Ухвала

від 03.04.2012 по справі 2а-18375/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18375/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"03" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Гринчуку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальності «Тантема»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва за участі прокуратури Солом'янського району м.Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 листопада 2011 року №0000770701,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 січня 2012 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальності «Тантема»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва за участі прокуратури Солом'янського району м.Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 листопада 2011 року №0000770701 задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м.Києва №0000770701 від 30 листопада 2011 року про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1826550,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 456637,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п.3.1 ст.3, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пов'язане з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених внаслідок придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, а тому податкове повідомлення-рішення винесено правомірно.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 25 жовтня 2011 року по 14 листопада 2011 року ДПІ у Солом'янському районі м.Києва проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Тантема» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) період за серпень 2011 року , за результатами якої складено акт №12791/07-012/1-37063663 від 18 листопада 2011 року, в якому встановлено порушення позивачем п.3.1 ст.3, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; ст.ст.185, 196, п.п.198.2, 198.6 ст.198, п.п.200.1-200.4, 200.14 ст.200, п.п.201.4, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року на 1826550,00 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що ТОВ «Тантема»з прилюдних торгів придбано нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, пл.Шевченка, 12, яке складається з: частині будівлі ресторану «Маяк», літ. А-6, загальною площею 2318,5 кв.м, приміщення І поверху поз.1-67, І-V, загальна площа 1060,4 кв.м., ІІ поверх поз.1-56, І-V, загальна площа 910,4 кв.м, ІІІ поверх поз.1-23, І, ІІ загальною площею 237,3 кв.м, рампа з навісом літ.а, сходи літ.а1, приямок літ.а-2, ганок літ.а-5, що належить ТОВ «Маяк». Позивач платіжним дорученням №36 від 08 листопада 2010 року здійснив перерахування грошових коштів за частину будівлі ресторану «Маяк» на загальну суму 10959300,00 грн., в т.ч.ПДВ 1826550,00 грн., Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, згідно Протоколу проведення прилюдних торгів №1-034/10 від 08 листопада 2010 року. На думку відповідача, операції з реалізації органами державної виконавчої служби арештованого майна через спеціалізовані організації не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а тому позивачем безпідставо суми сплаченого податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту.

На підставі акту №12791/07-012/1-37063663 від 18 листопада 2011 року ДПІ у Солом'янському районі м.Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 листопада 2011 року №0000770701, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1826550,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 456637,50 грн.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платника податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі право власності на об'єкт застави позивачальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця.

Згідно п.1.4 ст.1 вищенаведеного Закону поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

За змістом п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»обов'язковою ознакою поставки товарів є передача права власності на таке майно, що може бути здійснено особою, яка має право власності на це майно (власником), а тому, враховуючи, що ТОВ «Маяк»на момент реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів являлось його власником, згідно положень Закону України «Про податок на додану вартість»він є продавцем та особою, яка зобов'язана при отриманні відшкодування за своє майно суми податку на додану вартість включити до складу податкового зобов'язання, незалежно від того здійснювався продаж ним безпосередньо чи іншою особою, уповноваженою на здійснення дій щодо продажу.

Згідно до абз.2 п.4.7 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (комісіонера) здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи (комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими п.7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або надання останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Не зважаючи на те, що при реалізації майна з прилюдних торгів грошові кошти, отримані від реалізації, на рахунок власника майна в повному обсязі не надходять, а перераховуються спеціалізованим торгівельним підприємством органу державної виконавчої служби, у власника майна виникає податкове зобовязання з податку на додану вартість з базою оподаткування, що дорівнює перерахованій грошовій сумі.

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 вищезазначеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за операціями з придбання частини будівлі ресторану «Маяк»з прилюдних торгів через Департамент ДВС Міністерства юстиції України, організатор торгів ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», оскільки в даному випадку має місце примусовий продаж майна. У зв'язку з ненаданням ТОВ «Маяк»податкової накладної, позивачем у відповідності до вимог п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до податкової декларації за листопад 2010 року подано заяву зі скаргою на ТОВ «Маяк», яка є підставою для включення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, дії позивача по формуванню податкового кредиту та заявленню сум до бюджетного відшкодування відповідають вимогам п.3.1 ст.3, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»; ст.185, п.п.198.2, 198.6 ст.198, п.п.200.1-200.4, 200.14 ст.200, п.п.201.4, 201.7 ст.201 Податкового кодексу України.

Доводи апелянта щодо невключення до ціни товару податку на додану вартість судом не приймаються, оскільки є такими, що не відповідають матеріалам справи з огляду на зазначення в протоколі №1-034/10 проведення прилюдних торгів від 08 листопада 2010 року та акті №258/3 державного виконавця про проведення прилюдних торгів від 10 листопада 2010 року продажної ціни в розмірі 11070000,00 грн. (в т.ч.ПДВ), гарантійний внесок, перерахований спеціалізованій організації за придбане нерухоме майно, становив 110700,00 грн. (в т.ч.ПДВ), згідно платіжного доручення №36 від 08 листопада 2011 року з позначкою про проведення платежу банком позивачем сплачено за частину будівлі згідно вищенаведеного протоколу проведення прилюдних торгів 10959300,00 грн. (в т.ч.ПДВ)

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30 листопада 2011 року №0000770701, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1826550,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 456637,50 грн., та необхідність його скасування.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 24 січня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 10 квітня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.