Постанова

від 12.04.2012 по справі 2а/2570/4420/2011

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/4420/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Зозулі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Менське шляхове ремонтно-будівельне управління № 82»до Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2011 року ЗАТ «Менське ШРБУ № 82»звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Менському районі Чернігівської області (правонаступником якої є Менська міжрайонна державної податкова інспекція Чернігівської області) № 0000132300/628, № 0000142300/629 та № 0000192300/626 від 11 серпня 2011 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем не підтверджено належними доказами фактичного здійснення операцій з ТОВ «Дока».

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Менської МДПІ Чернігівської області -задовольнити, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року -скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що ДПІ у Менському районі Чернігівської області було проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Менське ШРБУ № 82»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємодії з ТОВ «Сервістрейд плюс»за період з 01 грудня 2010 року по 30 квітня 2011 року, про що складено акт № 109/23000/03448244 від 29 липня 2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення № 0000142300/629 від 11 серпня 2011 року, яким позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 54575 грн. 04 коп., з яких 36383 грн. 36 коп. -за основним платежем та 18191 грн. 68 коп. -штрафні (фінансові) санкції, № 0000132300/628 від 11 серпня 2011 року, яким нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 68218 грн. 80 коп., з яких 45479 грн. 20 коп. -за основним платежем та 22739 грн. 60 коп. -штрафні (фінансові) санкції та № 0000192300/626 від 11 серпня 2011 року, яким зменшено суму від'ємного значення податку на додану вартість на 36383 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ЗАТ «Менське ШРБУ № 82»звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ЗАТ «Менське ШРБУ № 82»суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в акті перевірки № 109/23000/03448244 від 29 липня 2011 року було зроблено висновки про обставини, які виходять за межі предмету перевірки. Також суд першої інстанції послався на те, що фактичне здійснення операції між позивачем та ТОВ «Дока»підтверджене документами первинного бухгалтерського обліку.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «Дока»та ЗАТ «Менське ШРБУ № 82»було укладено договір на поставку сипучих матеріалів № 40 від 01 грудня 2010 року, згідно якого позивач придбав 37 тон бітуму та 124 тони мінерального порошку.

За договором № 24/11-03 від 24 березня 2011 року ТОВ «Дока»відступило ТОВ «Сервістрейд Плюс»право вимоги до ЗАТ «Менське ШРБУ № 82»за договором № 40 від 01 грудня 2010 року.

Як раніше зазначалося, відповідачем було проведено перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємодії з ТОВ «Сервістрейд плюс». Під проведення вказаної перевірки було проаналізовано й правовідносини між ТОВ «Дока»та ЗАТ «Менське ШРБУ № 82».

На думку колегії суддів дії податкового органу щодо проведення перевірки фактичного виконання ТОВ «Дока»своїх зобов'язань перед позивачем у межах вищевказаної перевірки відповідає завданням та сутності податкового контролю.

Право вимоги ТОВ «Сервістрейд плюс»до ЗАТ «Менське ШРБУ № 82»є законним лише у тому випадку, якщо ТОВ «Дока»стало кредитором позивача на законних підставах.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг, а умовою віднесення витрат до складу валових витрат є фактичне придбання або виготовлення товарів (робіт, послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та валових витрат підлягає перевірці фактичне придбання (виготовлення) товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту та валових витрат на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством -не передбачено.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що під час розгляду та вирішення даної справи слід перевірити фактичне виконання ТОВ «Дока»своїх зобов'язань за договором № 40 від 01 грудня 2010 року.

На підтвердження фактичної поставки товару, обумовленого вказаним договором, ЗАТ «Менське ШРБУ № 82»надало суду копії видаткових накладених, податкових накладених, паспортів, сертифікатів відповідності. На підтвердження подальшого використання бітуму та мінерального порошку в межах господарської діяльності позивач надав копії звітів про рух матеріалів у майстра, прораба, копії договорів субпідряду на виконання капітального ремонту автомобільної дороги та документи, що підтверджують виконання таких робіт.

Проаналізувавши вказані документи колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не підтверджують передачу товару від продавця до покупця за договором № 40 від 01 грудня 2010 року.

