Постанова

від 19.04.2012 по справі 2а-17537/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17537/11/2670(у 3-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С. К.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"19" квітня 2012 р. м. Київ

колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Продекспрес-центр»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011року №0010332304.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідачем неправомірно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, так як ТОВ «Торговий дім «Продекспрес-центр»дотримано всіх вимог податкового законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В засідання учасники не явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість на підставі податкових накладних. Відтак, висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість необґрунтований.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Продекспрес-Центр», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.06.2011р.

За результатами перевірки складено акт від 04.11.2011 року, відповідно до якого встановлено порушення позивачем п.п.7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент здійснення правовідносин, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 162963 грн.; п. 187.1 ст. 187, п.198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 80238,0 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0010332304 від 18.11.2011р., яким позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 283 943,00 грн., з яких 243201,00 грн. основного платежу та 40742,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Встановлено, що між позивачем та ТОВ «Альянс-Торг», ТОВ «Антраль», ТОВ «Автопарітет-Д», ПП «Протор», ПП «Летон-Транс», ТОВ «ТІСІТ», ТОВ «Євросервіс Україна», ТОВ «Стиль-інвест»укладено договори поставки товару та виписано податкові накладні.

Згідно акту перевірки, відповідачем зроблений висновок, що сума податку на додану вартість в розмірі 162963 грн., отриманої ТОВ «Торговий Дім «Продекспрес-Центр»від вищезазначених постачальників за відповідні періоди та врахованих ним до складу податкового кредиту з ПДВ за відповідні періоди, не відповідає сумі податкових зобов'язань по вказаних поставках товарів, задекларованих вищезазначеними постачальниками, а саме є більшою на суму 162963 грн., в тому числі по періодах: за травень 2010 року, в сумі 2466 грн., за червень 2010 року в сумі 73379 грн., за липень 2010 року в сумі 41625 грн., за грудень 2010 року в сумі 45493 грн. Також, сума податку на додану вартість в розмірі 80238 грн., отриманої ТОВ «Торговий Дім «Продекспрес-Центр»від вищезазначених постачальників за травень 2011 року та врахованих ним до складу податкового кредиту з ПДВ за відповідний період, не відповідає сумі податкових зобов'язань по вказаних поставках товарів, задекларованих вищезазначеними постачальниками, а саме є більшою на суму 80238,0грн., в тому числі за травень 2011 року в сумі 80238,0 грн.

Відповідно до п. 1.7. Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до положень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність у покупця належно оформлених документів необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість , якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа ВАСУ від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що сума податку на додану вартість в розмірі 80238,00 грн. отриманої позивачем від вищевказаних постачальників за травень 2011 року та врахованих ним до складу податкового кредиту з ПДВ за відповідний період, не відповідає сумі податкових зобов'язань по вказаних поставках товарів, задекларованих вищезазначеними постачальниками, а саме з більшою на суму 80238,00 грн., в тому числі за травень 2011 року в сумі 80238,00 грн.

Перевіркою відображених у рядку 16 Декларацій «Коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди»показників за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року у загальній сумі 4601,56 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з повернення/заміни товарів постачальникам та повернення грошових коштів від постачальників.

Враховуючи в сукупності вищевикладене, апелянтом було надано вагомі докази на підтвердження вимог апеляційної скарги.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню та наявні всі підстави для відмови в задоволенні позовних вимог, через що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Продекспрес-центр»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2012 року -скасувати та постановити нову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Продекспрес-центр»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення -залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 24.04.2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 24.04.2012 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.