман О.Ю.

За наслідками вказаної дорожньо –транспортної пригоди позивачем було перераховано за заявою страхувальника Холод В.А. на користь СТО СПД Непота Є.М. страхове відшкодування в розмірі 14993,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 349 від 13.02.2008 (копія в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявними в матеріалах справи Розрахунком розміру страхового відшкодування від 31.01.2008, Страховим актом від 12.02.2008 № ТР/00/007-08.  

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.  

Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з Довідкою ВДАІ з обслуговування Оболонського району при УДАІ ГУМВС України в м. Києві від 08.01.2008 № 10/15 та постанови Оболонського районного суду м. Києва № 3-741/2008 від 31.01.2008 дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Фурман О.Ю. та водієм Холод В.А., відповідно п. 12.3  і п. 10.1 Правил дорожнього руху. Вказаною вище постановою суду Фурман О.Ю. і Холод В.А. притягнені до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 68,00 грн. з кожного водія.

Таким чином, ДТП сталося з вини обох водіїв, які були до нього причетні, а саме водія автомобіля HYUNDAI SANTA FE, державний номер АА 9445 ВХ Холод В.А. та водія автомобіля Volkswagen Touareg, державний номер АА1151 ВХ, Фурман О.Ю.

Як свідчать матеріали справи цивільна відповідальність водія транспортного засобу  Volkswagen Touareg, державний номер АА1151 ВХ, Фурмана О.Ю., застрахована відповідачем згідно поліса № ВВ/1454613 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Підпунктом 1.3 ст. 1 вказаного закону визначено, що потерпілі - це треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільно правову відповідальність за заподіяння шкоди застрахованому позивачем майну (автомобілю HYUNDAI SANTA FE, державний номер АА 9445 ВХ) несуть обидва водії, причетні до ДТП, як страхувальник позивача Холод В.А, так і Фурман О.Ю., цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в результаті ДТП, яке сталося 28.12.2007р. відсутні потерпілі особи, оскільки обидва водії обох транспортних засобів були винними у здійсненні ДТП.

Крім того, зважаючи на норми ст. 27 Закону України „Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник (Холод В.А.), має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. А враховуючи те, що особою, яка є відповідальною за завданий збиток є сам страхувальник (Холод В.А.), оскільки саме через порушення в тому числі ним Правил дорожнього руху сталося ДТП, в результаті якого застрахований позивачем автомобіль отримав пошкодження, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав у позивача для звернення з вимогою до страхувальника цивільної відповідальності Фурмана О.Ю.

Посилання позивача на норми ст. 1188 ЦК України судом не приймаються до уваги, оскільки у зазначеній статті йдеться про випадки відшкодування шкоди на загальних підставах, а не про право регресу страховика, який виплатив страхове відшкодування, спеціальною нормою щодо якого є ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України „Про страхування”.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові  відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  прийняття.

Суддя                                                 С.М. Морозов

                                                            Дата підписання повного тексту рішення 24.11.2008р.