Судом встановлено, що умовами договору № 40 від 01 грудня 2010 року не було передбачено який саме бітум є предметом поставки. Разом з тим, із видаткових накладних № РН-000248 від 10 грудня 2010 рок, № РН-0000256 від 13 грудня 2010 року, № РН-0000265 від 17 грудня 2010 року та податкових накладних № 946 від 10 грудня 2010 року, 947 від 13 грудня 2010 року, № 256 від 17 грудня 2010 року вбачається, що ЗАТ «Менське ШРБУ № 82»придбало у ТОВ «Дока»бітум 60/90.

Згідно п. 4.5 договору прийом товару по якості проводиться на підставі паспорту якості.

В матеріалах справи містяться копії паспортів № 693 від 10 грудня 2010 року та № 698 від 13 грудня 2010 року на бітум 60/90 та сертифікату відповідності на бітум 90/130.

Відомості про товар, зазначені у накладних та паспортах (бітум 60/90) відрізняються від тих, що зазначені в сертифікаті відповідності (бітум 90/130).

Представник ЗАТ «Менське ШРБУ № 82»стверджує, що придбаний у ТОВ «Дока»бітум був ним використаний під час капітального ремонту доріг за договорами субпідряду, укладеними з ВАТ «Південьзахідшляхбуд», № 4-1«б»/137, № 4-1«б»/136, № 4-1«б»/135 від 01 жовтня 2010 року.

В матеріалах справи містяться звіти про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами, складені ЗАТ «Менське ШРБУ № 82»у зв'язку із виконанням вищевказаних договорів.

Згідно вказаних звітів при здійснені капітального ремонту доріг на замовлення ВАТ «Південьзахідшляхбуд»позивач використовував бітум 90/130. Відповідно, договори № 4-1«б»/137, № 4-1«б»/136, № 4-1«б»/135 від 01 жовтня 2010 року не можуть бути доказом використання позивачем у межах власної господарської діяльності бітуму 60/90, зазначеного у накладних, виданих ТОВ «Дока».

Також судом встановлено, що умовами договору № 40 від 01 грудня 2010 року було передбачено, що відвантаження товару здійснюється партіями згідно заявою покупця, у які зазначаються поштова адреса, код станції та код отримувача. Із вимог до оформлення заявки вбачається, що вона не може бути усною, а складається в письмові формі.

Із накладних, які приєднані до матеріалів справи вбачається, що поставка повинна була відбутися трьома партіями -10, 13 та 17 грудня 2010 року.

Однак, копій заявок на відвантаження жодної із вказаних партій товару позивач суду не надав.

Відповідно до п. 4.2 договору № 40 від 01 грудня 2010 року товар приймається покупцем по прийомо-здаточному акту, який підписується представниками обох сторін. Вказані прийомо-здаточні акти до суду також не були надані.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що судом першої було зроблено помилковий висновок про те, що здійснення фактичної поставки товару підтверджується наданими позивачем письмовими доказами.

Як раніше зазначалося, ТОВ «Дока»були видані відповідні податкові накладні.

У відповідності до п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30 травня 1997 року, норми якої були чинними на час виникнення спірних правовідносин, порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

Згідно з п.п. 10, 11 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України № 244 від 30 червня 2005 року, норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, порядковий номер кожної наступної податкової накладної є більшим у порівнянні з номером попередньо виданої.

Дослідивши податкові накладні ТОВ «Дока»№ 946 від 10 грудня 2010 року, 947 від 13 грудня 2010 року, № 256 від 17 грудня 2010 року колегія суддів дійшла до висновку про те, що вони оформлені з порушенням п. 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30 травня 1997 року.

На думку колегії суддів наведені обставини у своїй сукупності дають підстави вважати, що товар, визначений у договорі № 40 від 01 грудня 2010 року, не був фактично переданий позивачу від ТОВ «Дока».

Відповідно, ТОВ «Дока»не набуло права вимоги до ЗАТ «Менське ШРБУ № 82»та не могло його відступити ТОВ «Сервістрейд плюс».

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що ЗАТ «Менське ШРБУ № 82»неправомірно сформувало валові витрати та податковий кредит за вказаними операціями та не вбачає підстав для скасування податкових повідомлень-рішень № 0000132300/628, № 0000142300/629 та № 0000192300/626 від 11 серпня 2011 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Менської ОДПІ Чернігівської області спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 23 вересня 2011 року та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Менської МДПІ Чернігівської області -задовольнити, постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року -скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Менської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області -задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Закритого акціонерного товариства «Менське шляхове ремонтно-будівельне управління № 82»-відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.